Збитки поняття та їх структура

Поняття,підстави та умови цивільно-правової відповідальності

Цивільно-правова відповідальність - це установлена законом негативна реакція держави на цивільне правопорушення, що виявляється в позбавленні особи певних цивільних прав чи накладенні на неї обов'язків майнового характеру. Підставами для цивільно-правової відповідальності є: наявність майнової чи/та моральної шкоди (у грошовому виразі майнових збитків); протиправність поведінки (дія чи бездіяльність); вина; причинний зв'язок між збитком і протиправною поведінкою. Тільки сукупність зазначених умов дає підставу для притягнення до цивільно-правової відповідальності. Відповідальність настає лише за умови, що дії чи бездіяльність, якими вчинено договірну чи позадоговірну шкоду, є протиправними або забороненими законом. Загальним принципом цивільно-правової відповідальності є принцип вини, тобто відповідальність настає лише за вини заподіювача шкоди.

Збитками в широкому розумінні вважають грошовий вираз зменшення або втрати (загибелі) певного майнового блага. Існують також економічні й соціологічні визначення збитків, які ми в даній статті не наводитимемо.

Стаття 22 ЦК відзначає, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала в зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Як бачимо, новий ЦК дещо видозмінив формулювання поняття збитків, але по суті види збитків співпадають.

Закріплений також принцип відшкодування збитків у повному обсязі, якщо договір або закон не передбачають відшкодування в меншому або більшому розмірі. Все це дозволить сторонам, а також їх юристам, самостійно визначати взаємні збитки, коригувати їх розмір у потрібний бік.

Крім того, на вимогу особи, якій завдано шкоди, а також відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб. Зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того самого роду та тієї самої якості, полагодження пошкодженої речі тощо).

Згідно з нормами ГК до додаткових витрат належать штрафні санкції, сплачені іншим суб’єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо, понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов’язання другою стороною. Взагалі ГК припускає наявність багатьох виключень і деталізуючих положень порівняно з ЦК, зокрема:

1.можливість закріплення в законі щодо окремих видів господарських зобов’язань обмеженої відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов’язань;

2.інші вимоги до ціни, що враховується при відшкодуванні збитків;

3.можливість для сторін за взаємною згодою заздалегідь визначити погоджений розмір збитків, що підлягають відшкодуванню (в твердій сумі або у вигляді відсоткових ставок залежно від обсягу невиконання зобов’язання чи строків порушення зобов’язання сторонами);

4.можливість встановлення Кабінетом Міністрів України методики визначення розміру відшкодування збитків у сфері господарювання.

5.самостійне визначення відшкодування збитків у внутрішньогосподарських відносинах, тобто в межах одного підприємства;

6.порядок і умови відшкодування збитків.

Дата добавления: 2015-05-31