Сучасних футбольних видань

ЖАНРОВІ ОСОБЛИВОСТІ РУБРИК

С. В. Хохлов

Анотація

В дослідженні розглядається проблема реалізації ідеологічної функції, утвердження морально-етичних цінностей сучасною пресою на прикладі двох запорізьких видань.

Ключові слова: морально-етичні цінності, ідеологічна функція, сучасна преса.

Науковий керівник: Іванюха Тетяна Валеріївна, кандидат філологічних наук, доцент кафедри української літератури та журналістики Запорізького національного університету.

УДК 070.489: 796.332

Сьогодні футбол є найпопулярнішим видом спорту у світі. Велика кількість людей або грає у футбол, або просто підтримує свою улюблену команду. У наш час, з розвитком систем масових комунікацій (друковані ЗМІ, радіо, телебачення, Інтернет) кожен може отримати повний обсяг потрібної йому футбольної інформації. На сьогодні найкращим носієм інформації виступає друкована періодика, через можливу відсутність доступу до телебачення, радіо або мережі Інтернет для сприйняття реципієнтом потрібної інформації.

До питання обґрунтування теоретичних засад інформаційної підтримки учасників футбольної індустрії звертались такі вчені: Д. Ю. Башин, Н. Я. Єфимцев, Н. Г. Ніколаєнко, А. С. Петренко, Б. А. Пирогов, Т. О. Путанов, А. А. Спірін, С. О. Тичков. Проте досліджуване нами питання в поданому аспекті не розглядалося, що надає роботі наукової новизни та актуальності.

Мета роботи – з'ясувати специфіку рубрикації друкованих футбольних видань, визначити їх жанрові особливості.

Особливості редакційно-видавничої діяльності в періодиці потребують спеціальних навичок та вмінь. “Так, для роботи в газетно-журнальних ЗМІ автори (журналісти, дописувачі) повинні: знати основні минулі та сучасні течії, знати соціологічні характеристики й потреби різних шарів суспільства, не приховувати суспільні суперечності, а виявляти, пояснювати і знаходити шляхи їх подолання, викладати інформацію на рівні зрозумілості й складності в межах від не дуже легкої до середньої (для газет), від середньої до не дуже складної (для журналів)” [1, с. 17]. Правильно підібрані та пов’язані між собою змістове наповнення та форма дають на виході якісний продукт. Єдність змісту й форми, функціонального та естетичного складає основну мету в періодичних виданнях. Видання ризикує втратити частину своїх читачів, якщо його наповнення не сприяє швидкому й цілеспрямованому сприйняттю друкованих повідомлень.

Внутрішню форму видання утворюють тематична та жанрова структури. Зміст починає виявляти свою форму під час безпосередньої реалізації редакційних планів у кожному номері видання і на кожній його полосі. На цьому етапі простежується його організованість: у нього є своя структура публікації різних тематичних напрямків, що об'єднуються в певний ряд, для яких знайдено відповідні за характером і значущістю просторові й розмірні співвідношення.

Тематична структура як внутрішня форма є способом організації змісту, з'єднання його частин в єдине ціле. Набуваючи структурних якостей, зміст стає оформленим.

Завдання редакційної колегії – правильно розподілити поданий матеріал за заздалегідь узгодженими рубриками. “Рубрика – це узагальнюючий заголовок розділу в періодичному виданні, який тематично поєднує декілька статей, заміток різних авторів” [2, с. 74]. Більш детальне визначення поняття “рубрика” подає Ю. Бідзілі: “Рубрика – розділ у газеті, журналі, а також ряд передач чи фільмів, які розвивають певне тематичне спрямування мовлення, а також виходять протягом одного і того ж проміжку часу, розраховані на одну й ту ж аудиторію” [3, с. 74]. Рубрика – це система заголовків видання, яка виражає логічний чи інший зв'язок і підпорядковується позначуваних частин тексту (творів, розділів, глав, параграфів). Специфічна особливість рубрик саме футбольного видання – відсутність постійності через необхідність орієнтації та реагування на поточні події.

Детально проаналізувавши ринок спортивної друкованої періодики, можна виокремити провідні футбольні видання: “Футбол”, “Команда”, “Болельщик”, “Футбольное обозрение”. Вони всі є щотижневиками. Такий вид видання є найкращим для повного і своєчасного опису футбольних, оскільки щоденне видання потребує надвисокої швидкості виробництва, і вкладений у нього обсяг інформації не буде значним. Щомісячне ж видання не зможе вчасно інформувати реципієнта. Тому щотижневик – найефективніше поєднання фактажу, статистики та аналітики.

Жанри у вміщеному масиві інформації добирають так, щоб це було зручно та естетично-привабливо для читача-вболівальника.

Спортивна, зокрема футбольна, періодика, як один з тематичних різновидів відрізняється розмаїттям жанрів, що дозволяє уникнути монотонності викладу матеріалу. Жанр є елементом форми журналістського твору. У журналістиці під жанром узвичаєно розуміти “усталений тип твору, який склався історично та відрізняється особливим способом освоєння життєвого матеріалу, характеризується чіткими ознаками структури” [4, с. 268]. До критеріїв поділу журналістики на жанри відносять: об'єкт відображення, призначення виступу, масштаб охоплення дійсності, масштаб узагальнення; особливості літературно-стилістичних засобів [4, с. 270]. Жанр залежить від певної рубрики, а вони не бувають сталими. Футбольне видання має гнучку систему підбору жанру до певної рубрики, яка є влучною, взаємозамінною та взаємодоповнюваною.

У проаналізованих виданнях виокремлено такі жанрові особливості рубрик. У журналі “Футбол” – редакційне слово. Це звернення редактора до читача, яке стимулює бажання прочитати весь журнал. Розмірковуючи на злободенні (і не лише футбольні) теми, редактор готує читача до подальшого сприйняття матеріалу. Часто головний редактор звертається до читачів у жанрі проблемного нарису, присутні його роздуми, ідеї, переживання не лише щодо футбольних тем, а висвітлюються та інтерпретуються злободенні громадсько-політичні питання. Чітко виокремлена аналітична складова додає фрагменти жанрових різновидів статті, коментаря, прогнозу та рекомендації.

У виданнях “Футбол”, “Команда”, “Болельщик”, “Футбольное обозрение” – чемпіонати та кубки і суперкубки країн. Змагання зазвичай розташовуються за популярністю або в алфавітному порядку, проте Чемпіонат, Кубок і Суперкубок України з футболу у всіх виданнях завжди подається на першому місці, що відзначає повагу до держави та патріотизм. Повний список чемпіонатів та кубкових змагань країн, що представлені повністю або частково, виглядає так:

· Україна (Чемпіонат України, Кубок України, Суперкубок України);

· Англія (Чемпіонат Англії, Кубок Англії, Кубок Англійської Ліги, Суперкубок Англії);

· Аргентина (Чемпіонат Аргентини);

· Бельгія (Чемпіонат Бельгії, Кубок Бельгії, Суперкубок Бельгії);

· Бразилія (Чемпіонат Бразилії, Кубок Бразилії);

· Італія (Чемпіонат Італії, Кубок Італії, Суперкубок Італії);

· Іспанія (Чемпіонат Іспанії, Кубок Іспанії, Суперкубок Іспанії);

· Нідерланди (Чемпіонат Нідерландів, Кубок Нідерландів, Суперкубок Нідерландів);

· Німеччина (Чемпіонат Німеччини, Кубок Німеччини, Суперкубок Німеччини);

· Мексика (Чемпіонат Мексики);

· Португалія (Чемпіонат Португалії, Кубок Португалії, Суперкубок Португалії);

· Росія (Чемпіонат Росії, Кубок Росії, Суперкубок Росії);

· Туреччина (Чемпіонат Туреччини, Кубок Туреччини, Суперкубок Туреччини);

· США/Канада (Ліга МЛС);

· Франція (Чемпіонат Франції, Кубок Франції, Суперкубок Франції, Кубок Французької Ліги);

· Шотландія (Чемпіонат Шотландії, Кубок Шотландії, Кубок Шотландської Ліги).

Рубрика включає статистичні дані в кожному з чемпіонатів, такі як: календар, турнірна або кубкова таблиця, поточні результати футбольного туру або розіграшу кубка, вибір найкращих гравців та арбітрів за певний період часу, список бомбардирів чемпіонату або кубка. На думку В. Здоровеги, “спортивні огляди мають переважно інформаційний характер. Головне їхнє завдання – відтворити картину, даючи певні оцінки, роблячи якісь очевидні висновки” [5, с. 202]. Таким чином, найбільш використовуваним є жанр інформаційного та аналітичного огляду ряду однорідних подій, що відбулися за окремий проміжок часу, у певному змаганні.

Також використовується жанр прогнозу як спроба попередньої аналітики, для передбачення не лише майбутнього результату окремого матчу, а цілої політики та кампанії футбольної організації. Жанр рейтингу потрібен для висвітлення поточних позицій команд або національних федерацій, що доповнює інформаційну базу.

Видання “Футбол”, “Команда”, “Болельщик”, “Футбольное обозрение” розглядають континентальні або міжнародні клубні турніри та кваліфікаційні змагання до них. Континентальні й інтернаціональні фінальні турніри та кваліфікаційні змагання до них на рівні національних збірних команд країн. Тут, зазвичай, більше уваги приділяється європейським футбольним змаганням. Сюди входять такі турніри (серед клубів):

· АФК (Азійська Футбольна Конфедерація) – Ліга Чемпіонів АФК, Кубок АФК, Кубок президента АФК, Кубок банка Суруга;

· КАФ (Африканська Футбольна Конфедерація) - Ліга чемпіонів КАФ, Кубок Конфедерації КАФ.

· КОНКАКАФ (Конфедерація футболу Північної та Центральної Америки і країн Карибського басейну) – Ліга Чемпіонів КОНКАКАФ;

· КОНМЕБОЛ (Південноамериканська футбольна асоціація) – Кубок Лібертадорес, Південноамериканський кубок, Рекопа Південної америки, Кубок банка Суруга;

· ОФК (Океанійська Футбольна Конфедерація) – Ліга Чемпіонів ОФК, Кубок Володарів Кубків ОФК.

· УЄФА (Союз Європейських футбольних асоціацій) – Ліга Чемпіонів, Ліга Європи, Суперкубок УЄФА;

· ФІФА (Федерація Інтернаціональних Футбольних Асоціацій) – Клубний Чемпіонат Світу;

Серед національних збірних команд країн:

· АФК – Кубок Азії, Кубок Виклику АФК;

· КАФ (Конфедерація Африканського Футболу) – Кубок Африканських Націй;

· КОНКАКАФ – Золотий Кубок, Центральноамериканський Кубок, Карибський Кубок;

· КОНМЕБОЛ – Копа Америка;

· ОФК – Кубок Націй ОФК, Тихоокеанські ігри.

· УЄФА – Чемпіонат Європи;

· ФІФА – Кубок Світу з Футболу, Кубок Конфедерацій, Олімпійський Футбольний Кубок;

Як і в попередньому пункті, тут наявні огляд, прогноз, рейтинг. Особливістю рубрик є подорожній нарис. Журналіст, перебуваючи в іншій країні, описує не лише футбольний матч української команди з місцевою, а й враження від міста де відбувається подія. У цьому жанрі дуже яскраво зображаються люди, традиції, звичаї, фольклор.

У виданнях “Футбол”, “Команда”, “Болельщик”, “Футбольное обозрение” висвітлюються новини, аналітика та історія. Сюди входять описи подій, речей, результатів, характеристика особистостей. Серед інформаційних жанрів це – інтерв’ю з гравцями, тренерами, функціонерами, аналітиками. Жанровий різновид анкети використовується для фіксації необхідної інформації щодо певної особи. Серед аналітики – статті з суб’єктивними судженнями автора щодо висунутої теми, можливі шляхи вирішення проблеми, постановка актуальних питань. Особливе значення надано коментарям, своєрідністю яких є те, що виражати думку з того чи іншого питання проведення матчів чи безпосередньо гри може відома людина, котра не має відношення до футболу, але її вислів буде цікавий для аудиторії. Художня публіцистика найбільше представлена історичним нарисом, що точно передає атмосферу та умови окремої події або життєвий шлях певної особистості.

Отже, створюючи якісне футбольне видання, необхідно правильно розподіляти поданий масив інформації, детально добираючи його змістове та стилістичне наповнення. “Глибина і компетентність, а також цікавість розповіді залежить від рівня таланту і професіоналізму оглядача” [5, с. 202]. Таким чином, слід уміти подавати потрібну інформацію в привабливій для сприйняття формі, саме тоді це буде цікаво реципієнту. Адже лише розуміючи вимоги читача можна створити якісний продукт.

За межами нашої статті залишилися більш детальний розгляд зазначених інформаційних, аналітичних і публіцистичних жанрів, їх втілення та застосування, що складатиме перспективи майбутніх досліджень.

Література

1. Партико З. В. Загальне редагування: Нормативні основи [Текст] / З. В. Партико. – Львів: Афіша, 2006. – 416 с. 2. Словник видавничих термінів / Електронний ресурс]. – режим доступу: http://lit100.ru/text.php?p=171c 3. Словник журналіста: Терміни, мас-медіа, постаті / За заг. ред. Ю. М. Бідзілі. – Ужгород: ВАТ “Видавництво “Закарпаття”, 2007. – 224 с. 4. Костенко І. Н. Досвід контент-аналізу: Моделі та практики: монографія [Текст] / І. Н. Костенко, – К.: 2003. – 66 с. 5. Здоровега В. Й. Теорія і методика журналістської творчості / В. Й. Здоровега. – 2-ге вид., перероб. і допов. – Львів: ПАІС, 2004. – 268 с.

Дата добавления: 2015-06-25