КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Етико - психологічні особливості професії слідчого
Професіограма(класифікаційнахарактеристика)єнеобхідною як орієнтир підготовки юриста-фахівця і як зразок практикуючого юриста у сфері правоохоронної і контрольно-наглядової діяльності держави. Розробка професіограм (походить від слова-професіографія, що означає опис професії) являє собою проведення докладного опису ведучих юридичних професій із вказівкою їх характер- них функцій. Складовою частиною професіограм є психограма. Психограма - комплекс вимог професії до психічних процесів, станів і властивостей особистості працівника. Мета розробки професіограм - орієнтація на вивчення стійких, стабільних властивостей, що характеризують юриста-фахівця в його практичній діяльності. Значний внесок у розробку професіограм юридичних професій зробили вчені В.Л. Васильєв, М.І. Єнікеєв, Ю.В. Чуфаровсь-кий та ін. Вони виділяють такі аспекти діяльності юриста-фахівця: пошуковий (пізнавальний), комунікативний, посвідчувальний, організаційний, реконструктивний (конструкційний) та соціальний: - соціальний - підкреслює соціальну значущість професії юриста як організатора боротьби з правопорушеннями, захисника прав і законних інтересів громадян; соціальна діяльність охоплює і політичний аспект у діяльності слідчого, прокурора, оперативного працівника і т.д. як організаторів боротьби зі злочинністю на дорученому їм місці; вона включає профілактичні заходи, правову пропаганду, участь у перевихованні злочинця для повернення його до соціальної норми поведінки; - пошуковий - полягає в зборі вихідної інформації, необхідної для ведення юридичної справи, розв'язання професійних задач; питома вага цієї діяльності найбільш висока у професіограмах слідчого, оперативного працівника, судді;
- реконструктивний - проявляється у вигляді поточного і завершального аналізу всієї зібраної інформації з юридичної справи, висування на базі її синтезу, аналізу і спеціальних знань робочих версій (гіпотез), розробка плану діяльності по його подальшому розгляду та завершенню; планування роботи є також результатом реконструктивної діяльності; - комунікативний - означає уміння спілкуватися з колегами, клієнтами, учасниками справи і всіма тими, хто має до неї відношення; комунікативна діяльність полягає в одержанні необхідної інформації в процесі спілкування; особливо значна питома вага цієї діяльності при допитах, а також у діяльності адвокатів, оперативних працівників; - організаційний - полягає у вольових діях по перевірці робочих версій і планів та їх реалізації; вона розділяється на два аспекти: самоорганізованість і організація людей у колективному виконанні професійного завдання; - посвідчувальний - полягає в умінні подавати отриману інформацію з юридичної справи в передбаченій законом формі письмових актів-документів (постанов, протоколів, вироків та ін.). У кожній зі спеціальностей ці аспекти професійної діяльності юриста виявляються в різному наборі, з неоднаковою інтенсивністю. У кожного юриста, в залежності від його особистісних якостей, вони мають специфічний характер. Варто зазначити, що правове регулювання всієї професійної діяльності відрізняє юридичну працю від інших професій і поступово накладає свій відбиток на особистість кожного юриста. Уся діяльність слідчого, прокурора, судді, адвоката, нотаріуса та ін. при всій її складності і розмаїтості завжди протікає в межах правового регулювання. Уже при плануванні своєї діяльності кожен юрист подумки зіставляє свої майбутні дії з нормами діючого законодавства, що регламентують ці дії.
У цілому, відповідальна і складна праця працівників юридичних професій пред'являє до них підвищені вимоги. Юридична діяльність потребує великої напруги, терпіння, знань і високої відповідальності; це праця, яка ґрунтується на найсуворішому дотриманні закону. До кандидата на опанування цією професією вона висуває певні вимоги. Особистісні якості: аналітичні здібності; творчий підхід до справи; товариськість; співчуття до людей; акуратність; ощадливість; гнучкість мислення; неприйняття корупції. Загальнопрофесійні уміння і навички: якості дослідника; уміння переконувати; уміння бачити зміни в суспільному й економічному житті та вчасно реагувати на них; самомотивація; уміння ставити завдання і розв'язувати проблеми; базові знання в макроекономіці і бізнес-адмініструванні; володіння технічними засобами; навички практичної психології; готовність працювати в екстремальних ситуаціях; готовність служити клієнту; вміння заощаджувати засоби організації, клієнта; володіння навичками ділового спілкування і співробітництва; уміння вести ділові переговори; наявність професійного чуття; досвід продуктивної роботи. Освіта: Університетська підготовка в галузі права, а також від 3-х до 5-ти років практики в успішно працюючих правничих фірмах. Місце роботи: Правничі фірми, юридичні відділи великих компаній, місцеві й урядові організації, будь-які інші фірми. Компанії, що потребують юридичної підтримки. У карному судочинстві пошук істини — процес творчий, тому слідчому, прокурору, судді, адвокату необхідні чуйність, увага, людяність, уміння проникати у внутрішній світ людини тощо. Серед моральних якостей юриста назвемо такі: вірніть обов'язку, громадянську мужність, чесність, порядність, непідкупність, високу моральність, принциповість, непримиренність до порушень правопорядку, законності, безкомпромісність у боротьбі з ними, ретельність, організованість, дисциплінованість, гуманність. Слідчий (слідчий прокуратури, слідчий органів внутрішніх справ, слідчий податкової міліції, слідчий СБУ) - це особа, що проводить попереднє розслідування справи. Наявність владних повноважень є одним із найсуттєвіших психологічних факторів міжособистісної взаємодії слідчого з іншими учасниками карного процесу. Функція слідчого полягає не в обвинуваченні і чи захисті, а в пошуку істини в процесі розслідування за допомогою повного, об'єктивного і всебічного дослідження обставин справи. Мета слідчої діяльності - правова охорона основних соціальних цінностей особистості, суспільства і держави, встановлення
істини при розслідуванні правопорушень, передача винних у порушенні закону суду. Відповідно до Кримінально-процесуального кодексу України, слідчий може самостійно вести і вирішувати кримінальні справи, призначати експертизу, проводити допит, огляд, обшук, вилучення, ексгумацію трупа, накладення арешту на майно і поштово-телеграфну кореспонденцію, відновлювати обстановку й обставини подій, проводити огляд й інші слідчі справи, залучати особу до участі у справі як обвинувачуваного, закривати справу. Слідчі дії - частина процесуальних дій, що полягають у виявленні, фіксації і повторному огляді доказів у кримінальній справі. Для їх здійснення слідчий повинен уміти користуватися обчислювальною технікою, автотранспортом і машинописом. Останнім часом слідчий активно використовує такі засоби фіксації показань, як магнітофонний запис, іноді - стенографія. Слідчий зобов'язаний володіти табельною зброєю і прийомами самооборони. Майже по кожній справі слідчий виконує функцію кримінолога і соціолога, що з'ясовує причини й умови здійснення даного злочину, а також педагога, що справляє виховний вплив на особу, яка вчинила цей злочин. Попереднє розслідування справи є процесуальною діяльністю органів дізнання, слідства, прокуратури по виявленню, закріпленню й оцінці доказів із метою розкриття злочинів і встановлення осіб, що їх зробили. Форми розслідування: - дізнання - передує попередньому слідству і являє собою процесуальну діяльність спеціальних органів, що полягає у зборі, перевірці й оцінці доказів із метою всебічного й об'єктивного встановлення події злочину, осіб, винних у його здійсненні;
- попереднє (досудове) слідство - основна форма попереднього розслідування, що починається з порушення кримінальної справи і закінчується складанням обвинувального висновку, закриттям справи або складанням постанови про передачу справи в суд для вирішення питання про застосування примусових заходів медичного характеру. Слідчому належить активна роль у досудовому слідстві. При проведенні попереднього слідства всі рішення про напрямок слідства та проведення слідчих дій слідчий приймає самостійно, за винятком випадків, коли законом передбачене одержання санкції чи згоди прокурора чи затвердження ним рішення, і несе повну відповідальність за їх законне і своєчасне проведення. Постанови слідчого, винесені відповідно до закону, в справі, що знаходиться в його веденні, є обов'язковими для виконання всіма формуваннями, підприємствами, посадовими особами і громадянами. Соціальний аспект діяльності слідчого полягає в тому, що він: - виступає організатором боротьби зі злочинами на довіреній йому ділянці, тобто захищає законність і правопорядок у суспільстві; - сприяє з'ясуванню причин і умов злочинності; - сприяє вживанню заходів до їхньої ліквідації. Ця діяльність включає аналіз злочинності, профілактичні заходи, правову пропаганду і початкову стадію перевиховання злочинця для повернення його до соціальної норми поведінки. Соціальна сторона відображає професійну спрямованість, тобто інтерес до професії, мотиви, що спонукають до слідчої діяльності, і емоційне до неї ставлення. Йдеться про слідчих, що ставляться до своєї роботи як до творчого пошуку істини по кожній кримінальній справі. Розслідування - це підсумок його роздумів, життєвого і професійного досвіду, інтуїції і таланту. Не менш важливими у професійній діяльності слідчого є знання з юридичної етики та вміння застосовувати їх на практиці. Організаційний аспект діяльності слідчого виражається в організації: - власної роботи протягом робочого дня, тижня; - роботи з юридичної справи в умовах ненормованого робочого дня (жодна година свого і чужого часу не повинна бути марно витраченою); - спільної роботи з колегами і всіма учасниками юридичної справи (швидке укомплектування групи людей, яких йому необхідно організувати, з якими він буде взаємодіяти чи від яких йому необхідно одержати додаткову інформацію). Слідчий виступає і як організатор розслідування: приймаючи відповідальні рішення, він домагається їх реалізації і при цьому виступає як організатор діяльності багатьох людей. Практична робота постійно вимагає від нього зібраності, точності й організованості. Для слідчого повинне бути характерне уміння організувати надходження потрібної інформації, правильно системагизувати й аналізувати її, відкидаючи непотрібне. Слідчий повинен уміти швидко згуртувати й організувати в колектив усіх людей, що через збіг обставин потрапили в орбіту слідства, визначити кожному його місце, підкоривши їх усіх своїй волі. Він наділений правом давати доручення, обов'язкові для виконання органами дізнання; слідчий визначає потребу у взаємодії, меті і напрямку розслідування злочину. Часто слідчому доводиться виступати керівником складних колективів, що працюють у важких, а іноді - екстремальних умовах: обшук і затримка декількох осіб, огляд складної транспортної події (катастрофа поїзда), огляд місця пожежі та ін. Слідчий повинен розвивати в себе уміння керувати всіма учасниками огляду, координувати їх дії, оцінювати вихідну обстановку, приймати рішення. Підводячи підсумок, необхідно зазначити, що для слідчої роботи необхідні такі організаційні якості: - самоорганізованість, енергійність, наполегливість, що забезпечують цілеспрямоване розслідування кримінальної справи, систематичну роботу по ній; - відповідальність, вимогливість, спритність, уміння зберігати таємницю у стосунках з різними колективами в ході розслідування кримінальної справи; - витримка, самокритичність, дисциплінованість, почуття В основі професіограми слідчого лежить пошукова сторона діяльності, що реалізує прагнення до розкриття злочину і полягає в збиранні вихідної інформації для вирішення професійних завдань. Пошукова сторона діяльності слідчого має особливе значення на першому етапі розслідування і полягає у вичленовуванні з навколишнього середовища криминалістично значущої інформації (слідів, залишених злочином, знарядь злочину тощо), що дає слідчому можливість із вірогідністю представити подію злочину з таким ступенем точності, як цього вимагає закон. Пошукова діяльність реалізує прагнення слідчого до розкриття злочину. Пошуковий аспект діяльності слідчого виявляється: - при огляді місця події разом з експертом-криміналістом, який йому допомагає відшукати і зафіксувати сліди злочину (спостережливість, висока орієнтація); - при обшуку з метою виявлення слідів знарядь злочину, речей і цінностей, здобутих злочинним шляхом, а також інших предметів і документів, що мають значення для справи, коли слідчий має достатні дані вважати, що вони приховані у певному місці або в якої-небудь особи (обсяг уваги); - при вилученні предметів і документів, що мають значення для справи, коли слідчий має точні дані, що вони знаходяться у певної особи чи у певному місці (наявність стійкості уваги); - при ексгумації трупа, тобто вилученні трупа з місця його поховання для судово-медичного дослідження з метою уточнення певних даних (уміння зосередити увагу) й ін. Комунікативна сторона діяльності - головний інструмент у слідчій роботі, що є системою складних взаємин і взаємодій слідчого з особами, які беруть участь у справі, щоб одержати необхідну для розкриття злочину інформацію від людей шляхом спілкування з ними. Комунікативний аспект у діяльності слідчого є одним із домінуючих, тому що слідчий, мабуть, у першу чергу, повинен мати неабиякі здібності співрозмовника, що веде бесіду в особливо важких умовах, налагоджує психологічний контакт. Досвідчені слідчі інтуїтивно й усвідомлено змінюють різні параметри бесіди, застосовують ті чи інші тактичні прийоми залежно від індивідуальних особливостей особистості допитуваного. Кожне питання, що задається слідчим, повинне бути гранично ясним. Водночас, слідчий зобов'язаний уточнити почуте, усуваючи недомовки і двозначності. Комунікативний аспект діяльності слідчого полягає в його спілкуванні з: - підслідним (уміння установити з ним контакт вимагає наполегливості, витримки і міцних нервів); - злочинцем під час допитів із метою виявлення спільників і т.п. (уміння бути психологом і тонко вловлювати правду і неправду в його відповідях, здатність установити істину); - трудовими колективами, громадськістю, добровільними помічниками, очевидцями (товариськість); - потерпілими (уміння виявляти чуйність); - колегами з органів дізнання, іншими правоохоронними органами з метою швидкого і повного розкриття злочинів і установлення винних й ін. (наявність емоційної стійкості); - адвокатом, суддею і прокурором. Реконструктивний аспект діяльності слідчого (переробка інформації й ухвалення рішення) включає: - реконструкцію обстановки й обставин події у формі слідчого експерименту і повторного огляду показань на місці (аналіз і синтез отриманої інформації); - реконструкцію - дослідження особистості злочинця в її розвитку (вивчення механізму утворення злочинного наміру, злочинної установки, дослідження суб'єктивного ставлення злочинця до зробленого діяння); - формулювання робочої гіпотези (важливі загальні та спеціальні здібності); - планування й організацію діяльності по розкриттю злочину; - остаточні висновки по конкретній справі, узагальнення особистої слідчої практики. Сучасний слідчий повинен бути добре обізнаним у галузі карного права, карного процесу, криміналістики і психології, бухгалтерського обліку, судової балістики, судової медицини тощо. Від слідчого вимагається різнобічна освіченість, але насамперед йому необхідна загальна культура. У реконструктивній діяльності реалізуються такі інтелектуальні якості слідчого, як уява, пам'ять, мислення, загальні і спеціальні здібності, інтуїція. В уявному відтворенні подій і наступній розробці слідчих версій, особливо на початкових етапах розслідування, велике значення мають інтуїція й уява слідчого. Уява на основі синтезу отриманої інформації і професійного досвіду створює версії минулої події, що зіставляються з усіма зібраними по справі доказами. Інтуїтивний процес виражається в комплексному підході при аналізі інформативних орієнтирів пошуку. Інтуїція як частина творчого мислення не виключає, а передбачає свідоме дискурсивне мислення, здатне розгорнути здогад у систему доказів, знайти його фактичні підстави, пояснити процес формування і зрештою виявити його істинність чи помилковість. Однак бачення окремих деталей нічого не дає без узагальнення і переходу до події в цілому. Мислення виражається в застосуванні знань для вирішення певних завдань. А це вимагає конкретного й абстрактного в слідчому мисленні, що дозволяє відтворити картину в цілому і побачити окремі її деталі. Дискурсивне мислення є цілком достатнім засобом дослідження і доведення у випадках: а) коли наявні всі необхідні умови і передумови для розв'язання задачі, і відповідь досягається в результаті виведення одного положення з іншого і б) коли зв'язок між шуканою відповіддю, положенням, що доводиться, і передумовами однозначний чи обмежений невеликою кількістю і строго визначеними формами. Тоді, справді, хід міркування йде від одного доводу до іншого, поки шукане не стане цілком очевидним і доведеним. Але народження гіпотези (версії) і підбір відповідних фактичних даних відбувається на основі ширшого і змістовнішого процесу, ніж той, який є в логічному мисленні. Тут вступає у свої права творче мислення. Участь образних компонентів у мисленні слідчого укрупнює інформаційні елементи, якими він оперує у процесі мислення, сприяє стимулюванню розумового процесу, спричиняє збільшення кількості правильних суджень і зменшення помилкових у міру появи образних компонентів у процесі мислення. Отримана слідчим у результаті пошукової і комунікативної діяльності інформація в процесі посвідчувальної діяльності перетвориться на спеціальні передбачені законом форми: постанови, протоколи та ін. Для цього слідчий повинен добре володіти писемним мовленням. Слідчий одержує вихідну інформацію у вигляді конкретних образів (обшук, огляд та ін.), усного мовлення (допит, очна ставка та ін.), а також у вигляді писемного мовлення (документи, протоколи, тощо). Посвідчуеальний аспект діяльності слідчого (слідчий повинен добре володіти писемним мовленням, мати навички швидкого переходу з усного мовлення на писемне) виражається у: протоколі слідчої дії - документі про проведення слідчих дій, про їх зміст і наслідки (у ньому відбиваються: місце і дата складання, посади і прізвища осіб, що проводили дії, адреси цих осіб; зміст проведених слідчих дій, час їхнього початку і закінчення; всі істотні для справи обставини, виявлені при виконанні даної слідчої дії); обвинувальному висновку - процесуальному акті, у якому підводяться підсумки розслідування і формулюється обвинувачення в постанові - рішенні слідчого. Обвинувачення обов'язково повинно складатися з таких частин: - описової, де викладаються обставини справи, їхнє встановлення на попередньому розслідуванні, місце, час, спосо- би, мотиви і наслідки злочину, а також докази, що зібрані в справі, і відомості про потерпілого, показання кожного з обвинувачуваних по суті висунутого йому обвинувачення, докази, наведені ним на свій захист, результати їх перевірки; результативної, де наводяться відомості про особистість кожного з обвинувачуваних, коротко викладається суть пред'явленого обвинувачення з вказівкою на статтю Кримінального кодексу, що передбачається за даний злочин. У постанові про обрання запобіжного заходу вказуються прізвище, ім'я, по батькові, вік, місце народження, вчинений злочин, стаття карного закону, який передбачений за даний злочин, обраний запобіжний захід і підстави його обрання. Постанова оголошується обвинувачуваному під розписку. Якщо він відмовляється її підписатися, про це зазначається в постанові. Для розкриття злочину і встановлення істини недостатньо простої реєстрації фактів. Щоб використовувати факти як докази, потрібно знайти їм правильне пояснення, установити їхню причину, виявити усі зв'язки з розслідуваною подією. Справжній доказ є не що інше, як правильне встановлення зв'язків між явищами; несправжній доказ полягає у пошуку ймовірних зв'язків, а нездатність до доказу звичайно є результатом незнання цих зв'язків і невміння їх розпізнати. Слідчий у своїй роботі постійно відчуває емоційні перевантаження. На нього діє велика кількість негативних емоцій: страх, жалість, відраза, гнів, — які він повинен, виконуючи свій службовий обов'язок, поборювати, а в інших випадках - приховувати. Для зняття нервової напруги, що виникає під дією зазначених емоцій, необхідна позитивна розрядка. У її основі лежить почуття задоволення результатами своєї праці. Слідчому постійно доводиться відчувати на собі.сторонні настрої, протистояти різним, у тому числі і неправомірним, впливам, переборювати протидію зацікавлених осіб, діяти іноді в несприятливій обстановці, в умовах перевантаження і значної напруги нервових і фізичних сил. Тому слідчий повинен вміти організувати свій психічний стан, керувати власною вольовою й емоційною сферою. Його наполегливість - стрижнева якість волі - виражається в постійній готовності переборювати перешкоди, здатності тривалий час утримувати у свідомості певну мету, мобілізуючи всі сили для її досягнення. Робота слідчого вимагає різнобічного розвитку його уваги. Він повинен розвивати в собі цілеспрямовану, довільну увагу. Це пов'язано з інтересом до своєї роботи. При відсутності ж такого інтересу всі зусилля, спрямовані на розвиток уваги, можуть виявитися безрезультатними. Криміналістична спостережливість - при огляді місця події -це планомірне, цілеспрямоване, продумане сприйняття обстановки. Таке сприйняття в психології називається спостереженням. Воно передбачає активну роботу всіх органів відчуттів. Щоб спостереження було максимально ефективним, до початку огляду важливо отримати загальне уявлення про те, що трапилося. Первісна інформація нерідко дуже суперечлива і згодом може не підтвердитися, однак вона дає можливість слідчому намітити план огляду, приступити до побудови уявної моделі того, що сталося. Спостережливість необхідна при будь-якій слідчій дії. За допомогою неї відшукується додаткова інформація, вона допомагає в дослідженні проблемної ситуації, незалежно від того, чи це огляд місця події, чи допит свідка. Спостережливість виявляється не тільки при вивченні зовнішності людей, але і при взаємодії слідчого з досліджуваною людиною. Для слідчого важливі насамперед такі компоненти досліджуваної людини, які говорять про її вигляд, поведінку, внутрішній світ і найбільш значущі для слідства по справі якості. Крім того, спостережливість виражається в умінні помічати і зовнішні прояви внутрішнього світу людей, особливо проникати в їхні почуття, переживання, спонукання, мотиви і цілі, розпізнавати психічні властивості особистості, угадувати психологічні мотиви дій і вчинків. Психологічна спостережливість у поєднанні з практичним досвідом слідчого і його знаннями є тим ключем, що відкриває душу підозрюваного, свідка. Успіх спостереження визначає, у кінцевому рахунку, інтелект, що організує цей процес за певним планом, установлює потрібну черговість окремих етапів спостереження і використовує його результати. Спостереження як психічний процес і форма діяльності виробляє інтелектуальну якість - професійну спостережливість, що стає рисою особистості слідчого. Отже, спостережливість слідчого має переважно пояснювальний характер. Саме це забезпечує проникнення в сутність явища, що спостерігається, пізнання його всіх юридично значущих властивостей. Таку спостережливість можна назвати проникливістю - якістю, що дуже важлива для слідчого. Психологічна спостережливість - необхідна передумова передбачення людської поведінки і керування нею в потрібних для слідчого цілях. Вона буває особливо важлива при здійсненні тих слідчих дій, де джерелом доказової інформації виступають люди, і вибір оптимальних тактичних прийомів цілком зумовлений їх психічними особливостями. Психологічна спостережливість необхідна слідчому і при проведенні інших заходів для правильної взаємодії з учасниками розслідуваної справи. Наприклад, уміння діагностувати психічний стан того, хто обшукується, полегшує пошуки захованих ним предметів. Варто враховувати і ще один аспект психологічної спостережливості, дуже важливий для слідчого працівника. Потрібно вміти спостерігати за самим собою, забезпечуючи самоконтроль, керування власною поведінкою і своєчасне виправлення допущених помилок. Підсумовуючи, наведемо невелику професіограму діяльності слідчого. Зміст діяльності: юридично правильно кваліфікує факти й обставини, розкриває злочини, збирає і закріплює докази, представляє прокурору обвинувальний висновок. Повинен знати: чинне законодавство, кримінально-процесуальний кодекс, методи криміналістики, психологію, логіку, основи економіки, уміти користуватися аудіо- та відеоапаратурою, кіно- і фотоапаратурою. Професійно важливі якості: принциповість; високе почуття відповідальності; гуманність; уміння зберігати таємницю; високий рівень самоконтролю, критичності, спостережливості; концентрація, вибірковість, стійкість і розподіл уваги; емоційна стійкість; сміливість; гарна словесно-логічна пам'ять; здатність швидко аналізувати і переробляти інформацію; логічне мислення; гнучкість і швидкість мислення; ораторські, комунікативні та організаторські здібності; уміння швидко і грамотно фіксувати отримані дані. Кваліфікаційні вимоги: вища юридична освіта. Медичні протипоказання: нервові і психічні захворювання. Діяльність слідчого полягає у встановленні фактичних обставин справи, їх оцінці, визначенні ступеня вини обвинуваченого в залежності від зібраних доказів і висунені йому обвинувачення, виявленні причин і умов, що сприяли вчиненню злочинів, і відповідному реагуванні на них. Діяльність слідчого має пошуковий творчий характер. Подумайте і дайте відповідь: 1. Поясніть основні етичні питання, пов'язані з прийняттям слідчим справи до свого провадження. 2. Охарактеризуйте морально-правові основи слідчої діяльності. 3. Що означає єдність закону і моралі в роботі слідчого? 4. Як пов'язані процесуальна самостійність і моральна відповідальність слідчого? 5. Поясніть, яку роль відіграють моральні основи у тимчасовій ізоляції особи від суспільства. 6. Яких моральних принципів та якостей від слідчого вимагає проведення допиту? 7. Як ви розумієте моральну цінність конституційного права людини на захист від обвинувачення? 8. У чому особливість етики взаємин слідчого з особами, що потерпіли від злочину? 9. Які особливості взаємин слідчого зі ЗМІ? 10. Етика позаслужбової поведінки слідчого.
Дата добавления: 2015-05-26; Просмотров: 3454; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |