Варшавська угода та її наслідки

Створено лютий 1920 р. — Раду народних комісарів України.

Радянська влада встановлюється в Україні втретє.

Новий наступ Радянських військ.

Україна на початку 1920 р.

Варшавська угода та її наслідки.

Лекція №3.

Український фронт проте денікінців фактично розпався.

Листопада 1919 р. за вказівкою командувача УГА генерала Тарнавського було укладено з денікінцями перемир'я. УГАпереходила до денікінських «Збройних сил Півдня Росії».

16 листопада Кам'янець-Подільський зайняли польські війська.

У таких умовах 2 грудня 1919 р. на нараді в Чорториї С. Петлюри з членами уряду було вирішено перейти до партизанських форм боротьби і здійснити рейд тилами денікінців і більшовиків.

6 грудня 1919 р. частини військ УНР під командуванням генерала М. Омеляновича-Павленка і генерала Ю. Тютюнника разом з головою Ради міністрів І. Мазепою вирушили у Зимовий похід у запілля окупантів (тривав до травня 1920 р.). С. Петлюра виїхав до Варшави, де 9 грудня 1919 р. домовився з Ю. Пілсудським про співпрацю.

Тема№3. Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918-1920 р.)

1. Україна на початку 1920 р.

Література : Турченко Ф.Г. Історія України, 10 кл. 2002 р.

З жовтня 1919 р. радянські війська почали тіснити армію Денікіна, захопили стратегічну ініціативу, 6 листопада 1919 р. зайняли Чернігів, а 16 грудня — Київ.

Радянська влада встановлюється в Україні втретє. За рішенням ЦК РКП(б) 11 грудня 1919 р. було створено тимчасовий орган радянської влади — Всеукраїнський революційний комітет (Г. Петровський — голова, В. Затонський, Д. Мануїльський, М. Владимиров, В. Чубар)

Представники Галицької армії 1 січня 1920 р. уклали угоду з більшовиками про перехід УГА під радянське командування. Створення УГА.

До середини лютого 1920 р. більшовики витіснили білогвардійців з України. Залишки розбитої Добровольчої армії відійшли з України і РСФРР в Крим.

Проте з перших днів своєї діяльності радянські владні органи України фактично були лише структурою радянської влади Росії, виконували її державні, політичні та економічні рішення — переносили військові методи на сферу виробництва, проводили націоналізацію, створювали українську трудову армію та впроваджували інші заходи воєнного комунізму.

Різні політичні групи намагалися перекласти відповідальність за невдачу одна на одну.

В окупованому поляками Кам'янці-Подільському у грудні 1919 р. було засновано Українську національну раду, яку очолив есер М. Корчинський. Вона була в опозиції до Директорії, виступала за її ліквідацію і реорганізацію уряду, вважаючи їх винуватцями катастрофи.

Уряд УНР 14 лютого ухвалив «Тимчасовий закон про державний устрій і порядок законодавства УНР», який заклав засади скликання передпарламенту.

Українська дипломатична місія у Варшаві на чолі з А. Лівицьким продовжувала переговори з поляками.

У грудні 1919 р. - було ухвалено декларацію, згідно з якою кордон між Україною і Польщею мав проходити по колишньому російсько-австрійському кордону.

Наприкінці квітня 1920 р. уряд Польщі уклав з Директорією УНР угоду — «Варшавський договір». підписані 21 і 24 квітня 1920 р. політичну та воєнну конвенції.

Умови:

1. Польща визнавала Директорію УНР верховною владою в Україні на чолі з С Петлюрою, а Директорія погоджувалася передати Польщі західноукраїнські землі до річок Збруч і Горинь (кордон Польської держави 1772 р.)

2. відновити права польських землевласників у межах самої УНР

3. Польща зобов’язалася надати УНР військову допомогу.

Цей договір було підписано без погодження з урядом УНР, що спричинило урядову кризу. У травні 1920 р. І. Мазепа відмовився формувати новий Кабінет міністрів. Проти цього договору виступили уряд ЗОУНР, політичні діячі — М. Грушевський, В. Винниченко, М. Шаповал та ін. Укладаючи договір з Польщею, С. Петлюра й А. Левицький вважали союз з поляками тимчасовим, тактичним, антимосковським.

25 квітня 1920 р. почався об'єднаний наступ на Україну польсько-петлюрівських військ.

6 травня польсько-українські війська зайняли Київ та перейшли на Лівий берег Дніпра. Частина військ ЧУГА перейшла на бік УНР.

14 травня війська Південно-Західного і Західного фронтів (командувачі М. Тухачевський, С. Будьонний та ін.) перейшли до контрнаступу, розраховуючи перетворити його на початок «світової революції».

Польсько-петлюрівські війська мусили залишити Київ та відступити в Західну Україну за р. Збруч.

Після поразки радянських військ під Варшавою у вересні 1920 р. почався польсько-український контрнаступ, а коли Червона армія стабілізувала фронт, Польща пішла на переговори з нею.

12 жовтня 1920 р. було укладено договір про перемир'я, що поставило українські війська у важке становище.

Оскільки Антанта не відгукнулася на звернення українських дипломатичних місій про надання екстреної допомоги, єдина надія залишалась на зростання антибільшовицьких настроїв в Україні.

Тому уряд УНР відкладав рішення про припинення боротьби. Українська армія, поступаючись Червоній армії озброєнням, 10 і 21 листопада зазнала нищівних ударів. Того ж 21 листопада 1920 р. рештки українського війська переправились через Збруч у районі Волочиська. Цими подіями закінчується Українська революція.

Дата добавления: 2015-06-26