Сервітут

Під земельним сервітутом розуміється право користування чужою земельною ділянкою для потреб, які не можуть бути задоволені іншим шляхом. Право користування чужою земельною ділянкою може включати можливість проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатації ліній електропередач, зв'язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації і т. п.

У той же час, сервітут не позбавляє власника права володіння, користування і розпорядження земельною ділянкою, і встановлюється способом найменш обтяжливим для власника.

Сервітут може належати не тільки власнику або землекористувачу сусідніх ділянок, але й іншій, конкретно визначеній особі (особистий сервітут).

Встановлено сервітут може бути на підставі:

- договору;

- закону;

- заповіту;

- рішення суду.

Сторонами сервітутного договору є власник або користувач земельної ділянки та особа, на користь якої встановлюється сервітут. Права власника повинні підтверджуватися відповідним документом (державним актом на право власності, свідоцтвом про право на спадщину і т. п.).

Сервітутним договором необхідно передбачити: коло осіб, яким надається право користування чужим майном (крім безпосередньо суб'єкта права земельного сервітуту це можуть бути члени його сім'ї, а також інші особи); детально описати предмет договору (місцезнаходження земельної ділянки, її кадастрові дані, існуючі насадження і споруди тощо), а також зафіксувати стан ділянки на момент укладення договору; види та способи користування земельною ділянкою (наприклад, місце і час, в який можна здійснювати прохід через чужу ділянку); розмір плати за користування сервітутом (якщо договір є оплатним); термін, на який встановлюється сервітут; випадки припинення сервітуту.

Що стосується форми договору про встановлення земельного сервітуту, то він полягає в письмовій формі, а також підлягає нотаріальному посвідченні та державній реєстрації.

Якщо ж сторони не можуть досягти згоди, сервітут може бути встановлений на підставі судового рішення. Законом передбачено, що сервітут може бути встановлений в тому випадку, якщо іншим способом задовольнити інтереси суб'єкта права земельного сервітуту неможливо. Таким чином, особа, яка вимагає встановлення сервітуту, має довести, що нормальне функціонування її господарства або задоволення інших її інтересів неможливо без встановлення сервітуту.

Сервітут не підлягає відчуженню. У той же час сервітут зберігає чинність у разі переходу до інших осіб права власності на земельну ділянку, щодо якої він був встановлений.

Сервітут припиняється у разі:

а) поєднання в одній особі суб'єкта права земельного сервітуту, в інтересах якого він встановлений, та власника земельної ділянки;

б) відмови особи, в інтересах якої встановлено земельний сервітут;

в) рішення суду про скасування земельного сервітуту;

г) закінчення терміну, на який було встановлено земельний сервітут;

ґ) невикористання земельного сервітуту протягом трьох років;

д) порушення власником сервітуту умов користування сервітутом.

На вимогу власника земельної ділянки, щодо якої встановлено земельний сервітут, дія цього сервітуту може бути припинена в судовому порядку у випадках:

а) припинення підстав його встановлення;

б) коли встановлення земельного сервітуту унеможливлює використання земельної ділянки, щодо якої встановлено земельний сервітут, за її цільовим призначенням.

Дата добавления: 2015-05-31