Економічне значення грошей

Грошова маса агрегату М2 має більш розгалужену структуру. До її складу входять грошові форми агрегату М1 та без чекові ощадні рахунки в комерційних банках та ощадних установах, що їх можна легко перевести у грошову або чекову наявність, використавши як засіб обігу.

Окрім цих форм грошей, у різних країнах до структури грошей у вузькому розумінні цього поняття включають і деякі інші грошові форми. Це, зокрема, певні чекові депозити, що відрізняються від вкладів до потреб тим, що на них можна отримати певний відсоток.

М1 охоплює ті грошові інструменти, якими можна скористатися безпосередньо, відразу і без обмежень для здійснення платежів. Такі грошові інструменти ліквідні. Актив ліквідний, коли його можна використовувати для сплати платежів відразу, без жодних обмежень і з незначними витратами. М1 найближче до традиційного визначення грошей як засобу платежу.

Агрегат М2 поєднує в собі форми у широкому розумінні цього поняття. Гроші, що входять до цього агрегату, отримали назву “майже грошей” або грошових активів. Відмінність цих грошей від агрегату М1 полягає в тому, що, якщо гроші, що входять до агрегату М1, використовуються як засіб обігу, то грошові форми агрегату М2 застосовуються як високоліквідний засіб нагромадження купівельної спроможності. Вони безпосередньо не функціонують як засіб обігу. Але їх можна легко, без фінансового ризику перевести у грошову готівку або чекові рахунки. У цьому відношенні можна відзначити, що гроші агрегату М2 – це високоліквідні фінансові активи, вживані здебільшого у функції засобу нагромадження.

У банківській статистиці США різний ступінь ліквідності мають і термінові вклади (коротко -, середньо -, і довготермінові). Відповідно дрібні короткотермінові вклади (до $100 000) включаються в агрегат М1, середньотермінові (зверх $100 000) – в агрегат М2. Що ж до значних довготермінових вкладів підприємств, то статистика окремих країн відносить їх до агрегату М3. Ці вклади, котрими, як правило володіють підприємства, представлені на грошовому ринку у вигляді приватних депозитних сертифікатів. Це забезпечує їм достатню ліквідність, можливість конвертації у грошові форми більш високого рангу.

Агрегат М3 охоплює грошові форми агрегату М2, кошти клієнтів за трастовими операціями банків та цінними паперами власного боргу банків. До М3 включаються грошові складові, які більшість людей ніколи не бачить. Такі активи тримають здебільшого великі корпорації, а також багаті приватні особи.

Агрегат L, введений у статистичну практику у 1980 р. в США. Він включає:

1. М3;

2. Ощадні облігації: облігації, що випускаються урядом і, як правило, продаються дрібним вкладникам;

3. Векселі, акцептовані банками: зобов’язання банків сплатити визначену суму у визначений час;

4. Комерційні папери: короткострокові боргові зобов’язання корпорації;

5. Короткострокові державні облігації: облігації, що випускаються урядом і погашаються не пізніш як за 12 місяців.

Приведені грошові агрегати відрізняються між собою не тільки кількісно, а й якісно. Так, перший агрегат М1 виражає масу грошей, яка знаходиться безпосередньо в обігу, реально виконуючи функції засобів обігу та платежу. Вона найтісніше пов’язана з товарною масою, що проходить процес обміну, і безпосередньо впливає на ринкову кон’юнктуру. Саме тому цей агрегат повинен бути об’єктом найактивнішого регулювання.

В інших грошових агрегатах враховані також нагромадження грошей у різних організованих формах. Ці гроші тимчасово вийшли з обігу, виконуючи функцію нагромадження вартості. Залежно від строків та форми нагромаджень вони відносяться до різних грошових агрегатів.

Обсяг грошової маси в кожному агрегаті визначається різними факторами. Так, обсяг агрегату М1 передусім залежить від обсягу товарообігу та швидкості обігу грошей. Обсяги інших агрегатів визначаються, крім того, розвитком кредитних відносин, рівнем капіталізації грошових доходів суб’єктів обігу тощо. Ці відмінності повинні враховуватись при використанні того чи іншого агрегату в практиці регулювання грошового обігу.

Зв'язок грошей з цінами властива їх ролі засобу обміну й одиниці рахунка. Звідси випливає, що кількість грошей тісно зв'язане з рівнем цін, що розуміли століттями. Менш очевидно, але не менш реально, вплив кількості грошей на використання ресурсів для виробництва товарів і послуг. Обіг грошей у ринковій економіці відбувається по двох напрямках. Виробники товарів і послуг платять постачальникам ресурсів, необхідних для виробництва. Такі платежі включають заробітну плату, відсотки, орендну плату і дивіденди. Таким чином, платежі за виробничі фактори - один напрямок грошових потоків в економіці. Інший напрямок це потік платежів виробникам при придбанні товарів і послуг. Ці виторги виробників є джерелом засобів платежів за виробничі фактори для виробництва додаткових товарів і послуг, і т.д. Такий "круговий потік" грошових надходжень і платежів формує сукупний потік грошових доходів в економіці.

Дата добавления: 2015-06-25