КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Процедура судового розгляду 1 страница
Стаття 342. Відкриття судового засідання 1. У призначений для судового розгляду час головуючий відкриває судове засідання і оголошує про розгляд відповідного кримінального провадження. 2. Секретар судового засідання доповідає суду, хто з учасників судового провадження, викликаних та повідомлених осіб прибув у судове засідання, встановлює їх особи, перевіряє повноваження захисників і представників, з'ясовує, чи вручено судові виклики та повідомлення тим, хто не прибув, і повідомляє причини їх неприбуття, якщо вони відомі. 1. Рішення про призначення справи до судового розгляду приймається ухвалою судді на підставі п. 5 ч. З ст. 314 КПК, відповідно до вимог ч. І ст. 316 КПК. В ухвалі повинно бути чітко вказано дату, точний час початку і місце проведення судового розгляду. Необхідність вказати точний час початку судового розгляду зумовлює виконання певних дій суб'єктами кримінальної процесуальної діяльності: а) з боку суду - здійснити належний (такий, що надав би можливість учасникам судового засідання завчасно дізнатись про час та дату судового розгляду, засвідчений відповідним доказом про результати такого повідомлення) судовий виклик усіх осіб, коли встановлена наявність достатніх підстав вважати, що ці особи можуть дати показання, які мають значення для кримінального провадження, або їх участь є обов'язковою. Секретар судового засідання перед початком розгляду справи зобов'язаний перевірити, хто з викликаних та повідомлених осіб з'явився, встановлює їх особи, перевіряє повноваження захисників і представників, з'ясовує, чи вручено судові виклики та повідомлення тим, хто не прибув; б) з боку осіб, які беруть участь у судовому розгляді - своєчасно прибути у судове засідання і повідомити про це або завчасно повідомити про неможливість явки і вказати причини неприбуття (поважні причини неприбуття особи на виклик перераховані в ст. 138 КПК);
в) адміністрації місця ув'язнення - якщо до обвинуваченого застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, то завчасно доставити його у суд або повідомити про наявність поважних причин затримки чи неможливості доставки. 2. Перед появою в залі судового засідання суду, в складі якого буде розглядатись кримінальне провадження, секретар судового засідання або судовий розпорядник має запропонувати всім присутнім у приміщенні, в якому буде розглядатись справа: «Встати, суд іде!», - а після зайняття судом своїх місць усім присутнім пропонується сісти. Це запрошення має зробити головуючий. Після цього він оголошує, що судове засідання відкрито, вказавши точну і повну назву суду, його склад та відповідні дані кримінального провадження, яке буде розглядатися. 3. Секретар судового засідання доповідає суду, хто з учасників судового провадження, викликаних та повідомлених осіб прибув у судове засідання, та хто затримується або не прибув, і повідомляє причини їх неприбуття, якщо вони відомі, про що робить відмітку в журналі судового засідання, згідно зі ст. 108 КПК. Крім того, секретар судового засідання має встановити особи всіх офіційно прибулих та перевірити повноваження захисників і представників. 4. Якщо головуючий, одержавши повідомлення про з'явлення сторін та учасників, доходить висновку, що судове засідання у справі, в призначений день і час розпочати неможливо, то учасники судового розгляду повинні бути повідомлені про це та про призначення дня і часу розгляду справи або повідомлені про те, що цей час буде визначено пізніше. Журнал судового засідання у такому випадку не складається, а про причини перенесення розгляду справи секретар судового засідання складає відповідну довідку, яка долучається до матеріалів кримінального провадження. Такими причинами можуть бути: повідомлення обвинуваченого або потерпілого про свою хворобу або перебування в закладі охорони здоров'я у зв'язку з лікуванням і неможливістю тимчасово залишити цей заклад, обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійне лихо), смерть близьких родичів тощо.
Стаття 343. Повідомення про повне фіксування судового розгляду технічними засобами 1. Секретар судового засідання повідомляє про здійснення повного фіксування судового розгляду, а також про умови фіксування судового засідання. 1. На початку судового засідання секретар судового засідання за вказівкою головуючого повідомляє учасникам судового розгляду про технічні параметри технічних засобів, якими буде здійснюватись фіксація, та технічні параметри носіїв інформації, на які буде здійснюватись запис. Одночасно секретар судового засідання вказує на розташування і кількість працюючих фіксувальних точок (мікрофонів), наявних у залі судового засідання. 2. Чітке і своєчасне вирішення питань, пов'язаних із підготовкою до судового розгляду, постійний контроль за наслідками їх виконання з боку секретаря судового засідання і відповідних працівників апарату суду повинні бути відомі головуючому до початку розгляду справи. 3. Інформація про час та місце розгляду відповідного кримінального провадження завчасно розміщується на довідковому екрані в приміщені суду. 4. Згідно з законом фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження є обов'язковим, крім деяких передбачених законом випадків (ч. 4 ст. 107 КПК). Тому перед початком судового розгляду секретар судового засідання зобов'язаний повідомити учасників, які присутні в приміщенні, де відбувається судове засідання, про здійснення повного фіксування судового розгляду технічними засобами, а також про умови такого фіксування. Про здійснення такого повідомлення секретар судового засідання зазначає в журналі судового засідання (див. коментар до ст. 107 КПК). 5. Порушення вимоги закону про обов'язковість фіксування кримінального провадження тягне за собою недійсність відповідних процесуальних дій та отриманих внаслідок їх вчинення результатів, окрім випадків, коли сторони не заперечують проти визнання такої дії та результатів її здійснення чинними.
Стаття 344. Оголошення складу суду і роз'яснення права відводу 1. Після виконання зазначених у статтях 342 та 343 цього Кодексу дій головуючий оголошує склад суду, прізвище запасного судді, якщо він призначений, прізвища прокурора, потерпілого, цивільного позивача, обвинуваченого, захисника, цивільного відповідача, представників та законних представників, перекладача, експерта, спеціаліста, секретаря судового засідання, роз'яснює учасникам судового провадження право відводу і з'ясовує, чи заявляють вони кому-небудь відвід. 2. Питання про відвід вирішується судом згідно зі статтями 75-81 Цього Кодексу. 1. Кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи у розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону, згідно з приписами Конституції України про те, що судочинство провадиться суддею одноособово, колегією суддів чи судом присяжних (див. ст. 129 Конституції) і що народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через присяжних (див. ст. 124 КПК), які відповідно до п. 22 ст. З КПК мають статус судді. 2. Кримінальне провадження в суді першої інстанції здійснюється, як правило, професійним суддею одноособово, який згідно з п. 2 ст. З КПК набуває повноважень головуючого в судовому розгляді, а тому його діяльність провадиться від імені суду. Підготовче судове засідання по справі здійснюється суддею одноособово. Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами здійснює суд у такому самому складі, в якому вони були ухвалені (одноособово або колегіально). 3. Колегіально судом першої інстанції розглядаються: - кримінальні провадження щодо злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк більше десяти років. Справа розглядається судом у складі трьох професійних суддів;
- кримінальне провадження щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі - судом у складі трьох професійних суддів, а за клопотанням обвинуваченого - судом присяжних у складі двох професійних суддів та трьох присяжних. Кримінальне провадження стосовно кількох обвинувачених розглядається судом присяжних стосовно всіх обвинувачених, якщо хоча б один з них заявив клопотання про такий розгляд. 4. Розгляд справ стосовно неповнолітньої особи здійснюється одноособово суддею, уповноваженим згідно із Законом України «Про судоустрій і статус суддів» на здійснення кримінального провадження стосовно неповнолітніх. У разі, якщо розгляд справи має здійснюватися колегіально, головуючим під час судового розгляду може бути лише суддя, уповноважений згідно із Законом України «Про судоустрій і статус суддів» на здійснення кримінального провадження стосовно неповнолітніх. 5. Визначення судді (запасного судді) або колегії суддів для конкретного судового провадження здійснюється автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації відповідних матеріалів за принципом ймовірності, який ураховує кількість проваджень, що знаходяться на розгляді у суддів, їх обсяг та складність, заборону брати участь у перевірці вироків та ухвал для судді, який брав участь в ухваленні вироку або ухвали, про перевірку яких порушується питання, перебування суддів у відпустці, на лікарняному, у відрядженні та закінчення терміну повноважень. Після визначення судді (запасного судді) або колегії суддів для конкретного судового провадження не допускається внесення змін до реєстраційних даних щодо цього провадження, а також видалення цих даних з автоматизованої системи документообігу суду, крім випадків, установлених законом. 6. Оголошення складу суду - це проголошення головуючим прізвищ суддів, запасного судді, якщо він призначений, прізвищ присяжних. Щодо учасників судового провадження головуючий має назвати їхні прізвища і процесуальне становище, посаду прокурора, місце роботи захисника, цивільного відповідача, представників та законних представників - місце роботи, спеціальність експерта чи спеціаліста. 7. Після оголошення складу суду, учасників судового провадження, оголошення про повне фіксування судового розгляду технічними засобами головуючий роз'яснює учасникам право відводу і з'ясовує, чи заявляють вони ко-му-небудь відвід. Відвід може бути заявлений суддям, присяжним, прокурору, захиснику, представнику потерпілого, цивільного позивача і цивільного відповідача, експерту, спеціалісту, перекладачу, секретареві судового засідання, за наявності обставин, які не дозволяють їх участь у справі на підставі норм, передбачених ст.ст. 75-83 КПК. 8. Коло осіб, які мають право заявити відвід, законом не визначене, але логіка ч. 1 ст. 344 КПК, припис ч. 1 ст. 80 КПК та роз'яснення п. 26 ч. 1 ст. З КПК свідчать про те, що самовідвід зобов'язані заявити кожний з перелічених в ч. 1 ст. 344 КПК учасників судового провадження, а зробити заяву про відвід можуть ті учасники судового провадження, за клопотанням або скаргою яких у випадках, передбачених КПК, здійснюється судове провадження. 9. Процедура розгляду і вирішення питання про відвід чітко виписана в ст.ст. 75-81 КПК. Стаття 345. Повідомлення про права і обов'язки 1. Судовий розпорядник роздає особам, які беруть участь у судовому розгляді пам'ятку про їхні права та обов'язки, передбачені цим Кодексом. 2. Після ознайомлення обвинуваченого та інших осіб, які беруть участь у судовому розгляді, з пам'яткою головуючий з'ясовує, чи зрозумілі їм їх права та обов'язки і у разі необхідності роз'яснює їх. 1. Загальним правилом кримінального процесуального закону є те, що всім особам, які беруть участь у судовому засіданні і мають певні права та обов'язки, головуючий зобов'язаний забезпечити можливість їх здійснення. З метою забезпечення умов, необхідних для здійснення судового провадження, головуючий у судовому засіданні може залучати до участі у судовому розгляді судового розпорядника, який є учасником кримінального провадження. 2. Всі вимоги і дії судового розпорядника, які пов'язані із забезпеченням умов, необхідних для здійснення судового провадження, є обов'язковими для всіх осіб, присутніх у залі судового засідання. 3. Після оголошення головуючим складу суду і вирішення питань, пов'язаних з відводами, судовий розпорядник роздає особам, які беруть участь у судовому розгляді, спеціально підготовлені пам'ятки, встановленого зразка про їхні права та обов'язки, передбачені відповідними статтями КПК. . 719 Під особами, які беруть участь у справі, законодавець розуміє не лише обвинувачених, захисників та законних представників, потерпілих, їх представників та законних представників, цивільних позивачів і цивільних відповідачів, їх представників, а й експертів, спеціалістів, перекладачів. Після ознайомлення обвинуваченого та інших осіб, які беруть участь у судовому розгляді, з пам'яткою головуючий з'ясовує, чи зрозумілі їм їхні права та обов'язки, і у разі необхідності роз'яснює їх. Про вручення особам, які беруть участь у судовому розгляді пам'ятки про їхні права та обов'язки та роз'яснення їх, секретарем судового засідання робиться запис у журналі судового засідання. 4. У разі відсутності в судовому засіданні судового розпорядника його функції виконує секретар судового засідання. Стаття 346. Заборона присутності свідків у залі судового засідання 1. Перед початком судового розгляду головуючий дає розпорядження про видалення свідків із залу судового засідання. 2. Судовий розпорядник вживає заходів, щоб допитані і недопитані свідки не спілкувалися між собою. 1. Після відкриття судового засідання, оголошення про розгляд відповідного кримінального провадження, перевірки явки учасників судового розгляду і викликаних осіб, ознайомлення їх з правами та обов'язками, у разі необхідності роз'яснення їх, головуючий дає розпорядження про видалення свідків із залу судового засідання в окрему кімнату. 2. Згідно із законом показання є одним із видів процесуальних джерел доказів. Особливе місце серед інших показань займають показання свідків. Тому головуючий зобов'язаний роз'яснити свідкам підстави їх видалення із зали судового засідання, а також те, де вони повинні перебувати до моменту виклику кожного з них для допиту, що вони не повинні спілкуватись між собою, а також із допитаними свідками, і обговорювати питання, пов'язані зі справою, яка розглядається. 3. Одночасно з видаленням свідків повинні бути створені умови, які виключають можливість спілкування свідків між собою та з уже допитаними. У цьому головуючому зобов'язаний допомагати судовий розпорядник, а у разі його відсутності - секретар судового засідання. 4. На вимогу суду допитані свідки залишаються у залі судового засідання і не можуть залишити його до закінчення судового розгляду без дозволу головуючого. 5. Суд не повинен відмовляти обвинуваченому в задоволенні його клопотання про допит як свідка особи, що перебуває в залі судового засідання, якщо, за словами обвинуваченого, показання цього свідка мають значення для вирішення справи. Таке клопотання обвинувачений може заявити протягом усього судового розгляду. Факт перебування цього свідка в залі судового засідання має враховуватись під час його допиту і оцінки наданих ним показань. 6. Потерпілий, на відміну від свідка, із залу судового засідання не видаляється, оскільки він особа, якій кримінальним правопорушенням завдана шкода, він є суб'єктом доказування і у разі відмови прокурора від підтримання державного обвинувачення має право підтримувати обвинувачення в суді. Не підлягають видаленню із зали судового засідання експерт, спеціаліст, перекладач. які не мають особистого інтересу в справі. Стаття 347. Початок судового розгляду 1. Після закінчення підготовчих дій головуючий оголошує про початок судового розгляду. 2. Судовий розгляд починається з оголошення прокурором короткого викладу обвинувального акта, якщо учасники судового провадження не заявили клопотання про оголошення обвинувального акта в повному обсязі. 3. Якщо в кримінальному провадженні пред'явлено цивільний позов, цивільний позивач або його представник чи законний представник, а в разі їх відсутності - головуючий оголошує короткий виклад позовної заяви, якщо учасники судового провадження не заявили клопотання про її оголошення в повному обсязі. 1. Для вирішення завдань, які стоять перед судовим провадженням, після закінчення підготовчих дій, настає стадія судового розгляду, під час якої суд має право використовувати більшість передбачених законом процесуальних засобів пізнавальної діяльності (допитувати обвинуваченого, допитувати свідків і потерпілих, пред'являти для впізнання, призначати експертизи, допитувати експерта, проводити дослідження речових доказів, документів та звуко- і відео-записів, користуватись консультаціями і роз'ясненнями спеціалістів, проводити огляди певних місць, приймати поданні сторонами докази тощо). 2. Судовий розгляд є структурною частиною судового провадження стосовно кримінального правопорушення, під час якого відбувається всебічне, повне і неупереджене дослідження всіх обставин кримінального правопорушення і прийняття рішення про винуватість чи невинуватість особи, притягнутої до кримінальної відповідальності. Визначна, центральна роль судового розгляду пов'язана з тим, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на доказах, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отримав у порядку, передбаченому законом. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. 3. Розпочинається судовий розгляд з короткого викладу прокурором обвинувального акта, який гласно повідомляє про обвинувачення, з приводу якого буде проведено судовий розгляд, викладає фактичні обставини кримінального правопорушення, які встановлені, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на відповідні статті закону України про кримінальну відповідальність, обставини, які обтяжують чи пом'якшують обвинувачення. 4. Недопустимо вільне тлумачення змісту обвинувального акта, необхідно дослівно викладати його текст. Оголошення обвинувального акта має на меті ознайомити зі змістом обвинувачення, яке буде предметом судового розгляду, самого обвинуваченого, інших учасників судового провадження, а також осіб, присутніх у залі судового засідання. У разі заявления клопотання про оголошення обвинувального акта в повному обсязі головуючий зобов'язаний задовольнити його, після чого прокурор оголошує обвинувальний акт у повному обсязі. Оголошення обвинувального акта прокурор повинен здійснювати достатньо голосно і чітко, в темпі, який дозволяє всім присутнім у залі судового засідання зрозуміти зміст цього документа. Невиконання вимоги про оголошення змісту обвинувального акта може бути визнано істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, що реально перешкодило чи могло перешкодити суду ухвалити законне та обгрунтоване судове рішення. Довідка про реєстр матеріалів досудового розслідування не оголошується. 5. У разі оголошення великого за обсягом обвинувального акта може бути оголошена перерва для відпочинку. 7. За наявності в кримінальному провадженні цивільного позову здійснюється оголошення цивільного позову. Право оголосити короткий виклад позовної заяви належить цивільному позивачеві або його представнику чи законному представнику. В разі їх відсутності це зобов'язаний зробити головуючий у судовому засіданні. У повному обсязі зміст позовної заяви оголошується, якщо заявлено відповідне клопотання учасниками судового розгляду. Стаття 348. Роз'яснення обвинуваченому суті обвинувачення 1. Після оголошення обвинувачення головуючий встановлює особу обвинуваченого, з'ясовуючи його прізвище, ім'я, по батькові, місце і дату народження, місце проживання, заняття та сімейний стан, роз'яснює йому суть обвинувачення і запитує, чи зрозуміле воно йому, чи визнає він себе винним і чи бажає давати показання. Якщо обвинувачених декілька, головуючий здійснює зазначені дії щодо кожного з них. 2. Якщо у кримінальному провадженні пред'явлено цивільний позов, головуючий запитує обвинуваченого, цивільного відповідача, чи визнають вони позов. 1. Відповідно до п. З ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, має бути негайно і детально поінформований зрозумілою для нього мовою про формулювання висунутого йому обвинувачення. Якщо обвинувачений не розуміє мови, яка використовується у суді, або не розмовляє нею, він має право отримати безкоштовну допомогу перекладача. Нероз'яснення обвинуваченому суті обвинувачення є істотним порушенням права обвинуваченого на захист, оскільки перешкоджає суду ухвалити законне та обгрунтоване судове рішення. 2. Особу обвинуваченого має встановлювати тільки головуючий, який після роз'яснення прокурором суті висунутого особі обвинувачення шляхом її опитування з'ясовує прізвище, ім'я та по батькові, місце, рік, місяць і день народження, місце проживання, заняття, сімейний стан та інші потрібні дані, що стосуються особи обвинуваченого. Під «іншими потрібними даними», що стосуються особи обвинуваченого», слід розуміти встановлення, виходячи з конкретних обставин справи, таких даних, як: громадянство, освіта, наявність неповнолітніх дітей та утриманців, стан здоров'я, у тому числі і психічного, участь у війні в Афганістані та у воєнних конфліктах в інших країнах, участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, наявність спеціальних чи військових звань, державних нагород, відомостей про попередні судимості, про фактичні строки відбутого покарання за попередні злочини та підстави звільнення від нього. 3. Щодо неповнолітніх обвинувачених, крім зазначених даних, суду належить встановити й інші обставини, передбаченні ст. 485 КПК (див. коментар до цієї статті). 4. Належне з'ясування даних про особу обвинуваченого може мати значення для кваліфікації вчиненого нею діяння, для вирішення питання про звільнення від покарання та його відбування, застосування закону про амністію тощо. 5. Якщо обвинувачених кілька, головуючий визначає черговість встановлення даних про їх особи і здійснює наведені дії щодо кожного з них. Після того, як особу обвинуваченого (обвинувачених) встановлено, головуючий роз'яснює особі суть обвинувачення. Роз'яснення обвинувачення повинно відбуватися в усіх випадках, незалежно від наявності у головуючого впевненості, що обвинувачений розуміє суть висунутого обвинувачення, чи сам обвинувачений заявляє про це. Головуючий повинен роз'яснити обвинуваченому, в здійсненні яких кримінальних правопорушень він обвинувачується, за якими статтями кримінального закону вони кваліфіковані. Якщо обвинувачених кілька, то головуючий здійснює зазначені роз'яснення кожному з них. Обов'язок роз'яснення суті обвинувачення не залежить від того, чи має обвинувачений захисника чи ні, або інших будь-яких обставин. 6. Тільки після роз'яснення суті обвинувачення і впевненості в тому, що обвинувачений зрозумів про що йде мова, головуючий може з'ясувати у нього ставлення до висунутого обвинувачення - чи визнає він свою вину повністю, частково або повністю її заперечує. Бажано надати обвинуваченому можливість мотивувати свою відповідь, а не отримати однозначну відповідь (так, частково, ні), виключаючи при цьому його допит та показання по суті обвинувачення. Детальна відповідь дозволить більш чітко з'ясувати, в чому саме обвинувачений визнає себе винним, які обставини не визнає і чому. У разі, якщо у кримінальному провадженні заявлено цивільний позов, головуючий повинен з'ясувати точку зору обвинуваченого і цивільного відповідача, якщо останній бере участь у справі, стосовно визнання ними позовних вимог і намірів їх відшкодувати завдані збитки. 7. Роз'яснення обвинуваченому суті висуненого йому обвинувачення повинно закінчуватися з'ясування його позиції стосовно бажання давати показання. Стаття 349. Визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядок їх дослідження 1. Після виконання дій, передбаченнях статтею 348 цього Кодексу, головуючий з'ясовує думку учасників судового провадження про те, які докази потрібно дослідити, та про порядок їх дослідження. Докази зі сторони обвинувачення досліджуються в першу чергу, а зі сторони захисту - у другу. 2. Обсяг доказів, які будуть досліджуватися, та порядок їх дослідження визначаються ухвалою суду і в разі необхідності можуть бути змінені. 3. Суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позицій, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. 4. Допит обвинуваченого здійснюється обов'язково, крім випадку, якщо він відмовився від давання показань, та випадку, передбаченого статтею 381 цього Кодексу. 1. Кримінальний процесуальний закон не встановлює чітко визначеного порядку і послідовності дослідження під час судового розгляду доказів. Відсутність встановленого єдиного порядку в цьому напрямі свідчить про те, що законом підтримується творчий, пізнавальний підхід до дослідження доказів за умови встановлення чіткого порядку проведення судового розгляду (вимоги закону до правил проведення допиту обвинуваченого, свідків, потерпілих, експертів, дослідження речових доказів, документів тощо), визначеного кримінальним процесуальним законом. Право визначити обсяг доказів, які підлягають дослідженню, та порядок їх дослідження, належить суду, з врахуванням точки зору учасників судового провадження і специфіки конкретних обставин справи (ставлення обвинуваченого до пред'явленого обвинувачення, характер вчиненого злочину, повнота показань свідків, кількість епізодів злочинів тощо), яка стала предметом судового розгляду. 2. Стаття 349 КПК наголошує тільки на тому, що докази сторони обвинувачення досліджуються в першу чергу, а зі сторони захисту - в другу. Всі учасники судового розгляду зацікавлені у встановленні найбільш доцільного і ефективного порядку дослідження доказів та їх обсягу. Тому ще до початку судового розгляду вони можуть підготувати свої пропозиції щодо обсягу і порядку дослідження доказів, а потім надати їх суду у письмовому вигляді або усно. Сам же обсяг доказів, які будуть досліджуватися, та порядок їх дослідження в разі необхідності можуть бути змінені ухвалою суду упродовж судового розгляду за власною ініціативою або клопотанням сторін кримінального провадження. 3. Застосування рекомендації тактичного характеру стосовно вирішення питання про черговість допиту обвинуваченого у разі визнання ним себе винним або заперечення своє вини вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням думки учасників судового провадження і обставин справи, але допит обвинуваченого здійснюється обов'язково, крім випадків, якщо він відмовився від давання показань та у випадках спрощеного провадження щодо кримінальних проступків (див. ст. 381 КПК). Якщо судовий розгляд здійснюється щодо кількох обвинувачених, то суд має визначити послідовність допиту кожного з них. 4. У виняткових випадках для гарантування безпеки свідків, потерпілих та інших осіб, які підлягають допиту, суд за власною ініціативою або за клопотанням сторін кримінального провадження чи самої особи, яка підлягає допиту, вирішує питання про проведення їх допиту з використанням технічних засобів з іншого належним чином обладнаного приміщення, у тому числі за межами приміщення суду, або в інший спосіб, що унеможливлює його ідентифікацію та забезпечує сторонам кримінального провадження можливість ставити і слухати відповіді на них (ч. 9 ст. 352 КПК). 5. Згідно з ч. З ст. 349 КПК суд має право прийняти рішення про проведення скороченого судового розгляду і визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин справи та розміру цивільного позову, які ніким не оспорюються. Прийняття такого рішення свідчить про те, що обставини, які сторони не оспорюють, будуть вважатися встановленими в судовому засіданні і суд буде це враховувати при постановленні вироку, а сторони позбавляються права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. Головуючий зобов'язаний з'ясувати, чи правильно обвинувачений та інші учасники судового розгляду розуміють зміст тих обставин, які вони не оспорюють, чи не має сумнівів у добровільності їх позиції, одночасно роз'яснює їм, що у випадку, коли суд прийме рішення про скорочений судовий розгляд, вони будуть позбавлені права оскаржити визнані ними фактичні обставини. Суд приймає рішення про скорочений судовий розгляд, якщо дійде висновку, що сторони вважають, що обставини справи доведені наявними в справі доказами, вони не потребують дослідження у ході судового розгляду. На підтвердження такої позиції сторони повинні надати належні письмові докази. Визнання обвинуваченим своєї вини ще не є безумовною підставою для прийняття рішення про скорочений судовий розгляд, оскільки визнання ним своєї вини у вчиненому злочині може бути покладено в основу обвинувачення тільки за умови підтвердження цього визнання сукупністю доказів, які є наявними у провадженні, а вина доведена в законному порядку.
Дата добавления: 2015-06-25; Просмотров: 604; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |