Цього Кодексу. 4 страница

У випадку, коли затримана без ухвали слідчого судді, суду особа утриму­ється в установі попереднього ув'язнення по закінченні цих строків, якщо на день їх закінчення не надійшла ухвала слідчого судді, суду про обрання до неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, начальник установи попе­реднього ув'язнення зобов'язаний негайно звільнити затриманого з-під варти. При цьому начальник установи попереднього ув'язнення надсилає повідомлен­ня особі чи органу, які здійснюють кримінальне провадження, та відповідному прокурору, який здійснює нагляд за додержанням законів при проведенні досу­дового розслідування (ч. З ст. 20 Закону України «Про попереднє ув'язнення»).

Стаття212. Особа, відповідальна за перебування затриманих

1. У підрозділі органу досудового розслідування мають бути призна­чені одна або декілька службових осіб, відповідальних за перебування за­триманих.

2. Відповідальними за перебування затриманих не можуть бути слідчі.

3. Службова особа, відповідальна за перебування затриманих, зобов'язана:

1) негайно зареєструвати затриманого;

2) роз'яснити затриманому підстави його затримання, права і обов'язки;

3) звільнити затриманого негайно після зникнення підстави для за­тримання або спливу строку для затримання, передбаченого статтею 211 цього Кодексу;

4) забезпечити належне поводження із затриманим та дотримання його прав, передбачених Конституцією України, цим Кодексом та іншими законами України;

5) забезпечити запис усіх дій, що проводяться із залученням затрима­ного, у тому числі час їх початку та закінчення, а також осіб, які проводили такі дії або були присутні при проведенні таких дій;

6) забезпечити невідкладне надання належної медичної допомоги та фіксацію медичним працівником будь-яких тілесних ушкоджень або

— 459

погіршення стану здоров'я затриманого. До складу осіб, що надають за­триманому медичну допомогу, за його бажанням може бути допущена кон­кретна особа, що маг право на зайняття медичною діяльністю.

Коментована стаття КПК передбачає запровадження шляхом призначення у підрозділах органів досудового розслідування однієї або кількох службових осіб, відповідальних за перебування затриманих, якими не можуть бути слідчі, та визначає їх процесуальні обов'язки, виконання яких спрямоване на фіксу­вання процесуально значимих дій та обставин, пов'язаних із перебуванням за­триманих (негайна реєстрація затриманого; запис усіх дій, що проводяться із залученням затриманого, в тому числі їх початку та закінчення, а також осіб, які проводили такі дії або були присутніми при проведенні таких дій), та дотри­мання процесуальних, конституційних та інших прав затриманого (роз'яснення затриманому підстави його затримання, прав і обов'язків, звільнення затрима­ного негайно після зникнення підстави для затримання або спливу шістдеся-тигодинного (сімдесятидвохгодинного) строку для затримання (ст. 211 КПК), забезпечення належного поводження із затриманим та дотримання його прав, передбачених Конституцією України, Кримінальним процесуальним кодексом України та іншими законами України, забезпечення надання невідкладної на­лежної медичної допомоги, в тому числі шляхом можливості допущення до складу осіб, що надають затриманому медичну допомогу, за його бажанням, конкретної особи, що має право на зайняття медичною діяльністю, а також за­безпечення фіксації медичним працівником будь-яких тілесних ушкоджень або погіршення стану здоров'я затриманого.

Стаття213. Повідомлення інших осіб про затримання

1. Уповноважена службова особа, що здійснила затримання, зобов'язана надати затриманій особі можливість негайно повідомити про своє затримання та місце перебування близьких родичів, членів сім'ї чи інших осіб за вибором цієї особи.

Якщо уповноважена службова особа, що здійснила затримання, мас підстави для обгрунтованої підозри, що при повідомленні про затримання ця особа може зашкодити досудовому розслідуванню, вона може здійснити таке повідомлення самостійно, проте без порушення вимоги щодо його не­гайності.

2. У разі затримання неповнолітньої особи уповноважена службова особа, що здійснила затримання, зобов'язана негайно повідомити про це його батьків або усиновителів, опікунів, піклувальників, орган опіки та піклування.

3. У разі затримання співробітника кадрового складу розвідувально­го органу України при виконанні ним службових обов'язків уповноважена службова особа, що здійснила затримання, зобов'язана негайно повідоми­ти про це відповідний розвідувальний орган.

4. Уповноважена службова особа, що здійснила затримання, зобов'язана негайно повідомити про це орган (установу), уповноважений законом на надання безоплатної правової допомоги. У разі неприбуття в установле­ний законодавством строк захисника, призначеного органом (установою), уповноваженим законом на надання безоплатної правової допомоги, уповно­важена службова особа негайно повідомляє про це відповідний орган (уста­нову), уповноважений законом на надання безоплатної правової допомоги.

5. Службова особа, відповідальна за перебування затриманих, зобов'язана перевірити дотримання вимог цієї статті, а в разі нездійснен­ня повідомлення про затримання - здійснити передбачені цією статтею дії самостійно.

1. Обов'язок надати затриманій особі можливість негайно повідомити про своє затримання та місце перебування близьких родичів, членів сім'ї, визначен­ня яких міститься в приписі п. 1 ч. 1 ст. З КПК, чи інших осіб за вибором цієї особи, покладений на уповноважену службову особу, що здійснила затримання. Спосіб повідомлення визначається залежно від конкретних обставин та можли­востей. Він і сам факт повідомлення фіксуються відповідним чином службовою особою, відповідальною за перебування затриманого.

Уповноважена службова особа, котра затримала, вправі самостійно здій­снити таке повідомлення, віконавши його без порушення вимог щодо негай­ності, лише у разі наявності в неї підстав для обгрунтованої підозри, що при повідомленні про затримання ця особа може зашкодити досудовому розсліду­ванню.

2. У разі затримання неповнолітньої особи, співробітника кадрового скла­ду розвідувального органу України при виконанні ним службових обов'язків, обов'язок негайного повідомлення про це, відповідно, батьків неповнолітньої особи або усиновителів, опікунів, піклувальників, орган опіки та піклуван­ня, відповідний розвідувальний орган покладено виключно на уповноважену службову особу, що здійснила затримання.

3. Уповноважена службова особа, що здійснила затримання, для вчасно­го забезпечення затриманого захисником зобов'язана негайно повідомити про затримання орган (установу), уповноважений законом на надання безоплатної правової допомоги. Уповноваженими Законом України «Про безоплатну право­ву допомогу» від 2 червня 2011 р. установами та особами сьогодні є: 1) цен­три з надання безоплатної вторинної правової допомоги; 2) адвокати, включені до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну правову допомогу на постійній основі за контрактом; 3) адвокати, включені до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на тимчасовій основі на підставі дого­вору (ст. 15). Уповноважена службова особа, у разі неприбуття в установлений законодавством строк, призначеного для надання безоплатної правової допомо­ги захисника, негайно повідомляє про це відповідний орган (установу), уповно­важений законом на надання безоплатної правової допомоги.

-461

Перевірка дотримання уповноваженою службовою особою, що здійснила затримання, вимог ст. 213 КПК, здійснюється службовою особою, відповідаль­ною за перебування затриманих. Службова особа, відповідальна за перебуван­ня затриманих, у разі неповідомлення про затримання зобов'язана здійснити таке повідомлення самостійно.

Розділ III. Досудове розслідування

Глава 19. Загальні положення досудового розслідування

Стаття214. Початок досудового розслідування

1. Слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після по­дання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового роз­слідування.

2. Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відо­мостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Положення про Єди­ний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення затверджуються Генеральною прокуратурою України за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, ор­ганом, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.

3. Здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відпові­дальність, встановлену законом. Огляд місця події у невідкладних випад­ках може бути проведений до внесення відомостей до Єдиного реєстру до­судових розслідувань, що здійснюється негайно після завершення огляду. У разі виявлення ознак кримінального правопорушення на морському чи річковому судні, що перебуває за межами України, досудове розслідування розпочинається негайно; відомості про нього вносяться до Єдиного реє­стру досудових розслідувань при першій можливості.

4. Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на при­йняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушен­ня, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.

5. До Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про:

1) дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопо­рушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;

2) прізвище, ім'я, по батькові (найменування) потерпілого або заяв­ника;

3) інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;

4) короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кри­мінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи вияв­лених з іншого джерела;

5) попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення і зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну від­повідальність;

6) прізвище, ім'я, по батькові та посада службової особи, яка внесла відомості до реєстру, а також слідчого, прокурора, який вніс відомості до реєстру та/або розпочав досудове розслідування;

7) інші обставини, передбачені положенням про Єдиний реєстр досу-дових розслідувань.

У Єдиному реєстрі досудових розслідувань автоматично фіксується дата внесення інформації та присвоюється номер кримінального прова­дження.

6. Слідчий невідкладно у письмовій формі повідомляє прокурора про початок досудового розслідування, підставу початку досудового розсліду­вання та інші відомості, передбачені частиною п'ятою цієї статті.

7. Якщо відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного ре­єстру досудових розслідувань внесені прокурором, він зобов'язаний невід­кладно, але не пізніше наступного дня, з дотриманням правил підслідності передати наявні у нього матеріали до органу досудового розслідування та доручити проведення досудового розслідування.

1. Відповідно до ч. 1 коментованої статті обов'язок із внесення відповід­них відомостей про вчинене кримінальне правопорушення покладається на слідчого, прокурора, до якого надійшла заява, повідомлення про таке діяння або в разі виявлення кримінального правопорушення слідчим, прокурором са­мостійно з будь-якого джерела. Заяви про вчинене кримінальне правопорушен­ня можуть бути зроблені фізичними особами або подані від імені юридичної особи, і в такому випадку подавачем заяви повинна бути особа, що представляє інтереси підприємства, організації чи іншої юридичної особи. Всі заяви гро­мадяни і юридичні особи мають право подавати прокурору чи посадовій особі будь-якого правоохоронного органу, які не мають права відмовити у прийнятті такої заяви. Службова особа правоохоронного органу, прокурор, що приймає усне повідомлення, зобов'язані переконатися в особі заявника (прізвище, ім'я й по батькові, місце проживання, місце роботи та інші дані, що можуть знадо­битися), встановити з нею контакт на випадок виникнення потреби та викласти в рапорті про прийняття заяви сутність зробленого повідомлення. Письмові за­яви і повідомлення, які надходять від юридичних осіб, повинні мати реквізити цієї юридичної особи, що відповідають дійсності, та відомості про місце фак­тичного знаходження і дані про контактний зв'язок (телефон, факс, електронна

пошті). Повідомлення юридичних осіб підписує його керівник або інша упо­вноважена особа. Повідомлення про кримінальне правопорушення можуть надходити також від посадових осіб і представників органів державної влади та управління, які мають контрольні або представницькі повноваження. Кримі­нальним процесуальним законодавством не встановлюється порядок та зміст викладу відомостей про кримінальні правопорушення в заявах або повідомлен­нях. Це означає, що законом не обмежується зміст і не встановлюється форма даних як щодо офіційних повідомлень, так і повідомлень фізичних осіб, проте надаючи оцінку таким відомостям, прокурор, слідчий повинні переконатися у наявності в них даних, що вказують на об'єктивні ознаки підготовки, вчинен­ня, приховування кримінального правопорушення. Заяви і повідомлення про вчинене правопорушення, які не містять даних про автора і не можуть бути ідентифіковані з автором такого повідомлення, слід визнавати анонімними і та­кими, що не підлягають розгляду, за винятком випадків повідомлення в них про кримінальні правопорушення, вчинення яких не викликає сумнівів.

2. Якщо заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, прийняті іншою посадовою особою правоохоронного органу, то вони мають бути негайно передані для вирішення у встановленому порядку слідчому, про­курору. Часом подання заяви, повідомлення вважається час (рік, місяць, день, година доби), коли вони надійшли до службової особи правоохоронного органу, що зазначається на письмовій заяві, повідомленні або в протоколі відібрання усної заяви, повідомлення.

3. Самостійне виявлення слідчим, прокурором обставин, що можуть свід­чити про вчинення кримінального правопорушення, може мати місце лише під час виконання ними покладених на них обов'язків із здійснення відповід­но розслідування кримінальних правопорушень або прокурорського нагляду за дотримання законів. Відомості про факти кримінальних правопорушень, що виявлені у встановленому законом порядку оперативно-розшуковими під­розділами та їх співробітниками, доводяться до відома слідчого, прокурора в офіційних повідомленнях, що підписуються уповноваженими на те особами оперативного підрозділу.

4. Досудове розслідування розпочинається, і в його межах слідчі (розшу­кові) та інші процесуальні дії здійснюються лише з моменту внесення відомос­тей до Єдиного реєстру досудових розслідувань в порядку, що встановлений ч. 2 коментованої статті.

Слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після надхо­дження заяви, повідомлення до правоохоронного органу і незалежно від часу їх надходження безпосередньо до нього, зобов'язаний надати оцінку їх змісту, сутності та за наявності у викладених відомостях ознак, що вказують на вчи­нення кримінального правопорушення, внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Рішення слідчого, прокурора про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань є процесуальним і при­ймається у порядку, встановленому для прийняття процесуальних рішень, що

визначений ст. 110 КПК. Здійснення досудового розслідування розпочинається прокурором або слідчим, якого визначає керівник органу досудового розсліду­вання.

Здійснення будь-яких слідчих (розшукових) дій чи інших процесуальних дій, спрямованих на встановлення обставин вчинення кримінального правопо­рушення до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допус­кається, а виконання таких дій будь-якою посадовою особою правоохоронного органу чи прокурором тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Винятком з цього правила є надання дозволу здійснення у невідкладних випад­ках до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань огляду місця події з метою встановлення фактичних даних, які можуть вказувати на ознаки кримінального правопорушення. В таких випадках внесення відомос­тей з відображенням результатів проведеного огляду місця події до Єдиного реєстру досудових розслідувань здійснюється негайно після завершення огляду і повернення слідчої групи до правоохоронного органу з урахуванням того, що внесення таких відомостей здійснюється в автоматичному режимі цілодобово.

5. Відповідно до процесуальних положень, встановлених главою 41 КПК, досудове розслідування розпочинається негайно і відомості про нього вносять­ся до Єдиного реєстру досудових розслідувань за першої можливості не лише у разі виявлення ознак кримінального правопорушення на морському чи річко­вому судні, а й на повітряному судні, що перебувають за межами України під прапором або з розпізнавальним знаком України.

6. Обов'язок прийняти та зареєструвати заяву або повідомлення про кри­мінальні правопорушення покладено на слідчого, прокурора та інших службо­вих осіб, що уповноважені на їх прийняття. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається, не­залежно від того, чи відносяться розслідування фактів про повідомлені кримі­нальні правопорушення до територіальної юрисдикції або процесуальної ком­петенції органу, до якого надійшла заява чи повідомлення. Слідчий, прокурор після ознайомлення з поданою заявою чи повідомленням вносять до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальне правопорушення відповідно до п.п. 1-7 ч. 5 коментованої статті, а їх реєстрація та присвоєння номера кримінального провадження здійснюються автоматично.

7. Якщо рішення про внесення до Єдиного реєстру досудових розсліду­вань відомостей про кримінальне правопорушення прийнято слідчим, то він невідкладно у письмовій формі повідомляє прокурора про початок та підстави досудового розслідування, а в разі потреби й про інші відомості, які розкри­вають обставини отримання повідомлення про кримінальне правопорушення, його сутність та інші дані, передбачені ч. 5 коментованої статті.

8. У разі внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єди­ного реєстру досудових розслідувань прокурором він зобов'язаний не пізніше наступного робочого дня передати наявні у нього матеріали до органу досудо­вого розслідування та доручити проведення такого розслідування у формі до-

судового слідства або дізнання, дотримуючись при цьому правил підслідності та територіальної юрисдикції.

С т а т т я 215. Досудове розслідування злочинів і кримінальних про­ступків

1. Досудове розслідування злочинів здійснюється у формі досудового слідства, а кримінальних проступків - у формі дізнання в порядку, перед­баченому цим Кодексом.

1. Кримінальним процесуальним законодавством встановлено дві форми здійснення досудового розслідування кримінальних правопорушень - досудове слідство та дізнання.

2. За наявності у відомостях про кримінальне правопорушення даних, що вказують на об'єктивні ознаки складу злочину, досудове розслідування прово­диться лише у формі досудового слідства, здійснення якого повинно відповіда­ти порядку і правилам, встановленим КПК.

3. Досудове розслідування кримінальних правопорушень, що містять ознаки кримінальних проступків, здійснюється у формі дізнання і з дотриман­ням вимог, встановлених главою 25 КПК.

Стаття216. Підслідність

1. Слідчі органів внутрішніх справ здійснюють досудове розслідуван­ня кримінальних правопорушень, передбачених законом України про кри­мінальну відповідальність, крім тих, які віднесені до підслідності інших органів досудового розслідування.

2. Слідчі органів безпеки здійснюють досудове розслідування злочинів, передбачених статтями 109, ПО, НІ, 112,113,114,201,258,258', 258²,258\ 258\ 258⁵,261,265', 305,328,329,330,332,333,334,359,422,436,437,438,439,440,441, 442,443,444,446,447 Кримінального кодексу України.

Якщо під час розслідування злочинів, передбачених статтями 328,329, 422 Кримінального кодексу України будуть встановлені злочини, передба­чені статтями 364, 365, 366, 367, 423, 424, 425, 426 Кримінального кодексу України, вчинені особою, щодо якої здійснюється досудове розслідування, або іншою особою, якщо вони пов'язані із злочинами, вчиненими особою, щодо якої здійснюється досудове розслідування, вони розслідуються слід­чими органів безпеки.

3. Слідчі органів, що здійснюють контроль за додержанням податко­вого законодавства, здійснюють досудове розслідування злочинів, перед­бачених статтями 204, 209, 212, 212', 216,219 Кримінального кодексу Укра­їни.

Якщо під час розслідування зазначених злочинів будуть встановле­ні злочини, передбачені статтями 192, 200, 205, 222, 222', 358 Криміналь­ного кодексу України, вчинені особою, щодо якої здійснюється досудове

. 467

розслідування, або іншою особою, якщо вони пов'язані зі злочинами, вчи­неними особою, щодо якої здійснюється досудове розслідування, вони роз­слідуються слідчими органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства.

4. Слідчі органів державного бюро розслідувань України здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, вчинених службо­вими особами, які займають особливо відповідальне становище відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про державну службу», осо­бами, посади яких віднесено до 1-3 категорій посад, суддями та працівни­ками правоохоронних органів.

5. У кримінальних провадженнях щодо злочинів, передбачених стат­тями 209', 384, 385, 386, 387, 388, 396 Кримінального кодексу України, до­судове розслідування здійснюється слідчим того органу, до підслідності якого відноситься злочин, у зв'язку з яким почато досудове розслідування.

Якщо під час досудового розслідування буде встановлено інші зло­чини, вчинені особою, щодо якої ведеться досудове розслідування, або ін­шою особою, якщо вони пов'язані зі злочинами, вчиненими особою, щодо якої ведеться досудове розслідування, і які не підслідні тому органу, який здійснює у кримінальному провадженні досудове розслідування, то у разі неможливості виділення цих матеріалів в окреме провадження прокурор, який здійснює нагляд за досудовим розслідуванням, своєю постановою ви­значає підслідність всіх цих злочинів.

1. Коментована стаття визначає предметну (родову) підслідність досудо­вого розслідування кримінальних правопорушень (злочинів та кримінальних проступків) органами досудового розслідування, персональну (спеціальну, суб'єктну) підслідність та за зв'язком кримінального провадження.

2. Підслідність - це сукупність встановлених законом ознак кримінально­го провадження, згідно з якими воно належить до провадження того чи іншо­го органу досудового розслідування. Органами досудового розслідування ви­ступають слідчі підрозділи органів внутрішніх справ, органів служби безпеки України, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового зако­нодавства, органи державного бюро розслідувань, уповноважені здійснювати дізнання і досудове слідство, а саме: розслідування за кожним кримінальним провадженням здійснюють слідчі, що входять до штату відповідного органу досудового розслідування. У коментованій статті законодавець веде мову про предметну (родову) підслідність, відповідно до правил якої орган досудового розслідування (слідчі підрозділи органів внутрішніх справ, органів безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, органів державного бюро розслідувань), який повинен здійснювати досудове розслідування, визначається характеристиками вчиненого злочину.

3. Персональна (спеціальна, суб'єктна) підслідність визначається характе­ристиками суб'єкта злочину. Наприклад, за всіма кримінальними провадження-

ми про злочини, що вчинені службовими особами, які займають особливо від­повідальне становище відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про державну службу», а також особами, посади яких віднесено до 1-3 категорій посад, суд­дями та працівниками правоохоронних органів, досудове розслідування може здійснюватися тільки органами державного бюро розслідувань.

4. Підслідність за зв'язком кримінального провадження визначається за двома правилами: кримінальне провадження розслідує той орган досудового розслідування, до підслідності якого належить злочин, у зв'язку з яким пору­шено кримінальне провадження, наприклад, злочин, передбачений ст. 328 КК України «Розголошення державної таємниці», розслідується слідчими органів Служби безпеки України. Якщо слідчі слідчого підрозділу органів безпеки, розслідуючи кримінальне провадження про злочин, віднесений до їх компетен­ції, встановлять певні злочини, передбачені ст.ст. 364, 365, 366, 367, 423, 424, 425, 426 КК України, вчинені особою, щодо якої здійснюється досудове роз­слідування, або іншою особою, якщо вони пов'язані зі злочинами, вчиненими особою, щодо якої здійснюється досудове розслідування, вони розслідуються слідчими органів безпеки.

Частиною 1 ст. 216 КПК встановлено підслідність слідчих органів вну­трішніх справ. Це - кримінальні провадження про правопорушення, передба­чені законом України про кримінальну відповідальність, крім тих, які віднесені до підслідності інших органів досудового розслідування (злочини проти життя, прав і свобод людини, проти власності, проти здоров'я, честі і гідності особи, громадської безпеки, моральності та деякі інші).

Частиною 2 ст. 216 КПК передбачено, що слідчі органів безпеки здійсню­ють досудове розслідування злочинів проти основ національної безпеки, проти миру, здійснюють кримінальні провадження щодо контрабанди, терористично­го акту та деяких інших тяжких злочинів, що передбачені статтями, вказаними уч. 2 ст. 216 КПК.

Слідчі органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового за­конодавства, здійснюють досудове розслідування злочинів проти належного функціонування фінансової системи держави. Частина 3 коментованої статті надає перелік цих злочинів, передбачених ст.ст. 204, 209, 212, 2121, 216, 219 КК України (незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів; легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів; незаконне виготовлення, підроблення, використання або збут не­законно виготовлених, одержаних чи підроблених марок акцизного збору чи контрольних марок; доведення до банкрутства).

Частиною 4 коментованої статті передбачено, що слідчі органів держав­ного бюро розслідувань здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, вчинених службовими особами, які займають особливо від­повідальне становище відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про державну службу» особами, посади яких віднесено до 1-3 категорій посад, суддями та

працівниками правоохоронних органів. Статтею 9 Закону України «Про дер­жавну службу» встановлено вичерпний перелік таких службових осіб: Пре­зидент України, голова Верховної Ради України та його заступники, голови постійних комісій Верховної Ради України та їх заступники, народні депутати України, прем'єр-міністр України, члени Кабінету Міністрів України, голо­ва та члени Конституційного Суду України, голова та судді Верховного Суду України, голови та судді Вищих спеціалізованих судів України, Генеральний прокурор України та його заступники. Перелік осіб, посади яких віднесені до 1-3 категорії посад державних службовців, наданий у ст. 25 Закону України «Про державну службу». Персональна підслідність також стосується й розслі­дування злочинів, що вчинені працівниками правоохоронних органів (органів внутрішніх справ, служби безпеки, податкової міліції тощо).

5. Досудове розслідування у кримінальних провадженнях щодо окре­мих злочинів проти правосуддя (ст.ст. 384, 385, 386, 387, 388, 396 КК України) здійснюється слідчим того органу, до підслідності якого відноситься злочин, у зв'язку з яким почато досудове розслідування.

6. За загальним правилом досудове розслідування повинно здійснюватися за кожним окремим випадком виявленого кримінального правопорушення або за всіма виявленими злочинами, що вчинені певною особою. З таких позицій і підходять у разі потреби визначення підслідності кримінальних проваджень. За неможливості виділення матеріалів у окремі кримінальні провадження для здійснення досудового розслідування прокурор, який здійснює нагляд за до- судовим розслідуванням, своєю постановою визначає підслідність усіх цих злочинів. Якщо такий нагляд здійснюють кілька прокурорів у межах їхньої те­риторіальної чи відомчої юрисдикції, то рішення щодо підслідності справ за наявності спірних підходів встановлює прокурор вищого рівня.

Дата добавления: 2015-06-25