Тестові питання для визначення початкового рівня знань

VIII. Матеріали методичного забезпечення заняття

1. Матеріали контролю для підготовчого етапу заняття:

Питання для контролю початкового рівня знань:

1. Які анатомо-фізіологічні особливості новонароджених сприяють розвитку в них гнійно-септичних захворювань?

2. Етіологія гнійно-запальних захворювань шкіри та підшкірно-жирової клітковини.

3. Клінічний перебіг інфекційних захворювань шкіри та підшкірно-жирового шару (везикулопустульоз, пухирчатка новонароджених, ексфоліативний дерматит Ріхтера, мастит новонароджених некротична флегмона новонароджених, кандидоз шкіри).

4. Клінічні прояви інфекційних захворювань пупкової ранки.

5. Принципи лікування гнійно-септичних захворювань місцевої локалізації.

6. Перелічити фактори ризику розвитку сепсису у новонароджених.

7. Перелічити основні клінічні форми сепсису.

8. Особливості перебігу сепсису у новонароджених.

9. Особливості перебігу сепсису у недоношених новонароджених.

10. Які клінічні прояви імунологічної недостатності хворих на сепсис?

11. Діагностичні критерії сепсису та засоби лабораторного обстеження.

12. Диференціальна діагностика з первинними імунодефіцитними захворюваннями, внутрішньоутробними інфекціями, генетичними дефектами обміну, ендокринопатіями.

13. Назвати принципи лікування сепсису у новонароджених.

14. Принципи профілактики гнійно-септичних захворювань новонароджених.

15. Диспансерний нагляд за дітьми, які перехворіли на сепсис.

З усіх відповідей виберіть одну, що найбільш підходить до запитання:

1. Ексфоліативний дерматит Ріттера викликається:

A. Стрептококами А і В

B. Золотистим стафілококом

C. Синьо-гнійною паличкою

D. Протеєм

E. Кишковою паличкою

2. Хворобливий зовнішній вигляд та загальмованість у 3-добового новонародженого вказує на:

A. інфекцію

B. хворобу гіалінових мембран

C. синдром дихальних розладів

D. вроджену ваду серця

E. меконієвий ілеус

3. Для інфекційних захворювань шкіри в аналізах крові характерно:

A. лейкоцитоз

B. тромбоцитопенія

C. токсична зернистість лейкоцитів

D. лейкопенія

E. лімфоцитоз

4. При дослідженні септичного хворого звичайно виявляють:

А- метаболічний алкалоз;

В- підвищення гемоглобіну крові;

С- зниження рівня білка в спиномозковій рідині;

D- лейкопенія в крові з нейтрофільним зсувом вліво.

Е. Лімфоцитоз

5. До факторів ризику виникнення сепсису не відноситься:

А- природне вигодовування;

В- галактоземія;

С- інфекція сечовивідних шляхів;

D- лихоманка у матері.

Е. Тривалий безводний період

6. Найбільш частими причинами розвитку інфекційних захворювань шкіри у новонароджених є:

A. стафілокок

B. Кишкова паличка

C. хламідія

D. мікоплазма

E. Клебсієлла

7. Сприяючі фактори щодо розвитку гнійно-запальних захворювань у дітей

A. інфекційні захворювання матері

B. інфекції сечостатевої системи матері

C. передчасний розрив оболонок плідного міхура

D. недоношеність

E. Раннє прикладання до грудей

8. Ранній сепсис діагностується не пізніше:

А- 18 діб;

В- 5-7 діб;

С- 72 години;

D- 48 годин.

Е. 24 годин

9. Дитина народилася з масою 3700 з оцінкою за шкалою Апгар 8-10 балів. На 5 добу життя дитина була виписана додому. На 8 добу життя на шкірі дитини з'явилася везикуло-пустульозний висип в місцях природних складок. Загальний стан дитини не порушений. Загальний аналіз крові без особливостей. Сформулюйте діагноз:

A. Везикулопустульоз

B. Епідермічна пухирчатка новонароджених. Доброякісна форма.

C. Ексфоліативний дерматит Ріттера

D. ВУІ. Герпес

E. Природжений сифіліс

10. У новонародженої дитини на третій день життя на передній грудній клітці з'явилося червоне, щільне, гарячіше на дотик, хворобливе при пальпації пляма з чіткими межами. Протягом декількох годин вона значно збільшилася в розмірі, наступного дня колір її став синьо-багровим і виникло розм'якшення в центрі. Який найбільш вірогідний діагноз?

A. Пухирчатка новонародженого

B. Некротична флегмона новонароджених

C. Ексфоліатівний дерматит Ріттера

D. Псевдофурункульоз

E. Бешихове запалення новонароджених

11. У новонародженого гнійні виділення з пупкової ранки, шкіра навколо пупка припухла. Шкіра бліда, з жовто-сірим відтінком, генералізована геморагічна висипка. Температура тіла носить гектичний характер. Який з перерахованих діагнозів найбільш імовірний?

А. Геморагічна хвороба новонароджених

В. Сепсис

С. Гемолітична хвороба новонаро­джених

D. Тромбоцитопатія

Е. Омфаліт

12. Дитина народилася масою 3700 г з оцінкою по шкалі Апгар 8-10 балів. На 5 добу життя дитина була виписана додому. На 8 добу на шкірі дитини з'явилася везикуло-пустульозна висипка у місцях природних складок. Загальний стан дитини не порушено. Загальний аналіз крові без особливостей. Сформулюйте діагноз:

А. Епідермічна пухирчатка немовляти. Доброякісна форма.

В. Везикулопустульоз

С. Ексфоліативний дерматит Ріттера

D. ВУІ. Краснуха

Е. Природжений сифіліс

13. У новонародженої дитини на третій день життя на передній частині грудної клітки з'явилася червона, щільна, гаряча на дотик, болюча при пальпації пляма з чіткими межами. Протягом декількох годин вона значно збільшилася в розмірі, наступного дня колір її став синьо-багряним і виникло розм'якшення в центрі. Який найбільш імовірний діагноз?

А. Рожисте запалення немовлят

В. Пухирчатка немовлят

С. Ексфоліативний дерматит Ріттера

D. Псевдофурункульоз

Е. Некротична флегмона немовлят

14. У дитини, що знаходиться в стаціонарі з приводу септикопіємічної форми пупкового сепсису, установлена стафілококова природа захворювання. Який найбільш оптимальний вид специфічної терапії?

А. Трансфузії нативної плазми

В. Стафілококовий анатоксин

С. Антистафілококовий імуноглобулін

D. Переливання крові

Е. Стафілококовий бактеріофаг

15. У доношеної дитини віком 6 днів на різних ділянках шкіри виявляються еритема, мляві міхурі, ерозивні поверхні, тріщини, лущення епідермісу. Немовля має вигляд ошпареного окропом. Виявлено позитивний симптом Нікольського. Загальний стан дитини важкий. Виражений неспокій, гіперестезія. Який імовірніший діагноз у цьому випадку?

А. Епідермоліз

В. Флегмона новонародженого

С. Псевдофурункульоз Фігнера

D. Пухирчатка новонародженого

Е. Ексфоліативний дерматит Ріттера

16. Дитина від матері, що страждає хронічним холециститом, на 6-му місяці вагітності перенесла ГРВІ. У пологах - тривалий безводний період. Маса тіла - 3100 г. Пуповина відпала на 7 добу. Додому виписана на 8-й день життя. З 10 дня стала млявою, погано ссе, зригувала. На 17 добу маса тіла 3150 г, шкіра сіра, з пупкової рани гнійне відділення. Випорожнення із зеленню, рідкі. Хірургом діагностовано гнійний остеомієліт плечової кіст­ки. Яка найбільш імовірна патологія, що зумовлює таку картину?

А. Остеомієліт

В. Сепсис новонароджених

С. Гнійний омфаліт

D. Ентероколіт

Е. Внутрішньоутробний сепсис

17. У дівчинки на 7-й день життя з'явилося збільшення правої грудної залози. При пальпації права грудна залоза щільна, дитина плаче. Шкіра в місці інфільтрації гіперемована. Знижений апетит. З вивідних протоків грудної залози виділяється гній. Яка найбільш імовірна патологія, що зумовлює дану клініку?

А. Статевий криз

В. Гінекомастія

С. Некротична флегмона

D. Сепсис новонародженого

Е. Мастит новонародженого

18. У новонародженої дівчинки на 20-у добу життя з'явились прояви везикулопустульозу. Яка найбільш імовірна етіологія захворювання?

А. Стафілокок

В. Кишкова паличка

С. Гриби роду Candida

D. Синьогнійна паличка

Е. Протей

19. У дитини у віці 3-х тижнів на шкірі грудей і живота утворилися великі м'які міхури з гнійним вмістом, що швидко лопаються. Укажіть можливий діагноз:

А. Везикулопустульоз

В. Пухирчатка немовляти

С. Токсична еритема

D. Сифілітична пухирчатка

Е. Псевдо фурункульоз

20. У 3-денного немовляти виражені явища інтоксикації, підвищена температура тіла, в області нижньої третини лівого стегна - багряно-синюшна пляма з ознаками локального запалення і тенденцією до поширення. Поставте попередній діагноз:

А. Сепсис

В. Артрит лівого колінного суглоба

С. Гематогенний остеомієліт стегнової кістки

D. Перелом стегнової кістки

Е. Флегмона стегна

Коди правильних відповідей:

1. – В 2. – А 3. – А 4. – D 5. –А 6. – А 7. – А, В, С, D 8. – С 9. – А 10. – В; 11 – В, 12 – В, 13 – Е, 14 – С, 15 – Е, 16 – В, 17 – Е, 18 – А, 19 – В, 20 – Е.

Задачі II рівня (типові)

Задача 1

Дитина віком 2 тижні госпіталізована з приводу скарг матері на поганий апетит, неспокій, підвищення температури тіла до 37,2-37,4°С, відсутність приросту маси тіла. З анамнезу відомо, що дитина народилась від II доношеної вагітності з масою тіла 3200г, довжиною 50 см. З пологового будинку виписана на 10-ту добу через те, що пупковий залишок відпав на 7-му добу. У подальшому спостерігалися виділення з пупкової ранки. Через 1 тиждень після виписки з пологового будинку на шкірі з'явилися пухирі з гнійним вмістом. При огляді стан дитини тяжкий, спостерігається кволість. Шкіра бліда, суха, зморшкувата. Переднє тім'ячко розміром 2x2 см. помірно западає. Дихання рівномірно ослаблене, перкуторно визначається легеневий звук, ЧД- 62/хв. Тони серця ритмічні, ослаблені, ЧСС-168/хв. Живіт м'який, передня черевна стінка гіпотонічна, візуально спостерігається перистальтика кишок. Печінка виступає з-під краю реберної дуги на 4 см, селезінка- на 2 см. Випорожнення 7-8 раз на добу, зеленого кольору.

1. Який діагноз можна поставити дитині?

2. Які допоміжні обстеження треба провести дитині?

3. Складіть план лікування

Задача 2

У дитяче відділення госпіталізована дитина віком З тижні. Мати скаржиться на підвищення температури тіла до 38-39°С, кашель, задишку, поганий апетит, здуття живота, рідкі випорожнення до 4-6 разів на добу. З анамнезу відомо, що дитина народилася від І доношеної вагітності з масою тіла 3500 г, довжиною 51 см. До грудей прикладена через 12 годин. Виписана з пологового будинку на 7-му добу. Переведена на штучне вигодовування сумішшю "Віталакт" у зв'язку з маститом у матері. Напередодні закінчення грудного вигодовування у матері спостерігалося підвищення температури тіла до 39°С, почервоніння і болючість у ділянці правої молочної залози, але вона продовжувала годувати дитину груддю. Перші симптоми у дитини з'явились у вигляді здуття живота, рідких випорожнень до 6-7 разів на добу. Потім приєднались кашель, задишка. Дитина госпіталізована. При огляді стан дитини тяжкий: збуджена, шкіра чиста, бліда, суха, периоральний ціаноз. Підшкірна основа тонка на тулубі, кінцівках. Еластичність шкіри, тургор тканин знижені. Слизові оболонки з незначним ціанотичним відтінком. У диханні беруть участь допоміжні м'язи, ЧД- 72/хв. Перкуторно- вкорочення звуку паравертебрально, аускультативно -велика кількість крепітуючих хрипів у задніх відділах. Тони серця ритмічні, ослаблені, ЧСС 168/хв. Живіт збільшений, м'який. Печінка виступає з-під краю реберної дуги на 5 см, селезінка- на 2 см. Випорожнення були 6 разів, жовто-зеленого забарвлення, із слизом.

1. Який попередній діагноз можна поставити дитині?

2. Який можливий шлях зараження?

3. Які дослідження треба провести для підтвердження діагнозу?

Задача 3

Дівчинка 15 днів. Скарги матері на появу з 9-го дня життя гнійничків на тілі. З анамнезу відомо, що дитина від І вагітності та пологів, народилася із масою 4200 г, довжиною 52 см. Знаходиться на грудному вигодовуванні. Смокче в’яло, в масі не набирає. Періодично у дитини відмічаються диспепсич­ні явища. Об’єктивно: загальний стан дитини тяжкий, температура тіла 38,2 °С. Шкіра бліда з "мармуровим" відтінком. Тургор м’яких тканин та еластичність шкіри знижені. На шкірі живота, тулуба та кінцівок - макулярна висипка, еле­менти зливаються між собою. В складках шиї та пахових складках численні пустули діаметром 3 мм. На тильному боці правої кисті припухлість 2х1,5х1 см із флюктуацією в центрі. В ділянці правого гомілково-ступневого суглобу набряк, гіперемія шкіри, суглоб збільшений в об’ємі, пасивні рухи болючі. Перкуторно над легенями легеневий звук, при аускультації дихання пуерильне, хрипів немає. Частота дихання 52 в 1 хв. Пульс ритмічний, 156 ударів за хв. Живіт м’який, при пальпації неболючий, печінка виступає на 3 см з-під ребрової дуги, селезінка - на 1 см. Пупкова ранка епітелізована. Загальний аналіз крові: Hb - 126 г/л, еритроцити - 3,8 Т/л, лейкоцити - 36,0 Г/л, метамієлоцити - 2%, паличкоядерні нейтрофіли - 36%, сегментоядерні - 29%, лімфоцити - 29%, монопити - 4%, тромбоцити – 98 Г/л; ШЗЕ - 18 мм/год. Загальний аналіз сечі, копрограма: без патологічних відхилень.

1. Ваш попередній діагноз? Які обстеження необхідно зробити для уточнення діагнозу?

2.Принципи лікування.

Задача 4

Новонароджений у віці 3 діб. Жовтяниця з’явилась на другу добу після народження, дитина в’яла, апатична. Пологи І, дитина народилась із вагою 3500г, гестаційний вік 40 тижнів, після народження закричала одразу, до грудей прикладена в кінці першої доби життя. Група крові матері 0(І), резус - позитивна. Група крові дитини А (II), резус - позитивна. Об’єктивно: стан дитини тяжкий, шкіра та склери інтенсивного жовтяничного кольору, тонус м’язів різко знижений, рефлекси Бабкіна, Моро, Робінсона не викликаються, рефлекс Переса пригнічений. Рефлекси смоктання та ковтання різко знижені, в зв'язку з чим дитина вигодовується через зонд. Температура тіла нормальна. Перкуторно над легенями - легеневий звук, аускультативно - дихання з жорстким відтінком, хрипів немає, частота дихання - 40 на хв. Пульс ритмічний, 140 ударів на хв, тони серця чисті. Живіт м’який, при пальпації неболючий. Печінка виступає на 2 см з-під краю ребрової дуги, селезінка - на 1 см. У дитини періодично з'являється очний симптом "сонця, що сідає". Загальний аналіз крові: Нb - 126 г/л, еритроцити - 5,0 Т/л, лейкоцити - 13,5 Г/л, паличкоядерні нейтрофіли - 23%, сегментоядерні - 59%, еозинофіли - 1%, лімфоцити - 17%, моноцити -10%, ШЗЕ - 3 мм/год. Загальний білірубін - 530 мкМ/л, прямий – 3,1 мкМ/л, непрямий -526,9 мкМ/л. Загальний аналіз сечі: колір коричневий, прозора, щільність - 1004, реакція слабкокисла, сліди білку, епітелій плоский 8-10 в полі зору, лейкоцити -3-5 в полі зору, форменні елементи забарвлені у жовтий колір. Копрограма: колір темно-зелений, лейкоцити - 1-2 в полі зору, мікрофлора звичайна.

1. Діагноз захворювання у дитини. З якими хворобами слід провести диференціальний діагноз?

2. Яка невідкладна терапія в цій ситуації?

Задача 5

На 5-й день життя у дитини, яка народилася вчасно з масою тіла 3200, під­вищилася температура до 37,3°, стала в'яло смоктати. До грудей була прикладе­на на 3-тю добу у зв'язку з післяпологовим ендометритом у матері, яка лікува­лася під час вагітності з приводу кольпіту. Об'єктивно – дитина активна, на шкірі грудей, живота, стегон виявлені поверхневі в'ялі міхурці з мутним вміс­том діаметром від 5 до 15 мм. Деякі з них зруйнувалися, оголена яскраво – чер­вона поверхня. З боку внутрішніх органів та ЦНС патологічних змін не виявлено.

1. Назвіть елементи висипки, що спостерігаються у дитини

2. Для якого захворювання це характерно

3. Які фактори ризику даного захворювання

4. Призначте лікування

Задача 6

Дитина у віці 10 днів переведена з пологового будинку у відділення патології новонароджених. У матері з носа був виділений патогенний стафілокок. Під час вагітності санація не проводилася. Пологи перші, вчасні, затяжні, безводний проміжок 8 годин. Після пологів розвинувся гнійний ендометрит. Дитина закричала відразу, маса тіла 3000 г. До грудей не прикладалася, харчувалася донорським молоком. На 7-й день з'явилося зригування, метеоризм. На 10-й день на шкірі з'явилась гнійничкова висипка. Маса тіла при переводі 2800 г.

Дайте відповіді на запитання:

1. Який характер має втрата маси тіла

2. Чому дитина не була прикладена до грудей

3. Поставте клінічний діагноз

4. Призначте дослідження для верифікації діагнозу

Задача 7

Дитина народилася від молодих батьків. Вагітність протікала з токсикозом. Маса при народженні 3600 г. Оцінка по шкалі Апгар - 6 балів, через 5 хв. - 8 балів. Прикладений до грудей на 2 добу. Груди узяв добре, смоктав активно. На 5 день життя в області сідниці з'явилися ущільнення і почервоніння шкіри розміром 5 х 5 см з чіткими краями. Протягом декількох годин площа збільшувалася значно в розмірах. Дитина стала неспокійною, відмовився від грудей. Температура тіла 39^оС.

1. Сформулюйте діагноз.

2. Чи показана госпіталізація?

3. Призначте лікування.

Задача 8

Дитина Д., 12 днів, переведена у відділення патології новонароджених з пологового будинку на 8-у добу життя. Народилася від 2 вагітності, 2 пологів. Незадовго до пологів матір перенесла лакунарну ангіну. Пологовий процес ускладнився тривалим безводим періодом (16 годин) і метроендометріозом. Маса тіла при народженні 3250 г., довжина 52 см. До грудей прикладена в першу добу. Груди узяв добре. Втрата ваги - 300 г. З четвертої доби з'явилися відрижка, потім диспепсичний нечастий стілець. Пуповинний залишок відпав на 8-у добу, пупкова ранка з кров'яним відокремлюваним. Через 2 дні з'явилися гіперемія, інфільтрація, гнійне відокремлюване з пупкової ранки. Температура тіла 38 ^оС, наростання ваги відсутнє. При огляді загальний стан тяжкий. Вираз обличчя хворобливий. Шкірні покриви бліді з сіро-іктеричним відтінком. Пупкова ранка запалена. У внутрішньому куті правого ока помірне сльозо-гнійне виділення, помірна гіперемія кон`юнктиви зправа та набряк повік правого ока. Відмічається задишка (68 дихань в хвилину), ціаноз носогубного трикутника. В легенях перкуторний звук з коробочковим відтінком, вислуховується жорстке дихання, одиничні дрібнопухирчаті хрипи. Тони серця приглушені 90 в хвилину. Живіт злегка роздутий, безболісний при пальпації. Стілець 8 разів на добу з домішкою слизу і зелені.

1: Сформулюйте попередній діагноз.

2. Складіть план діагностичних заходів для підтвердження діагнозу..

3. Призначте дитині комплексне медикаментозне лікування.

4. Який час після одужання дитина повинна бути під диспансерним спостереженням?

Задача 9

Новонароджена дитина, хлопчик, віком 14 діб, була госпіталізована в інфекційно-боксоване відділення новонароджених у зв`язку зі скаргами матері на погіршення апетиту (зменшення нижче нормової кількості одноразового годування), періодичні зригування згорнутим молоком до 4 разів за добу через 30-40 хвилин після годування, в`ялість, одноразове підвищення температури тіла до 37,8 С, а також появу з 10 доби життя змокнення пупкової ранки та висипань на шкірі.

Дитина народилась з масою тіла 3200 г, довжиною тіла 50 см, коло голови складало 33 см, коло грудної клітини 31 см, від II неускладненої вагітності, II фізіологічних пологів. Мати дитини працює медичною сестрою у відділенні отоларингології і є стійким носієм золотистого стафілококу. Хлопчик був прикладений до груді через 2 години після народження, груди взяв відразу, апетит у пологовому будинку не порушувався. На 3 добу життя отримав вакцинацію БЦЖ. Виписаний з пологового будинку у віці 5 діб у задовільному стані з масою 3100 г.

Об`єктивно стан хлопчика середньої важкості за рахунок інтоксикації. Маса тіла на 14 добу складаї 3200 г. При огляді фізіологічна рухова активність знижена, помірний гіпотонус м`язів кінцівок, знижені рефлекси періоду новонародженості. Велике джерельце 2,5х1,5 см, не вибухає і не западає. Черепні шви закриті. Шкіра блідо-рожевого кольору. На шкірі волосистої частини голови до 10 везикул та пустул, ці ж елементи у меншій кількості ї також у складках шиї та пахових складках. Пупкова ранка рихла, на дні містить невелику кількість в`язкого гною. Навколопупкове кільце набрякле, гіперемоване. При пальпації пупкових судин відчуваїтся помірний тяж у центрі верхньої надпупкової області, при поступальній пальпації якого збільшуїться кількість гною на дні пупкової ранки.

При перкусії та аускультації серця і легенів відхилень немає. Живіт злегка гіпотонічний, м`який. Печінка виступає за край реберної дуги на 1,5 см. Збільшення розмірів селезінки немаї. Сечовиділення до 10 разів за добу, добовий діурез склав приблизно 280 мл сечі. Калові маси жовтого кольору, без патологічних домішок. Дефекація 4-5 разів на добу.

Загальний аналіз крові: Ер. - 3,2х10¹²/л, Нb - 94 г/л, кольоровий показник - 0,85,Тромб. - 145х10⁹/л, Лейк. - 15,2 х 10⁹/л, е. - 1%, п. - 9%, с. - 52%, л. - 28%, м. - 10%, ШОЕ - 18 мм/год.

Бактеріологічний висів з пупкової ранки - St. aureus 10⁵; St. epidermalis 10⁴. Бактеріологічний висів з пустул - St. aureus. Бактеріологічний висів калу дозований - Klebs. Pneumonia 10⁸. Бактеріологічний висів крові на стерильність №3 - патологічної мікрофлори не виділено.

1. Який діагноз можна поставити даному хворому?

2. Який об`єм місцевої терапії необхідно призначити даному хворому?

3. Чи є необхідність у призначенні системної антибактеріальної терапії? Які антибіотики Ви призначите?

4. Які наслідки цієї хвороби?

Задача 10

Матері 25 років, здорова, лаборант. Батькові 26 років, здоровий, шахтар. Вагітність 2-а, 1-а - 2 роки тому закінчилася пологами в строк, дитина померла в пологовому будинку, розкриття не проводилося. 2-а вагітність в 1 половині протікала без особливостей, в другій половині мати перенесла ГРВІ в легкій формі, не лікувалася. Пологи в строк, води відійшли за 2 дні до пологів, 1 період - 30 годин, 2 період - 30 хв. Маса при народженні 3800 г, довжина 53 см. Закричав відразу, стан після народження був розцінений як задовільний. На третій день життя з'явився гнійний кон'юнктивіт, на 4-й - дрібні одиничні гнійники на обличчі і шиї. Загальний стан залишався задовільним; лікування місцеве. На 8-й день стан дитини різко погіршився: втрата в масі за добу 180 г, став зригувати з домішкою жовчі, шкіра сіро-ціанотична, суха. На 15-й день - абсцес на волосистій частині голови. Стілець рідкий, зелений. В загальному аналізі кров - Ер.-3,2 х 10¹²/л, Нв-100 г/л, ЦП- 0,9, лейк.- 14,0 х 10⁹/л, п-15%, е-3%, с-60%, л-28%, м-4%, ШОЕ-20 мм/годину. Посів крові на стерильність - виділений золотистий стафілокок, що плазмо-коагулює.

1. Поставити попередній діагноз.

2. Назвіть фактори, які сприяли розвитку захворювання.

3. Який вид імунодефіциту розвинувся у дитини?

4. Намітьте план обстеження даної дитини.

5. Складіть план лікування.

Дата добавления: 2015-06-26