Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Платежі через міжбанківські системи комунікацій





Платежі телеграфними переказами і телексом

Процедура перевірки телеграфних переказів така сама, як і поштових переказів, тільки інструкції надсилають те­леграфом або телексом, а не авіапоштою. Тому телеграфні перекази обходяться дещо дорожче клієнтові банку-платника, але вони прискорюють платежі. Крупні платежі до­цільно здійснювати за допомогою телеграфного переказу або системи СВІФТ, оскільки додаткові витрати на теле­графний переказ компенсуються додатковими надходжен­нями завдяки економії часу.

Ще одна перевага телеграфного переказу порівняно з поштовим полягає у тому, що не існує небезпеки затрим­ки чи загублення інструкції на пошті. Однак дуже важ­ливо перевірити вірогідність цих інструкцій. На відміну від поштового переказу її неможливо визначити перевір­кою підпису; це роблять за допомогою «контрольного ключа» або «кодового слова» — спеціального цифрового коду, за яким банк-кореспондент ідентифікує відправни­ка даного повідомлення, а також суму платежу, наймену­вання валюти, дату відправлення тощо, вказані у пові­домленні.

Після перевірки, як і за поштового переказу, банк-платник відправляє телекс, який містить такі основні позиції:

— найменування отримувача платежу;

— сума і валюта платежу;

— дата валютування;

— найменування продавця;

— основні реквізити рахунка продавця;

— в разі покриття назва банку, з якого воно здійсню­ється;

— найменування товару або інвойса (рахунка-фактури).

Додатково можуть бути вказані й інші моменти.

Банк бенефіціара при отриманні телеграфного платіж­ного доручення від іноземного банку перевіряє деталі пла­тежу і здійснює такі операції: дебетує рахунок іноземного банку; кредитує рахунок бенефіціара.

Постачальник (бенефіціар), отримавши кредитове аві­зо (кредитовки або виписки стану рахунка), впевнений, що покупець виконав свої зобов'язання і розпочинає виконан­ня умов контракту.

При переказі коштів телексом бажано використовува­ти форматований телекс, вартість якого нижча. Формат платіжного доручення телексом подібний до формату пові­домлення за СВІФТ, має такі самі поля.

Останнім часом найбільш виправданими є способи пла­тежу через міжбанківські системи комунікацій, такі як Micro Register, Chips, Федвайр та інші, що застосовуються в окремих регіонах світу та у глобальному просторі.

Система «Micro Register». Використовується при ро­боті з одним іноземним банком та його філіями, найчасті­ше — при розрахунках через Bank of New York i Banker Trust. Інформація передається в іноземний банк модемним зв'язком. Кожному переказу надається номер, на який посилаються у витягах і запитах.

«Micro Register» має пакет прикладних програм, які дають змогу випускати тратти, відкривати акредитиви в іноземному банку. Корисним є Central Information File, який має перелік і порядкові номери всіх кореспондентів іноземного банку і всіх банків, занесених у систему клірин­гових розрахунків у США (CHIPS, ABA). Наведення такого номера в платіжному дорученні прискорює здійснення пла­тежу, оскільки він автоматично проходить через ком­п'ютерну мережу банку. Для банків, що здійснюють чима­лу кількість платіжних доручень на день і не є членами СВІФТ, це один з найзручніших способів платежу.



Система «Федвайр». Використовується для переказу коштів і цінних паперів на великі суми. Належить Феде­ральній резервній системі США (ФРС) й управляється нею. Для здійснення операцій за цією системою 12 феде­ральних резервних банків сполучені між собою і функціо­нують як єдине ціле.

Переказ коштів через «Федвайр» здійснюється у формі валових розрахунків у ре-альному часі, за яких відправник коштів ініціює переказ (це система кредитних переказів). Депозитні установи (в тому числі відділення й агентські контори іноземних банків у США), що мають резервний або кліринговий рахунок у будь-якому федеральному ре­зервному банку, можуть використовувати «Федвайр» для відправлення й одержання платежів.

Учасники «Федвайр» можуть переказувати кошти на рахунок іншої установи у федеральному резервному банку як установи-одержувача, а також на користь третьої сторо­ни, наприклад установи-кореспондента, корпорації або приватної особи. Грошові перекази за «Федвайр» викорис­товуються переважно для здійснення платежів, пов'яза­них з міжбанківськими позичками до наступного робочого дня, операцій з міжбанківських розрахунків, платежів між корпораціями і розрахунків в операціях із цінними паперами.

Система грошових переказів «Федвайр» функціонує з 8 год. 30 хв. до 18 год. 30 хв. за східним поясним часом США. Радою керівників ФРС було прийнято рішення вста­новити з початку 1997 р. час відкриття системи грошових переказів «Федвайр» на 0 год. 30 хв. Розрахунок за кож­ним переказом здійснюється окремо в процесі його опра­цювання, і переказ вважається виконаним («остаточним») у момент його одержання.

Кошти можуть бути надіслані через «Федвайр» тільки на прохання установи-відправника (платника). Установа-відправник безвідзивно уповноважує федеральний резерв­ний банк, в якому знаходиться її рахунок, дебетувати його на суму переказу. Установа-одержувач уповноважує федеральний резервний банк, в якому знаходиться її раху­нок, кредитувати його на суму грошового переказу. Якщо кошти, які переказуються, підлягають виплаті третій сто­роні, установа-одержувач погоджується на негайне зара­хування їх на рахунок третьої сторони.

Платіжні повідомлення «Федвайр» надсилають через мережу зв'язку в резервний банк. Депозитні установи над­силають вказівки про платежі на опрацювання у свій міс­цевий федеральний резервний банк. Якщо платіж призна­чено для якоїсь установи, що має рахунок в іншому феде­ральному резервному банку (ФРБ), то його пересилають через мережу зв'язку в цей резервний банк і доводять до ві­дома депозитної установи-одержувача.

Оскільки грошові перекази за «Федвайр» вважаються виконаними в момент їхнього одержання установою-адресатом, ФРС гарантує їхню оплату. Тому будь-який овер­драфт рахунка протягом дня у федеральному резервному банку має бути підтверджений ФРС з віднесенням кредит­ного ризику на цю установу.

Овердрафт — негативний баланс на поточному рахунку клієнта банку, є кредитом банку клієнта.

Федеральна резервна система є депозитарієм усіх цін­них паперів Казначейства США, які перебувають в обігу, багатьох федеральних агентств, а також деяких цінних па­перів, що випускаються фірмами, які користуються під­тримкою уряду. Ці папери майже винятково існують у формі бухгалтерських записів. Депозитні установи мо­жуть мати у ФРС рахунки цінних паперів у формі бухгал­терських записів, на яких вони зберігають як власні папе­ри, так і ті, що належать їхнім клієнтам.

Розрахунки за більшістю урядових цінних паперів здійснюються через систему «Федвайр» для переказу цін­них паперів у формі бухгалтерських записів. Це система розрахунків у реальному часі на умовах «постачання про­ти платежу», що забезпечують переказ цінних паперів із негайною їх оплатою. Ці операції здійснюються, як прави­ло, з 8 год. 30 хв. до 14 год. ЗО хв. за східним поясним ча­сом США.

У США активно функціонує система міжбанківських клірингових розрахунків і платежів ЧІПС.

Система ЧІПС (CHIPS — Clearing House Interbank Payments Sistem). Це приватна комп'ютеризована мережа для доларових трансфертів, що діють у режимі «он-лайн» (англ, on line — на лінії), що означає режим реального ча­су, тобто час відправлення коштів у тому місці, де знахо­диться початкова точка переказу. Вона належить Нью-Йоркській асоціації клірингових палат (НАКП).

Електронна система ЧІПС почала функціонувати в 1971 p., замінивши кліринговий механізм.

Кліринг (англ. clearing, від clear — вести розрахунки) — 1) систе­ма безготівкових розрахунків за товари, цінні папери, заснована на заліку взаємних вимог і зобов'язань; 2) процедура розрахунків через розрахункову палату, що виступає як консолідований про­давець перед усіма покупцями за біржовими угодами, гарантуючи виконання укладених контрактів і страхуючи сторони від можли­вих фінансових втрат; 3) взаємний залік платежів за чеками у ме­жах однієї держави.

ЧІПС, як і «Федвайр», є системою кредитних перека­зів. Проте на відміну від «Федвайр» платіжні операції в ЧІПС зараховуються на багатосторонній основі, а розра­хунки за чистими зобов'язаннями здійснюються напри­кінці дня.

Учасниками ЧІПС можуть бути комерційні банки, кор­порації, інвестиційні компанії (визначаються законами штату Нью-Йорк про банківську діяльність) або банківські філії якоїсь комерційної банківської установи, що має контору в Нью-Йорку. Банк, що не є учасником системи ЧІПС, повинен звернутися до послуг учасника ЧІПС як свого кореспондента або агента.

Платежі за системою ЧІПС пов'язані, в першу чергу, з міжбанківськими операціями міжнародного характеру, в тому числі доларові платежі за угодами з іноземною валю­тою, а також розміщення цінних паперів у євродоларах і виплата прибутків за ними. Платіжні вказівки пересила­ють також системою ЧІПС для здійснення розрахунків за зобов'язаннями, що існують у межах інших платіжних або клірингових систем, коригування сальдо кореспондент­ських рахунків і здійснення платежів за комерційними операціями, банківськими позичками й операціями з цін­ними паперами.

Учасників ЧІПС контролюють банківські інспектори штату або федеральної влади, а сама система ЧІПС підлягає щорічним перевіркам з боку органів банківського регу­лювання на рівні як штату, так і федерального уряду. Нью-Йоркська асоціація клірингових палат складається з 11 найбільших банків Нью-Йорка, кожен з яких представ­лений у комітеті клірингової палати, що встановлює пра­вила функціонування ЧІПС. Обов'язковою умовою допус­ку до участі в системі ЧІПС установ, що не є членами асо­ціації, є їхня згода дотримуватися правил системи.

Зазвичай ЧІПС функціонує із 7 год. 00 хв. до 16 год. 30 хв. за східним поясним часом США, і розрахунки завер­шуються до 18 год. 30 хв. Мережа зв'язку ЧІПС є одновуз-ловою, усі її учасники підключені напряму до єдиного центру комутації повідомлень. У ЧІПС є основний і резерв­ний центри опрацювання даних, до яких безпосередньо залучені учасники системи. На випадок позаштатних си­туацій усі з'єднання дублюються комутуючими лініями. Учасники ЧІПС повинні мати у Нью-Йорку мережі пере­давання даних і два комплекси комп'ютерного опрацю­вання — основний і резервний.

Протягом робочого дня ЧІПС функціонує як центр ко­мутації платіжних повідомлень і бухгалтерського обліку операцій між учасниками системи. Кожний учасник почи­нає робочий день із нульового балансу. Тому учасники на­дають один одному кредит, щоб розплатитися між собою. Проте кожен з них обмежує кредитний ризик шляхом встановлення ліміту на чисту суму кредиту, який він гото­вий надати іншому учасникові в процесі відправлення й одержання платежів (так званий двосторонній кредитний ліміт). Учасник може встановити цей ліміт на нульовій позначці й у будь-який час змінити його розмір.

Протягом дня ЧІПС беззупинно підраховує за відправ­леним й одержаними платіжними повідомленнями чисту позицію кожного учасника стосовно інших. Платіжні по­відомлення можуть передбачати зарахування коштів у той самий день або в один із наступних днів. Повідомлення першого роду опрацьовуються негайно після надходження від відправника, якщо тільки вони не призводять до пере­вищення відправником свого кредитного ліміту або межі чистої дебіторської позиції. Після передання платіжного повідомлення одержувачу воно не може бути відізвано установою-відправником.

Швейцарська міжбанківська клірингова система (ШМКС). Здійснює остаточні й безвідзивні платежі у швейцарських франках з використанням коштів, що збе­рігаються у Швейцарському національному банку (ШНБ).

ШМКС є єдиною системою, що здійснює електронні платежі між швейцарськими банками. Обчислення за всі­ма платежами виконують за рахунками учасників на інди­відуальній основі (шляхом дебетування рахунка банку, що дає вказівку про платіж, і кредитування рахунка банку-одержувача). Це система як значних, так і дрібних роз­дрібних платежів — розміри платежів не обмежуються.

Метою функціонування ШМКС є зниження кредитних ризиків, усунення овердрафтів за жирорахунками у ШНБ, прискорення розрахунків і полегшення банкам завдання управління грошовими потоками.

Жиро(пал. giro — коло, оборот) — вид безготівкових розрахунків, що здійснюються у вигляді системи заліків взаємних вимог і зо­бов'язань.

Розрахунковою одиницею в жирорахунках є жирочек — документ про зняття грошей з рахунка в національній сис­темі жирорахунків.

Жиросистема— система платежів через жирорахунки, тобто через рахунки в поштових відділеннях. Ідо діють у багатьох європейських країнах і в Японії.

Будь-яка особа може відкрити рахунок і переказувати кошти з нього іншим власникам таких поштових рахун­ків. Система здебільшого має центральну ланку, що дає змогу прискорити розрахунки.

Учасники ШМКС повинні перебувати на території Швейцарії і мати жирорахунок у ШНБ. Через ШМКС можуть здійснюватися тільки кредитні перекази у швей­царських франках, тобто платежі завжди ініціюються банком-платником. ШМКС може використовуватися для за­рахування платежів клієнтів банків на якийсь банків­ський рахунок, виконання платіжних доручень на користь третіх сторін, забезпечення покриття і здійснення міжбанківських платежів. Крім того, через ШМКС у платіжну систему пошти, телеграфу і зв'язку (ПТЗ) можуть надхо­дити кошти на поштові рахунки або грошові перекази (дос­тавляються листоношею на адресу бенефіціара). І навпа­ки, платежі, ініційовані через відділення ПТЗ на користь власників банківських рахунків, переводять з платіжної системи ПТЗ у ШМКС.

У банківські робочі дні ШМКС функціонує цілодобово. Розрахунки здійснюють протягом приблизно 22 годин. День починається в 18 год. 00 хв. (за цюріхським часом) напередодні аналізованого банківського робочого дня з пе­реказу залишків за жирорахунками з основних рахунків у ШНБ на клірингові рахунки в ШМКС.

Система фінансової мережі банку Японії (СФМ-БЯ). Створена в 1988 р. з метою здійснення електронних грошо­вих переказів між фінансовими установами, в тому числі Банку Японії (БЯ), що нею керує. Працює в режимі «он­лайн». Фінансові установи для одержання доступу до пос­луг СФМ-БЯ у сфері грошових переказів повинні мати ра­хунки в Банку Японії.

Система СФМ-БЯ використовується для здійснення:

— грошових переказів між фінансовими установами, пов'язаними з міжбанківським грошовим ринком, які здійснюють операції з цінними паперами;

— грошових переказів у межах однієї фінансової уста­нови (внутріфірмових грошових переказів);

— розрахунків за позиціями, які виникають внаслідок функціонування приватних клірингових систем;

— грошових переказів між фінансовими установами і Банком Японії (у тому числі перекази коштів казначейс­тва).

Грошові перекази, здійснювані СФМ-БЯ, є переважно кредитними, але для внутріфірмових переказів вони мо­жуть також бути дебетовими. Банк-відправник може пере­дати платіжну вказівку, що містить інформацію про клієн­тів банку-відправника і банку-одержувача.

Учасники системи здійснюють грошові перекази з одно­го рахунка БЯ на інший шляхом пересилання платіжних вказівок із терміналів СФМ-БЯ, розміщених в офісах окремих учасників. Розрахунки за грошовими переказами здійснюють на вибір учасника або на загальній основі в реальному часі (з 9 год.ОО хв. до 17 год. 00 хв. за токійським часом) чи у встановлений час. Існують чотири встановлені розрахункові періоди: 9 год. 00 хв., 13 год. 00 хв., 15 год. 00 хв. і 17 год. 00 хв. Платіжні вказівки можуть бути також надіслані напередодні розрахунку, причому такі розрахунки припиняються о 17 год. 20 хв.

Грошові перекази, здійснені за допомогою СФМ-БЯ, є остаточними. При розрахунку у встановлений час платіж­ні вказівки можуть бути відкликані до їхнього виконання.

Валові платежі в реальному часі стають остаточними не­гайно.

Банк Японії не надає кредитів у межах робочого дня. Якщо якийсь учасник СФМ-БЯ не має на своєму рахунку коштів, достатніх для здійснення грошового переказу в ре­альному часі, платіжна вказівка автоматично відхиляється.

Міжбанківська система комунікацій СВІФТ (SWIFT).Зазначені вище системи комунікацій та клірингових розрахунків більш притаманні окремим країнам чи регіо­нам світу в здійсненні як внутрішніх так і зовнішніх опе­рацій.

Найбільш стандартизованою у міжнародній банків­ській справі є міжбанківська система комунікацій СВІФТ.

Сутність та особливості системи

Наприкінці 50-х років завдяки бурхливому розвитку міжнародної торгівлі збільшилася кількість банківських операцій. Традиційні зв'язки між банками (пошта, теле­граф) не забезпечували своєчасної обробки зростаючих об­сягів банківської інформації. Крім того, стандартизація та уніфікація документів і операцій практично не застосову­вались у міжбанківських відносинах. Проте на національ­ному рівні, а інколи і у відносинах між окремими країна­ми, банки намагалися стандартизувати платіжні докумен­ти. Так, наприкінці 50-х років було укладено угоду між австрійськими, швейцарськими банками і банками ФРН про створення міжнародної єдиної форми банківських до­ручень, що, однак, не набуло поширення в роботі з банка­ми інших країн. Наслідком таких угод було розширення кількості несумісних між собою мереж телекомунікацій, які використовували формати, засоби й процедури оброб­ки даних з власними вимогами. У пошуках ефективніших форм роботи на початку 60-х років 60 європейських та аме­риканських банків розпочали дискусію з приводу створен­ня системи стандартизації в міжнародній банківській справі. Було прийнято рішення, що кінцевою метою має стати використання комп'ютерів і засобів телекомуніка­цій, які б забезпечили надійнішу, швидкодіючу й безпечну систему передання банківської інформації. В основу про­екту було покладено такі вимоги:

— раціональніше здійснення платіжних операцій, без застосування паперу;

— значне прискорення обміну інформацією між банка­ми з використанням засобів телекомунікацій;

— мінімізація типових банківських ризиків (втрат, по­милкового спрямування платежів, фальсифікація платіж­них доручень тощо).

З цією метою в травні 1973 р. було засновано Товарис­тво міжнародних міжбанківських фінансових телекомуні­кацій (Society for Worldwide Interbank Financial Telecom­munication — SWIFT), до складу якого ввійшло 239 банків із 15 країн Європи та Північної Америки (Бельгія, ФРН, Данія, Фінляндія, Франція, Великобританія, Італія, Ка­нада, Люксембург, Нідерланди, Норвегія, Австрія, Шве­ція, Швейцарія, США). Реальне здійснення операцій поча­лося лише 9 травня 1977 року за участю 513 банків з 15 країн. Кількість країн і банків — членів системи постійно збільшується. Щоденний обсяг передачі становить понад 1,7 млн банківських повідомлень.

В Україні першими учасниками СВІФТ стали понад 20 банків,-у тому числі НБУ, Перший український міжнарод­ний банк, Укрсоцбанк, Промінвестбанк, «Україна», Укр-ексімбанк, Градобанк, банк «Ажіо», Приватбанк, а також Українська міжбанківська валютна біржа.

За оцінками незалежних експертів, середній банк може одержати від участі у СВІФТ від 15 000 дол. на місяць чистого прибутку за рахунок прискорення обігу ка­піталу й залучення солідних клієнтів, зацікавлених у швидкому здійсненні міжнародних платежів, роботі на міжнародному ринку валют і цінних паперів.

СВІФТ розкриває перед своїми учасниками багато унікальних можливостей:

— підвищення ефективності роботи банку за рахунок використання стандартизації та сучасних способів пере­дання інформації;

— забезпечення надійності при переданні повідомлень (кодування і спеціальний порядок передання та прий­няття);

— прямий доступ банків — учасників СВІФТ до своїх кореспондентів, відділень і філій у всьому світі (звичайне повідомлення може бути доставлене за 20 хв., термінове — за 5 хв.);

— використання стандартизованих повідомлень, що до­помагає подолати мовні бар'єри й зменшити відмінності у практиці застосування міжнародних банківських операцій;

— гарантування безпеки передання, тобто захист від підробок, втрати інформації та обов'язкова відповідаль­ність за всіма платіжними дорученнями і фінансовими по­відомленнями (за весь період роботи СВІФТ не було зафік­совано жодного випадку передання шахрайської інформа­ції, жодного разу користувачі не зазнали збитків з вини СВІФТ).





Дата добавления: 2015-06-04; Просмотров: 740; Нарушение авторских прав?


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Рекомендуемые страницы:

Читайте также:

  1. Vesica Piscis, через которую сотворён свет
  2. XX съезд КПСС: взгляд через сорок лет
  3. А через месяц-другой Иван и вовсе переселился на болото, и думать забыл о Василисе Прекрасной.
  4. Абсолютная Любовь - константа качественной субстанции, проявляющая себя через человека во внешний Мир в качестве Абсолютной Любви.
  5. Артериальная гиперемия - увеличение количества крови, протекающей через пе­риферическое и (или) микроциркуляторное русло вследствие дилятации приводящих ар­терий и артериол.
  6. Богатство - константа качественной субстанции, проявляющая себя через человека во внешний Мир в качестве изобилия внутреннего опыта и наработанных качественных потоков.
  7. Больной пришел к врачу через 8 нед для последних рекомендаций после окон­чания лечения. Он бросил курить и чувствует себя хорошо.
  8. Большинство эмоциональных комплексов сосредоточено в области чакры солнечного сплетения. Через эту чакру мы эмоционально реагируем на то, с чем сталкиваемся в жизни.
  9. Борьба с помыслами и через них со злыми духами, сопровождающая всякие другие борьбы и переживающая их все 1 страница
  10. Борьба с помыслами и через них со злыми духами, сопровождающая всякие другие борьбы и переживающая их все 2 страница
  11. Борьба с помыслами и через них со злыми духами, сопровождающая всякие другие борьбы и переживающая их все 3 страница
  12. В конце концов, через множество эонов все куклы соберутся вместе и образуют целостную сущность Высшего Я.

studopedia.su - Студопедия (2013 - 2020) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление
Генерация страницы за: 0.007 сек.