КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Політичнийімідж як чинник позиціювання суб'єкта політики 2936. Нейтралізація опонента. З цією метою використовують такі прийоми: — нав'язування під час діалогу своїх сюжетів, що дає змогу вести діалог за своїми правилами, використовуючи переконливі аргументи, у т. ч. і для спростування позиції опонентів. Це передбачають при ретельній попередній підготовці, маючи на меті примусити опонента втягнутися в невигідні для нього дискусійні перипетії; — спонукання (провокування) опонента до використання аргументів, в істинності яких можна сумніватися, підготовка контраргументів на основі документальних джерел. Це (дискредитація аргументів опонентів, скерування діалогу в потрібному напрямі) можливо забезпечити, заздалегідь знаючи його тему; — знаходження «слабких місць» опонента, використання компрометуючих фактів з його біографії, особливо політичної. Неприпустиме при цьому грубе, брутальне використання критичних моментів як засобу політичної компрометації, оскільки аудиторія здебільшого негативно сприймає та оцінює такі випади; — використання під час діалогу для ослаблення позицій та іміджу опонента суперечливих фрагментів його газетних, журнальних та інших публікацій, телевізійних і радіоінтерв'ю, що свідчать про відсутність принциповості та переконаності опонента у своїй правоті; — перехоплювання ініціативи під час діалогу шляхом використання заздалегідь підготовлених прийомів, коли стає зрозуміло, що опонент діє сильніше, переконливіше (цим прийомом успішно користується В. Жири-новський в атакуючій манері суперечки, виводячи співбесідника із звичної для нього раціональної манери полемізування); — максимальне використання переваг декларацій, інших програмних документів, гасел для створення власного іміджу, підкреслення недоліків у політичних позиціях (документах) опонентів, якими можуть бути популістські положення, декларативні, необґрунтовані, нездійсненні обіцянки; — аргументована, психологічно вмотивована дискредитація іміджу опонента; — раціонально обґрунтована критика, якщо опонент вдається до явної демагогії, підтасовування фактів, відкритої або закамуфльованої брехні. 294 Прикладні політичні технології Отже, завдяки іміджевим технологіям образ політика свідомо збагачується характеристиками, потрібними для посилення його значущості. Загалом діяльність щодо формування і підтримання іміджу політика є позитивним явищем, оскільки вона наближує його до свого елек-торату, змушує враховувати настрої населення, підтримувати з ним постійний зв'язок.
Дата добавления: 2015-06-04; Просмотров: 343; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |