КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Можливості використання кризидля демонстрації сильних сторін фірми
Такими можливостями, на його думку, є: 1. Усебічна підготовка. Створення плану тренування персоналу. Надання засобів зв’язку. 2. Втілення добре продуманих і перевірених планів у життя. 3. Робота з мас-медіа із забезпечення їх поточними новинами і поясненнями. 4. Робота з родичами та друзями постраждалих, надання номерів телефонів для довідок. Сьогодні ці можливості ефективно використовуються і в українських системах зв’язків з громадськістю. Наприклад, дедалі частіше ми спостерігаємо надання номерів телефонів у межах телепрограм «Вісті» Першого українського каналу, «Подробности» каналу «Інтер» та ін. Інформація в кризових ситуаціях, особливо у разі катастроф, Система зв’язків з громадськістю лише тоді забезпечує керівництво і цільові аудиторії необхідною, об’єктивною, ефективною інформацією, яка сприяє якнайшвидшому виходу з кризи, коли є продуманий план і добре підготовлені фахівці, що працюють, дотримуючись таких принципів:
1. Бути готовими й миттєво реагувати на запит засобів масової інформації. 2. Оприлюднювати лише відомі, перевірені факти, уникати недостовірної інформації. 3. Скликати прес-конференцію відразу, як тільки збереться достатньо поганих новин. 4. У прес-конференціях обов’язково мають брати участь перші особи фірми (закладу). 5. Особливу увагу приділяти родичам постраждалих. 6. Давати відповіді на запитання лише тоді, коли для цього достатньо перевіреної інформації. 7. Безперервно підтримувати зворотний зв’язок з цілими аудиторіями. Реалізація цих принципів багато в чому залежить від готовності організації (фірми) до виникнення кризових ситуацій. Така готовність формується керівництвом фірми і службою зв’язків з громадськістю у процесі виконання системи попереджувальної роботи ще на етапі зародження будь-якої проблеми, яка передбачає передусім формування здібностей управляти кризовою ситуацією, проблемами. Процес управління кризовою ситуацією, проблемами, що виникли, на думку американського спеціаліста з паблік рилейшнз Говарда Гейса, передбачає п’ять послідовних кроків: · ідентифікацію проблем, на які організація (служба ЗЗГ) має звернути особливу увагу; · визначення й аналіз змісту і меж кожної проблеми стосовно її впливу на місцеві групи громадськості; · виявлення та демонстрація альтернативних варіантів стратегії; · реалізацію програми дій, спрямованих на оприлюднення позиції організації та сприяння розв’язанню проблеми; · оцінку результатів виконання програми з погляду досягнення мети. Управління проблемами в кризовій ситуації, безумовно, має розпочинатися з обґрунтованого, правильного визначення кожної проблеми за допомогою традиційної діалектичної і новітньої синерге-
Лише після проведення такої аналітичної роботи організація оприлюднює свою позицію стосовно окремих проблем і за допомогою звернень і повідомлень доводить до відома цільових аудиторій зміст і напрями своєї політики з розв’язання проблем кризової ситуації. Зазначимо, що в плані дій організації та її реагування на проблеми має бути чітко визначено координацію всіх видів конкретної роботи: промов керівників, виступів з використанням засобів масової інформації, лобістських зусиль організації, реклами та зв’язку з метою правильного реагування на громадську думку і поведінку цільових аудиторій у кризовій ситуації. Слід ураховувати, що розв’язання проблем кризової ситуації зазвичай пов’язане з певними ризиками. Ризики — це небажані, непередбачувані події і явища, здатні негативно впливати на весь процес розв’язання проблем. Тому система зв’язків з громадськістю повинна включати аспекти інформування про ризик та управління ним.
Висновки 1. Головна мета і завдання системи зв’язків з громадськістю в сучасному маркетингу — забезпечення максимально можливих результатів діяльності фірми шляхом вироблення й реалізації науково обґрунтованої політики маркетингу, стимулювання збуту, формування фірмового стилю, підвищення якості обслуговування клієнтів, споживачів.
2. Ефективність реалізації концепції маркетингу будь-якої фірми, компанії, організації багато в чому залежить від змісту та Питання для самоконтролю 1. Чому в ринкових умовах зростає роль зв’язків з громадськістю? 2. Сформулюйте визначення маркетингу. 3. Назвіть основні принципи маркетингу. 4. У чому полягає основна мета зв’язків з громадськістю в сучасному маркетингу? 5. Які основні завдання виконує служба зв’язків з громадськістю в сучасному маркетингу? 6. Що включає комплекс маркетингових комунікацій? 7. Визначте і розкрийте функції комплексу маркетингових комунікацій. 8. Які, на ваш погляд, рекомендації необхідно реалізувати для підвищення ефективності діяльності служби зв’язків з громадськістю? 9. Назвіть чинники, що визначають готовність фірми до будь-якої кризової ситуації та до її подолання. 10. Визначте принципи діяльності служби зв’язків з громадськістю в період виходу з кризової ситуації. Література 1. Алешина И. В. Паблик рилейшнз для менеджеров и бизнесменов. — М., 1997. 2. Блэк Сэм. Паблик рилейшнз. Что это такое? — М., 1990. 3. Економіка підприємства / За заг. ред. С. Ф. Покропивного. — К., 2001. 4. Занецька О. В. Нові засоби масової комунікації (соціокультурний аспект). — К., 1993. 5. Королько В. Основи паблік рилейшнз. — К., 1997. 6. Королько В. Г. Паблік рилейшнз. Наукові основи, методика, практика: Підручник. — 2-ге вид., допов. — К. 2001. 7. Почепцов Г. Паблік рилейшнз: Навч. посіб. — К., 2000. 8. Рубель К. В. Система зв’язків з громадськістю провідних країн світу. — К., 1997. 9. Синяева И. М. Паблик рилейшнз в коммерческой деятельности: Учеб. / Под ред. проф. Г. А. Васильева — М., 1998. Зв’язки з громадськістю
В умовах переходу до ринкових відносин у виробничих і комерційних структурах виникає ціла низка проблем взаємовідносин з різ ними групами населення, передусім з представниками органів державної влади: міністерств, відомств, управлінь тощо. Звертаючись до історії людства, бачимо, що вже в античному Стародавньому Римі існував і вживався правителями вислів: «Глас народу — глас Божий», тобто вони прислуховувалися до громадської думки. У середньовічній Русі своєрідним і унікальним досвідом демократичних зв’язків правителів з громадськістю було народне віче (з Х до ХV ст.), яке мало право викликати князя на престол для вирішення питань ведення господарства, оборони, оголошення миру або війни. У 30-ті роки ХХ століття, в часи Великої депресії, президент США Франклін Д. Рузвельт з успіхом використовував зв’язки держави з громадськістю для проведення «Нового курсу». У наш час лідери й гілки державної влади усіх країн СНД широко використовують зв’язки з громадськістю для формування й управління громадською думкою в інтересах ефективної трансформації суспільства, переходу до ринкової економіки і демократичного соціально-політичного устрою. Водночас керівництво виробничих і комерційних структур посилює і ефективно використовує зв’язки з державними органами. 10.1. Взаємодія з органами державного Органи державної влади (законодавчої, виконавчої та судової гілок) — це система формування і втілення в життя законодавчих і моральних норм організації, регулювання та контролю за В основі взаємодії громадськості та органів державної влади лежить принцип колективної відповідальності, який передбачає ділове партнерство між населенням (громадськістю) і органами (представниками) державної влади (президентом, народними У провідних країнах світу створюються та функціонують спеціальні організації, які сприяють і забезпечують встановлення взаємопорозуміння і взаємодії між діловими колами та політичними і державними органами. Наприклад, у Великій Британії існує організація «Industry and Parlament Trast», яка допомагає представникам бізнесу краще зрозуміти державні проблеми та зробити свій внесок у досягнення позитивних змін. Подібні організації створені в РФ і в Україні, але вони тільки починають діяти, шукають свої підходи, форми і методи діяльності. Виробничі та комерційні структури мають зв’язки з органами державної влади на всіх основних етапах свого становлення й розвитку — від планування, організації, виробництва до збуту, реалізації товарів і послуг. Передусім це стосується таких функцій: оформлення ліцензій, акцизів, сертифікатів відповідної якості; підготовка документації та розмитнення вантажів; оподаткування, створення необхідного банку даних про стан ринкової кон’юнктури; виконання експедиторських та бухгалтерських операцій (схема 34). На жаль, в Україні ще багато державних закладів, які не поспішають створювати підрозділи зв’язків з громадськістю. Причин цього кілька: 1. Недовіра до служб ЗЗГ як до неконкретної сфери, що потребує додаткових фінансових витрат. 2. Переконаність деяких представників органів влади в тому, що здійснення зв’язків з громадськістю — це завдання самої громадськості, яке може виконуватися без професійних спеціалістів. 3. Небажання звернути увагу громадськості на дискусійні, спірні питання та недооцінка необхідності навчатися, жити і працювати в новому соціокультурному режимі. Схема 34 Схема функціональної взаємодії Однак слід розуміти, що тільки взаємодія представників виробничої сфери й бізнесу з органами державної влади, їх успішна співпраця сприяють зростанню їхньої популярності та іміджу («образу», «символу»), а також ефективності функціонування й розвитку не лише виробничої сфери та бізнесу, а й органів державної влади.
Дата добавления: 2015-06-04; Просмотров: 426; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |