Розірвання договору дарування

Стосовно розірвання договору, ст. 727 ЦК (435-15)

передбачає розірвання з ініціативи дарувальника за таких обставин:

- щодо нерухомих речей чи іншого особливо цінного майна, якщо

обдаровуваний умисно вчинив злочин проти життя, здоров'я,

власності дарувальника, його батьків, дружини (чоловіка) або

дітей;

- якщо обдаровуваний вчинив умисне вбивство дарувальника,

спадкоємці дарувальника мають право вимагати розірвання договору

дарування;

- якщо обдаровуваний створює загрозу безповоротної втрати

дарунка, що має для дарувальника велику немайнову цінність;

- якщо внаслідок недбалого ставлення обдаровуваного до речі,

що становить історичну, наукову, культурну цінність, ця річ може

бути знищена або істотно пошкоджена.

Обдаровуваний може розірвати договір керуючись загальними

положеннями про договір, зокрема, договір може бути розірвано за

рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного

порушення договору другою стороною та в інших випадках,

встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок

завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того,

на що вона розраховувала при укладенні договору (виявлення

властивостей подарунка про які обдаровуваний не знав до укладення

договору).

Дарування будь-якого майна, в тому числі нерухомого, є виключним правом власника цього майна. Договори на дарування майна, що знаходиться у спільній власності, укладаються за загальними правилами за згодою всіх учасників. Якщо подароване нерухоме майно було у приватній (або частковій) власності однієї особи, тоді згода іншої особи не потрібна.

В судовому порядку, шляхом подання позовної заяви, договір дарування можливо розірвати (визнати його недійсним) за певних умов, визначених у ст. 727 Цивільного кодексу України (далі — ЦК), з доведенням цих обставин у суді та якщо не минув строк позовної давності, який починається від дня, коли дарувальник довідався чи міг довідатися про порушення свого права (ч.1 ст.261 ЦК). Відповідно до ст.728 ЦК до вимог про розірвання договору дарування застосовується спеціальна позовна давність в один рік.

Згідно зі ст. 727 ЦК передбачено випадки, в яких дарувальник може розірвати договір дарування. Дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування нерухомого майна, якщо обдаровуваний умисно вчинив злочин проти життя, здоров'я, власності дарувальника, його батьків, дружини (чоловіка) або дітей. Також договір дарування може бути розірваний на вимогу дарувальника, якщо обдаровуваний створює загрозу безповоротної втрати, знищення чи пошкодження дарунка, що має для дарувальника велику немайнову цінність. Якщо згідно з договором дарування дарувальник має передати дарунок обдаровуваному в майбутньому через певний строк (у певний термін) або у разі настання відкладальної обставини, то відмовитись від передання дарунка в майбутньому дарувальник може тільки в тому разі, якщо після укладення договору його майновий стан істотно погіршився (ст. 724 ЦК).

Цивільне законодавство не дозволяє дарувальнику вимагати вчинення будь-яких дій на свою користь з боку обдаровуваного, але відповідно до ст. 725 ЦК у договорі дарування може бути встановлено обов'язок обдаровуваного вчинити певну дію майнового характеру на користь третьої особи або утриматися від її вчинення (передати грошову суму чи інше майно у власність, виплачувати грошову ренту, не пред'являти вимог до третьої особи про виселення тощо). Отже, невчинення певних дій на користь третьої особи може погіршити стосунки між дарувальником та обдаровуваним і бути причиною розірвання договору дарування і повернення дарунку або відшкодування його вартості (ст. 726 ЦК).

http://pravnik.at.ua/news/2010-06-11-118

4) Поняття та зміст договору ренти. Сторони за договором ренти. Поняття та предмет договору довічного утримання. Істотні умови цього договору.

Поняття та зміст договору ренти.

Договір ренти

1. За договором ренти одна сторона (одержувач ренти) передає другій стороні (платникові ренти) у власність майно, а платник ренти взамін цього зобов'язується періодично виплачувати одержувачеві ренту у формі певної грошової суми або в іншій формі.

2. Договором ренти може бути встановлений обов'язок виплачувати ренту безстроково (безстрокова рента) або протягом певного строку.
Форма договору ренти

1. Договір ренти укладається у письмовій формі.

2. Договір ренти та договір про передачу нерухомого майна під виплату ренти підлягають нотаріальному посвідченню.
За договором ренти одна сторона (одержувач ренти) передає другій стороні (платникові ренти) у власність майно, а платник ренти взамін цього зобов’язується періодично виплачувати одержувачеві ренту у формі певної грошової суми або в іншій формі. Договором ренти може бути встановлений обов’язок виплачувати ренту безстроково (безстрокова рента) або протягом певного строку (ст. 731 ЦК України).Цивільний кодекс встановлює для договору ренти письмову форму з обов’язковим нотаріальним посвідченням, а договір про передачу нерухомого майна під виплату ренти підлягає також державній реєстрації.Сторонами за договором ренти є одержувач ренти та платник ренти - фізичні та юридичні особи.Якщо договором ренти встановлено, що одержувач ренти передає майно у власність платника ренти за плату, до відносин сторін щодо передання майна застосовуються загальні положення договору купівлі-продажу, а якщо майно передається безоплатно, - положення про договір дарування, у випадках, коли це не суперечить суті договору ренти (ч. 2 ст. 734 ЦК України).

Зміст договору ренти

Домовленість сторін договору ренти втілюється в наділенні його сторін

суб’єктивними правами і обов’язками, що виникають після укладення

договору ренти. Ці права й обов’язки носять суб’єктивний характер,

оскільки вони виникають тільки у сторін договору ренти.

Платник ренти зобов’язаний:

· виплачувати періодично ренту на умовах, передбачених договором.

· застрахувати ризик невиконання виконання своїх обов’язків у випадку,

якщо така умова зазначається в договорі ренти.

· нести ризик випадкової загибелі або випадкового псування майна

переданого безоплатно під виплату безстрокової ренти п. 1 ст. 742 ЦК

України.

· продовжувати виплачувати ренту до закінчення строку договору ренти

незалежно від того, загинуло чи зіпсоване майно передане під її виплату

Сторони у договорі ренти

плату

ст. 743 ЦК України.

· якщо договором ренти передбачені умови здійснення платником

безстрокової ренти відмови від договору ренти, він зобов’язаний виконати

їх;

· розрахуватися з одержувачем ренти в разі пред’явлення останнім вимоги

про розірвання договору ренти з приводу невиконання чи неналежного

виконання умов договору ст. 741 ЦК України.

Права платника ренти:

Так, він згідно з п. 1 ст. 739 ЦК вправі відмовитися від договору

безстрокової ренти. Платник ренти має право вимагати припинення

зобов’язання щодо виплати безстрокової ренти або зміни умов її виплати у

разі випадкового знищення або випадкового пошкодження майна, переданого

за плату під виплату безстрокової ренти[1].

Обмеження розпорядження правом власності. Платник ренти не має права без

згоди одержувача ренти відчужувати нерухоме майно, передане йому під

виплату ренти, іншій особі. За законом у разі відчуження нерухомого

майна, обтяженого рентою, іншій особі, до неї переходять обов’язки

платника ренти.

Обов’язок одержувача безстрокової ренти полягає в тому, що він не може

відмовитися від прийняття умов відмови від договору безстрокової ренти.

Права одержувача ренти:

· вимагати від платника ренти періодичних виплат ренти на умовах і в

строки, передбачені договором;

· у випадку, коли договором ренти передбачається оплатне відчуження

майна у власність платника ренти під виплату ренти, одержувач ренти

вправі вимагати здійснення оплати цього майна;

· вимагати надання забезпечення виплат ренти шляхом страхування ризику

невиконання чи неналежного виконання своїх обов’язків платником ренти, у

випадку, якщо така умова вимовляється в договорі ренти;

· вимагати виплат ренти до закінчення дії строкового договору ренти

незалежно від того, загинуло чи зіпсоване майно, передане під її виплату

· одержувачу ренти належить право на розірвання укладеного безстрокового

договору ренти у випадках, передбачених, зокрема, тоді, коли:

1) платник безстрокової ренти прострочив її виплату більш як на один

рік;

2) платник ренти порушив свої зобов’язання щодо забезпечення виплат

ренти;

3) платник ренти визнаний неплатоспроможним або виникли інші обставини,

які явно свідчать про неможливість виплати ренти в розмірі та в строки,

що встановлені договором;

4) одержувач безстрокової ренти має право вимагати розірвання договору

ренти також в інших випадках, встановлених договором ренти.

1. Сторонами у договорі ренти можуть бути фізичні або юридичні особи.

Дата добавления: 2015-05-31