Стаття 4

Стаття 3

Стаття 2

1. Кожна держава, яка бере участь у цьому Пакті,
зобов'язується поважати і забезпечувати всім перебуваючим у межах
її території та під її юрисдикцією особам права, визнані в цьому
Пакті, без будь-якої різниці щодо раси, кольору шкіри, статі,
мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи
соціального походження, майнового стану, народження чи іншої
обставини.

2. Якщо це вже не передбачено існуючими законодавчими чи
іншими заходами, кожна держава-учасниця цього Пакту зобов'язується
вжити необхідних заходів відповідно до своїх конституційних
процедур і положень цього Пакту для вжиття таких законодавчих або
інших заходів, які можуть виявитися необхідними для здійснення
прав, визнаних у цьому Пакті.

3. Кожна держава, яка бере участь у цьому Пакті,
зобов'язується:

а) забезпечити всякій особі, права і свободи якої, визнані в
цьому Пакті, порушено, ефективний засіб правового захисту, навіть
коли це порушення було вчинене особами, що діяли як особи
офіційні;

b) забезпечити, щоб право на правовий захист для будь-якої
особи, яка потребує такого захисту, встановлювалось компетентними
судовими, адміністративними чи законодавчими властями або
будь-яким іншим компетентним органом, передбаченим правовою
системою держави, і розвивати можливості судового захисту;

с) забезпечити застосування компетентними властями засобів
правового захисту, коли вони надаються.

Держави, які беруть участь у цьому Пакті, зобов'язуються
забезпечити рівне для чоловіків і жінок право користування всіма
громадянськими і політичними правами, передбаченими в цьому Пакті.

1. Під час надзвичайного становища в державі, при якому життя
нації перебуває під загрозою і про наявність якого офіційно
оголошується, держави-учасниці цього Пакту можуть вживати заходів
на відступ від своїх зобов'язань за цим Пактом тільки в такій
мірі, в якій це диктується гостротою становища, при умові, що такі
заходи не є несумісними з їх іншими зобов'язаннями за міжнародним
правом і не тягнуть за собою дискримінації виключно на основі
раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії чи соціального
походження.

2. Це положення не може бути підставою для якихось відступів
від статей 6, 7, 8 (пункти 1 і 2), 11, 15, 16 і 18.

3. Будь-яка держава, що бере участь у цьому Пакті і
використовує право відступу, повинна негайно інформувати інші
держави, що беруть участь у цьому Пакті, за посередництвом
Генерального секретаря Організації Об'єднаних Націй про положення,
від яких вона відступила, і про причини, що спонукали до такого
рішення. Має бути також зроблено повідомлення через того ж
посередника про дату, коли вона припиняє такий відступ.

Дата добавления: 2015-05-31