Шлюбний договір. Можливість укладення шлюбного контракту особам, які вступають в шлюб, було передбачено ще законодавцем у Законі України Про внесення змін і доповнень

Можливість укладення шлюбного контракту особам, які вступають в шлюб, було передбачено ще законодавцем у Законі України " Про внесення змін і доповнень до Кодексу про шлюб та сім'ю України" від 23.06.1992 року, яким до вказаного кодексу було включено статтю 27-1.

Постановою Кабінету Міністрів України " Про порядок укладення шлюбного контракту" від 16.06.1993 року №457 встановлено порядок його укладення. Зокрема ним передбачено, що шлюбний контракт укладається між особами, які одружуються за їх бажанням до реєстрації шлюбу і набирає чинності лише з моменту реєстрації та його не мають права укладати особи, що вже перебувають у зареєстрованому шлюбі.

Прогресивними є норми нового Сімейного кодексу, де в статті 92 предбачено, що шлюбний договір може бути укладено, як особами, які подали заяву про реєстрацію шлюбу, так і подружжям.

Шлюбним договором регулюються майнові відносини між подружжям, визначаються їхні майнові права та обов'язки, а також можуть бути визначені майнові права та обов'язки подружжя як батьків.

Однак шлюбний договір не регулює особисті відносини подружжя, а також особисті відносини між ними та дітьми; не може зменшувати обсягу»прав дитини, які встановлені Сімейним Кодексом України, а також ставити одного з подружжя у надзвичайно невигідне матеріальне становище. Доцільно також зазначити, що за шлюбним договором не може передаватися у власність одному з подружжя нерухоме майно та інше майно, право на яке підлягає державній реєстрації.

Шлюбний договір укладається в письмовій формі та нотаріально посвідчується. Якщо шлюбний договір укладено до реєстрації шлюбу, він набирає чинності у день реєстрації шлюбу. У випадку укладення шлюбного договору подружжям, він набирає чинності у день його нотаріального посвідчення. На укладення шлюбного договору до реєстрації шлюбу, якщо його стороною є неповнолітня особа, потрібна письмова згода її батьків або піклувальника, яка засвідчується відповідно до вимог чинного законодавства нотаріусом.

У шлюбному договорі встановлюється:

загальний строк його дії, а також строки тривалості окремих прав та обов'язків;

- чинність договору або окремих його умов (прав та обов'язків) і після припинення шлюбу;

- порядок зміни умов договору.

А також визначається майно, яке дружина, чоловік передає для використання на спільні потреби сім'ї, а також правовий режим майна, подарованого подружжю у зв'язку з реєстрацією шлюбу.

Законодавець надав право сторонам домовитися:

- про непоширення щодо майна, набутого ними за час
шлюбу, спільної сумісної власності і вважати його
спільною частковою власністю або особистою приват
ною власністю кожного з них;

про можливий порядок поділу майна, у тому числі і в разі розірвання шлюбу;

використання належного їм обом або одному з них май-"* на для забезпечення потреб їхніх дітей, а також інших осіб;

- включення до шлюбного договору будь-яких інших
умов щодо правового режиму майна, якщо вони не су
перечать моральним засадам суспільства;

про проживання у житловому приміщенні, яке належить одному з них чи є їхньою спільною власністю або їхніх родичів. Якщо у зв'язку з укладенням шлюбу один із подружжя вселяється в житлове приміщення, яке належить другому з подружжя, сторони у шлюбному договорі можуть домовитися про порядок користування ним. Подружжя може домовитися про звільнення житлового приміщення тим з подружжя, хто вселився в нього, в разі розірвання шлюбу, з виплатою грошової компенсації або без неї.

Про надання утримання одному з подружжя незалежно від непрацездатності та потреби у матеріальній допомозі на умовах, визначених шлюбним договором. Якщо у шлюбному договорі визначені умови, розмір та строки виплати аліментів, то в разі невиконання одним із подружжя свого обов'язку за договором аліменти можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Шлюбним договором також може бути встановлена можливість

припинення права на утримання одного з подружжя у зв'язку з одержанням ним майнової (грошової") компенсації.

Одностороння зміна умов шлюбного договору не допускається.

Шлюбний договір може бути змінено подружжям, про що укладається відповідний договір та нотаріально посвідчується.

На вимогу одного з подружжя шлюбний договір за рішенням суду може бути змінений, якщо цього вимагають його інтереси, інтереси дітей, а також непрацездатних повнолітніх дочки, сина, що мають істотне значення.

Подружжя має право відмовитися від шлюбного договору. Права та обов'язки, встановлені шлюбним договором, припиняються в день подання до нотаріуса заяви про відмову від нього. На нашу думку, в даному випадку, слід в нотаріальному порядку укласти угоду про розірвання шлюбного договору.

Шлюбний договір може бути розірваний за рішенням суду.

Дата добавления: 2015-05-31