Наявність ендогенної інфекції, час операції, порушення методики операції

Моноантибіотикотерапія

Виконати термінову операцію, під час вступного наркозу провести антибіотикопрофілактику

Матеріали контролю для заключного етапу заняття.

А. Антибіотики широкого спектру дії, 1 і 2 покоління.

Г. усі класи чистоти операцій.

2. Хворого 75 років, було доставлено до хірургічного стаціонару із клінікою розповсюдженого перитоніту. Хворому буде виконана негайна лапаротомія. У які строки необхідно зробити забір матеріалу для бактеріологічного дослідження?

А. На наступну добу після операції.

Б. Під час операції.

В. Через 2 години після операції.

3. Які антибіотики повинні використовуватися для антибіотикопрофілактики?

Б. Антибіотики резерву.

В. Антибіотики з переважною дією на грамнегативну флору.

1. Яка з методик дослідження має бути первинно застосована у хворого з нагноєнням післяопераційної рани?

1. Електрорентгенографія

2. Флюорографія

3. Мазок зі стінки рани для бактеріологічного дослідження

*

2. У випадку защемленої пахвинної грижі необхідно:

1. Виконати термінову операцію

2. Виконати термінову операцію й слідкувати за динамікою температури тіла. У випадку лихоманки – призначити антибиотикотерапію

3. При неускладнених інфекціях м'яких тканин показана:

1. Поліантибіотикотерапія

2. Одноразове введення антибіотиків широкого спектру дії

4. Антибіотикотерапія в таких випадках не показана

4. Частими причинами розвитку ІОХВ є:

1. Похилий вік хворого

2. Наявність соматичної патології

3. Новотворення різних органів

7. Література для викладача.

1. Альперович Б.І. Хірургія печінки. Вибрані глави. – Томськ. – 1983.

2. Бєлобородова Н.В. Алгоритми антибактеріальної терапії важких інфекцій. – 2000. – 30 с.

3. Брискин Б.С., Хачатрян Н.Н., Іонів С.А., Хмелевский С.В. Антибактеріальна терапія в комплексному лікуванні хворих на перитоніт. У книзі: Антимікробна терапія важких інфекцій у стаціонарі. М. –2003. – С. 34–45.

4. Бешкетників В.М., Родоман Г.В. Проблеми профілактики нагноєнь післяопераційних ран. //Хірургія. – 1996. – N 9. – С. 132–135.

5. Бешкетників В.М., Ахметели Т.І., Ломидзе Н.Б. Комплексне лікування гострого розлитого перитоніту. // Хірургія. –1997. – N 8. – С. 4–7.

6. Вишневський В.А., Кубышкин В.А., Одарюк Т.С., Еропкин П.В. і ін. Хірургічне лікування метастазів колоректального раку в печінку. // Анали хірургічної гепатології. – 1998. – Том 3. –N 1. – С. 13–18.

7. Галлингер Ю.І., Мовчун А.А., Карпенкова В.І., Воробйов В.К. Лапароскопическая холецистэктомия – осложнения и их профилактика.//Аналлы НЦХ РАМН. – 1996. –N 6. – С.14–18.

8. Гальперин Є.І., Дедерер Ю.М. Нестандартні ситуації при операціях на печінці й жовчних шляхах. –М., –1988. –330 с.

9. Гельфанд Б.Р., Гологорский В.А., Бурневич С.З. і ін. Антибактеріальна терапія абдомінальної хірургічної інфекції. – М. –2000, – С.144.

10. Гельфанд Б.Р., Бурневич С.З., Брюхов А.Н. Пухаев А.Д. Антибіотикопрофілактика й терапія при панкреонекрозі. У кн.: Антимікробна терапія важких інфекцій у стаціонарі. М. –2003. –С.46–58.

8. Література для студентів:

1. Гостищев В.К., Бешкетників С.Н., Гальперин Є.І., Затевахин О.І. і ін. Антибактеріальна профілактика інфекційних ускладнень у хірургії. Методичні рекомендації. Glaxo Wellcome. –2000. –С. 18.

2. Гостищев В.К. Шляхи й можливості профілактики інфекційних ускладнень у хірургії.//Методичні рекомендації «Раціональні підходи до профілактики інфекційних ускладнень у хірургії», – 1997. – С.2–11.

3. Гуляєв А.Е., Лохвицкий С.В., Ширинский В.Г. Антимікробна профілактика в хірургії. М. –2003. –С. 125.

4. Давыдовский І.В. Морфологія раньовогo процесу й основні закономірності його розвитку. У кн.: Праці конференції по раньовій інфекції. –М. –1946. –С.5–21.

5. Давидовский І.В. Раньова інфекція, раньова інтоксикація й раньове виснаження. У кн.:Праці конференції по раньовій інфекції. –М. –1946.–С.21–40.

Дата добавления: 2015-06-26