Сучасні теоретичні уявлення про сутність і роль політичних еліт

Сучасні теоретичні уявлення про суть еліт багатоманітні. Особливу групу серед них становлять концепції демократичного елітизму, або елітарної демократії. До цього напрямку належать представники, які намагалися довести сумісність демократії та елітизму, - концепції конкуруючих еліт Й.Шумпетера, відкритої еліти Г.Лассуела, рухливих еліт Н.Боббіо, різних можливостей К.Манхейма, вертикальної демократії Дж.Сарторі. Й.Шумпетер запропонував створити нову, більш реалістичну теорію демократії. Суть демократії у здобутті влади елітами шляхом конкуренції. Правляча еліта необхідна для будь-якого суспільства. Значення електорату обмежується участю в оновленні та зміні еліт. Контроль виборців за елітами здійснюється шляхом відмови під час виборів. Отже, демократія – „правління народу” змінюється на „правління, схвалене народом”. На думку Дж.Сарторі, демократія передбачає еліту. Має горизонтальний (ґрунтується на принципах рівності і означає правління народу) і вертикальний (ґрунтується на принципах свободи і означає владу множинних конкуруючих меншин, або поліархію) виміри. Запропонував рефентну теорію еліт і 2 стислих, взаємодоповнюючих визначення демократії: демократія повинна являти собою: а)селективну (засновану на виборності, відборі, підборі) поліархію; б) поліархію за основою достоїнств.

Концепція множинності (плюралізму) еліт. (Даль)Автори цих концепцій заперечують існування еліти як єдиної привілейованої і відносно згуртованої групи й доводять наявність багатьох еліт: політичної, економічної, наукової, художньої, релігійної тощо. Вплив кожної обмежується сферою діяльності, не здатні домінувати у всіх сферах суспільного життя. Множинність еліт визначається суспільним поділом праці. Кожна з базисних соціальних груп формує свою еліту, яка відображає її інтереси, захищає цінності... За допомогою виборів, ЗМІ, референдумів тощо базисні групи контролюють еліти. Тому і обмежується дія відкритого Міхельсом „залізного закону олігархії” і забезпечується утримання еліт під впливом мас. У демократичній державі громадяни вільно можуть входити до складу еліт. У сучасному демократичному суспільстві влада розпорошена між багатоманітними суспільними групами та інститутами, які можуть впливати на прийняття політичних рішень. Тому головний суб’єкт політики – групи інтересів. Існує конкуренція еліт, яка упереджує формування єдиної пануючої елітарної групи.

Ліволіберальна концепція еліт Ч.Міллса, який стверджував, що в сучасних суспільствах владарює еліта. Система політичної влади США подав як піраміду: маса пасивного населення - > групові інтереси -> правлячі еліти. Можливість впливу мас на еліту за допомогою виборів тощо досить обмежена. Владарююча еліта – політична еліта, керівники великих корпорацій, вищих офіцерів та інтелектуалів, які їх підтримують, - єдина згуртована група, тому що заінтересована у збереженні свого привілейованого становища, близькі за соціальним статусом, рівнем освіти тощо. Вихідці з народу можуть увійти до еліти, лише обійнявши високі пости в суспільній ієрархії.

Партократична концепція еліт. Йдеться про авангардну партію робітничого класу, яка повинна його очолити у боротьбі за перемогу соціалістичної революції і побудови соціалізму і комунізму. Партія – носій комуністичної ідеології. Члени партії нового типу походять із неімущих верств суспільства (робітничий клас, найбідніше селянство). Політичне керівництво авангардної партії робітничого класу має всеосяжний характер і охоплює економіку, політику, культуру, вирішення кадрових питань, виховання людей тощо. Тому партія повинна бути згуртованою й мати жорстку ієрархічну структуру, за якою влада концентрується в руках вищого керівництва.

Дата добавления: 2015-05-26