Практичне заняття №8

Питання для самоконтролю.

· Які існують методи дослідження колоній мікроорганізмів?

· За якими ознаками роблять висновок про чистоту колонії?

· В чому полягає біологічне значення S-R-дисоціації?

· Яке фізіологічне значення для бактерій мають пігменти?

· Чи може бути зовнішній вигляд колонії та здатність утворювати пігменти стійкою ознакою виду, яку використовують для їх ідентифікації?

· Чим відрізняється ріст мікроорганізмів на твердих та в рідких поживних середовищах?

· Від чого залежить характер росту мікроорганізмів в рідких поживних середовищах?

· Як називається потомство однієї мікробної клітини, що виросло на поверхні, або в глибині твердого поживного середовища?

· Чим відрізняються експоненціальна та стаціонарні фази розвитку періодичної культури?

· Яку біологічну властивість мікроорганізмів визначають методом «роздавленої» краплі?

Тема: «Виділення чистих культур бактерій (3-є заняття)»

1. Актуальність теми.

Заключним етапом бактеріологічного методу дослідження (основного методу діагностики інфекційних захворювань) - є ідентифікація чистої культури, тобто визначення виду мікроорганізмів. Ідентифікувати культуру можна лише на підставі цілого комплексу ознак, а саме: культуральних, морфологічних, тинкторіальних, ферментативних, антигенних та інших. В умовах практичної мікробіологічної лабораторії найбільш часто визначають ферментативні властивості чистої культури з використанням «строкатого» ряду Гісса. Принцип вивчення ферментативних властивостей бактерій з використанням «строкатого» ряду Гісса покладений в основу сучасних методів, які використовуються з цією ж метою: системи індикаторних папірців (СІП), панелі біохімічної диференціації (ПБД), системи автоматизованої ідентифікації. Вони більш стандартизовані і менш трудомісткі, порівняно з використанням «строкатого» ряду Гісса.

Виділення чистої культури з патологічного матеріалу і встановлення її виду дає можливість поставити діагноз інфекційного захворювання і встановити чутливість культури бактерій до антибіотиків. Останнє необхідне для розробки раціональної схеми лікування.

2.Конкретні цілі:

· Дати визначення таксономічним категоріям в класифікації мікроорганізмів.

· Визначити морфологічні, тинкторіальні властивості та оцінити чистоту культури.

· Визначити мету та засвоїти основні етапи ідентифікації чистої культури бактерій.

· Освоїти мікроскопічний метод дослідження рухливості бактерій - метод «роздавленої» краплі.

· Визначити ферментативні властивості чистої культури аеробних бактерій.

3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція). Дивись практичне заняття №1.

4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.

4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття.

Термін	Визначення
Вид	Сукупність мікроорганізмів, які мають спільні морфофізіологічні властивості (морфологічні, тинкторіальні, культуральні, ферментативні, антигенні та ін.) і схожий генотип (високий ступінь гомології ДНК, близький сумарний вміст пар Г+Ц).
Штам	Чиста культура мікроорганізмів, отримана з певного джерела (організму, зовнішнього середовища), або з одного і того ж джерела в різні проміжки часу.
Клон	Потомство однієї клітини.
Ідентифікація	Визначення виду мікроорганізмів на підставі вивчення їх морфологічних, тинкторіальних, культуральних, ферментативних (біохімічних), антигенних та інших властивостей.

4.2. Теоретичні питання до заняття:

· Таксономічні категорії в класифікації мікроорганізмів.

· Ознаки чистої культури.

· Біологічні особливості, покладені в основу ідентифікації мікроорганізмів.

· Класифікація ферментів мікроорганізмів.

· Методи визначення ферментативної активності мікроорганізмів.

· Методи визначення здатності мікроорганізмів до активного руху.

4.3. Практичні завдання, які виконуються на занятті:

· Дослідити культуру аеробних бактерій - визначити культуральні, морфологічні, тинкторіальні ознаки, активну рухливість методом «роздавленої» краплі. Зробити висновок про чистоту культури.

· Визначити ферментативні властивості чистої культури аеробних бактерій.

· Дослідти культуру анаеробних бактерій - визначити культуральні, морфологічні, тинкторіальні ознаки. Зробити висновок про чистоту культури.

5. Зміст теми.

На практичному занятті студенти вивчають таксономічні категорії мікроорганізмів, визначають морфологічні, тинкторіальні властивості. Досліджують культуру анаеробних бактерій, роблять висновок про чистоту культури. Визначають мету ідентифікації чистої культури та засвоюють основні етапи ідентифікації чистої культури бактерій. Визначають ферментативні властивості чистої культури аеробів та досліджують здатність бактерій до активного руху за допомогою мікроскопічного методу - методу «роздавленої» краплі. Виконані завдання студенти записують у протокол та підписують його у викладача.

Рекомендації для оформлення протоколу.

З метою ідентифікації чистої культури бактерій (визначення виду мікроорганізмів) необхідно:

1. Вивчити морфологічні і тинкторіальні властивості (фарбування за Грамом або іншим методом).

2. Визначити активну рухливість (методи «роздавленої» або «висячої» краплі).

3. Вивчити культуральні властивості (тип колоній, характер росту культури в рідких і на твердих поживних середовищах).

4. Вивчити ферментативні властивості (посів на диференціально-діагностичні середовища).

5. Визначити антигенні властивості (здійснити серологічні реакції).

6. Визначити чутливість культури до специфічного фагу.

7. Визначити патогенність (зараження лабораторних тварин).

8. Визначити інші властивості (за необхідністю).

Завдання 1. Дослідити культуру аеробних бактерій (визначити культуральні, морфологічні, тинкторіальні ознаки, визначити активну рухливість та ферментативні властивості)

1. Культуральні ознаки (характер росту на скошеному МПА)

2. Морфологічні і тинкторіальні ознаки

(Фарбування за Грамом)

Культура бактерій 3. Визначення рухливості

на скошеному МПА (метод «роздавленої» краплі)

Висновок: Виділена чиста культура аеробних грамнегативних паличок (грампозитивних коків), - вона є морфологічно однорідною і однотинкторіальною. Для її ідентифікації треба визначати ферментативні та інші властивості.

4. Визначення ферментативних властивостей чистої культури аеробних бактерій (посів на кольоровий ряд Гісса)

Індол H₂S

NH₃

Глюкоза Лактоза Маніт Сахароза МПБ

Індикатор ВР(суміш водного голубого

з розаловою кислотою)

Посів на кольоровий ряд Гісса дозволяє:

1. Виявити ферментацію вуглеводів (цукрів) до кислоти і газу.

2. Виявити редукційні властивості і інтенсивність відтворення кольору індикатора.

3. Виявити пептолітичні властивості (на МПБ). Про розклад пептону судимо на основі виявлення кінцевих продуктів:

- сірководню (індикаторний папірець змочений розчином ацетату свинцю – чорніє);

- індолу (індикаторний папірець змочений 12% розчином щавелевої кислоти стає рожевого кольору);

- аміаку (червоний лакмусовий папірець набуває синього забарвлення).

4. Встановити характер росту на рідкому поживному середовищі.

Завдання 2. Дослідити культуру анаеробних бактерій (визначити культуральні, морфологічні, тинкторіальні ознаки)

1. Культуральні ознаки (характер росту на середовищі Врублєвського)

2. Морфологічні і тинкторіальні ознаки

(Фарбування за Грамом)

Культура бактерій

на середовищі Врублєвського

Дата добавления: 2015-06-25