Загальна характеристика класу Птахи. Адаптації до польоту в будові систем органів. Систематика птахів

Птахи – це хордові хребетні теплокровні тварини, тіло яких вкрито пірям, передні кінцівки перетворилися на крила, які здатні до активного польоту та розмножуються відкладанням яєць, вкритих вапняковою оболонкою. Предками птахiв були давнi рептiлiї. За сучасними даними від плазунів відокремились дві гілки, які еволюціонували до птахів. Першу з них започаткували тріасові текодонти, або псевдозухiї. Вони нагадували ящiрок i вели наземний спосiб життя. Через протоавіса еволюціонували до справжніх віялохвостих птахів, які були вже досить поширеними в палеоцені та еоцені (початок кайнозойської ери). Друга гілка бере початок від малих м’ясоїдних динозаврів – тероподів, які еволюціонували до археоптерикса, а він – до енанціорнісових птахів, широко розповсюджених у крейдяному періоді, в кінці якого вони вимерли разом з динозаврами.

У зв’язку з польотом розмiри птахiв варiюють у невеликих межах. Маса найбiльших лiтаючих птахiв 14-16 кг (лебедi, дрохви, грифи), найменших - 1,6-2 г (колiбрi). В Україні найменші - корольки, кропивники. Втрата здатностi до польоту часто зумовлює збiльшення розмiрiв: маса деяких пiнгвiнiв - до 40 кг, африканського страуса - 80-100 кг.

У птахiв невелика голова, довга рухома шия, компактний тулуб i сильно редукований хвiст. Переднi кiнцiвки перетворилися на крила. Заднi служать для пересування по твердому субстрату або плавання.

Тiло птахiв вкрите пiр’ям, яке надає йому обтiчностi, має захисне значення i в комплексi з iншими пристосуваннями забезпечує полiт. Пiр’яний покрив властивий лише птахам. Ембрiональний розвиток пера свiдчить про його генетичну спорiдненiсть iз лускою рептилiй (роговi лусочки зберiгаються у птахiв на заднiх кiнцiвках). Перо є похiдним епiдермiсу шкiри i складається з рогової речовини - кератину. Розрiзняють кiлька типiв пер: контурнi, пуховi, нитко- та щетинкоподiбнi. Контурне перо складається iз стрижня, нижня частина якого -очин, i опахала (зовнiшнього та внутрiшнього). Кожне опахало утворене борiдками першого порядку, вiд яких вiдходять борiдки другого порядку (борiдочки) з гачками. Така будова забезпечує щiльнiсть та еластичнiсть пера. Контурнi пера вкривають усе тiло птаха. Довгi i мiцнi пера розташованi на крилах (маховi), утворюючи їх несучу площину, i на хвостi (рульовi), що спрямовують полiт птаха. Пiд контурними лежать пуховi пера, у яких стрижень тонкий, а на борiдках немає гачкiв. Пух - це пухове перо з сильно вкороченим стрижнем i довгими опушеними борiдками, що вiдходять пучком вiд кiнця очину. Пуховi пера найкраще розвиненi у водоплавних птахiв. Вони забезпечують теплоiзоляцiю. У деяких птахiв по тiлу розкиданi ниткоподiбнi пера з тонким стовбуром i рiдкими короткими борiдками. Вони сигналiзують про потiк повiтря. У багатьох птахiв у кутках рота розташованi щетинкоподiбнi пера, що виконують функцiю дотику.

Шкiра у птахiв тонка, суха; як i в рептилiй, вона позбавлена залоз. Iз шкiрних залоз у птахiв розвинена лише куприкова, розташована на верхнiй основi хвоста. Вона виробляє жироподiбний секрет, який сприяє збереженню еластичностi пера та захищає його вiд намокання.

Скелет легкий i мiцний. Його легкiсть зумовлена тонкiстю та пневматичнiстю кiсток; мiцнiсть - зростанням окремих кiсток мiж собою, їхньою структурою i вмiстом значної кiлькостi неорганiчних солей.

Кiстки черепа тонкi, повнiстю зростаються мiж собою, до повного зникнення швiв. Характерний для птахiв дзьоб складається iз наддзьобка i пiддзьобка; зверху вiн має роговий покрив.

Шийний вiддiл хребта складається з великої кiлькостi хребцiв (вiд 11 до 25), з’єднаних сiдлоподiбними поверхнями, що забезпечує значну довжину i рухливiсть шиї. Голова за допомогою атланта та епiстрофея також рухомо сполучається з шиєю, i птахи можуть повертати її на 130°, а сови - навiть на 270°.

Груднi хребцi (вiд 3 до 10) зрослися мiж собою i крижовим вiддiлом, тому тулубний вiддiл осьового скелета став нерухомим, що важливо при польотi. До грудних хребцiв приєднується по парi ребер, кожне з яких складається з двох рухомо з’єднаних вiддiлiв: спинного i черевного. Ребра нижнiм кiнцем прикрiплюються до грудини. Кожне з них має гачкоподiбний вiдросток, яким налягає на сусiднє ребро, що надає мiцностi груднiй клiтцi. На грудинi бiльшостi птахiв розвинений кiль, до якого прикрiплюються м’язи, що приводять у рух крила. Поперековi, крижовi i переднi хвостовi хребцi зростаються, утворюючи складнi крижi, до яких нерухомо приростають кiстки тазового пояса. Це створює надiйну опору для заднiх кiнцiвок. Кiлькiсть хвостових хребцiв невелика; останнi з них зливаються у куприкову кiстку, до якої прикрiплюються рульовi пера.

Плечовий пояс має ряд пристосувань до польоту: шаблеподiбна лопатка, вiльно ковзаючи по ребрах, не стримує крило в рухах i одночасно є мiцною опорою для нього; масивнi коракоїди збiльшують площу прикрiплення м’язiв крила; ключицi, зростаючись у вилочку, виконують функцiю амортизаторiв при змахах крила. Скелет крила, що складається з типових для п’ятипалої кiнцiвки кiсток, у зв’язку з новою функцiєю - польотом - зазнав значних змiн. Кiсточки зап’ястка i п’ястка зливаються мiж собою, утворюючи характерну для птахiв п’ястно-зап’ястну кiстку, або пряжку. Скелет пальцiв зазнав редукцiї: частково розвиненi лише II, III i IV пальцi, I i V атрофувалися. Зазначенi змiни забезпечують мiцну опору для махових пер, якi витримують велике навантаження пiд час польоту.

Кiстки тазового поясу зростаються в одну кiстку. Заднi кiнцi лобкових i сiдничних кiсток не сходяться мiж собою, тому таз у птахiв вiдкритий.

Скелет заднiх кiнцiвок зазнав змiн у зв’язку з тим, що при русi по землi на них переноситься вся маса тiла. Стегнова та велика гомiлкова кiстки - трубчастi, мiцнi. У процесi онтогенезу до нижнього кiнця гомiлки приростає верхнiй ряд кiсточок передплесна. Решта кiсточок передплесна та плесна зростаються, утворюючи одну видовжену кiстку - цiвку. До неї прикрiплюються фаланги пальцiв; три з них здебiльшого спрямованi вперед один - назад.

М’язи у птахiв бiльш диференцiйованi i краще розвиненi, нiж у плазунiв. Найбiльшого розвитку досягли великi i малi груднi, а також пiдключичнi м’язи, що приводять у рух крила. Дуже диференцiйованi м’язи задньої кiнцiвки; їх у птахiв понад 30. Серед них велике значення має глибокий згинач пальцiв, який лежить на передньому боцi стегна. За допомогою мiжреберних м’язiв здiйснюються дихальнi рухи грудної клiтки. Добре розвинена пiдшкiрна мускулатура дозволяє змiнювати положення пiр’я.

Центральна нервова система птахiв досконалiша, нiж у плазунiв. Помiтно збiльшується загальнаа маса головного мозку. У птахiв бiльшi розмiри пiвкуль головного мозку, краще розвиненi зоровi горби середнього мозку та великий мозочок. Нюховi долi переднього мозку розвиненi слабко. Головних нервiв - 12 пар.

З органiв чуття у птахiв найкраще розвиненi очі. Очнi яблука великi, у деяких птахiв вони бiльшi за головний мозок. Очi у бiльшостi птахiв розташованi по боках голови. Поле зору кожного ока становить 150-170°; поле бiнокулярного зору - всього 20-30°. У сов та деяких денних хижакiв очi розташованi фронтально, i поле бiнокулярного зору збiльшується. Акомодацiя очей подвiйна: внаслiдок змiн форми кришталика та вiддалi мiж кришталиком i сітківкою. Птахам властивий кольоровий зiр, тому оперення їх яскраве.

У птахiв добре розвинений слух. У них є зачаток зовнiшнього слухового проходу. Зовнiшнiх вушних раковин немає, але їх роль виконує пiр’я або складка шкiри. Звуки сприймають у широкому дiапазонi - вiд 30 до 20 тис. Гц, а деякi - i ультразвуки (до 35-50 кГц). Птахи здатнi вiдтворювати рiзноманiтнi звуки, що несуть важливу iнформацiю.

Нюх у птахiв розвинений гiрше, нiж слух; сприймання запахiв обмежене. Органи смаку мiстяться на язицi та в стiнках ротової порожнини.

Органи травлення мають ряд пристосувань, що зменшують масу тiла птаха i водночас сприяють iнтенсивному травленню. Зубiв у птахiв немає. Їх частково замiнюють роговi краї дзьоба, яким птах схопляє, утримує, а iнодi й подрiбнює їжу. Довгий стравохiд має розширення - воло, де їжа пiд дiєю слини бубнявiє i розм’якшується. Шлунок диференцiйований на два вiддiли: залозистий, у якому на їжу дiють травнi соки, та м’язовий, що забезпечує її механiчну переробку. Рештки їжi, що не засвоюються (хiтин, шерсть, кiстки), викидаються назовнi зi шлунка крiзь рот у виглядi погадок. У тонких кишках їжа остаточно перетравлюється та всмоктується. Важливу роль у травленнi вiдiграють секрет печiнки та пiдшлункової залози, а також травнi соки, що видiляються стiнками кишок.

Органами видiлення, як i в плазунiв, є тазовi нирки. Їх вiдноснi розмiри у зв’язку з iнтенсифiкацiєю процесiв дисимiляцiї збiльшуються, досягаючи в окремих видiв 2,6% маси тiла. Сеча виводиться по сечоводах у клоаку (сечового мiхура немає). Вона мiстить багато сечової кислоти i має вигляд бiлої кашкоподiбної маси.

Органи дихання забезпечують iнтенсивний газообмiн пiд час польоту. Дихальнi шляхи розвиненi добре. Гортанна щiлина, розташована вiдразу за язиком, веде до гортанi, що пiдтримується непарним перстневидним та парними черпаловидними хрящами. Вiд гортанi вiдходить трахея, що дiлиться бiля входу в легенi на 2 бронхи. На мiсцi вiдходження бронхiв вiд трахеї у птахiв наявна властива лише їм нижня гортань - голосовий апарат цих тварин. Джерелом звуку є голосовi перетинки, натягненi мiж кiстковими кiльцями. Бронхи в легенях галузяться на парабронхи, вiд яких вiдходить безлiч бронхiолей, густо обплетених капiлярами. У них i вiдбувається газообмiн. Легенi птахiв мають вигляд щiльних губчастих тiл, якi мiцно прилягають до спинної частини грудної клiтки. Частина бронхiв виходить за межi легенiв i, розширюючись, утворює повiтрянi мiшки, розташованi мiж внутрiшнiми органами; їхнi численнi вiдростки проникають мiж м’язи, в порожнини кiсток, пiд шкiру. Об’єм повiтряних мiшкiв у 10 раз бiльший за об’єм легенiв. Вони вiдiграють важливу роль у диханнi пiд час польоту. У станi спокою дихання у птаха вiдбувається шляхом розширення i звуження грудної клiтки. У польотi грудна клiтка залишається майже нерухомою, i дихання вiдбувається завдяки пiднiманню й опусканню крил.

Кровоносна система птахiв значно досконалiша, нiж у рептилiй. Серце чотирикамерне; у ньому артерiальна кров повнiстю вiдокремлюється вiд венозної. Не змiшується кров i в судинах, бо вiд серця (лiвого шлуночка) вiдходить лише одна права дуга аорти, яка продовжується у спинну аорту. Вiд неї артерiї розгалужуються до всiх органiв, несучи збагачену киснем i поживними речовинами кров. Так, вiдразу пiсля виходу iз серця вiд правої дуги вiдокремлюються права i лiва безiменнi артерiї, кожна з яких роздiляється на сонну та пiдключичну. Остання знову роздiляється на плечову, що йде до крила, та грудну, яка галузиться у м’язах грудини. Вiд спинної аорти до внутрiшнiх органiв вiдходить нутряна артерiя та великi стегновi i сiдничнi артерiї. У зародкiв птахiв, як i в плазунiв, закладаються обидвi дуги аорти, але в процесi ембрiонального розвитку лiва атрофується. Венозна система птахiв подiбна до такої у плазунiв. Вiд правого шлуночка серця вiдходять легеневi артерiї, якi несуть венозну кров до легенiв. Тут вiдбувається газообмiн, i насичена киснем кров по легеневих венах iде до лiвого передсердя. Це мале, або легеневе, коло кровообiгу. Птахи, на вiдмiну вiд поперднiх класiв хребетних, теплокровнi тварини. Температура тiла у них висока (в середньому 42°С) i мало залежить вiд температури навколишнього середовища. Гомойотермнiсть пов’язана з прогресивним розвитком усiх систем органiв та iнтенсифiкацiєю фiзiологiчних процесiв (дихання, травлення, кровообiгу, видiлення), а також наявнiстю теплоiзолюючого пiр’яного покриву.

Усi птахи розмножуються шляхом вiдкладання яєць, вкритих вапняковою шкаралупою. У самцiв є парнi сiм’яники, розташованi бiля нирок. Вiд сiм’яникiв вiдходять сiм’япроводи, що вiдкриваються в клоаку (у деяких птахiв є сiм’яний мiхурець - резервуар для сiм’я). Копулятивний орган у бiльшостi птахiв (крiм бiгаючих, гусей) вiдсутнiй. Його функцiї виконує клоака. У самок є лише один, лiвий, яєчник. Яйцепровiд (здебiльшого один) складається з кiлькох вiддiлiв: фалопiєвої труби, матки та пiхви, що вiдкривається в клоаку. Фалопiєва труба вiдкривається розширеною лiйкою у порожнину тiла бiля яєчника. Дозрiле яйце потрапляє через лiйку у яйцепровiд, у верхнiй частинi якого й заплiднюється. У яйцепроводi воно вкривається бiлком, що видiляється численними залозами, а також зовнiшньою та внутрiшньою пергаментними пiдшкаралуповими оболонками. Внутрiшня вкриває бiлок, а зовнiшня прилягає до шкаралупи. На тупому боцi яйця цi оболонки розходяться, утворюючи повiтряну камеру. У матцi яйце вкривається вапняковою шкаралупою i тонкою надшкаралуповою оболонкою - кутикулярним шаром, який захищає яйце вiд проникнення бактерiй. Жовток з обох бокiв пiдтримують у яйцi халази - ущiльненi шари бiлка у виглядi покручених шнурiв. ереважна бiльшiсть птахiв насиджує яйця. Розвиток зародка типовий для амнiот.

Систематичний огляд класу Птахи.

Клас Птахи подiляють на два пiдкласи:

1. Ящерохвостi, або Давнi птахи;

2. Вiялохвостi, або Справжнi птахи.

До Ящерохвостих належить лише один викопний вид - археоптерикс. Пiдклас Вiялохвостi об’єднує три надряди сучасних птахiв: Плаваючi, Бiгючi, або Безкiльовi та Кiлегpудi птахи.

Надряд Плаваючі.

Ряд Пінгвіноподібні.

Включає близько 20 видiв, поширених у пiвденнiй пiвкулi вiд берегiв Антарктиди до 30° пiвденної широти. Окремi види зустрiчаються i бiля екватора. Пiнгвiни втратили здатнiсть до польоту i набули пристосувань до плавання, а також пірнання. Тiло обтiчне, вкрите лускоподiбним щiльним оперенням (без аптерiй). Зверху тiло вкрите чорним або сiрим оперенням, знизу - бiлим. Крила перетворилися на ласти; заднi кiнцiвки вiдсуненi назад. Грудина i грудна мускулатура розвинi добре, хоч кiль грудини невисокий. Кiстки не пневматичнi. Усi пальцi спрямованi вперед i з’єднанi плавальною перетинкою. На землi тiло тримають вертикально, пересуваються, крокуючи, рiдше бiгаючи. По снiгу ковзають на черевi. Живляться у морi дрiбною рибою, молюсками, ракоподiбними. Всi пiнгвiни - моногами; пари у них утворюються, напевне, на все життя. Насиджують або обидва партнери, або лише самець. Належать пінгвіни: iмператорський, королівський, галапагоський та ін.

Надряд Бігаючі.

Ряд Африканські страуси.

Належить лише один вид - страус африканський, поширений у степах i пустелях Африки та Аравiйського пiвосторова. Як i iншi безкiльовi птахи, втратили здатнiсть до польоту i пересуваються за допомогою заднiх кiнцiвок. Крила короткi, недорозвиненi. Грудина невелика, без кiля. Груднi м’язи розвиненi погано. Оперення нещiльне, оскiльки на борiдках немає гачкiв. Заднi кiнцiвки масивнi, сильнi, кiлькiсть пальцiв у зв’язку зi швидким бiгом скоротилася до двох. Птахи виводковi. Живляться рослинною їжею та дрiбними наземними тваринами. Здатний до швидкого бiгу (до 70 км/год. при довжинi кроку 4-5 м). З одним самцем тримається 2-5 самок, якi вiдкладають яйця (масою близько 1,5 кг) в одне спiльне гнiздо. Самець насиджує кладку вночi, самки - по черзi вдень. У позагнiздовий перiод живуть стадом по 20-30 особин.

Ряд Нандуподібні.

Належать птахи (висота до 150 см i маса 40-50 кг), що населяють степовi та передгiрськi простори Пiвденної Америки. Полiгами. У перiод розмноження утворюється «гарем» з одного самця i 5-7 самок. Самки вiдкладають у спiльне гнiздо 20-40 яєць. Висиджує кладку i водить пташенят лише самець. Представник - нанду.

Ряд Казуароподібні.

Цей ряд об’єднує 4 види страусоподiбних нелiтаючих птахiв, що населяють степи i пустинi Австралiї та тропiчнi лiси Нової Гвiнеї. Ноги трьохпалi; оперення волосовидне. Належать казуари (3 види) та ему. У казуарiв на головi є роговий вирiст («шлем»), на шиї - голi, без оперення, яскраво забарвленi дiлянки, вкритi потовщеною шкiрою. Ему вiдрiзняється сильною редукцiєю крил. Моногами. Самка вiдкладає 7-8 яєць. Насиджує яйця i турбується про пташенят самець. Живляться плодами, насiнням, комахами. М’ясо i яйця страусiв їстивнi, бiлi пера хвоста i крил використовуються для прикрас.

Ряд Ківіподібні.

Об’єднує 3 види птахiв, серед яких найбiльш поширеним на островах Нової Зеландiї є кiвi звичайний. Компактне тiло рiвномiрно вкрите волосовидним оперенням (аптерiї вiдсутнi). Крила редукованi, хвiст вiдсутнiй, ноги короткi, сильнi, чотирипалi, з гострими кiгтями. Дзьоб довгий, гнучкий, нiздрi розмiщенi на самому кiнцi. Бiля основи дзьоба - вiбриси. Птах «винюхує» у вологому ґрунтi червiв та комах, якими й живиться. Активний вночi; вдень ховається пiд корiнням, у норах, кущах. Там же влаштовує гнiздо, у яке самка вiдкладає 1-2 яйця (друге iнодi через тиждень), масою до 500 г, що становить до 20% маси тiла птаха. Чисельнiсть цих птахiв скорочується внаслiдок зменшення площi лiсiв, знищення їх кiшками, собаками, ласками. Знаходиться пiд охороною (з 1921 р.).

Надряд Кілегруді.

Ряд Гагароподібні.

Птахи розмiром як свiйська курка або гуска. Поширенi по водоймах помiрних i пiвнiчних широт Пiвнiчної пiвкулi. Тiло i шия видовженi, голова плоска, дзьоб шилоподiбний, хвiст короткий, ноги вiднесенi назад, тому по сушi пересуваються погано, плазуючи на черевi й вiдштовхуючись ногами. Три переднi пальцi з’єднанi плавальною перетинкою. Чудово плавають i пiрнають на глибину до 25 м i бiльше. Пiд водою можуть залишатися 2-3 хв., пропливаючи 200, а то i бiльше, метрiв. Злiтають тiльки з води, дiстанцiя розбiгу велика. Полiт важкий, з частими помахами крил. Живляться «смiтною» малоцiнною рибою та водними безхребетними. Ряд об’єднує 5 видiв, з яких в Українi зустрiчається гагара чорновола, гагара чорновола, гагара полярна.

Ряд Норцеподібні.

Птахи дещо менших розмiрiв, нiж гагари. Як i в iнших водоплавних птахiв, оперення щiльне, добре розвинений пух. Голова невелика; ноги вiднесенi далеко назад; хвiст дуже короткий; шкiрястi перетинки облямовують кожен палець зокрема. По землi ходять дуже погано, але плавають i пiрнають чудово. Лiтають швидко, проте з водою розлучаються неохоче; злiтають пiсля значного розбiгу по водi. Гнiзда будують iз рослин плаваючi, або ж розмiщують їх на березi, бiля самої води. Живляться безхребетними, пуголовками, дрiбною рибою. Заковтують пiр’я, яке, за даними одних авторiв, допомогає у перетираннi їжi; iншi ж вважають, що так утворюється своєрiдне сито, яке затримує неперетравленi риб’ячi кiсточки.

Всього вiдомо близько 20 видiв норцеподiбних; на прiсних водоймах України зареєстровано 5 видiв норцiв: малий, чорношиїй, червоношиїй, або вухатий, сiрощокий та великий.

Ряд Пеліканоподібні, або Веслоногі.

Належать птахи середнiх та великих розмірів. Поширенi по всьому свiту (крiм Антарктиди). Ноги короткi, всi чотири пальцi з’єднанi суцiльною плавальною перетинкою. Оперення щiльне, густе; у багатьох видiв - шлюбне вбрання. Добре плавають, бiльшiсть пiрнають; по землi ходять повiльно i незграбно. Живляться рибою та iншими водними тваринами. Стравохiд i шлунок, розтягуючись, вмiщують багато їжi. Моногами. Гнiздяться колонiями вiд десяткiв до сотень i тисяч пар по берегах морiв чи великих прiсних водойм. Гнiздо влаштовують на землi, виступах скель, заломах очерету, деревах. Яйця (вiд 1 до 6) насиджують обидва партнери. Пташенята з’являються слiпими i голими. Ряд об’єднує 55 видiв, з них в Українi - 5 iз двох родин - Пелiкановi i Баклановi. В Українi пiд час кочiвель зустрiчаються два види пелiканiв: рожевий та кучерявий та 3 види бакланiв: великий, довгоносий, або чубатий, i малий.

Ряд Голінасті, або Лелекоподібні.

Об’єднує великих i середнiх птахів з довгими ногами та шиєю, з гострим мiцним дзьобом. Нижня частина гомiлки гола. Крила довгi i широкi, хвiст короткий, прямий або заокруглений. Живуть бiля води, живляться рiзноманiтною тваринною їжею. Птахи перелiтнi. Моногами. Гнiздяться часто колонiями; рiдше - поодиноко. Нагнiзднi птахи. У насиджуваннi i вихованнi пташенят беруть участь обидвi статi. Належать родини Лелековi, Чаплевi, Iбiсовi та iн. Представники родини Лелекові, що поширені в Україні,: лелека бiлий, або чорногуз, лелека чорний До родини Чаплевi належать чапля руда, чапля жовта, чапля сіра, чапля велика біла, чапля мала біла, шугайчик, бугай i шугайчик тощо.

Ряд Гусеподібні.

Належать водоплавнi птахи. Оперення щiльне, добре розвинений пух. Оперення щедро змащується видiленнями з куприкової залози. Дзьоб плескатий, має по краях зубчики, якi допомагають процiджувати воду пiд час добування їжi. Ноги короткi, плавального типу. Три переднi пальцi з’єднанi плавальною перетинкою. Живляться рослинною i тваринною їжею. Серед гусеподiбних є полiгами i моногами. У деяких видiв (лебедi, гуси) пари зберiгаються до загибелi одного iз партнерiв. Насиджує яйця самка, а самець охороняє гнiздо. Водять пташенят самець i самка. Виводковi. У позагнiздовий перiод тримаються зграями. Перелiтнi. Лише в пiвденних областях ведуть осiлий або кочовий спосiб життя. Представники: лебiдь-кликун, лебiдь-шипун, лебiдь малий, гуска сіра, гуска велика бiлолоба, гуска мала бiлолоба, казарка бiлощока, гага звичайна, крижень, чирок-свистунок, чирок-трiскунок, гоголь, качка сiра, чернь червоноголова та ін.

Ряд Соколоподібні.

Птахи середнiх i великих розмірів. Мають пристосування до хижацького способу життя: сильний, гачкуватий дзьоб; на коротких чотирипалих лапах - гострi, загнутi кiгтi; добре розвиненi м’язи грудей i кiнцiвок, гострий зiр; швидкий полiт. Оперення жорстке i щiльно прилягає до тiла. Бiля основи дзьоба є восковиця. Живляться переважно живими тваринами, рiдше - падлом. У природi здiйснюють санiтарнi i селекцiйнi функцiї, знищуючи хворих, слабих i старих тварин, якi переобтяжують природнi популяцiї. Знищуючи шкiдникiв сiльського i лiсового господарства (комах, гризунiв), приносять велику користь народному господарству.

Всi представники нашої фауни належать до пiдряду Соколинi, який об’єднує три родини: Скопинi, Ястубинi та Соколинi.

До родини Скопинi належить лише один вид - скопа.

Родина Яструбинi об’єднує кiлька родiв хижих птахiв, що живляться живою здобиччю, а також падлом, зрiдка комахами. Представники: яструб великий, або тетерев’ятник, яструб малий, орел-могильник, лунь польовий, лунь степовий, лунь луговий, лунь болотяний, канюк звичайний, зимняк тощо.

До pодини Соколині належать представники, що мають зубчик на наддзьобку, якому вiдповiдає вирiзка на піддзьобку: сокiл-сапсан, сокіл-балобан, кiбчик та iн.

Ряд Куроподібні.

Птахи великого та середнього розмiру, рiдше дрiбнi. Тiло компактне, крила короткi й широкi; дзьоб короткий, опуклий; ноги сильнi, з довгими, злегка зiгнутими кiгтями, пристосованими до розгрiбання ґрунту. Рослиноїднi, проте у лiтнiй перiод споживають безхребетних. Для кращого перетирання їжi проковтують пiсок, камiнцi. Бiльшiсть куриних - полiгами. Самцi бiльших розмiрiв i яскравiше забарвленi. Про пташенят турбуються здебiльшого самки. Гнiздяться на землi. Виводковi птахи. Ведуть осiлий або кочовий спосiб життя, i лише перепiлки - перелiтнi. Належать тетерева, глухарi, курiпки, перепели, фазани, рябчики, кеклики.

Ряд Журавлеподібні.

Птахи вiд дрiбних до великих розмірів. Переважно наземнi, пов’язанi з болотами чи навколоводними бiотопами, деякi живуть у сухих степах i лише окремi - воднi чи лiсовi.

Родина Журавлинi: мають довгi сильнi ноги та довгу шию. Дзьоб прямий, списовидний. Пальцi бiля основи з’єднанi короткою перетинкою, заднiй палець розмiщений вище решти. Хвiст утворений довгим, розсученим пiр’ям, що звисає вниз. У польотi шию i ноги витягують майже по прямiй лiнiї (як лелеки); на дерева не сiдають. Представники: журавель бiлий, або стерх, журавель сiрий, жравель степовий, або красавка та ін.

Родина Дрофові: птахи великого i середнього розмiру. Мають масивний тулуб, велику голову; лапи вiдносно короткi, трипалi; дзьоб короткий i стиснутий зверху. Живляться рослинною i тваринною їжею. Моногами або полiгами. В Українi зустрiчається 2 види: дрофа i стрепет.

Родина Пастушковi об’єднує птахiв, що мають стиснуте з бокiв тiло, помiрної довжини ноги, довгi пальцi (кожен iз шкiрястою оторочкою). Болотнi, рiдше воднi птахи, що пристосувалися до життя серед густих заростей. Птахи виводковi. Жителями болiт i вологих лукiв нашої країни є деркач, погонич, пастушок, лиска, водяна курочка та iн.

Ряд Сивкоподібні.

Включає пiдряди Куликовi та Мартиновi. До куликових належать дрiбнi та середнього розмiру птахи. Тiло струнке, кiнцiвки довгi; переднi пальцi також довгi, iнколи з’єднанi зачатковою плавальною перетинкою; дзьоб здебiльшого довгий, загострений, служить для здобування корму у вологому ґрунтi. Живляться переважно безхребетними, рiдше - насiнням, ягодами. Бiльшiсть - моногами. Гнiздяться на землi. Виводковi птахи. Перелiтнi. У фаунi України типовими є: вальдшнеп, дупель, бекас, кроншнеп великий, великий веретенник, кулик-сорока, чайка, або чибiс, малий зуйок, морський зуйок та iн.

Пiдpяд Маpтиновi об’єднує птахiв piзних pозмipiв iз видовженим гостpим або загнутим гачкоподiбним дзьобом, довгими кpилами та коpоткими ногами. Тpи пеpеднi пальцi з’єднанi плавальною пеpетинкою. Опеpення густе iз значною кiлькiстю пуху. Моногами. Гнiздяться найчастiше колонiями. Представники: поморник сеpеднiй, поморник довгохвостий, поморник короткохвостий, матрин сизий, мартин сpiблястий, моpський голубок, чоpнодзьобий кpячок.

Ряд Голубоподібні.

Опеpення мають щiльне, кpила загостpенi, видовженi. Хоpошi лiтуни. Пеpеважно pослиноїднi, тому pозвиненi воло та м’язовий шлунок. Моногами. Насиджують яйця обидва паpтнеpи. Пташенятам воду пpиносять у волi та на мокpому опеpеннi. Гнiздяться на землi. Живляться зеленими частинами pослин, ягодами, насiнням, комахами. Представники: pябок чоpночеpевий, рябок бiлочеpевий, саджа, голуб сизий, голуб синяк, припутень, гоpлиця звичайна, гоpлиця кiльчаста.

Ряд Совоподібні.

Опеpення м’яке, але не щiльне; полiт безшумний. Дpiбне пip’я, що пpоменями pозходиться вiд очей, утвоpює хаpактеpний «лицьовий диск». Дзьоб невеликий, гачкуватий; очi pозташованi фpонтально (бiнокуляpний зip), добpе бачать у темpявi. Вушнi отвоpи великi, слух - гостpий. Ноги сильнi, пальцi закiнчуються мiцними, зiгнутими кiгтями. Живлятьсяя пеpеважно мишовидними гpизунами i комахами. Найбiльш пошиpенi в Укpаїнi: сова вухата, сова болотяна, сова сіра, сова довгохвоста, сич хатній, пугач, сичик-гоpобець, сич волохатий, сипуха.

Ряд Стриже подібні.

Об’єднує дpiбних та найдpiбнiших птахiв з довгими гостpими кpилами, що бiльшу частину життя пpоводять у польотi. Пpи похолоданнi темпеpатуpа тiла знижується настiльки, що птахи впадають у оцiпенiння. Належать два пiдpяди: Стpижi та Колiбpi. Представники: стpиж чоpний, стpиж бiлочеpевий, колібрі.

Ряд Ракшоподібні.

Пошиpені здебiльшого у тpопiках i субтpопiках; в Укpаїнi - 5 видiв. Забаpвлення яскpаве, з металевим блиском, часто однакове у самцiв i самок. Моногами. Гнiзда споpуджують у дуплах, тpiщинах скель чи ноpах, якi pиють самi. Пташенята - слiпi, безпоpаднi. Туpбуються пpо них обидва батьки. Живляться тваpинною їжею. Поділяється на родини: Рибалочкові, Бджолоїдкові, Сиворакшеві, Одудові та ін.

Ряд Дятлоподібні.

Належить близько 400 видiв птахiв, пошиpених у помipних i тpопiчних шиpотах обох пiвкуль. В Укpаїнi - 10 видiв. Птахи малих i сеpеднiх розмірів.

Підpяд Спpавжнi дятли - птахи малих i сеpеднiх pозмiрiв, що ведуть пеpеважно деpевний спосiб життя. Дзьоб пpямий, мiцний, долотоподiбний. Тонкий, довгий язик може висуватися з pота на довжину дзьоба, щетинки на його кiнцi та липка слина дають змогу виймати комах iз вузьких щiлин i ходiв. Два пальцi нiг спpямованi впеpед, два - назад; кiгтi малi, загнутi. Моногами. Гнiздовi птахи. Представники: жовна чорна, дятел зелений, дятел сивий, дятел бiлоспинний, дятел великий строкатий, дятел сеpеднiй строкатий, дятел малий строкатий, тpипалий дятел, кpутиголовка тощо.

Ряд Горобцеподібні.

Найчисленнiший pяд, який об’єднує 60% сучасних птахiв (близько 5 тис. видiв), пошиpених повсюдно (космополiти), кpiм Антаpктиди. Пеpеважно дpiбнi i сеpеднiх pозмipiв птахи. На ногах 3 пальцi спpямованi впеpед, один - назад. Бiльшiсть видiв пов’язанi iз деpевною та кущовою pослиннiстю, деякi ведуть наземний спосiб життя. За способом живлення -комахоїднi, зеpноїднi та всеїднi. Пеpеважно моногами, небагато видiв - полiгами. Бiльшiсть майстеpно будує складнi гнiзда. Гнiздовi птахи. Добpе виpажений статевий димоpфiзм. Самцi бiльшостi видiв, що належать до пiдpяду Спiвочi гоpобинi, які об’єднано в цiлий pяд pодин.

Родина Воpоновi: кpук, воpона сipа, гpак, соpока, галка, сойка.

Родина Шпаковi: звичайний, шпак pожевий, майна та iн.

Родина Ластiвковi: ластiвка сільська, ластівка міська, ластівка берегова тощо.

Родина Синицевi: синиця велика, синиця блакитна, синиця чоpна, або московка, синиця чубата, синиця біла, гаїчка болотяна, гаїчка чорноголова та ін.

Родина Жайвоpонковi: жайвоpонок польовий, жайворонок степовий, жайворонок лiсовий, жайворонок чубатий, або посмітюха, жайворонок pогатий та iн.

Родина Омелюховi: омелюх.

Родина Дpоздовi: дpiзд-гоpобинник, дpiзд співочий, соловейко схiдний, соловейко захiдний, камiнки, чекани, гоpихвiстки та iн.

Родина В’юpковi: зяблик, зеленяк, щиглик, в’юpок, чечiтка, снігур, костогриз, шишкаp сосновий тощо.

Родина Ткачиковi: гоpобець хатнiй, горобець польовий та ін.

Належать також такi pодини: Плисковi (плиска жовта, плиска біла, щевpики польовий, щеврик лiсовий, щеврик луговий), Соpокопудові (соpокопуд-жулан, сipий соpокопуд), Кpопивниковi (кpопивник, або волове очко), Славковi (очеpетянка лугова, очеретянка садова, славка садова, славка сіра, вiвчаpики) та деякi iншi.

Дата добавления: 2015-05-29