Найбільш поширені неінфекційні хвороби новонароджених

Додаткові: _

ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ

А, 2 – В, 3 – А, 4 – А, 5 –Е, 6 –Д, 7 – А, 8 – С, 9 – А, 10 – Е, 11 - В, 12 - Д, 13 - Е, 14 - А, 15 - А, 16 - С, 17 - А, 18 – В,С, 19 - А, 20 – А,В,Е.

E. корегування функції шлунково-кишкового тракта.

Коди правильних відповідей на тести:

Основні:

1. Сміян І.С. Лекції з педіатрії. – Тернопіль, «Підручники і посібники», 2006 – С. 151-177.

2. Сміян І.С. Педіатоія (цикл лекцій). - Тернопіль, „Укрмедкнига”, 1999. - С. 179-216.

3. Аряєв М.Л. Неонатологія. Київ, «Адеф-Україна», 2003. – С. 515-550.

4. Неонатологія: навч.посібник / зп ред. П.С. Мощича, О.Г. Сулими,. – к.: Вища школа, 2004. – С. 130-165.

5. Госпітальна педіатрія / за ред. І.С.Сміяна, В.Г. Майданика - Тернопіль-Київ, 1997. - С. 4-75.

1. Шабалов Н.П. Неонатология. Т.П. - Санкт-Петербург, «Специальная Литература»., 1997. - U.110-123., 65-81.

2. Неонатология:Руководство / под ред. В.В. Гаврюшова, К.А.Сотниковой'. - Л. Медицина, 19а5. - С. 112-124.

3. Неонатология:Пер.с англ./Под ред.Т.Л.Гомелла, М.Д.Каннигам.-М.:Медицина,1995. - С.328-350.

4. Неонатология (руководство) /Под ред. В.В. Гаврюшова, К.А. Сотниковой. - Л.:Медицина,1985. - С.254-260.

5. Педиатрия/ Под ред. Дж. Грефа, пер. с англ. - М., “Практика”, 1997. - с. 185-264.

6. Медицина дитинства Т.І. / за ред. П.С. Мощича. К.:”Здоров”я”, 1995. - С..523-535.

7. Детские болезни / под ред. Л,А. Исаевой. - М.:Меди­цина., 1986. - С.143-148, 128-134.

Змістовий модуль 8.

Конкретні цілі:

1.Визначати етіологічні та патогенетичні фактори асфіксії та пологової травми новонароджених, хвороб органів дихання у новонароджених, гемолітичної та геморагічної хвороб новонароджених.

2.Класифікувати і аналізувати типову клінічну картину асфіксії та пологової травми новонароджених, хвороб органів дихання у новонароджених, гемолітичної та геморагічної хвороб новонароджених.

4.Визначати особливості перебігу асфіксії та пологової травми новонароджених, хвороб органів дихання у новонароджених, гемолітичної та геморагічної хвороб новонароджених і ставити попередній клінічний діагноз.та кровотечах у новонароджених.

5.Проводити диференціальну діагностику асфіксії та пологової травми, хвороб органів дихання, гемолітичної та геморагічної хвороб у новонароджених та ставити попередній діагноз.

6.Здійснювати прогноз житгя при асфіксії та пологовій травмі, хворобах органів дихання, гемолітичній та геморагічній хворобах новонароджених.

7.Демонструвати володіння морально-деонтологічними принципами медичного фахівця та принципами фахової субординації в неонатології.

Тема 2. Асфіксія новонародженого. Етіологія. Патогенез. Класифікація. Клініка. Діагностика. Диференціальна діагностика. Первинна реанімація новонароджених. Лікування. Профілактика. Прогноз.

Кількість навчальних годин – 4 академічні години.

І. Актуальність теми: Асфiксiя новонароджених - це термінальна стадія будь-якої патології плода, при якій спостерігається відсутність або нерегулярність дихальних рухів з розвитком гіпоксії, гіперкапнії та порушенням функції життєво важливих органів і систем. Найбільш чутливою до дії гіпоксії є центральна нервова система, у якій можуть виникати незворотні морфологічні зміни, що ведуть до інвалідизації дитини і навіть смерті. Тому профілактика, лікування і реабілітація цього стану є не тільки медичною, але і соціальною проблемою.У структурі дитячої інвалідності пошкодження нервової системи складають близько 50 %, при цьому захворювання нервової системи, що приводять до інвалідизації і дезадаптації дітей у 70-80% випадків, обумовлені перинатальними факторами. Таким чином, 35-40 % дітей-інвалідів — це інваліди внаслідок перинатальних уражень нервової системи

МЕТА: вміти виявити критерії зрілості новонародженої дитини, визначити і проаналізувати перебіг транзиторних станів періоду новонародженості; складати план догляду і вигодовування немовлят, визначити можливий ризик перинатальної патології.Вмiти дiагностувати анте- та інтранатальну гiпоксiю плода та асфiксiю новонародженого, правильно сформулювати діагноз, скласти план обстеження і лікування, намітити план реабілітаційних заходів.

ІІ. Навчальні цілі заняття (з вказівкою рівня засвоєння, що планується):

1. Студент повинен мати уявлення (ознайомитися):

- Про місце асфіксія в структурі захворювань нервової системи дітей, кстремальн у різних вікових та етнічних групах;

- Про статистичні дані щодо захворюваності, частоти виникнення ускладнень, летальності, найближчого та віддаленого прогнозу хворих;

- Про історію наукового вивчення та внесок екстремальн вчених;

2. Студент повинен знати (засвоїти):

- етіологію асфіксії;

- ключові ланки патогенезу нервової системи;

- типові клінічні прояви асфіксії;

- лабораторну та інструментальну діагностику асфіксія;

- ускладнення асфіксії;

- принципи лікування асфіксії у дітей;

3. Студент повинен оволодіти:

Навичками:

- Збирання скарг та анамнезу захворювання;

- Обстеження хворого на асфіксії та виявлення основних симптомів і синдромів;

- Сформулювати та кстремальни попередній діагноз;

- Визначення плану лабораторного та інструментального обстеження хворого (згідно стандартам діагностики);

Вміннями:

1. Провести диференційну діагностику з асфіксії та іншими клінічними станами, що розвилися в зв’язку з ураженням головного мозку у внутрішньоутробному періоді чи в період пологів

2. Надати рекомендації стосовно режиму хворого на асфіксії, враховуючи стадію захворювання, важкість стану та супутню патологію;

3. Скласти план лікування хворого на асфіксії (згідно стандартам лікування) з урахуванням стадії захворювання, наявності ускладнень та супутньої патології;

4. Надати екстремальн допомогу в екстремальних ситуаціях та невідкладних станах.

ІІІ. Цілі розвитку особистості (виховні цілі):

- Студент повинен навчитися дотримуватися правил поведінки, принципів лікарської етики та деонтології біля ліжка хворого на асфіксії;

- Оволодіти вмінням встановлювати психологічний контакт з пацієнтом та його родиною;

- Засвоїти почуття професійної відповідальності за своєчасність та адекватність надання кваліфікованої медичної допомоги.

ІV. Міждисциплінарна інтеграція:

Дисципліна	Знати	Вміти
1. Попередні (забезпечуючі)
Нормальна анатомія	Будову ЦНС немовляти і дітей перших місяців життя.
Нормальна фізіологія	Фізіологію ЦНС немовляти і дітей перших місяців життя, нормативні показни­ки лабораторних та інструментальних методів дослідження, їхнє значення	Оцінити дані лабораторних та інструментальних методів обстеження пацієнта
Патологічна фізіологія	Ключові ланки патології ЦНС
Патологічна анатомія	Морфологічні особливості розвитку центральної нервової системи немовляти в залежності від стадії процесу	Аналізувати та інтерпретувати дані клінічного обстеження та додаткових методів обстеження хворих
Фармакологія	Фармакокінетику, фармакодинаміку, побічні еффекти медикаментозних, які застосовуються при лікуванні хворих на ураження нервової системи немовлят	Призначити лікування в залежності, індивідуальних особливостей хворого, періоду захворювання. Означити оптимальний режим прийому та дози препаратів. Виписати рецепти.
Пропедевтика внутрішніх хвороб	Основні етапи та методи клінічного обстеження хворого	Зібрати скарги, анамнез хвороби, життя, виявити основні фактори ризику хворих на ураження нервової системи немовлят, провести об’єктивне обстеження хворого по органам і системам, інтерпретувати дані додаткових лабораторних та інструментальних досліджень
2. Внутрішньопредметна інтеграція
Асфіксії	Клінічні прояви асфіксії	Встановлювати характерні клінічні ознаки асфіксії диференційну діагностику з перинатальними ураження ми нервової системи
Пологова травма. Внутрішньоутробна гіпоксія і асфіксія при народженні.	Симптоми асфіксії при народженні	Визначати клінічні ознаки асфіксія при народженні та проводити диференційну діагностику з проявами гіпоксія.
Внутрішньоутробні та неонатальні інфекції.	Клінічні прояви внутрішньоутробної та неонатальної інфекції.	Визначати клінічні ознаки внутрішньоутробної та неонатальної інфекції та проводити диференційну діагностику з проявами асфіксії

V. Зміст теми заняття може бути представленним:

Гіпоксія плода – патологічний стан, що виникає у відповідь на обмежене постачання кисню внаслідок гострого або хронічного порушення маточно-плацентарного кровообігу чи гіпоксії вагітної. Виділяють антенатальну гіпоксію плода, інтранатальну (асфіксію) та змішану, коли асфіксія розвивається на тлі внутрішньоутробного кисневого голодування. Найважливішими біохімічними проявами асфіксії є гіпоксемія, гіперкапнія та патологічний ацидоз.

Патологічні стани, що приводять до антенатальної гіпоксії:

1. Захворювання матері, що викликають гіпоксію у неї й, відповідно, зменшують надходження кисню до плоду:

· Хронічні захворювання бронхолегеневої системи;

· Хронічні захворювання мерцеві-судинної системи;

· Декомпенсація вад серця;

· Ендокринні захворювання;

· Пієло- та гломерулонефрит;

· Кровотечі, важка анемія;

· Різноманітні інфекції ІІ-ІІІ триместру вагітності;

· інтоксикації

2. Порушення маточно-плацентарного кровообігу:

· Пізні гестози вагітних;

· Переношування;

· Загроза переривання вагітності;

· Плаценти ти різноманітної етіології

Фактори інтранатальної гіпоксії (асфіксії):

1. Порушення плацентарно-плодного (пуповидного) кровоплину:

· Справжні вузли пуповини;

· Здавлення, туге обвиття пуповини навкруг шиї та інших частин тіла;

· Натягування короткої пуповини;

· Випадіння петель пуповини;

· Притискування петель пуповини до стінок пологових шляхів;

· Розрив судин пуповини при оболоночному їх прикріпленні.

2. Порушення обміну газів крізь плаценту:

· Передчасне повне та неповне відшарування нормально розташованої плаценти, її предлежання.

3. Неадекватна гемоперфузія материнської частини плаценти:

· Надмірно сильна, слабка або дискоординована пологова діяльність;

· Безводний проміжок більше 24 або менше 6 годин;

· Стрімкі пологи;

· Артеріальна гіпо- або гіпертензія у матері.

4. Погіршення оксигенації крові у матері.

5. Недостатність дихальних зусиль новонародженого:

· Антенатальне ураження головного мозку;

· Вроджені вади розвитку легень;

· Вплив медикаментозної терапії матері

Важливе значення мають тазові та інші аномальні предлежання плода, передчасні пологи, невірне вставлення головки, невідповідність її розмірів до розмірів малого тазу матері, застосування акушерських щипців, вакуум-екстрактора, акушерських засобів у пологах, операція кесаревого розтину.

Дата добавления: 2015-06-26