Українські електронні інтерактивні книги для планшетів Apple ipad та рідера pocketbook

Ю. Л. Угрюмова

Анотація

У цій статті ми досліджуємо проблему радянської цензури у видавничій справі в період 20-30-х рр. ХХ ст., зокрема цензурні утиски Миколи Хвильового після його публіцистичних виступів у літературній дискусії.

Ключові слова: М. Хвильовий, видавнича справа, журналістика, цензура.

Науковий керівник: Куцевська Ольга Станіславівна, кандидат наук із соціальних комунікацій, асистент кафедри журналістики та видавничої справи ДЗ “Луганський національний університет імені Тараса Шевченка”.

УДК 004. 738.5: 655.41

Український книговидавничий світ перебуває в стадії активної комп’ютеризації й інформатизації, всебічно інтегруючися у світовий інформаційний простір, нівелюючи поняття географічних кордонів та мовних бар’єрів [10, с. 4]. Це призводить до зміни ролі й функції людини, характеру і структури виробництва.

Електронні інтерактивні книги, мають інноваційний зміст: вони містять мультимедійні компоненти (цифрові звукові або відеофрагменти), анімаційні вставки, інформаційно-комплексно впливаючи на сприйняття реципієнта. На відміну від друкованих видань, e-book надає читачеві можливість переміщуватися завдяки вбудованими в текст гіперпосиланнями, активно втручатися в розвиток сюжету тощо.

З виникненням такого виду видання на українському книговидавничому ринку постала проблема диференціації поняття “електронна інтерактивна книга”, теоретичного обґрунтування її змістового наповнення й художньо-технічного оформлення. Відсутність повної інформації щодо “природи” електронної інтерактивної книги знижує рівень підготовки редакторів-видавців та негативно впливає на якість видавничого продукту, у чому полягає актуальність статті.

Метою розвідки єаналіз українських електронних інтерактивних видань для планшетів Apple iPad та рідера PocketBook.

На сьогодні немає усталеного поняття “електронна інтерактивна книга”, хоча дослідженням електронних видань займаються В. Агеєв, А. Антопольський, К. Вігурський, В. Вуль, Л. Городенко, Є. Козлова, С. Кулешова, І. Кушнаренко, В. Теремко. Так, Л. Городенко виокремлює інтерактивну книгу у вид літератури та визначає основні її характеристики. Для формування поняття “інтерактивна книга” дослідниця подає визначення термінів “інтерактивна книга”, “книга-гра”, “електронна книга”, “мультимедійна книга”, “електронний текст”, “аудіокнига”. Авторка визначає інтерактивну книгу як “зразок автентичної книги або аналог традиційної, збереженої у цифровому форматі та призначеної для читання через мережу інтернет, спеціальні чи портативні комп’ютери” [3].

У вільній енциклопедії Вікіпедія наведено таке визначення поняття “інтерактивна книга (англ. on-line book) – електронна книга, яка доступна он-лайн через інтернет платно або безкоштовно” [5]. Проте це трактування помилкове, тому що “on-line book” з англійської “на лінії”, “на зв’язку”, “у мережі”, “в ефірі”, тобто “що знаходиться в стані підключення”, а “інтерактивна книга” перекладається англійською “interactive book”. Натомість в англомовній версії матеріалів Вікіпедії представлене інше визначення поняття: “Інтерактивна дитяча книга – книга, яка вимагає участі та взаємодії читача. Інтерактивна дитяча книга може містити сучасні технології або бути комп’ютеризованою” [6]. Як бачимо, в понятті закладено цільову аудиторію видання, однак у визначенні немає ознак, котрі б указували на особливості читацького кола.

У Вікіпедії термін “інтерактивна книга” може виступати як синонім “книги-гри” й у такому випадку означає “літературний твір, який дає змогу читачеві брати участь у формуванні сюжету. Найчастіше читачеві пропонується стати головним героєм книги і, залежно від прийнятих рішень чи ситуації, він переміщується між розділами. Таким чином, книга-гра читається не послідовно, а по мірі проходження глав” [8].

За даними електронного ресурсу http://www.macdac.ru, інтерактивні книги – це “книги, які супроводжуються різним медіа-контентом (звуки, анімація, можливість виконання дії над об’єктами), що дозволяє читачу сприймати зміст зовсім по-іншому” [7]. Це визначення підкреслює обов’язковість використання мультимедійних технологій.

У ГОСТ 7.83-2001 “Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Електронні видання. Основні види і вихідні відомості” подається поняття “недетерміноване (інтерактивне) електронне видання”, що означає “електронне видання, параметри, зміст і спосіб взаємодії з яким безпосередньо чи опосередковано встановлюються користувачем відповідно до його інтересів, завдань, рівня підготовки і тощо на основі інформації та за допомогою алгоритмів, визначених видавцем” [9].

Електронна інтерактивна книга близька за значенням до мультимедійної книги. Так, за даними зазначеного стандарту, “мультимедійне електронне видання – електронне видання, в якому інформація різної природи присутня рівноправно і взаємозв’язана для вирішення певних завдань, передбачених розробником, причому цей взаємозв’язок забезпечено відповідними програмними засобами” [9].

Л. Землянова зазначає що, мультимедійна книга – це “комбіноване видання, що поєднує аудіовізуальні форми з друкованим і програмним забезпеченням для комп’ютерних варіантів” [4, с. 215].

У статті будемо посилатися на власне визначення:

Електронне інтерактивне видання – це інформаційно-комплексне електронне видання, що містить мультимедійні компоненти (цифрові, звукові або відеофрагменти, анімаційні вставки). У ньому інтерактивність реалізується за допомогою навігації, активного втручання в сюжетний розвиток.

Можливість управляти текстами цих видань спричинила появу нових форм організації текстів, представлених як система можливих переходів у композиції твору. У зв’язку з цим електронне інтерактивне видання за характером інформації можна визначити як новий різновид, що вбирає ознаки мультимедійності.

Оскільки поняття “е-book” включає значення як електронного видання, так і його матеріального носія, тому слід розглядати комплексну історію розвитку електронних книг. Ідея створення електронних книг виникла ще в 1945 р., з плином часу вона постійно розвивалася й удосконалювалася. Поява Apple iPad і рідера PocketBook A 10 у 2010 – 2011 рр. зробила революцію в галузі цифрових пристроїв взагалі та е-book зокрема. Це призвело до виникнення нового виду електронної книги – інтерактивної. Тож інтерактивна книга тільки почала розвиватися.

В Україні вже є перші електронні інтерактивні книги, розраховані на дитячу аудиторію. У 2011 р. презентовано три електронні інтерактивні українські книги. “Видавництво “Старого Лева”” представило інтерактивний українськомовний збірник ігрових віршиків поетеси Г. Малик “Забавлянки” для планшету iPad. Інтерактивність видання полягає в тому, що воно “дозволяє дитині самостійно грати з книжечкою: видалити деталі, оживляти картинку, добувати звуки, а ще – слухати” [2].18 вересня 2011 р. у рамках Міжнародного Львівського книжкового форуму відбулася презентація нового проекту від PocketBook International і київського видавництва Glowberry Books – електронної тримовної інтерактивної книги “Книжка-з’їжка” для мультимедійного рідера PocketBook A 10. Книга написана молодою українською письменницею К. Галицькою за ідеєю директора видавництва О. Черепанової. У захоплюючій формі “Книжка-з’їжка” знайомить читачів з продуктами й побутовою технікою. У центрі історії дівчинка Ліза, котра за допомогою іграшок і маминого “дорослого” посуду готує цікаві й доступні страви для себе і своїх друзів.

У видавництві Glowberry Books вийшла електронна англомовна інтерактивна книга “Райдугони та маленький Сонько” для планшету iPad. Її автором став письменник, відомий під псевдонімом А. Сіяніка. Твір розповідає історію про сім різнокольорових драконів, котрі щоранку створюють чарівний міст, “по якому кожен із нас повертається зі своїх снів до реального світу. І це тільки перша з серії історій про хлопчика Сонька та його різнокольорових друзів” [1]. На першому тижні після виходу книга потрапила до п’ятірки найпопулярніших анімованих додатків App Store для планшету iPad.

Виникнення e-book у медійному просторі спричинило розробку нових форматів. Відтак ці технології вимагають від користувачів-споживачів комп’ютерної грамотності, котра надає людині нові можливості в динамічній сучасній цивілізації.

Значення інтерактивності багатоаспектне, що дозволяє розглядати її з кількох сторін. Її основні рівні допомагають виявити місце людини у взаємозв’язку з інтерактивною технологією. Цей процес відбувається за допомогою основних складових інтерактивності, котрі безпосереднього впливають на сприйняття людини, – мультимедійні компонентами (графіка, текст, відео, фотографія, анімація, звукові ефекти, високоякісний звуковий супровід) і графічний інтерфейс (навігація), за допомогою яких відбувається діалоговий режим між людиною й апаратним засобом. Саме двостороння взаємодія, що допомагає читачу з різних боків ознайомитися з текстом та осмислити його, є визначальною рисою електронного інтерактивного видання.

Видові характеристики такого виду видання:

· нелінійні мультимедійні засоби;

· можливість втручатися в сюжет твору за допомогою гіперпосилань, гіперфейсу та навігації;

· численні варіанти фрагментації зображення;

· ілюзія фізичного проникнення глядача в екранний простір;

· ігрові компоненти.

Проаналізовані українські інтерактивні видання мають зазначені видові характеристики. Вони розраховані на дитячу аудиторію, що робить завдання інтерактивної реалізації ще складнішим, оскільки дитячі видання передбачають певні вимоги й особливості. Розглянемо позитивні й негативні сторони українських електронних інтерактивних книг. До позитивних відносимо:

· урахування читацької адреси: видання “Книжка-з’їжка” та “Забавлянки” відносяться до наймолодшої вікової групи – діти 3 ‒ 7 років; книга “Райдугони та маленький Сонько” розрахована на вікову групу молодшого шкільного (8 ‒ 11 років) і середнього шкільного віку (11 ‒ 14 років).

· тексти електронних інтерактивних видань виконують 1) естетичну функцію, оскільки емоційно впливають на почуття дитини. Зміст творів позитивний, що сприяє формуванню естетичного смаку; 2) комунікативну функцію. У дитини формується соціальне світосприйняття: вона засвоює поняття, характерні для суспільних відносин. У збірнику “Забавлянки” та виданні “Книжка-з’їжка” використані короткі тексти, котрі легко сприймаються на слух і запам’ятовуються. Прості речення використані доцільно, тому що вони розраховані на наймолодшу вікову групу, у якій формується семантика слів. У зв’язку з цим опановується й удосконалюється навичка читання. У тексті казки “Райдугони та маленький Сонько” розширені речення: дитина легко сприймає текст, адже вже має навички усного читання. Читач поповнює словниковий запас і запам’ятовує накреслення літер та правильне написання слів, таким чином формуючи навички писемного мовлення; 3) розвиваючу функцію. Тексти аналізованих видань спрямовані на формування мислення дитини (“Райдугони та маленький Сонько”), розвиток мовлення (дикторське мовлення), логічне мислення (вірш “П’ять братів” зі збірника “Забавлянки”), зіставлення й оцінювання предметів (“Книжка-з’їжка”). Ігрові складові в тексті, ілюстраціях, композиції, котрі оптимізують виклад. Так, гра в аналізованих електронних інтерактивних виданнях тренує уважність, спостережливість. Ілюстрації виступають образотворчим втіленням персонажа, явища, події, виконують інтерпретаційну функцію. У пізнавально-навчальному плані зображення уточнюють окремі фрагменти текстового повідомлення, розвивають спостережливість і кмітливість; 4) виховну функцію. Ілюстрації допомагають розставити акценти, визначити власне ставлення до зображеного.

· відповідність лексичної бази лексикону дитини конкретного віку, її життєвому й мовленнєвому досвіду;

· граматичний рівень у книзі “Райдугони та маленький Сонько” високий, оскільки у виданнях відсутні орфографічні й пунктуаційні помилки. У збірнику ж “Забавлянки” у віршах “П’ять братів” і “Коник” констатуємо орфографічну помилку – чергування “у – в”: “ В кулачку живуть брати”; “ В дитсадок спішить сусідка!” [12]. Проте вона припустима, оскільки автор намагався витримати віршовий ритм;

· використання інтенсивних, переважно основних, підкреслено яскравих барв, що розвиває відчуття кольорової гармонії, впливає на естетичне виховання юних читачів. Об’єкти, зображені різними кольорами і на різному фоні, по-різному сприймаються дитиною. У виданнях використана прямий контраст;

· оригінальність варіантів функціональної інтерпретації тексту в поєднанні з графічними засобами. В аналізованих виданнях графіка знаходитися всередині тексту, але й активізується окремо за бажанням користувача. Так, реципієнт може самостійно впливати на зміст на графічно-зображальне оформлення. Книги представляють собою кагановський текст зі зміною кута оглядання, гіперпосиланнями, інтерактивними ілюстраціями;

· текст озвучено, наявні шумові ефекти, котрі ілюструють події й роблять їхній опис більш реалістичним. Одночасна робота з текстовою і звуковою інформацією не тільки збільшує загальну швидкість сприйняття, але й сприяє більш довгостроковому її запам’ятовуванню внаслідок утворення асоціативних зв’язків;

· анімація відіграє допоміжну роль, сприяючи наочності опису відповідних процесів і кращому розумінню й запам’ятовуванню;

· обов’язковість елементів навігації;

· в основі електронних носіїв лежить унікальна технологія “електронний папір” (E-ink), що зробило читання ідентичним звичайній паперовій книзі, – на дисплеях відсутнє мерехтіння, яке напружує очі. Візуально екран електронної книги виглядає як аркуш пластику з надрукованим на лазерному принтері текстом.

Серед негативних рис виділяємо такі аспекти:

· показником складності мови твору є довжина речення. У текстах для дітей наймолодшого віку повинні використовуватися оптимальні речення з 7 – 15 слів. У виданні “Книжка-з’їжка” бачимо порушення – використання в реченні 20 слів: “Щоправда, маленька Ліза одразу вирішила почастувати обідом своїх найкращих друзів: ляльку Поліну, Ведмедя і Зайця, і розсадила їх за столом” [11];

· у “Книжці-з’їжці” текст розташовано нерівномірно: на першій і другій сторінках використовується великий обсяг тексту, що негативно впливає на сприйняття інформації, натомість, на третій і четвертій – текстове наповнення практично відсутнє. Видання “Райдугони та маленький Сонько” містить також великі за обсягом тексти, але вони розташовані рівномірно;

· у полі головного об’єкта рекомендується розміщувати не більше 4 – 6 другорядних об’єктів. Натомість, у “Книжці-з’їжці” бачимо збільшення їх числа, що призводить до розсіювання уваги і, як наслідок, до випадання головного об’єкта з області уваги;

· для задовільної читабельності тексту на екрані необхідно робити міжрядковий інтервал у 2 – 2,5 рази більшим, ніж при поліграфічній реалізації того ж самого тексту. Такої вимоги електронні інтерактивні книги “Книжка-з’їжка” і “Райдугони та маленький Сонько” не дотримуються, що робить текст важким для сприйняття, оскільки рядки зливаються;

· літера в дитячих виданнях виступає семантичною одиницею, що утворює слова, словосполуки, речення і тексти та співвідноситься зі звуком, тому слід використовувати прямі шрифти. Невдале використання шрифтового оформлення спостерігаємо у “Книжці-з’їжці”;

· відсутні логічні наголоси, які б допомагали швидкому зоровому пошуку: наприклад, зображення головного об’єкта більш яскравим кольором, зміна розміру, яскравості, розташування, виділення проблисковим свіченням.

Проаналізовані українські електронні інтерактивні книги для планшетів Apple iPad та рідера PocketBook представляють особливу систему знакової, образотворчої й конструктивної організації видання, котрі можна й потрібно не тільки розглядати, але й маніпулювати з ними. Вони потребують інтерактивної реалізації, при якій користувач може переміщуватися завдяки навігації, активно втручатися в перебіг подій. Електронні інтерактивні видання український видавництв є показником медіапрогресу й забезпечують принципово новий спосіб комунікації і трансляції інформації.

Література

1. Антон Сияника: Райдугони та маленький Сонько. – Режим доступу: http://book.ua/book/369. 2. Галкин Д. В. Бинарный язык и виртуальный дискурс: к философии цифровой культуры / Д. В. Галкин // Гуманитарная информатика: открытый междисциплинарный электронный журнал. – 2005. – Вып. 2. – Режим доступу: http://huminf.tsu.ru/e-jurnal/magazine/2/galkin.htm. 3. ГОСТ 7.83-2001. Электронные издания: Основные виды и выходные сведения / Межгосударственный Совет по стандартизации, метрологии и сертификации. – Минск, 2001. – [15.04.2005]. 4. Іванов В. Ф., Мелещенко О. К. Сучасні комп’ютерні технології і засоби масової комунікації: аспекти застосування / В. Ф. Іванов, О. К. Мелещенко. – К.: ІЗМН, 1996. – 180 с. 5. Интерактивная детская книга. – Режим доступу: http://en.wikipedia.org/wiki/Interactive_children's_book. 6. Итерактивность. – Режим доступу: http://ru.wikipedia.org/wiki/Интерактивность. 7. Интерактивные книги. Читали?. – Режим доступу: http://spooo.ru/post/article/13781. 8. Книга про съдобное и тому подобное!. – Режим доступу: http://www.toplife.ua/ index.php? idd=2& news=728. 8. Memex и Ванневар Буш. – Режим доступу: http: //eakolesnikov.narod.ru/MemexVannevarBush.htm. 9. Теремко В. Стратегічні випробування електронною книжністю [Текст] / В. Теремко // Вісник Книжкової палати. – 2011. – № 4. – С. 1 – 5. 10. Електронний ресурс. – Режим доступу: http://www.youtube. com/ watch?v=YIyVbs9KlKc. 11. Електронний ресурс. – Режим доступу: http://www.youtube.com/ watch?v=Vh3i_Z_RRNA.

Дата добавления: 2015-06-25