Статтею. 4 страница

2. Суд обов'язково з'ясовує думку потерпілого стосовно можливості звіль­
нення підозрюваного чи обвинуваченого від кримінальної відповідальності
(див. п. З коментаря до ст. 286 КПК).

3. Якщо суд встановлює підстави, передбачені ст.ст. 44-49 КК, він своєю
ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обви­
нуваченого від кримінальної відповідальності.

4. Коли судом встановлюється необґрунтованість клопотання про звіль­
нення особи від кримінальної відповідальності, суд своєю ухвалою відмовляє у
його задоволенні та повертає клопотання прокурору для здійснення криміналь­
ного провадження в загальному порядку.

5. Якщо таке необгрунтоване клопотання надійшло після направлення обвину­
вального акта до суду, то він продовжує судове провадження у загальному порядку.

6. На ухвалу суду про закриття кримінального провадження та звільнення
особи від кримінальної відповідальності може бути подана апеляція на загаль­
них підставах.

Стаття 289. Відновлення провадження при відмові від поручительства

1. Якщо протягом року з дня передачі особи на поруки колективу

підприємства, установи чи організації вона не виправдає довіру ко-

лективу, ухилятиметься від заходів виховного характеру та порушу­ватиме громадський порядок, загальні збори відповідного колективу можуть прийняти рішення про відмову від поручительства за взяту ними на поруки особу. Відповідне рішення направляється до суду, який прийняв рішення про звільнення особи від кримінальної відпо­відальності.

2. Суд, отримавши рішення загальних зборів колективу про від­
мову від поручительства, розглядає питання притягнення особи до
кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопору­
шення в порядку, передбаченому статтею 288 цього Кодексу.

3. Переконавшись у порушенні особою умов передачі на пору­
ки, суд своєю ухвалою скасовує ухвалу про закриття кримінального
провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності у
зв'язку з передачею її на поруки та направляє матеріали проваджен­
ня для проведення досудового розслідування в загальному порядку чи
здійснює судове провадження в загальному порядку, якщо питання
про звільнення від кримінальної відповідальності було прийняте піс­
ля направлення обвинувального акта до суду.

1. Згідно зі ст. 47 КК звільнення особи від кримінальної відповідальності
з передачею її на поруки не є остаточним, а носить умовний характер, оскіль­
ки клопотання колективу підприємства, установи чи організації про передачу
на поруки передбачає умову, що така особа протягом року з дня передачі її на
поруки виправдає довіру колективу, не буде ухилятися від заходів виховного
характеру та не порушуватиме громадський порядок.

2. У випадку порушення особою, яка передана на поруки, зазначених
умов, колектив після переконання, що взята на поруки особа не виправ­
дала його довіри, відмовляється від свого поручительства. Таке рішення
приймається на загальних зборах відповідного колективу і направляється
до суду, який ухвалював рішення про звільнення особи від кримінальної
відповідальності.

3. Після отримання рішення загальних зборів колективу про відмову
від поручительства суд розглядає питання притягнення особи до криміналь­
ної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення відповідно до
ст. 288 КПК.

4. Переконавшись, що особа порушила умови передачі її на поруки,
суд своєю ухвалою приймає одне з таких рішень: 1) скасовує ухвалу про
закриття кримінального провадження і звільнення особи від криміналь­
ної відповідальності та направляє матеріали провадження для проведення
досудового розслідування в загальному порядку або 2) здійснює судове
провадження в загальному порядку, якщо питання про звільнення від кри­
мінальної відповідальності було прийняте після направлення обвинуваль­
ного акта до суду.

§ 3. Звернення до суду з обвинувальним актом,

клопотанням про застосування примусових заходів медичного

або виховного характеру

Стаття 290. Відкриття матеріалів іншій стороні

1. Визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достат­
німи для складання обвинувального акта, клопотання про застосуван­
ня примусових заходів медичного або виховного характеру прокурор або
слідчий за його дорученням зобов'язаний повідомити підозрюваному, його
захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої пе­
редбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного
характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу
до матеріалів досудового розслідування.

2. Прокурор або слідчий за його дорученням зобов'язаний надати
доступ до матеріалів досудового розслідування, які (в його розпорядженні,
у тому числі будь-які докази, які самі по собі або в сукупності з іншими
доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або мен­
шого ступеня винуватості обвинуваченого, або сприяти пом'якшенню по­
карання.

3. Прокурор або слідчий за його дорученням зобов'язаний надати
доступ та можливість скопіювати або відобразити відповідним чином будь-
які речові докази або їх частини, документи або копії з них, а також надати
доступ до приміщення або місця, якщо вони знаходяться у володінні або
під контролем держави, і прокурор мас намір використати відомості, що
містяться в них, як докази у суді.

4. Надання доступу до матеріалів включає в себе можливість робити
копії або відображення матеріалів.

5. У документах, які надаються для ознайомлення, можуть бути ви­
далені відомості, які не будуть розголошені під час судового розгляду. Ви­
далення повинно бути чітко позначено. За клопотанням сторони кримі­
нального провадження суд має право дозволити доступ до відомостей, які
були видалені.

6. Сторона захисту за запитом прокурора зобов'язана надати доступ
та можливість скопіювати або відобразити відповідним чином будь-які
речові докази або їх частини, документи або копії з них, а також надати
доступ до житла чи іншого володіння, якщо вони знаходяться у володінні
або під контролем сторони захисту, якщо сторона захисту має намір вико­
ристати відомості, що містяться в них, як докази у суді.

Сторона захисту має право не надавати прокурору доступ до будь-яких матеріалів, які можуть бути використані прокурором на підтвер­дження винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопо­рушення. Вирішення питання про віднесення конкретних матеріалів до таких, що можуть бути використані прокурором на підтвердження вину-

ватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення і, як наслідок, прийняття рішення про надання чи ненадання прокурору досту­пу до таких матеріалів, може бути відкладено до закінчення ознайомлення сторони захисту з матеріалами досудового розслідування.

7. Про відкриття сторонами кримінального провадження матеріалів про­
курор або слідчий за йою дорученням повідомляє потерпілого, після чого остан­
ній мас право ознайомитися з ними за правилами, викладеними в цій статті.

8. Про відкриття сторонами кримінального провадження матеріалів
повідомляються цивільний позивач, його представник та законний пред­
ставник, цивільний відповідач, його представник, після чого ці особи ма­
ють право ознайомитися з ними в тій частині, яка стосується цивільного
позову, за правилами, викладеними в цій статті.

9. Сторони кримінального провадження зобов'язані письмово під­
твердити протилежній стороні, а потерпілий - прокурору факт надання
їм доступу до матеріалів із зазначенням найменування таких матеріалів.

10. Сторонам кримінального провадження, потерпілому надаєть­
ся достатній час для ознайомлення з матеріалами, до яких їм надано
доступ. У разі зволікання при ознайомленні з матеріалами, до яких на­
дано доступ, слідчий суддя за клопотанням сторони кримінального про­
вадження з урахуванням обсягу, складності матеріалів та умов доступу
до них зобов'язаний встановити строк для ознайомлення з матеріалами,
після спливу якого сторона кримінального провадження або потерпілий
вважаються такими, що реалізували своє право на доступ до матеріалів.
Клопотання розглядається слідчим суддею місцевого суду, в межах тери­
торіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, не піз­
ніше п'яти днів з дня його надходження до суду з повідомленням сторін
кримінального провадження. Неприбуття у судове засідання осіб, які були
належним чином повідомлені про місце та час проведення судового засі­
дання, не перешкоджає розглядові клопотання.

11. Сторони кримінального провадження зобов'язані здійснювати від­
криття одне одній додаткових матеріалів, отриманих до або під час судово­
го розгляду.

12. Якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкрит­
тя матеріалів відповідно до положень цієї статті, суд не має права допусти­
ти відомості, що містяться в них, як докази.

1. Коментована стаття визначає загальний порядок оголошення про завер­
шення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового
розслідування.

2. Прокурор або за його дорученням слідчий обов'язково повідомляє
підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи,
стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи ви­
ховного характеру, про завершення досудового розслідування. Це відбувається

------------------------------------------------------------- _________________. 627

в тому випадку, коли прокурор визнає, що зібрані під час досудового розслі­дування докази є достатніми для складення обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру або клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру.

3. В ч. 2 коментованої статті міститься вимога до прокурора про надання
ним доступу до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпоряджен­
ні, в тому числі до будь-яких доказів, які самі по собі або у сукупності з іншими
доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого
ступеня винуватості обвинуваченого, або сприяти пом'якшенню покарання.
Дія принципу favor defensionis акцентовано виявляється в обов'язку прокурора
подати для ознайомлення матеріали досудового розслідування, які сприяють
захисту і які передусім цікавлять саме сторону захисту.

4. Частиною 3 ст. 290 КПК передбачено, що прокурор зобов'язаний також
надати доступ та можливість скопіювати або відобразити відповідним чином
будь-які речові докази або їх частини, документи або копії з них, приміщення
або місця, якщо вони знаходяться у володінні або під контролем держави, і про­
курор має намір використати відомості, що містяться в них, як докази в суді.

5. Особливо підкреслюється, що надання доступу до матеріалів вклю­
чає у себе реальну можливість робити копії або відображення матеріалів (ч. 4
ст. 290 КПК).

6. Правило, яке міститься в ч. 5 цієї статті, вказує на те, що у документах,
які надаються для ознайомлення, можуть бути видалені відомості, які не будуть
розголошені під час судового розгляду. Суд має право дозволити доступ до ві­
домостей, які були видалені, лише за клопотанням будь-якої сторони.

7. Частиною 6 коментованої статті встановлено, що за запитом прокурора
сторона захисту зобов'язана надати доступ та можливість скопіювати будь-які
речові докази або їх частини, документи або копії з них. Крім того, сторона за­
хисту має надати доступ до житла чи іншого володіння, якщо вони знаходяться
під її контролем або у її володінні. Однак це можливо лише у разі, якщо сторона
захисту має намір використати відомості, що містяться в них, як докази в суді.
На розвиток ідеї, викладеній в ч. 2 ст. 290 КПК, в абз. 2 ч. 6 цієї статті, перед­
бачено, що сторона захисту має право не надати прокурору доступ до будь-
яких матеріалів, які можуть бути використані прокурором на підтвердження
винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення. У
будь-якому випадку вирішення питання про те, надавати чи не надавати доступ
до таких матеріалів відкладається до закінчення ознайомлення з матеріалами
досудового розслідування стороною захисту.

8. Про відкриття сторонами матеріалів прокурор повідомляє потерпілого.
Останній має право на ознайомлення з ними згідно з правилами, які викладені
в цій статті.

9. Цивільний позивач, його представник та законний представник, цивіль­
ний відповідач, його представник після відкриття сторонами матеріалів мають
право на ознайомлення з ними в тій частині, яка стосується цивільного позову.

10. Правило, викладене в ч. 9 цієї статті, вимагає, щоб сторони письмово підтвердили протилежній стороні, а потерпілий - прокурору факт надання їм доступу до матеріалів, і при цьому вони мають зазначити найменування таких матеріалів.

12. Сторонам, потерпілому повинен бути наданий достатній час для озна­
йомлення з матеріалами, до яких їм надано доступ (ч. 10 ст. 290 КПК), проте
законом не встановлений мінімальний час (в годинах чи днях), необхідний для
ознайомлення з матеріалами.

Водночас, якщо одна зі сторін вважає, що інша зволікає при ознайомлен­ні з матеріалами, вона має право звернутися до слідчого судді з клопотанням про встановлення строку для ознайомлення з матеріалами. Це звичний і до­сить раціональний спосіб вирішення спорів у цьому питанні, оскільки слідчий судця неупереджено, враховуючи обсяг, складність матеріалів та умов доступу до них, встановлює конкретний строк для ознайомлення з матеріалами прова­дження. При цьому слід згадати правило, що після спливу строку, встановлено­го слідчим суддею, сторона або потерпілий вважаються такими, що реалізували своє право на доступ до матеріалів.

13. Частина 11 ст. 290 КПК передбачає вимогу, що сторони кримінального
провадження зобов'язані здійснювати відкриття одна одній додаткових матері­
алів, які отримані до або під час судового розгляду.

17. Якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття ма­теріалів, як того вимагає коментована стаття, суд не має права допустити відо­мості, що містяться в них, як докази.

С т а т т я 291. Обвинувальний акт і реєстр матеріалів досудового роз­слідування

1. Обвинувальний акт складається слідчим, після чого затверджуєть­
ся прокурором. Обвинувальний акт може бути складений прокурором, зо­
крема якщо він не погодиться з обвинувальним актом, що був складений
слідчим.

2. Обвинувальний акт повинен містити такі відомості:

1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний
номер;

2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по бать­
кові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);

3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові,
дата та місце народження, місце проживання, громадянство);

4) прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора;

5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які
прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінально­
го правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини
статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулюван­
ня обвинувачення;

6) обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання;

7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням;

8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи
під час досудового розслідування);

9) дату та місце його складення та затвердження.

3. Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який
його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.

4. До обвинувального акта додається:

1) реєстр матеріалів досудового розслідування;

2) цивільний позов, якщо він був пред'явлений під час досудового роз­
слідування;

3) розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта,
копії цивільного позову, якщо він був пред'явлений під час досудового роз­
слідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування;

4) розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивіль­
ним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був пред'явлений під
час досудового розслідування не до підозрюваного.

Надання суду інших документів до початку судового розгляду заборо­няється.

1. Обвинувальний акт - це процесуальний документ про закінчення до­
судового розслідування. Він складається слідчим, після чого затверджується
прокурором. Обвинувальний акт може скласти самостійно прокурор, якщо він
не погодиться з обвинувальним актом, що був складений слідчим.

2. Із вимог ч. 2 коментованої статті випливає, що обвинувальний акт пови­
нен обов'язково містити відомості, які передбачені п.п. 1-9 цієї частини.

3. Обвинувальний акт підписує слідчий та прокурор, який його затвердив.
Прокурор підписує акт одноособово, якщо він склав його самостійно.

4. До обвинувального акта додаються: 1) реєстр матеріалів досудового
розслідування; 2) цивільний позов, якщо він був пред'явлений під час досудо­
вого розслідування; 3) розписка підозрюваного про отримання ним копій обви­
нувального акта та цивільного позову, а також реєстру матеріалів досудового
розслідування; 4) розписка або інший документ, що підтверджує отримання
цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він пред'являвся під час
досудового розслідування не до підозрюваного.

5. Частина 4 ст. 291 КПК містить категоричну вимогу про те, що надання
суду інших документів до початку судового розгляду забороняється.

Стаття 292. Клопотання про застосування примусових заходів ме­дичного або виховного характеру

1. Клопотання про застосування примусових заходів виховного харак­теру має відповідати вимогам статті 291 цього Кодексу, а також містити ін­формацію про захід виховного характеру, який пропонується застосувати.

2. Клопотання про застосування примусових заходів медичного ха­рактеру маг відповідати вимогам статті 291 цього Кодексу, а також містити інформацію про примусовий захід медичного характеру, який пропонуєть­ся застосувати, та позицію щодо можливості забезпечення участі особи під час судового провадження за станом здоров'я.

1. Клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру
складається слідчим та подається прокурору для його затвердження.

2. У клопотанні про застосування примусових заходів виховного характе­
ру, крім відомостей, передбачених ч. 2 ст. 291 КПК, вказується захід виховного
характеру, який пропонується застосовувати судом.

3. Слідчий повинен скласти клопотання про застосування примусових за­
ходів медичного характеру та подати його прокурору для затвердження.

4. У клопотанні про застосування примусових заходів медичного харак­
теру, крім відомостей, передбачених ч. 2 ст. 291 КПК, необхідно вказати: а) ін­
формацію про докази, які підтверджують вчинення суспільно небезпечного
діяння, кримінального правопорушення конкретною особою; б) необхідність
застосування до неї примусових заходів медичного характеру; в) судження
щодо можливості забезпечення участі особи під час судового провадження за
станом здоров'я; г) інформацію про примусовий захід медичного характеру,
який пропонується застосувати.

Стаття 293. Надання копії обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру та реєстру матеріалів досудового розслідування

1. Одночасно з переданням обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до суду прокурор зобов'язаний під розписку надати їх копію та копію реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваному, його захиснику, за­конному представнику, захиснику особи, стосовно якої передбачається за­стосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

1. Вимоги коментованої статті про надання копії обвинувального акта,
клопотання про застосування примусових заходів медичного чи виховного ха­
рактеру та реєстру матеріалів досудового розслідування є гарантією права на
захист своїх законних інтересів під час судового розгляду справи підозрюваним
та особою, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів ме­
дичного або виховного характеру.

2. Передаючи обвинувальний акт до суду, прокурор зобов'язаний під роз­
писку надати його копію та копію реєстру матеріалів досудового розслідування
окремо підозрюваному, а також його захиснику та законному представнику.

3. Якщо до суду передається клопотання про застосування примусових за­
ходів медичного характеру, то прокурор під розписку надає його копію та копію

____________________________________________________ 631

реєстру матеріалів досудового розслідування захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру.

4. Копію клопотання про застосування примусових заходів виховного ха­рактеру та копію реєстру матеріалів досудового розслідування прокурор під розписку одночасно з направленням самого клопотання до суду вручає закон­ному представнику, захиснику особи, стосовно якої передбачається застосуван­ня примусових заходів виховного характеру.

§ 4. Продовження строку досудового розслідування

Стаття 294. Загальні положення продовження строку досудового розслідування

1. Якщо внаслідок складності провадження неможливо закінчити до­
судове розслідування кримінального проступку (дізнання) у строк, зазна­
чений у пункті 1 частини першої статті 219 цього Кодексу, він може бути
продовжений в межах строку, встановленого пунктом 1 частини другої
статті 219 цього Кодексу, районним (міським) або іншим прирівняним до
нього прокурором.

2. Якщо досудове розслідування злочину (досудове слідство) немож­
ливо закінчити у строк, зазначений у пункті 2 частини першої статті 219
цього Кодексу, він може бути продовжений в межах строків, встановлених
пунктами 2 та 3 частини другої статті 219 цього Кодексу:

1) до трьох місяців - районним (міським) або іншим прирівняним до
нього прокурором;

2) до шести місяців - прокурором Автономної Республіки Крим, про­
курором області, міст Києва і Севастополя чи прирівняним до них проку­
рором або їх заступниками;

3) до дванадцяти місяців - Генеральним прокурором України чи його
заступниками.

3. Строк досудового розслідування злочину може бути продовжений
до трьох місяців, якщо його неможливо закінчити внаслідок складності
провадження, до шести місяців - внаслідок особливої складності прова­
дження, до дванадцяти місяців - внаслідок виняткової складності прова­
дження.

1. Необхідність встановлення строків досудового розслідування випливає
із завдань кримінального провадження - розслідування і судовий розгляд кри­
мінального правопорушення повинне бути здійснено швидко (ст. 2 КПК).

2. Стаття 219 КПК називає граничні строки досудового розслідування з
дня повідомлення особі про підозру: для провадження дізнання по криміналь­
них проступках - один місяць, для розслідування злочинів - два місяці. Ці стро­
ки можуть бути подовжені за процедурою, передбаченою § 4 глави 24 КПК до
двох місяців - для кримінальних проступків, до шести місяців - для злочинів

632___________________________________________________

невеликої або середньої тяжкості, до дванадцяти місяців - для тяжких або осо­бливо тяжких злочинів (ч. 2 ст. 219 КПК).

3. Коментована стаття визначає загальні положення продовження стро­
ку досудового розслідування. Зазначені в цій статті правила поширюються на
досудове розслідування в формі дізнання (кримінальні проступки), а також
на досудове слідство (злочини). Якщо досудове розслідування кримінального
проступку в формі дізнання неможливо закінчити внаслідок складності про­
вадження у строк протягом одного місяця з дня повідомлення особі про підозру
у вчиненні кримінального проступку, то цей строк може бути продовжений до
двох місяців районним (міським) або іншим прирівняним до нього прокурором.
Якщо досудове розслідування злочину у формі досудового слідства неможливо
закінчити протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчи­
ненні злочину, то цей строк може бути продовжений: 1) до трьох місяців - ра­
йонним (міським) або іншим прирівняним до нього прокурором; 2) до шести
місяців - прокурором Автономної Республіки Крим, прокурором області, міст
Києва і Севастополя чи прирівняним до них прокурором або їх заступниками;
3) до дванадцяти місяців - Генеральним прокурором України чи його заступ­
никами.

4. Строк досудового розслідування злочину залежно від його складності
може бути продовжений: а) до трьох місяців, якщо його неможливо закінчити
внаслідок складності провадження; б) до шести місяців - внаслідок особли­
вої складності провадження; в) до дванадцяти місяців - внаслідок виняткової
складності провадження.

Стаття 295. Порядок продовження строку досудового розслідування

1. Продовження строку досудового розслідування кримінального пра­
вопорушення здійснюється за клопотанням слідчого або прокурора, який
здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення цього досудо­
вого розслідування.

2. У клопотанні про продовження строку досудового розслідування за­
значаються:

1) прізвище, ім'я, по батькові підозрюваного;

2) найменування (номер) кримінального провадження;

3) суть повідомленої підозри і правова кваліфікація кримінального
правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України
про кримінальну відповідальність, у вчиненні якого підозрюється особа;

4) посилання на докази, якими обґрунтовується підозра;

5) процесуальні дії, проведення або завершення яких потребує додат­
кового часу;

6) значення результатів цих процесуальних дій для судового розгляду;

7) строк, необхідний для проведення або завершення процесуальних
дій;

8) обставини, що перешкоджали здійснити ці процесуальні дії раніше.

_______________________________________ 633

3. Копія клопотання вручасться слідчим або прокурором, що здій­
снює нагляд за додержанням законів під час проведення цього досудового
розслідування, підозрюваному та його захиснику не пізніше ніж за п'ять
днів до дня подання клопотання прокурору, що уповноважений на розгляд
питання про продовження строку досудового розслідування.

Підозрюваний, його захисник мають право до подання клопотання про продовження строку досудового розслідування подати слідчому або прокурору, який ініціює це питання, письмові заперечення, які обов'язково долучаються до клопотання і разом з ним подаються прокурору, уповнова­женому на його розгляд.

4. Прокурор, уповноважений розглядати питання продовження стро­
ку досудового розслідування, зобов'язаний розглянути клопотання не
пізніше трьох днів з дня його отримання, але в будь-якому разі до спливу
строку досудового розслідування.

Дата добавления: 2015-06-25