Переддипломна практика

Вступ

8. 0804.03

7.0804.03;

6.0804.03;

Житомир 2009 р.

8. 0804.03

7. 0804.03

6.0804.03

По виконанню та оформленню

дипломних та курсових робіт

для студентів групи спеціальностей

за професійним напрямком

“Програмне забезпечення”

(всіх форм навчання)

зас. кафедри ПЗОТ

прот. № від грудня 2009

Є.Г.Орєхов Методичний посібник до виконання дипломного проектування студентами спеціальності

Фахове направлення -“ Програмне забезпечення”.

В даному Методичному посібнику викладені основні задачі і принципи дипломного проектування на кафедрі ПЗОТ і визначено орієнтовний зміст та об’єм дипломного проекту відповідно до кожного наукового напрямку. В методичному посібнику приведені вимоги до змісту всіх розділів пояснювальної записки, правила її оформлення та порядок захисту дипломного проекту на засіданні ДЕК.

Автор дякує всім членам кафедри, відповідальним за напрямки дипломного проектування, які приймали активну участь у підготовці даного методичного посібника.

Відповідальний редактор О.М.Данильченко

Зміст

Вступ ……………………………………………………….. 4

1. Загальні положення ……………………………………….. 5

2. Переддипломна практика ………………………………… 7

3. Постанова задачі………………………………… 10

4. Види програмних документів 13

5. Технічне завдання………………………………… 15

6. Пояснювальна записка………………………………… 18

7. Графік виконання робіт………………………………… 21

8. Оформлення проекту………………………………… 21

9. Керівництво дипломним проектуванням…………… 27

10. Комплексні дипломні проекти……………………………… 28

11. Економічна частина………………………………… 29

12. Техніка безпеки та охорона праці …………………... 29

13. Загальні висновки …………………... 29

14 Зміст розділу «Додатки» ……………………….. 30

15. Список використаної літератури ………………….. 30

16. Графічна частина дипломного проекту ………………….. 32

17. Захист дипломного проекту ………………….. 32

18. Відмінності дипломної роботи для 6.0804.03 35

19 Відмінності дипломного проекту для 8.0804.03 35

Додаток 1 …………………………………………………... 36

Додаток 2 …………………………………………………... 37

Додаток 3 …………………………………………………... 38

Додаток 4 …………………………………………………... 40

Додаток 5 …………………………………………………... 41

Для нотатків 42

Даний методичний посібник призначений для студентів-випускників кафедри ПЗОТ за фахом «Програмне забезпечення» всіх форм навчання для виконання дипломного проектування. Переддипломна практика є найважливішою частиною в процесі дипломування, тому в даному виданні приділено достатньо уваги проблемі вибору місця проходження переддипломної практики та основним питанням, які необхідно з’ясувати на підприємстві або в організації, де студент має проходити практику.

Теми дипломних проектів (робіт) випускників кафедри повинні відповідати профілю спеціальності та сучасному стану розвитку науки і техніки, а також бути актуальними для конкретних підприємств щодо їх впровадження на них.

Враховуючи сказане вище, тематика дипломного проектування на випускаючій кафедрі ПЗОТ традиційно формується у відповідності до науково-технічних досліджень, які проводяться викладачами кафедри. Діапазон таких досліджень на кафедрі можна визначити у вигляді десяти напрямків. Перелік задач, які необхідно вирішити в дипломному проекті певного напрямку, визначається відповідальними за даний напрямок викладачами кафедри.

Орієнтовні напрямки тематики дипломного проектування та відповідальні за них викладачі кафедри:

1. Загальне направлення-технічне програмування.

1.1. Розробка програмного забезпечення систем реального часу автоматизованого керування технологічними процесами (SCADA системи) з згідно стандартів МЕК 1131.1 з повною мультимедійною підтримкою та розробкою людино – машинного інтерфейсу.

1.2. Розробка програмного забезпечення (BIOS) програмно-технічних комплексів різних рівнів з використанням базової мови програмування ASSEMBLER.

Відповідальний ст. викладач Орєхов Є.Г.

2. Розробка баз даних:

Відповідальний: доц. Данильченко О.М.

3. Розробка систем експертних оцінок:

Відповідальний: ст. викладач Скачков В.О.

4. Розробка автоматизованих систем проектування.

Відповідальний ст. викладач Сорочкін В.О.

6. Розробка програмного забезпечення мовою СІ+.

Відповідальна: ст. викладач Геращенко І.В.

7. Проектування компіляторів, розробка графічних та текстових інтерфейсів користувачів.

Відповідальний: доц. Левицький В.М.

8. Операційні системи та багатопроцесорні системи.

Відповідальний: ст. викладач Защіпас С.М.

9. Математичні методи дослідження операцій.

Відповідальна: професор Якімчік С.І.

10. Розробка WEB додатків.

Відповідальний: ст. викладач Міненко Ю..О.

Крім цих напрямків кафедра також заохочує студентів для самостійного вибору тем та направлень дипломного проекту(роботи) та допомагає в призначенні керівника.

1. Загальні положення

Дипломне проектування є заключним етапом навчання студента у ВНЗ. В ході дипломування з’ясовується підготовка студента для самостійної роботи в умовах сучасного виробництва; систематизуються, закріплюються і розширюються теоретичні знання, практичні навики та вміння, які одержані студентом за роки навчання. Студент оволодіває методикою застосування отриманих знань при вирішенні конкретних науково-технічних, економічних та виробничих завдань в галузі проектування програмного забезпечення та його впровадження в народне господарство.

Вдосконалюються і розвиваються вміння та навичок комплексного вирішення завдань, які виникають при розробці систем програмного забезпечення.

Поглиблюються вміння та навички проведення самостійної роботи і оволодіння методикою інженерного пошуку і інженерної творчості, а також методики досліджень і експериментування при вирішенні питань, які розробляються в дипломному проекті. Розвиваються і вдосконалюються вміння та навики представлення отриманих результатів у формі технічних норм, які відповідають діючим стандартам, включаючи розробку конструкторської та технологічної документації. Розвиваються творча ініціатива, самостійність в роботі та вміння орієнтуватись в технічній літературі вітчизняного та іноземного походження.

В процесі дипломного проектування студент повинен показати, що він володіє достатніми теоретичними знаннями та навиками самостійного вирішення поставлених перед ним інженерних задач, що дозволяє йому розробляти більш досконалі засоби програмного забезпечення, застосування яких в народному господарстві може забезпечити більш високі техніко-економічні результати.

В процесі виконання і захисту дипломного проекту виявляється загальноосвітній та професійний рівень підготовки дипломника.

Дипломний проект (робота) є випускною роботою студента, на основі якої Державна Екзаменаційна Комісія вирішує питання про присудження йому кваліфікації інженера.

До дипломного проектування допускаються студенти, які успішно виконали навчальний план.

Дипломний проект являє собою розробку проекту програмного забезпечення автоматизації технологічного процесу, обробки інформаційних потоків установ та підприємств, одержання технічної документації тощо.

Дипломна робота (проект) представляє собою теоретичне і експериментальне обґрунтування результатів дослідницького характеру, які були виконані студентом під час курсового проектування та переддипломної практики, або розробку засобів (методичних, алгоритмічних, програмних тощо) автоматизованого прийняття рішень з елементами автоматизованого проектування на етапах технологічної підготовки виробництва чи інших стадіях проектування.

Дипломне проектування складається з двох етапів:

– переддипломної практики;

– власне дипломного проектування.

Переддипломна практика є найважливішою частиною підготовки висококваліфікованих спеціалістів. До переддипломної практики допускаються студенти, які повністю виконали навчальний план і мають необхідну теоретичну підготовку. Ця практика, по суті, є початком інженерної діяльності випускника на підприємстві чи установі.

Зміст та результати переддипломної практики в значній мірі залежать від характеру підприємства чи установі (організації навчального чи дослідницького закладу), де випускник повинен проходити практику.

Місця проходження переддипломної практики визначаються випускаючою кафедрою (ПЗОТ) заздалегідь в залежності від профілю підготовки спеціалістів на кафедрі.

Такими місцями можуть бути науково-дослідницькі організації та лабораторії, конструкторські підрозділи на передових підприємствах і фірмах, які займаються конструюванням, виготовленням та впровадженням нових систем та технологій програмного забезпечення.

В процесі переддипломної практики студент повинен звернути увагу на характеристики систем та технологій програмного забезпечення, схеми їх підключення до структури установи чи підприємства, режими роботи та якісні показники роботи. Особливу увагу слід звернути на можливості автоматизації тих процесів, які ще потребують участі людини-оператора, на можливості модернізації існуючих систем. Найбільшу увагу приділити тим проблемам, які пов‘язані з темою майбутнього проекту.

2.1. Завдання на переддипломну практику

Кожному студенту-дипломнику видається індивідуальне завдання на практику, яке складається викладачами випускаючої кафедри, які відповідальні за цей вид педагогічної діяльності, або керівником дипломного проекту разом зі студентом-дипломником. Завдання повинні бути направлені на вирішення тих проблем, які зустрінуться студентам при дипломуванні.

Крім цього завдання можуть бути сформульовані керівником практики від підприємства і направленими на вирішення окремих технічних або економіко-статистичних задач підприємства. Такі завдання повинні бути узгодженні з керівником практики від навчального закладу.

2.1.1. Знайомство з підприємством чи установою

В перші дні практики доцільно провести екскурсію по всьому підприємству чи установи для ознайомлення з профілем підприємства, загальним розташуванням цехів, відділів та виробничих дільниць. Для ознайомлення з повним технологічним циклом підприємства чи установи бажано відвідати цехи, дільниці та інші підрозділи, в яких не планується проходження практики.

В процесі практики слід звернути увагу на наступні питання, які можливо знадобляться при виконанні дипломного проекту з розробки програмного забезпечення чи автоматизації обробки інформації.

2.1.2. Технологічні особливості підприємства чи установи

Загальна технологія обробки інформаційних потоків підприємства чи установи від вхідних даних до готових вихідних документів, даних, керуючих програмних продуктів то що.

Особливості обробки інформації при побудові та впровадженні нових систем.

2.1.3. Рівень автоматизації підприємства чи установи

Детально ознайомитись з наявністю на підприємстві чи установі сучасних автоматичних або автоматизованих дільниць, архівів, серверів, інформаційних сітей автоматизованих робочих міст, сканерів, принтерів та іншого сучасного обладнання для обробки інформації.

Визначити, які технологічні процеси та операції підлягають комп’ютеризації чи модернізації програмного забезпечення діючих систем. Це можуть бути системи збору, передачі та відображення інформації. Групові і персональні засоби відображення інформації. Комп‘ютеризовані системи управління.

Централізовані та локальні системи контролю. Мікропроцесорні та мікроконтролерні пристрої управління. Локальні комп‘ютерні мережі на виробництві та їх програмне забезпечення.

Методи зберігання та захисту робочої інформації. Автоматизоване проектування елементів САУ. Робота з пакетами прикладних програм САПР (AutoCAD, КОМПАС-3D тощо). Математичне моделювання систем автоматичного управління за допомогою пакетів MATCAD, MATLAB, Mikro-cap 2 та ін. Рівень використання інших програмних продуктів.

Організація автоматизованих робочих місць, технічні та програмні засоби автоматизованих систем управління технологічними процесами та виробництвами. Організація каналів передачі інформації, їх захищеність та надійність, елементна база електронних пристроїв та мікропроцесорних систем керування та обробки інформації тощо. Засоби автоматизованого дистанційного контролю стану виробничих об’єктів, телесигналізації аварійних та інших ситуацій на об’єктах, системи відео спостереження, централізованого дистанційного керування об’єктами тощо.

2.1.4. Організація та планування виробництва чи установи

Структура управління підприємством, цехом, виробничою дільницею.

Загальна характеристика продукції підприємства та область її застосування (використання). Наукове планування та економічне стимулювання виробничої діяльності підприємства, основні показники його роботи, форми оплати праці, методи зниження собівартості продукції.

Управління якістю продукції, заходи по підвищенню ефективності виробництва на підприємстві.

Структура керівних органів підприємства, цеху, дільниці та коло їх обов‘язків.

Технічна служба цеху, організація робочих місць, розташування обладнання в цеху, організація постачання сировиною та комплектуючими виробами.

Графіки проведення профілактичних ремонтів обладнання, ведення цехової документації.

2.1.5. Організація охорони праці на підприємстві

Основні законодавчі і нормативні акти в галузі охорони праці, техніки безпеки та захисту навколишнього середовища, що діють на підприємстві. Основні заходи по створенню безпечних умов праці, які впроваджені на підприємстві.

Рівні освітлення в цеху та на робочих місцях, рівні запиленості та загазованості.

Засоби індивідуального захисту від несприятливих і небезпечних впливів виробничого середовища та періодичність їх перевірки.

Особливу увагу звернути на заходи щодо захисту працівників від впливу електромагнітних полів та ураження електричним струмом.

Техніка огородження рухомих частин машин, роботів та підйомно-транспортного обладнання.

Методи підвищення рівня знань з техніки безпеки певних категорій працівників та періодичність їх перевірки. Характеристика відходів підприємства, які несприятливо впливають на оточуюче середовище. Методи і засоби уловлювання, очищення і нейтралізації шкідливих компонентів у відходах (стічних водах, димах, газопилових сумішах тощо).

Пожежно-технічні заходи на виробництві та первинні засоби пожежегасіння.

2.1.6. Економіка виробництва

Економічне планування на виробництві та його структура. Основні економічні показники діяльності підприємства. Штатний розклад та посадові інструкції співробітників. Система оплати праці на підприємстві.

Посадові оклади та тарифні ставки. Планові норми витрат матеріалів, комплектуючих виробів, електричної та теплової енергії, тарифи на всі види енергії споживання. Рентабельність. Показники продуктивності праці. Шляхи зниження собівартості продукції. Система оподаткування, яка діє на виробництві. Маркетинг на підприємстві.

2.1.7. Особливості переддипломної практики студентів заочної форми навчання. Так, як і для студентів стаціонарної форми навчання, метою переддипломної практики студентів-заочників є збір матеріалу для виконання дипломного проекту. Місцем практики може бути дослідницька лабораторія, конструкторське бюро або інший підрозділ підприємства, в яких виконується розробка і налагодження елементів і систем за допомогою програмного забезпечення. В залежності від місця роботи, де працює дипломник, переддипломна практика може проводитись без відриву від основного виробництва на своєму робочому місці або з відривом від виробництва за направленням кафедри в інший підрозділ або на інше підприємство.

Вибір того чи іншого місця практики визначає керівник переддипломної практики або керівник дипломного проекту. При цьому можливість проходження переддипломної практики на робочому місці студента узгоджується з кафедрою ПЗОТ.

В процесі проходження практики з відривом від виробництва студент веде щоденник – звіт, в якому фіксуються основні результати відповідно до програми практики. Після закінчення переддипломної практики складається звіт, в якому повинні знайти відображення деякі загальні питання майбутнього дипломного проекту. Захист звіту приймає керівник практики або керівник дипломного проекту. Оцінка за переддипломну практику заноситься в екзаменаційну відомість та виставляється в залікову книжку.

3. Постанова задачі

Люба робота по проектуванню будь яких систем чи складових частин систем, незалежно від їх призначення (матеріальні чи інтелектуальні продукти), складається з двох етапів:

1. Науково-дослідна робота (НДР).

2. Експерементально-конструкторська робота (ЕКР).

На першому етапі ставиться ідея (технологія), яка в загальних виразах повинно надати відповідь на запитання: “що необхiдно зробити проектувальнику для задоволення потреби замовника?”. Слід також зауважити що дуже часто замовник не може подати виконавцю повної та детальної постанови задачі, та тим більш шляхи її реалізації.

Основною задачею на першому етапі є приведення до формального вигляду шляхів майбутньої розробки системи. Слід враховувати загально прийняти стандартні системні показники. До таких найпоширенiших показникiв вiдносяться:

· технiчнi характеристики чи технiчнi показники системи (наприклад, к.п.д., коефiцiєнт підсилення, затухання, добротності, потужність i т. д.);

· надiйноснi характеристики (частота вiдмовлень, час безвiдмовної роботи тощо);

· показчики якостi системи. Вони можуть мати об’єктивний та суб’єктивний аспект (наприклад, якiсть телевiзiйного зображення є (об’єктивною) функцiєю вiд кiлькостi рядкiв розгортки, розмiрiв, числа кадрiв за секунду та інших факторiв). Суб’єктивна якiсть означає певну реакцiю людини на деяку об’єктивну якiсть в заданому оточенi. До показників якості відносять:

- сумiснiсть з уже вiдомими системами;

- гнучкiсть,;

- стiйкiсть проти морального старiння;

- безпечнiсть.

· економiчнi характеристики:

- прибуток вiд впровадження програмного продукту;

- вартiсть програмного продукту;

- конкурентноспроможнiсть програмного продукту.

Таким чином, науково-дослідна робота по-перше являє собою аналiз потреб уяснення задачi (на якому виясняється у чому, власне, полягає потреба i для цього збираються та аналiзуються данi, що характеризують систему та її оточення, тобто технiчнi умови, вимоги замовника до системи, економiчна доцiльнiсть тощо) то вибiр мети є другим кроком, логiчним завершенням уяснення задачi. Вибрана мета направляє пошук альтернатив при вирiшеннi задачi, пiдсказує способи аналiзу знайденого рiшення та дає критерiї для вибору оптимальної системи.

Визначення потреб та мети можуть проводитися з залученням сучасних теоретичних та практичних засобiв науки та технiки (наприклад моделювання на ЕОМ). Результат перших крокiв постановки задачi оформлюється у виглядi “технiчного завдання” (ТЗ).

3. 1. Формування технiчного завдання.

Формування технiчного завдання є етапом, власне, формулювання задачi, на якому проектувальник повинен перерахувати всi основнi початковi данi, що визначають розробку технічних систем (ТС) i забезпечують досягнення поставленної мети.

Тут також треба звернути увагу на те, що, оскiльки задача не може бути правильно сформульована до тих пiр, поки вона не буде остаточно зрозумiла, i оскiльки вона не може бути добре зрозумiла до тих пiр, поки вона в тiй чи iнший мiрi не буде вирiшена, то обидва цих процеси - формування задачi та її вирiшення - невiд’ємнi один вiд одного. З цього витекає що процес формування ТЗ на розробку ТС може iтерацiйно повторюватись в залежностi вiд результатiв проектування ТС, випробування її зразкiв тощо.

В загальному випадку технічне завдання включає такі типові розділи:

1. Причини для розробки системи, її призначення та область застосувань (технiко-економiчне обгрунтування).

2. Умови експлуатацiї системи.

3. Експлуатацiйно-технiчнi характеристики систем.

4. Об’єм робiт, що будуть виконуватись розробником.

5. Технiчнi вимоги до системи.

6. Вимоги до художньо-конструкторського оформлення системи.

7. Вимоги до патентної чистоти системи.

8. Вимоги до замовника по забеспеченню розробки, впровадженню та експлуатацiї системи (та можливої подальшої модернiзацiї).

9. Вимоги до поставщикiв (матерiал, комплектуючі, носії інформації).

10. Вимоги до технічно-супроводжувальної документації. (Наприклад відкритість коду програмного продукту).

11. Гарантійні зобов’язання розробника.

12. Вимоги до збуту, торгiвлi та маркетингу.

Дамо більш загальну характеристику основних розділів:

3.2. Технiко-економiчне обгрунтування включає:

1) мету роботи, призначенна ТС, область застосування;

2) очiкуваний економiчний ефект (вiд збiльшення об’єму виробництва, економiя ресурсiв (енергетичних, матерiальних (паливо, сировина, люди)), покращення умов роботи людини тощо); вартiсть роботи;

3) термiни виконання роботи;

4) вид кiнцевого результату (проект, дослiдний зразок, серiя).

5) можливiсть розвитку системи.

3.3. Умови експлуатацiї системи містять:

1) клiматичнi (температура, вологiсть, запиленiсть середовища, наявнiсть хiмiчно-активних компонентiв тощо);

2) механiчнi (положення в просторi, дiя сил, вiбрацiя, прискорення);

3) наявнiсть електро-магнiтних полiв (електро-магнiтнi наведення, радiозавади, ультра-, iнфо-, рентгенiвське та iншi випромiнювання);

4) умови електричного живлення (постiйний чи змiнний струм, напруга джерел живлення, потужнiсть, частота, стабiльнiсть);

5) умови ремонту та обслуговування системи;

6) засоби по техницi безпеки при обслуговуваннi системи.

3.4. Експлуатацiйно-технiчнi вимоги до системи характеризують:

1) режими роботи системи;

2) кількість додаткових функцiй (дiагностика зiпсувань);

3) комплектність, наявність ЗIПу, кількість дистрибутивів …..

3. 5. Об’єм робiт, що будуть виконуватись розробником, описує:

1) етапнiсть робiт та об’єм робiт по кожному етапу;

2) вид кiнцевого результату по кожному етапу (звiтнiсть, виготовлення зразкiв).

3.6. Технiчнi та виробничі вимоги до системи включають:

- технiчнi характеристики системи (наприклад, швидкодiя виконання операцiй процесором, необхідний обсяг пам‘яті тощо).

- надiйностнi характеристики.

- вимоги стандартизацiї, унiфiкацiї та взаємозамiнностi.

- вимоги до середовища розробки, операційної системи.

- розробка організаційно-методичної документації, яка визначає і регламентує діяльність організацій по розробці, супроводі і експлуатації програм, має проводитись на основі стандартів ЄСПД.

4. Види програмних документів

4.1. До програмних відносять документи, що вміщують відомості, необхідні для розробки, виготовлення, супроводу і експлуатації програм.

4.2. Види програмних документів та їх вміст наведені в табл. 1.

Таблиця 1.

Вид програмного документу	Зміст програмного документу
Специфікація	Склад програми і документації на неї.
Утримувачі оригіналів	Перелік організацій, на яких зберігаються оригінали програмних документів.
Текст програми	Запис програми з необхідними коментарями.
Опис програми	Відомості про логічну структуру і функціонування програми.
Програма і методика випробувань	Вимоги, що підлягають перевірці при випробуванні програми, а також порядок і методи її контролю.
Технічне завдання	Призначення і галузь застосування програми технічні, техніко-економічні і спеціальні вимоги, задані програмі, необхідні стадії і строки розробки, види випробуваннь.
Пояснювальна записка	Схема алгоритму, загальний опис алгоритму та (або) функції програми, а також обгрунтування принятих технічних і техніко-економічних рішень.
Експлуатаційні документи	Відомості для забеспечення функціонування і експлуатації програми.

Коди (згідно стандарту) та типи документів що потрідні для на стадіях розробки та єксплуатації програмного забезпечення наведенні у таблиці 2.

Таблиця 2.

		Стадії розробки
Код виду документу	Вид документу	Ескіз.	Техніч.	Робочий пр.
		проект	проект	Компон.	Компл.
-	Специфікація	-	-	X	*
	Утримувачі оригіналів	-	-	-	o
	Текст програми	-	-	*	o
	Опис програми	-	-	o	o
	Відомість експлуатаційних документів	-	-	o	o
	Формуляр	-	-	o	o
	Опис застосування	-	-	o	o
	Пам’ятка системного програміста	-	-	o	o
	Пам’ятка програміста	-	-	o	o
	Пам’ятка оператора	-	-	o	o
	Опис мови	-	-	o	o
	Пам’ятка технічного обслуговування	-	-	o	o
	Програма і методика випробувань	-	-	o	o
	Пояснювальна записка	o	o	-	-
90-99	Інші документи	o	o	o	o

Умовні позначення:

* - документ обов’язковий; X - документ обов’язковий для компонентів, що мають самостійне використання;

о - необхідність складання документу визначається в процесі розробки і затверження технічного завдання;

- - документ не складають.

4.3. Дозволяється об’єднувати окремі види експлуатаційних документів (за виключенням відомості експлуатаційних документів та формуляра). Необхідність поєднання цих документів обумовлюється в технічному зав- данні. Об’єднанному документові надається назва та позначення одного із об’єднаних документів.

В об’єднаних документах мають бути наведені дані, які необхідно включати в кожен документ, що об’єднується.

4.4. Під час розробки і затвердження технічного завдання визначають необхідність складання технічних завдань, які включають вимоги що до ви­готовлення, контролю та прийомки програми (кількість тестових прикладів).

Технічні умови розробляють на стадії “Робочий проект.”

5. Технічне завдання

5.1. Технічне завдання оформлюють у відповідності з ГОСТ 19.106-78 на листах формату 11 та 12, як правило, без заповнення полів листа. Номе­ри листів (сторінок) проставляють у верхній частині листа над текстом.

5.2. Лист про затвердження і титульний лист оформляють у відповідності з ГОСТ 19.107-78.

Iнформаційну частину (анотацію і зміст), лист регістрації змін дозволяється в документ не включати.

5.3. Для внесення змін або доповнень в технічне завдання в наступних стадіях розробки програми або програмного виробу випускають додаток до нього. Погодження і затвердження додатку до технічного завдання проводять у тому ж порядку, який встановлено для технічного завдання.

5.4. Технічне завдання повинно включати поетапні розділи:

- вступ.

- підстави для розробки

- призначення розробки

- вимоги до програми або програмного виробу

- вимоги до програмної документації

- техніко-економічні показники

- стадії та етапи розробки

- порядок контролю та приймання

- в технічне завдання дозволяється включати додаток.

В залежності від особливості програми, або програмного виробу дозво­ляється уточнити зміст розділів, вводити нові розділи або об’єднувати окремі з них.

5. Зміст розділів технічного завдання

5.1. В розділі “Вступ” приводять назву, коротку характеристику облас­ті застосування програми чи програмного виробу та об’єкту, в якому має вико­ристовуватись програма або програмний вироб.

5.2. В розділі “Підстава для розробки” мають бути вказані:

- документ (документи), на основі яких ведеться розробка;

- організація і дата затвердження документу;

- назва та (або) умовне позначення теми розробки.

5.3. В розділі “Призначення розробки” має бути приведено функціональ­не і експлуатаційне призначення програми або програмного виробу.

5.4. Розділ “Вимоги до програми або програмного виробу” має вміщати слідуючі підрозділи:

- вимоги до функціональних характеристик;

- вимоги до надійності;

- умови експлуатації;

- вимоги до складу і параметрів технічних засобів;

- вимоги до інформаційної та програмної суцільності;

- вимоги до маркеровки та упаковки;

- вимоги до транспортування та зберігання;

- спеціальні вимоги.

5.4.1. В підрозділі “Вимоги до функціональних характеристик” мають бути вказані вимоги до складу функцій, що повинна виконувати програма до організації вхідних і вихідних даних, до часових характеристик і т.д.

5.4.2. В підрозділі “Вимоги до надійності” мають бути вказані вимоги до забезпечння надійного функціонування (забезпечення стійкого функ­ціонування до контролю вхідної і вихідної інформації).

5.4.3. В підрозділі “Умови експлуатації” мають бути вказані умови експлуатації (температура оточуючого повітря, відносна вологість і т.д. для вибраних типів носіїв данних), при яких повинні забезпечуватися зада­ні характеристики, а також вид обслуговування, необхідна кількість і кваліфікація персоналу.

5.4.4. В підрозділі “Вимоги до інформаційної і програмної сумісністі” мають бути вказані вимоги до інформаційних структур на вході і ви­ході, методи рішень, мовах програмування і програмних засобах, викорис­таних програмою. При необхідності має забезпечуватись захист інформації і програм.

5.4.5. В підрозділі “Вимоги до складу і параметрів” технічних засобів указують необхідний склад технічних засобів з визначенням їх основних тех­нічних характеристик.

5.4.6. В підрозділі “Вимоги до маркеровки і упаковки” вказують вимоги до маркеровки програмного виробу і способи упаковки.

5.4.7. В підрозділі “Вимоги до транспортування і збереження” мають бути вказані умови транспортування, місця зберігання, умови збереження, складські умови, час зберігання в різноманітних умовах.

5.5.1. В розділі “Вимоги до програмної документації” має бути вказаний попередній склад програмної документації і, при необхідності, спеці­альні вимоги до неї.

5.5.2. В розділі “Техніко-економічні показники” мають бути вказані: орієнтована економічна ефективність, попередня річна потреба, економічні переваги розробки в порівнянні з кращими вітчизняними і закордонними зразка­ми або аналогами.

5.6. В розділі “Стадії і етапи розробки” установлюють необхідні ста­дії розробки, етапи і зміст робіт (перелік програмних документів, які мають бути розроблені, погоджені і затверджені), а також, як правило, тривалість часу розробки, ці всі параметри визначають суиісно виконавці та замовник.

5.7. В розділі “Порядок контролю і прийняття” мають бути вказані види випробувань і загальні вимоги до прийнятих робіт.

5.8. В додатках до технічного завдання, при необхідності, приводять:

1. перелік науково-дослідних і інших робіт, які обгрунтовують розробку;

2. схеми алгоритмів, таблиці, опис, обгрунтування, розрахунки та інші документи, які можуть бути використані при розробці;

3. інші джерела розробки.

5.9. Опис програми має включати такi роздiли:

- загальнi вiдомостi;

- функцiональне призначення;

- опис логiчної структури;

- використованi технiчнi засоби;

- виклик i завантаження;

- вхiднi данi;

- вихiднi данi.

В залежностi вiд особливостей програми допускається вводити додатковi роздiли або об’єднувати окремi роздiли.

5.10. В роздiлi “Загальнi вiдомостi” мають бути указанi:

- позначення i назва програми;

- програмне забеспечення, необхiдне для функцiонування програми;

- мови програмування, на яких написана програма.

5.11. В роздiлi “Функцiональнi призначення” мають бути указанi класи задач, що вирiшуються (або) призначення програми i вiдомостi про функцiональнi обмеження в застосуваннi.

5.12. В роздiлi “Опис логiчної структури” мають бути указанi:

- алгоритми програми;

- використанi методи;

- структура програми з описом функцiй складових частин i зв’язку мiж ними;

- зв’язку програми з iншими програмами.

Опис логiчної структури програми виконують з врахуванням тексту програми на мовi оригiналу.

5.13. В роздiлi “Використовані технiчнi засоби” мають бути указанi типи електронних обчислювальних машин i прiстроїв, якi використовуються при роботi програми.

5.14. В роздiлi “Виклик i завантаження” мають бути указанi:

- спосiб виклику програми з вiдповiдного носiя данних;

- вхiднi точки в програму.

Дозволяється указувати адресу завантаження, вiдомостi про використання оперативної памятi, об’ему програми.

5.15. В роздiлi “Вхiднi данi” мають бути указанi:

- характер, органiзацiя i попередня пiдготовка вхiдних даних;

- формат, опис i спосiб кодування вхiдних даних.

5.16. В роздiлi “Вихiднi данi” мають бути указанi:

- характер i органiзацiя вихiдних даних;

- формат, опис i спосiб кодування вихiдних даних.

5.17. Допускається змiст роздiлiв iлюструвати пояснювальними прикладами, таблицями, схемами, графiками.

5.18. В додатку до опису програми допускається включати рiзнi інши матерiали, якi недоцiльно включати в роздiли опису.

Дата добавления: 2015-06-04