Питання для обговорення. 1. Поясніть значення терміну “словотвір”

1. Поясніть значення терміну “словотвір”.

2. Що називають словотвірним типом?

3. Що називають словотвірним гніздом?

4. Яке слово називають твірним?

5. Що називають словотворчими засобами?

6. Яке слово називають похідним?

7. Що називають калькою?

8. Що являють собою лексичні, фразеологічні, семантичні кальки?

9. У чому полягає суть морфологічних і неморфологічних способів творення?

10. Назвіть види помилок, які трапляються у мовленні. Схарактеризуйте їх.

11. Назвіть способи творення іменників, прикметників, числівників, займенників, дієслів, прислівників, прийменників, сполучників.

Практичні завдання

1. Використовуючи суфікси і префікси, утворіть від поданих слів по три-чотири нових слова. Вкажіть їх твірні основи.

Читати, думати, мисливець, малюнок, синь, високий, радісний, поет.

2. Складіть речення, з яких було б видно, що учений і вчений, черговий і черговий, молоді й молоді, завідуючий і завідуючий, майбутнє і майбутнє належать до різних частин мови.

3. Випишіть слова, утворені безафіксним способом та злиттям слів у словосполучення. Виростати, ріст, проростання, нікудишій, вчорашній, п¢ятсот, босоніж, Лівобережжя, молодь, з¢їзд, переміг, нива, новина, біль, жаль, витвір, розклад, голіруч, Незовибатько, сестрин, ніяковіти, присмерк, світанок, день.

4. Зробіть словотвірний аналіз слів за такою схемою:

1) Твірне слово.

2) Твірна основа.

3) Словотворчий засіб.

4) Спосіб творення слова.

5) Значення утвореного слова.

Сріблястий, заспів, перевірений, підводний.

5. Зробіть зіставний словотвірний так морфемний аналіз слів: довідник, перетворивши.

6. Повторіть тему “Написання складних слів”. Дані слова запишіть разом, через дефіс або з апострофом.

Тепло/воз, чорно/зем, шлако/блок, людино/день, радіо/комітет, гори/цвіт, пройди/світ, Непий/вода, шести/денка пів/яблука, пів/огірка, пів/зошита, полу/кіпок, пів/Тернополя, термо/гідро/динаміка, розтяг/стиск, лікар/еколог, Лисичка/Сестричка, блок/система, штабс/капітан, тонно/кілометр, обер/мейстер, норд/ост, чар/зілля.

7. Повторіть тему “Відокремлення прикладок”. Поставте потрібні розділові знаки, поясніть їх уживання.

1. Іван Дробот молодий танкіст з надзвичайно приємним і скромним лицем хвилювався (О.Довженко). 2. Альбатроси морські мандрівники йшли назустріч людям (П.Панч). 3. Молодість сили життя їй оддам моїй коханій (М.Коцюбинський). 4. Автор “Кобзаря” як глибокий революційний мислитель утверджувач високохудожнього реалізму накреслив шляхи розвитку для всієї новітньої української літератури(О.Гончар). 5. Ліс або як серби кажуть шума це не просто сосни та дуби (М.Рильський).

8. Напишіть звіт.

9. Напишіть правильно дані висловлювання.

Не став на парту портфель. Треба стерти дошку. Говори дальше. Коротше кажучи. А тепер бистро на перерив. Вася! Славік! Не стійте на сквозняку. Закрийте двері - сквозняк! Висловлюю мою власну думку. Не виконав завдання із-за хвороби. Виконав це по дорученню вчителя. Мені повезло: мене не визивали до дошки. Моя завітна мрія - вчитися. Моя автобіографія потрібна? Намагаюся заповнити пробіли у своїх знаннях. Я займаюся в інституті. Коли здаєте екзамен?

10. У зв¢язному тексті (5-6 речень) розкрийте значення фразеологізму стріляний горобець.

Література

1. Антисуржик// За ред. О.Сербенської. - Львів., 1994. - С.56.

2. Український правопис. - К., 1993.- С.31-33.

3. Ющук І.П. Практикум з правопису української мови. - К., 1994.

ТЕМА 8. СИНТАКСИЧНІ НОРМИ

1. Граматична сполучуваність сллів.

2. Узгодження й керування.

3. Закономірності порядку слів.

Література

1. Доленко М.Т. Сучасна українська мова. - К., 1987.

2. Дудик П.С. Синтаксис сучасної української мови. - К., 1973.

3. Лобода В.В., Скуратівський Л.В. Українська мова в таблицях. Довідник. - К., 1993.

Короткий зміст теми

1. Синтаксичні норми - це система певних синтаксичних правил, дотримуючись яких, ми зберігаємо й поповнюємо культуру мовлення.

Виділяються такі основні структурні синтаксичні одиниці мови, які є предметом вивчення синтаксису, - це словосполучення, речення і складне синтаксичне ціле.

Синтасичні зв¢зки між словами в українській мові виражаються такими мовними засобами: а) формами слів, б) службовими словами, в) порядком слів, г) інтонацією.

Синтаксичними називаються форми, які виражають зв¢язки між словами. Наприклад, в іменниках синтаксичними є форми відмінка і числа, у прикметниках - роду, числа і відмінка, у дієсловах теперішнього часу - форми особи, числа. Усі ці синтаксичні форми виражаються у мові в основному відмінковими або особовими закінченнями.

Службові слова у реченні виражають різноманітні взаємовідношення та зв¢язки між словами.

Порядком слів у реченні називається взаєморозташування у ньому членів речення.

Так, зміна порядку слів іноді призводить до зміни синтаксичної ролі слова у реченні і зміни змісту речення в цілому. Порівняйте: 1) Добро завжди перемагає зло. 2) Зло завжди перемагає добро.

Однак зміна порядку слів частіше вносить лише додаткові смислові відтінки в речення, тобто виконує стилістичну функцію, а синтаксична роль і основний зміст речення при цьому не змінюється. Наприклад: Густий осінній туман встає над лісом. - Над лісом встає туман, густий, осінній.

Інтонація служить засобом як для смислового виділення слів і словосполучень у реченні, так і для оформлення самих речень. За допомогою інтонації розрізняємо в усному мовленні розповідні, питальні, спонукальні та окличні речення, з¢єднуючі і роз¢єднуючі зв¢язки між словами в реченні тощо.

Усі ці синтаксичні засоби вираження смислово-граматичних зв¢язків у мові, як правило, виступають у реченні у взаємодії, доповнюючи один одного.

Слова, пов¢язуючись між собою, можуть утворювати:

словоформи (біля школи, буду читати, біль віддалений);

сполучення слів із сурядним зв¢язком (синє небо, схилити голову, працювати завзято);

предикативні сполучення або речення (Сонце зійшло. Повіяв вітер).

Словосполучення - це синтаксична одиниця, яка складається з двох і більше за змістом та граматично об¢єднаних повнозначних слів на основі підрядного синтаксичного зв¢язку, що є розчленованим позначенням єдиного поняття.

Словосполучення складаються з головного й залежного слів. Залежне слово пов¢язується з головним за змістом і граматично або лише за змістом. Засобами граматичного зв¢язку служать закінчення залежного слова і порядку слів (безхмарний день, але день безхмарний), закінчення і прийменник (підійти до річки).

За будовою словосполучення поділяються на прості і складні. До простих належать такі словосполучення, що складаються з двох частин і далі не членуються. Компонентами простого словосполучення виступають повнозначні слова, але одним неподільним компонентом простого словосполучення можуть бути:

а) слово і слово: червоний колір, орати землю, леміш плуга;

б) слово й лексичне словосполучення: великий білий гриб, пахуча лимонна м¢ята, ставити знак оклику;

в) слово і фразеологічний зворот: зовсім втратити голову, гукати на весь голос, любить підлити масла в огонь;

г) слово і складена словоформа: буду виконувати (виконуватиму) завдання; більш густий (густіший) ліс.

Складні словосполучення утворюються з простих і якогось одного загального значення не мають. Наприклад: здійснити прогулянку до лісу, вирощувати зернові культури.

Словосполучення виявляють різний ступінь синтаксичної злитості компонентів. Одні з них складаються зі слів, кожне з яких є окремим членом речення. Це синтаксично вільні словосполучення. Наприклад, у реченні: Зацвіла на скелі крем¢янистій скромна квітка і непоказна... можна виділити такі синтаксично вільні словосполучення: квітка (яка?) скромна (непоказна); зацвіла (де?) на скелі; на скелі (якій?) крем¢янистій. Інші словосполучення синтаксично невільні (зв¢язані), становлять собою граматичну єдність, яка виконує роль одного члена речення: п¢ять дерев, багато галасу, кілька годин тощо. Поза реченнями вони сприймаються як синтаксично вільні словосполучення, а у складі речення набувають ознак цілісності й функціонують як один його член: Багато літ перевернулось, води чимало утекло. Твої очі - тиха радість.

Синтаксично вільні й синтаксично невільні словосполучення відрізняються від сталих словосполучень - фразеологізмів. Фразеологізми виступають еквівалентами слів; компоненти, з яких вони складаються, втрачають самостійне лексичне значення. Значення фразеологізму можна передати одним словом: займатися на світ - розвиднятися, втерти носа - провчити.

Не кожне сполучення слів у реченні є словосполученням. Не є словосполученнями:

- граматична основа (це предикативне сполучення слів);

- сурядні сполучення слів: світлі й золоті;

- сполучення повнозначних слів із службовими: у селі, на березі;

- аналітичні (складені) форми слів: буду читати, більш відомий;

- сполучення іменних частин мови, які є дієсловами-зв¢язками: буду математиком, будеш працювати, стане дослідником.

2. Зупинимося більш конкретно на порядку слів у реченні.

Розрізняють прямий і зворотній порядок спів у реченні.

При прямому порядку слів кожний член речення займає властиве йому місце. Підмет, як правило, ставиться перед присудком, додаток - після слова, яке він доповнює; узгоджене означення - перед означуваним словом, неузгоджене означення - після означуваного слова; обставини - за головними членами речення чи перед ними. Наприклад: Вітер заснув, затих десь у глибоких байраках, зарослих шипшиною і глодом (Соб.).

При зворотньому порядку слів члени речення займають не властиві для них місця.

Переставлятися в реченні зі свого узвичаєного місця може будь-який член речення. Наприклад: а) підмет після присудка: Квітує степ на Перекопі, іскриться синь на Сиваші (Дм.); б) присудок - перед підметом: Зайнялась зорі вузенька смужка (Дор.); в) узгоджене означення - після означуваного слова (при цьому воно часто відокремлюється): Накрапав дощ - дрібний і густий (Дес.). г) неузгоджене означення - перед присудком: Подій мінялися відтінки, полків юрмилися ключі (Мал.); д) додаток - перед керованим словом: Степ димом передсвітнім пропах (Перв.).

Обставини, крім виражених прислівниками на -о, -е, як правило, стоять після пояснювальних слів. Але й вони в окремих текстах можуть змінювати місце. Наприклад: В небі зорі засвітила ночі чорної рука (Сос.); Ліворуч, за річкою, темною смугою прямів ліс крізь мряку (Гол.).

Слова автора при прямій мові також зберігають усталений порядок: якщо вони стоять перед прямою мовою, на перше місце виноситься підмет - Батько сказав: ”Додому повернуся пізно”; якщо ж вони стоять після прямої мови, на першому місці - присудок: ”Додому повернуся пізно”, - сказав батько.

Для того, щоб у мовленні не допускати помилок, слід дотримуватися таких правил:

а) керований іменник від керуючого слова відривати не треба: Виявлена молоддю ініціатива принесла успіх (а не: Виявлена ініціатива молоддю принесла успіх);

б) не можна розривати однорідні члени речення іншими словами: Син продовжував розпочату батьком і його друзями роботу (а не: Син продовжував розпочату батьком роботу і його друзями);

в) не слід міняти місцями слова у словосполученні, якщо це впливає на зміст вислову: Син приніс матері лист (бо словосполучення - лист матері - може мати два значення: материн лист і матері приніс лист);

г) у словосполученнях, у яких поєднуються іменники однакового роду, треба уникати поширення їх підрядними: Він узяв руль велосипеда, який стояв під стіною (що узяв - руль, чи велосипед?, стояв під стіною - руль чи велосипед?).

3. Між головним і залежним компонентами у словосполученні завжди існує підрядний зв¢зок. Розрізняють три основні способи підрядного зв¢язку: узгодження, керування і прилягання.

Узгодження - це синтаксичний зв¢язок, при якому залежне слово стоїть у тій же формі, що головне: полум¢яне слово, далекі галактики.

Керування - це синтаксичний зв¢язок, при якому залежне слово стає в тому відмінку, якого вимагає головне слово: зібрати (кого? що?) урожай, пишатися (ким? чим?) сином. При зміні головного слова залежне лишається в одній і тій же формі: зібрав урожай, зберу врожай, зберемо врожай.

Прилягання - це синтаксичний зв¢язок, при якому залежне слово приєднується до головного тільки за смислом. Зв¢язком прилягання приєднуються незмінні слова і форми слів - прислівник, неозначена форма дієслова, дієприкметник: швидко пересуватися, озватися стиха.

Дата добавления: 2015-05-26