Історичні типи держави. Форми правління сучасних держав

Форми правління сучасних держав.

Форма правління — це організація, порядок створення і взаємодії найвищих органів державної влади. Розрізняють два різновиди форми правління — монархію і республіку.

Монархія — це така форма правління, при якій главою держави є особа, що отримує і передає свою посаду і титул, як правило, спадково і довічно. Її різновиди:

1. абсолютна монархія (Кувейт, Бахрейн, Оман) – у руках монарха зосереджена вся повнота влади, всі питання він вирішує одноособово;

2. дуалістична монархія (Бруней, Бутан, Тонга) – влада ділиться між парламентом і монархом. Парламент приймає закони, але у монарха є право абсолютного вето (відхилення законопроекту). Уряд призначається монархом, підкоряється йому і несе відповідальність тільки перед ним;

3.парламентарна монархія (Великобританія, Іспанія, Японія). Монарх юридично є главою держави, але участі в управлінні країною фактично не бере. Головна відмінна риса парламентарної монархії — формування уряду парламентом і відповідальність уряду перед ним.

Ряд монархій займає проміжне положення між дуалістичними і парламентарними (Йорданія, Марокко, Непал).

Республіка — це така форма правління, при якій верховна влада здійснюється представницькими органами, які обираються населенням на певний строк. Її різновиди:

1) президентська

(США,Бразилія, Мексика). Президент, як правило, обирається прямими виборами (виняток становлять США, де президента вибирає колегія виборців, вибрана виборцями). Він очолює не тільки державу, але і уряд. Уряд призначається президентом і відповідальна тільки перед ним;

2) парламентарна республіка (Угорщина, Італія, Німеччина). Президент одержує свій мандат від парламента або особливих зборів. Президент не є главою уряду і не формує його. Уряд несе відповідальність перед парламентом;

3) змішана (президентсько-парламентарна)республіка (Україна, Росія, Франція) – поєднує риси парламентарної і президентської республік. Вибори президента проводяться всенародним голосуванням (як в президентській республіці), але президент не очолює уряд (як в парламентарній республіці). Уряд призначається президентом, але призначення прем'єр-міністра вимагає згоди парламенту. Уряд несе відповідальність перед президентом, але і парламент має право виразити йому недовір'я, що веде до відставки уряду. Для змішаної республіки характерне виведення посади президента за тріаду законодавчої, виконавчої і судової влади: президент має самостійний статус.

Історичний тип держави — це система вагомих рис, властивих всім державам, які відносяться до певної групи. Існує декілька основних підходів до визначення типології держави: формаційний, технократичний і цивілізаційний.

З погляду формаційного підходу головним, визначаючим історичний тип держави ознакою є тип соціально-економічних відносин, що склалися в суспільстві. Формація — це історичний тип суспільства, заснований на певному способі виробництва. Автори формаційного підходу вважали спосіб виробництва базисом, а державу, право, релігію, мораль, мистецтво — надбудовними явищами. Маркс виділяв такі формаці: рабовласницька, феодальна, буржуазна.

Технократичний підхід заснований на пріоритеті рівня розвитку технології, який визначає тип держави. Автори цієї точки зору на еволюцію держави виділяють примітивне суспільство, якому відповідає деспотична держава, і промислове суспільство, якому відповідає ліберальна держава. Сучасне західне суспільство і державу Ростоу і Белл називають постіндустріальним, а Тоффлер — інформаційним.

З позицій цивілізаційного підходу історія людства – це історія народження, розвитку, згасання замкнутих, локальних цивілізацій. Цивілізація — це соціокультурна спільність, сформована на основі універсальних цінностей: світові релігії, системи права, моралі, досягнення мистецтва. Кожна з цивілізацій своєю основою має духовний початок: своєрідну релігію і культуру, національну психологію. Кожна з цивілізацій має характерний для неї тип держави.

Залежно від місцезнаходження розрізняють староєгипетську, старокитайську, західноєвропейську і інші цивілізації, що породили відповідний тільки їм Історичний тип держави. По релігійній ознаці виділяють, християнської, ісламської цивілізації і відповідні їм типи державності. У тимчасовому відношенні розрізняють стародавні, середньовічні, сучасні цивілізації, а звідси — стародавні, середньовічні і сучасні типи держав.

Дата добавления: 2015-05-31