Пред'явлення для впізнання тварин

Пред'явлення для впізнання речей

Загальний порядок пред'явлення для впізнання речей визначено ст. 229 КПК.

У ході допиту впізнавача, окрім іншого, з'ясуванню підлягають: найменування і призначення предмета, спосіб виготовлення, інші загальні та окремі ознаки, що можуть виникнути у ході виготовлення предмета чи його експлуатації (дефекти обробки, сліди ремонту, зношеності тощо).

Як уже зазначалося, предмети пред'являються в групі однорідних (однорідність - це: загальне призначення, одне найменування, форма, колір, однаковий ступінь зношеності). Щоби зручно розрізняти предмети, пред'явлення для впізнання до кожного з них прикріплюється бірка з номером, про що робиться відмітка у протоколі (зазначається, який саме номер надано кожному з предметів).

Показ одного предмета, зокрема унікального, не може слугувати як пред'явлення для впізнання ні за формою, ні за суттю. Саме тому унікальні речі (предмети) не пред'являються.

Упізнаваний предмет, а також підібрані однорідні предмети без впізпавача, але в присутності понятих розставляються в місці проведення слідчої дії в довільній формі.

Документи так само пред'являються для впізнання серед схожих. Окрім цього, слід мати на увазі:

- документ впізнається за загальним видом, графікою та загальним зоровим видом текстівки;

- загальні та окремі ознаки письма (почерку і письмової мови) не можуть слугувати підставою для пред'явлення для впізнання документа (звичайно, мова йде про письмові документи), оскільки їх аналіз проводиться винятково почеркознавчою та авторо-знавчою експертизами.

Пред'явлення для впізнання ділянок місцевості та приміщень

Таке пред'явлення для впізнання проводиться, коли є заява особи про те, що вона у змозі впізнати ділянку місцевості або приміщення.

Впізнавання приміщення проводиться за ознаками: планіру-вапиям, розміром і формою, кількістю, розміром і формою вікон і дверей, особливостями підлоги та стелі, меблів тощо.

Впізиавачеві надається можливість відвідати декілька однорідних (схожих) ділянок місцевості чи приміщень, серед яких є те приміщення чи ділянка, які потрібно впізнати. Бажано, щоб на цих об'єктах перебувала і впізнавана особа (коли стоїть і таке завдання).

Тварини - це домашня худоба, птахи, свійські та інші домашні тварини, тактика пред'явлення для впізнання яких має деякі особливості:

- тварини пред'являються серед інших одного роду, віку, масті, угодованості тощо, місцем пред'явлення для впізнання може бути скотний двір, поле, вигін, де пасеться стадо;

- впізнавач оглядає всіх тварин, беручи до уваги породу, масть, вгодованість, вік, вагу, наявність тавра, речей, що є при тварині, фізичні особливості й дефекти, особливості дресирування;

- важливою показовою ознакою слугує реагування тварини (птаха) на присутність впізнавача та на його сигнали. Тому дозволяється кликати тварину, називаючи її на прізвисько.

56. Тактика пред’явлення для упізнання за фото-, відео-, кіно матеріалами, за голосом та функціональними ознаками.

Пред'явлення для впізнання об'єктів за фотографіями (відео- чи кінозображення)

Спочатку з'ясуємо, в яких випадках доцільним є таке пред'явлення для впізнання:

- тоді, коли об'єкта в натурі вже не існує;

- коли зовнішній вигляд об'єкта змінився, а його реконструкція - або неможлива, або недоцільна;

- об'єкт і впізнавач перебувають один від одного на значній віддалі, а транспортування їх до одного місця недоцільне або неможливе (особа переховується або відмовляється від участі у впізнанні);

- з тактичних міркувань особа поки що не повинна знати про потребу в її впізнаванні;

- є достатні підстави припускати, що впізнавана особа спробує зірвати проведення пред'явлення для впізнання чи іншим способом негативно вплине на впізнавача тощо.

Тактичні вимоги:

- фотографії, відео- чи кінофільми підбираються так, щоб зображені на них об'єкти були чіткими, без ретуші, а за часом виготовлення збігались би з періодом, коли впізнавач спостерігав (бачив) чи знав впізнавані об'єкти, особливо людей;

- фотографії із зображенням впізнаваних об'єктів не повинні вирізнятися з-поміж інших ні за розмірами, ні за якістю виготовлення (чорио-біле зображення об'єкта не може пред'являтися серед кольорових);

- підбираються такі фотознімки (коли впізнають людей), на яких особи сфотографовано в положеннях, характерних для впі-знавальної фотографії (у фас, профіль і 3/4 повороту голови).

Фотознімки, відео- чи кінофільми можуть бути вилучені під час виїмки чи обшуку в помешканні впізнаваного, з місця його роботи, витребувані з офіційних установ, від родичів, знайомих, друзів тощо;

- коли об'єкт є в натурі, але вирішують пред'явити його за фотознімком, то цей об'єкт фотографують за правилами судової фотографії;

- фотознімки у кількості не менше трьох наклеюють на аркуш паперу. Кожен знімок нумерується, засвідчується печаткою слідчого (тобто виготовляється спеціальний бланк - фототаблиця);

- на фототаблиці робиться позначка, що вона є додатком до протоколу пред'явлення для впізнання, вказується дата складення цього протоколу. Біля самих фотознімків не повинно бути жодних позначок, написів тощо;

- перед початком пред'явлення для впізнання слідчий повідомляє понятим (і тільки їм), під яким номером значиться впізнаваний об'єкт, про що згодом робиться позначка у протоколі слідчої дії;

- впізнавач у присутності понятих вказує, на якому фотознімку зображено впізнаний ним об'єкт (людину, предмет тощо).

Подальший порядок пред'явлення для впізнання аналогічний впізнанню предметів, документів.

Дата добавления: 2015-06-04