Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Параметри електромагнітного поля




Захист від електромагнітних полів

Характерним шкідливим фактором для робіт пов'язаних з виміром електромагнітних характеристик є наявність електромагнітних полів.

Робота будь-яких приладів, у тому числі й електровимірювальної апаратури, супроводжується виникненням електромагнітних полів. У даній роботі використовується струм частотою f=50 Гц.

Застосований в установці вихрострумовий перетворювач створює магнітне поле Е=100 В/м та електричне поле Н=200 А/м, що відповідає вимогам безпеки (таблиця 3.4) й не вимагає додаткових спеціальних заходів.

 

Характерним шкідливим фактором для роботи дефектоскопіста, є наявність електромагнітних полів. Робота будь-яких приладів супроводжується виникненням елекромагнітних полів.

Для зниження несприятливої дії електромагнітних полів передбачено:

- захист відстанню: робоча установка має бути віддалена від персоналу на відстань витягнутої руки, регламентація відстані між робочими місцями;

- захист часом: режим роботи, обмеження часу роботи з установкою.

3.2.6 Організація робочого місця дефектоскопіста.

Для зниження тяжкості і напруженості праці організація робочого місця дефектоскопіста забезпечує відповідність всіх елементів робочого місця і їх розміщення ергономічним вимогам ГОСТ 12.2.032-78 та ГОСТ 12.2.033-78.

3.2.7 Профілактика несприятливої дії чинників трудового процесу.

Робота дефектоскопіста пов’язана з підвищеною напругою зору, концентрацією уваги, нервово-емоційною напругою, вимушеною робочою позою.

При організації праці з метою зниження негативного впливу чинників трудового процесу, збереження здоров’я, попередження професійних захворювань і підтримування працездатності, передбачено:

‑ внутришньозмінні регламентовані перерви для відпочинку;

‑ чередування з іншими видами діяльності.

3.3 Електробезпека.

Системи електропостачання, монтаж силового електрообладнання і електричного освітлення відповідають вимогам ПУЭ, ПТЕ і ПТБ, ГОСТ 12.1.030-81, ГОСТ 12.2.007.0-75 та ін. нормативно-технічних документів.

Електробезпека забезпечується комплексом конструктивних, схемно-конструктивних й експлуатаційних засобів і заходів захисту.

Конструктивні заходи захисту. Призначені для запобігання дотику людини до струмоведучих частин електроустаткування, для цього апаратура знаходиться в ізолюючому корпусі, а дроти за ізольовані. Корпуси розкривають після відключення від живлення відповідно до вимог ПУЭ. Ступінь захисту електроапаратури прийнятий ІР-44, де перший знак «4» ‑ захист від твердих тіл розміром 1 мм, другий знак «4» ‑ захист від бризок (ГОСТ 14254-96).

Схемно-конструктивні засоби захисту. Знижують небезпеку дотику людини до неструмоведучих струмопровідних частин електричних пристроїв при випадковому пробої ізоляції й виникненні електричного потенціалу на них.

Живлення установки здійснюється від локальної трипродівної мережі з заземленою нейтраллю напругою 220 В та частотою 50 Гц.Примішення лабораторії є приміщенням з підвищеною небезпекою ураження електричним струмом,то згідно ГОСТ 12.1.030-81 з метою захисту від ураження електрчним струмом використовуємо занулення.Відповідно до ГОСТ 12.2.007.0-75 це відповідає класу 1 за способом захисту від ураження електричним струмом.

Експлуатаційні заходи:

‑ перевірка справності мережі;

‑ перевірка справності розеток і ланцюга заземлення і занулення;

‑ при виявлені несправності не включати електроустановку;

‑ при роботі, у разі появи неполадок, відключити електроустановку;

по закінченню роботи знеструмити електроустановку.

 

3.4 Пожежна безпека.

Вірогідні причини виникнення пожежі:

- несправність електроприладів;

- перегрів апаратури і електромережі;

- розряд статичної електрики;

- порушення ізоляції і коротке замикання електричних ланцюгів;

- блискавка;

У відповідності з ГОСТ 12.1.004-91 та ГОСТ 12.1.010-76 пожежну безпеку здійснюють системами: запобігання пожежі, вибуху, пожежного та вибухопоженого захисту, організаційно-режимних заходів.

Система запобігання пожежі спрямована на створення умов, що виключають можливість виникнення пожежі і містить:

‑ контроль і профілактику ізоляції;

‑ максимальний струмовий захист від коротких замикань;

‑ для даного класу будівель, приміщення яких відносяться по ПУЕ до класу ІІ і місцевості з середньою грозовою діяльністю 10 і більше годин в рік (умови міста Харкова) встановлено III рівень захисту від блискавки; на будівлі встановлений блискавковідвід, призначений для захисту від прямого удару блискавки;

‑ виконання, застосування і режим експлуатації електроапаратури відповідають класу зони з вибухопожежної небезпеки П-ІІа, згідно чого електроапаратура має ступінь захисту ІР-44.

‑ вибір перетину провідників зроблено за максимально допустимим нагрівом;

‑ для відведення зарядів статичної електрики корпуси електрообладнаяння заземлені: R3=100Ом, що відповідає ГОСТ 12.1.018-86.

Система пожежного захисту призначена для локалізації та ліквідації пожежі і включає:

‑ аварійне відключення апаратури і комунікацій;

‑ сповіщення про пожежу здійснюється по телефону, крім того в приміщенні встановлена димова пожежна сигналізація;

‑ приміщення оснащене вуглекислотними вогнегасниками ОУ-2 із розрахунку 1 вогнегасник на кожні 20 м2 площі;

‑ ступінь вогнестійкості будівельних конструкцій II вибрано з урахуванням категорії приміщення з пожежної безпеки Б;

‑ для успішної евакуації людей, на випадок пожежі, відстань до найближчого евакуаційного виходу не більше 40 метрів, розміри дверей і ширина проходу відповідають протипожежним нормам проектування виробничих будівель.

 

3.6Охорона навколишнього середовища

Викоростовиваючи вихрострумовий метод неруйнівного контролю,не вібуваеться шкідливого вплива на навколищне середовище та не роглядаеться.

 

 

ДОДАТОК А

 

Розрахунок штучного освітлення

Вихідні дані:

Найменування приміщення: дослідна лабораторія.

Характеристика приміщення: габаритні розміри: (м).

Тип лампи: ЛБ 40-4.

Тип світильника: ЛДР.

Визначити кількість світильників. Виконати ескіз розміщення світильників на плані приміщення.

1. Вибираємо систему освітлення і нормовану освітленість для даного дослідного приміщення.

Для дослідного приміщення приймаємо загальну систему освітлення, яка створюється світильниками, що розташовані рівномірно на досить великій висоті над робочою поверхнею. Нормована освітленість для даного приміщення лк.

2. Джерело світла згідно з вихідними даними – лампа ЛБ 40-4. Характеристики лампи:

- потужність – 40 Вт;

- напруга – 103 В;

- струм лампи – 0,43 А;

- світловий потік після 10 годин горіння: номінальний – 3120 лм,

мінімальний – 2700 лм,

розрахункове значення – 2850 лм;

- довжина лампи без штирків – 1199,4 мм.

ГОСТ 6825-70.

3. Тип світильника: ЛДР. Характеристики світильника:

- експлуатаційна група – 2;

- вид матеріалу відбивачів та розсіювачів – ;

- конструктивно-світлотехнічна схема – .

4. Коефіцієнт запасу враховує запиленість приміщення, зниження світлового потоку ламп у процесі експлуатації: .

Коефіцієнт мінімальної освітленості характеризує нерівномірність освітлення: – для люмінесцентних ламп.

5.Коефіцієнти відбиття поверхонь дослідного приміщення:

%, %, %

6. Індекс приміщення визначаємо за формулою:

 

, (Б1)

 

де , , – довжина, ширина і розрахункова висота (висота підвісу світильника над робочою поверхнею) приміщення, м.

 

, (Б2)

 

де – геометрична висота приміщення;

– висота звисання світильника, м;

– висота робочої поверхні.

 

м,

 

.

 

7. Для світильника ЛДР при коефіцієнтах відбиття поверхонь дослідного приміщення %, %, % та при індексі приміщення коефіцієнт використання світлового потоку %.

8. Необхідну кількість світильників знаходимо за формулою:

, (Б3)

 

де – мінімальна нормована освітленість, лк;

– коефіцієнт запасу;

– освітлювана площа, м2;

– коефіцієнт мінімальної освітленості (коефіцієнт нерівномірності освітлення);

– світловий потік однієї лампи, лм;

– кількість ламп у світильнику;

– коефіцієнт використання світлового потоку в частках одиниці.

 

шт.

 

Приймаємо 5 світильників ЛДР по 2 лампи ЛБ-40-4 в кожному

Потужність освітлювальної установки:

 

 

Рисунок Б.1 – Ескіз розміщення світильників на плані приміщення

Висновок: у результаті розрахунку було визначено, що для створення оптимального штучного освітлення у дослідному приміщені з габаритними розмірами м, необхідно встановити 5 світильників типу ЛДР з лампами ЛБ 40-4. Схему розташування світильників наведено на рис. Б.1.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-06-26; Просмотров: 575; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.036 сек.