Рейтингові оцінки на фінансовому ринку

Рейтингові розрахунки близькі до експертних методів оцінки фінансового ринку. Сутність рейтингів полягає в складанні впорядкованих списків (за зменшенням або зростанням функціонального фактору) суб'єктів аналізованої сукупності. Наприклад: список найбільш високорозвинених країн за темпами приросту ВНП.

На фінансовому ринку рейтинг – це оцінка спроможності і юридичного обов'язку емітента проводити своєчасні виплати по основній частині і процентах з цінних паперів боргового характеру (слайд 20). Рейтинг – це оцінка позиції аналізованого об'єкта на шкалі показників. Він дозволяє встановити на певну дату становище учасників економічного процесу, виявити їхнє місце серед інших учасників відповідно до різних критеріїв. У цьому розумінні рейтинг – орієнтир для учасників ринку, на підставі якого вибирається стратегія поведінки.

Рейтинг є "інформацією до відома" для інвесторів, які управляють портфелями, та інших учасників ринку цінних паперів. Разом з тим рейтинг – це платна послуга, надавана емітенту цінного папера.

На фондовому ринку рейтингу піддаються тільки ті цінні папери, по яких емітент несе фіксовані зобов'язання перед інвесторами. У цьому випадку і виникає потреба в оцінці ризиків невиконання даних зобов'язань. Відповідно й об'єкти рейтингу – облігації (підприємств і муніципальні), привілейовані акції, комерційні папери (серійні фінансові векселі), депозитні й ощадні сертифікати і т.д. Інакше кажучи, об'єктами рейтингу переважно є боргові цінні папери і привілейовані акції. Рейтинг оцінює ризик невиконання емітентом своїх зобов'язань, пов'язаних із цінним папером, і, відповідно, ризик втрат інвесторів відносно основної суми і процентів (кредитний ризик). Тобто рейтинг – це оцінка ризику втрат. При цьому величина рейтингу з точки зору рейтингових структур ніяк не пов'язана зі ствердженнями типу "90 проти 10, що по цій емісії не буде виплачена сума боргу". Рейтинг не вимірює конкретну величину ризику втрат, не є кількісним прогнозом, мірилом їхньої імовірності. Рейтинг – це лише порівняльна оцінка рівнів ризику по різних цінних паперах, спосіб порівняння їх між собою за величинами кредитних ризиків.

Прийнято виділяти "якісні" і "кількісні" рейтинги. Як правило, "якісні" рейтинги складаються на основі важковимірюваних або дуже складних показників. Наприклад: одними з піонерів складання і публікації рейтингів найбільших компаній став американський журнал "Fortune", який опублікував список 500 найбільших американських промислових компаній в 1955 році.

В основі критерію журналу "Fortune" в 80-і роки для промисловості були обсяги продажів, для торгівлі – оборот, для фінансових компаній – активи. Нині єдиним критерієм величини компанії є обсяг продажів.

Як критерій оцінки діяльності 500 американських компаній журнал "Forbes" використовує суму рангів за рядом кількісних показників. В основі кількісних показників використовуються усереднені за останні п'ять років темпи приросту прибутковості компаній, темпи росту обсягів продажів, прибутковість акцій, а також абсолютні значення обсягів продажів, чистого доходу і частки прибутку в ціні за останній рік. Крім списків за кількісними показниками, журнал "Forbes" відзначає окремі компанії за рядом кількісних критеріїв, формуючи на їхній основі список "зірок" бізнесу.

Газета "Financial Times" складає список 500 найбільших європейських компаній, 100 американських компаній і 100 японських компаній за критерієм показника капіталізації або ринкової вартості компанії. Цей же показник використовує щотижневик "Business Week" для складання рейтингу 1000 найбільших компаній світу.

Рейтинги емітентів часто позначаються літерно-цифровими символами, приклади яких подані у таблиці 1 (слайд 21).

Таблиця 1

Дата добавления: 2015-05-26