Гарантії права на працю інвалідів

Право на працю наших громадян за кордоном

1 Переміщення особи, пов'язане із перетинанням державного кордону або меж адміністративно-територіальної одиниці з метою виконання або пошуку роботи згідно із ЗУ «Про зайнятість населення» це:

а) міграція;

б) трудова міграція;

в) трудова еміграція;

2 Громадяни України, які постійно проживають на території іноземної держави, можуть працевлаштуватися там на підставі:

а) законодавства цієї держави та міжнародних договорів України;

б) законодавства нашої держави та міжнародних договорів України;

в) міжнародних договорів України;

3 До перебування у службових відрядженнях, роботи в посольствах, консульствах, представництвах України за кордоном застосовується:

а) законодавство України;

б) законодавство країни перебування;

в) законодавство, яке визначається за домовленістю країн в кожному конкретному випадку;

4 Згідно з нормами міжнародного приватного права порядок відряджень українських громадян за кордон регулюється:

а) законодавством країни, де буде виконуватись трудова функція;

б) законодавством країни, яка направила робітників для виконання певних трудових функцій;

в) міжнародним приватним правом.

5 За загальним правилом для одержання роботи за кордоном особі необхідно:

а) мати дозвіл на працевлаштування;

б) знати мову країни працевлаштування;

в) прожити певний термін у країні працевлаштування;

6 Для здійснення посередницької діяльності з працевлаштування наших громадян за кордоном до організації ставиться вимога:

а) належати до державної форми власності;

б) мати представництва за кордоном;

в) отримати відповідну ліцензію;

7 Відповідно до двосторонніх договорів України з іншими державами компетентними у спорах про трудові відносини є суди:

а) тієї держави, на території якої виконується, була або мала бути виконана робота;

б) тієї країни, на території якої є місце проживання відповідача чи позивача;

в) обидві відповіді вірні;

8 Громадяни України можуть працювати за кордоном внаслідок:

а) направлення з метою виконання певної роботи;

б) укладення трудового контракту з конкретним роботодавцем на виконання обумовленої роботи за певний термін;

в) обидві відповіді вірні;

1. Для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі:

а) 1%;

б) 3%;

в) 4%.

2. Відмова в укладенні трудового договору або в просуванні по службі, звільнення за ініціативою адміністрації, переведення інваліда на іншу роботу без його згоди з мотивів інвалідності не допускається, за винятком випадків коли за висновком медико-соціальної експертизи стан його здоров'я:

а) перешкоджає виконанню професійних обов'язків;

б) загрожує здоров'ю і безпеці праці інших осіб;

в) продовження трудової діяльності чи зміна її характеру та обсягу загрожує погіршенню здоров'я інвалідів;

г) всі відповіді правильні.

3. Працевлаштування інвалідів здійснюється:

а) Кабінетом міністрів України;

б) органами Міністерства праці України;

в) Верховною радою України.

4. Інвалідність − це:

а) міра втрати працездатності.

б) міра втрати здоровۥя.

в) міра втрати здоров'я та обмеження життєдіяльності.

г) стійкий розлад функцій організму.

5. Направлення інваліда до центру зайнятості має здійснюватись:

а) Дільничним лікарем.

б) громадськими організаціями інвалідів.

в) МСЕК.

г) реабілітаційно−навчальними центрами для інвалідів.

6. професійна реабілітація − це:

а) система заходів, спрямованих на підготовку особи до професійної діяльності.

б) система заходів, спрямованих на оволодіння трудовими навичками.

в) система заходів, спрямованих на повернення особи до активної участі у житті.

г) опанування особою знань та навичок, необхідних для її незалежного проживання у соціальному середовищі.

7. Одним із критеріїв ефективності соціально−економічної політики по відношенню до інвалідів є:

а) досягнення повної або часткової реабілітації.

б) інтеграція в суспільство.

в) забезпечення працевлаштування.

г) рівень матеріальної допомоги по інвалідності.

8. Інвалідам І та ІІ групи в обов’язковому порядку надаються відпустки без збереження заробітної плати тривалістю:

а) 30 днів;

б) 40 днів;

в) 60 днів.

9. Працевлаштування без випробувального терміну мають право:

а) інваліди ІІІ групи;

б) інваліди І та ІІ групи;

в)всі без винятку інваліди.

10. Щорічна відпустка інвалідам надається:

а) з урахуванням черги відпусток;

б) в зручний для них час;

в) з урахуванням групи інвалідності.

Дата добавления: 2015-05-31