Елементи психологічного програмування 4 страница

3) блокування — встановлення контролю за діями
нападника, виставляння перешкод на його шляху — вира­
жається:

а) у міжособистісних ситуаціях — відчуженість (офі­
ційність, ведення бесіди з використанням фізичних
перешкод, наприклад, через стіл, збільшення міжособово-
го простору); психологічні бар'єри (недовіра, настороже­
ність, ворожість); смислові і семантичні бар'єри («я вас
погано розумію», «мені важко зрозуміти, в чому суть...»),
рольові бар'єри («я на роботі», «я при виконанні службо­
вих обов'язків», «мені зараз ніколи, зайнятий, не зараз,
потім...»), приниження джерела дії («непрофесіонал»,
«слабкий фахівець», «несерйозний», «безвідповідаль­
ний», «пройдисвіт», «все це і так відомо», «в цьому немає
нічого нового», «не розуміє складності ситуації», «несе
нісенітницю», «гребе під себе») тощо;

б) у контакт-комунікаційних ситуаціях — посилення
негативізму, критичності, емоційна відчуженість, викори­
стання психологічних бар'єрів, приниження джерела
(внутрішнє осміяння, розвінчання авторитету тощо), не-

Політичне маніпулювання 361

уважність (відвернення і переключення уваги на інші об'єкти, не пов'язані зі змістом дії) тощо;

4) управління — контроль за процесом дії, вплив на її
характеристики і джерело — проявляється:

а) у міжособистісних ситуаціях — демонстрація загрози
(небезпеки); «підкуп» і прагнення «вмилостивити»: спроби
подружитися або стати членами однієї спільноти («своїх не
б'ють»); прагнення розчулити (плач, скарги, зітхання,
нещасний вигляд); ослабити або дестабілізувати активність;
спровокувати бажану поведінку. Крайній прояв — психоло­
гічне і фізичне підпорядкування іншого, зневага до нього;

б) у контакт-комунікаційних ситуаціях можливості
управління дуже слабкі. У деяких ситуаціях використову­
ють зворотний зв'язок як спосіб управління (наприклад, у
видовищних заходах реакцією на виступ можуть бути
аплодисменти, виклики на біс, прояви несхвалення, неза­
доволеності тими, хто виступає);

в) у медіа-комунікаційних ситуаціях управління прак­
тично неможливе. Іноді завдяки використанню зворотного
зв'язку як способу управління можлива зміна рейтингу
популярності певних каналів телебачення, зменшення або
збільшення продажу періодичних видань тощо;

5) завмирання (маскування) — контроль спотворенням
або скороченням подавання інформації, яка стосується
суб'єкта захисту — виражається:

а) у міжособистісних ситуаціях — маскування, обман,
приховування відчуттів, проявів емоцій, уникнення дій або
відмова від них, щоб не накликати біду. Крайня форма —
заціпеніння, тривожна пригніченість;

6) у контакт-комунікаційних ситуаціях — маскування.
Приховування проявів емоцій, уникнення дій або відмова
від них (особливо при перебуванні в натовпі, щоб не підда­
тися «ефекту натовпу», психічному зараженню та не скої­
ти необачних вчинків);

в) у медіа-комунікаційних ситуаціях — уникнення швидкої реакції, поспішних висновків і оцінок, а також від дій і вчинків, що провокуються інформаційним шля­хом (для подальшого раціонального аналізу з використан­ням додаткових даних);

б) ігнорування — контролювання інформації про джере­
ло дії, наявність або характер загрози (небезпеки); обмежен­
ня обсягу такої інформації або її спотворене сприйняття —
виражається:

а) у міжособистісних ситуаціях — ігнорування ін­формації, яка ускладнює або перешкоджає певній діяль-

362 Прикладні політичні технології

ності (такої, що перебільшує силу і можливості суперни­ка, труднощі досягнення мети, щоб людина відмовилася від своїх намірів тощо); ігнорування інформації за висо­кого емоційного накалу (у момент, коли опонент перебу­ває в стані емоційного збудження; адекватно відповісти йому — означає вступити в конфлікт, який пізніше важко, а нерідко неможливо владнати); адекватність сприйняття оцінки ситуації може знижуватися на основі стереотипізації («та він просто хуліганить», «перека­зиться, і все буде нормально»), применшення загрози, пояснення позитивними намірами («вона бажає мені добра») тощо;

б) у контакт-комунікаційних ситуаціях — ігнорування
інформації, яка є засобом маніпулювання особою у натов­
пі, місцях масового скупчення людей (для запобігання
підвищенню емоційного сприйняття; посилення тривож­
ності, навіюваності, схильності до психічного зараження;
для блокування емоцій, відчуттів, дій як спонтанної реак­
ції на заклики та інші дії, що стимулюють прояви певних
відчуттів, потреб, поведінки тощо);

в) у медіа-комунікаційних ситуаціях — ігнорування
інформації як засобу маніпулювання особою (чуток, дезін­
формації, фальшивих прогнозів, кон'юнктурних оцінок
та ін.).

Отже, захист від політичного маніпулювання може здійснюватися на різних рівнях (особа, група, суспільство) і в різних формах (несвідомий та свідомий — пасивний, активний, комплексний). Кожна людина надає перевагу певним формам і методам захисту від маніпулювання, які стають невід'ємною частиною її індивідуального стилю боротьби з труднощами, зовнішніми впливами і загроза­ми. Це переважно напівавтоматичне використання певно­го виду захисту або набору захисних дій є результатом складної взаємодії вродженого темпераменту; природи стресів, пережитих у ранньому дитинстві; форм захисту, зразками для яких (іноді свідомими вчителями) були бать­ки або інші авторитетні особи; досвіду застосування окре­мих форм і методів захисту.

Знання форм, методів, прийомів, способів політичного маніпулювання та засобів боротьби з прихованим психоло­гічним впливом, спрямованим на коригування суспільної свідомості не забезпечує автоматичної нейтралізації мані-пулятивної дії. Однак добре поінформована людина зуміє своєчасно розпізнати маніпулятивний акт, адекватно від-реагувати на нього.

Політичне маніпулювання 363

Дата добавления: 2015-06-04