Та розподіл балів при рейтинговій системі

Ю

Чотири свободи - сформульовані в Римському договорі 1957 р. характеристики єдиного ринку і засади дедалі тіснішого союзу між державами Європи: вільний рух людей, капіталів, товарів і послуг.

Ч

Ф

Т

С

Р

О

М

Л

К

І

З

Ж

Єдиний зовнішній тариф - однаковий митний тариф, що застосовується до імпортних товарів, незалежно від того, де саме вони перетинають кордон ЄС.

Є

Євро – назва єдиної європейської валюти, запроваджена з 1 січня 1999 р.

Європейська комісія – постійний виконавчий інститут ЄС, забезпечує реалізацію установчих договорів та постанов Ради ЄС.

Європейська Рада – директивний інститут ЄС, складається з голів держав або урядів країн-членів і голов Європейської Комісії, приймає рішення з ключових питань європейської інтеграції, визначає загальні політичні орієнтири ЄС і дає необхідні імпульси для його розвитку.

Європейський Союз – суб'єкт міжнародного права - міжнародна організація, членами котрої є деякі європейські держави, побудована за принципом наднаціональної інтеграції, та співпраці між державами-членами в сфері зовні­шньої політики і політики безпеки, а також в галузі юстиції і правоохоронній сфері та в кримінальних питаннях.

Європол – відомство, що координує і сприяє роботі поліцейських служб держав-членів Європейського Союзу.

Жертва збройного конфлікту – люба особа реально або потенційно зачеплена збройним конфліктом, не залежно чи то цивільна особа чи комбатант, який внаслідок поранення, хвороби чи взяття його в полон, опинився поза бойовими діями.

Загальні принципи права – загальні для національних правових систем правила, що використовуються в будь-якій сфері діяльності права і визнані державами як застосовні у міжнародному праві (наприклад, ніхто не може бути суддею у власній справі).

Закони і звичаї війни – сукупність принципів і норм міжнародного права, що регулюють відносини між державами з питань, пов'язаних з веденням війни, мають на меті усунути найбільш жорстокі способи і засоби ведення війни, а також забезпечити захист цивільного населення.

Застереження до міжнародного договору – одностороння офіційна заява держави, за допомогою якої вона бажає виключити або змінити юридичну дію певних положень договору стосовно себе.

Захоплення заручників – злочин міжнародного характеру, який виражається в протиправному захопленні і/або утриманні однією особою іншої особи, що супроводжується погрозою спричинення тілесних пошкоджень різного рівня тяжкості, або вбивством з метою одержання матеріальних або нематеріальних благ із боку держави, міжнародної організації, особи, групи осіб.

Збройний конфлікт міжнародного характеру – збройна сутичка між двома або більше державами.

Збройний конфлікт неміжнародного характеру – сутичка із застосуванням зброї, що трапляється на території держави між її збройними силами й антиурядовими організованими збройними угрупованнями.

Злочин міжнародного характеру – міжнародно-протиправне діяння, що зазіхає на нормальні відносини між державами і завдає шкоду мирній співпраці у різноманітних сферах.

Зона вільної торгівлі – торгівельна асоціація, створена з метою скасування митних тарифів і позатарифних бар’єрів між країнами-учасницями, які зберігають свій комерційний суверенітет і свої національні тарифи щодо третіх країн.

Іммігранти – іноземні громадяни або особи без громадянства, що в'їжджають в країну на постійне або довгострокове проживання.

Імперативна норма загального міжнародного права (лат. - jus cogens) - це норма, яка приймається і визнається міжнародним співтовариством держав у цілому як норма, відхилення від якої недопустиме і яку може бути змінена тільки наступною нормою загального міжнародного права, що носить такий же характер.

Імплементація - фактична реалізація міжнародних зобов'язань на внутрішньодержавному рівні, що здійснюється шляхом трансформації міжнародно-правових норм у національні закони та підзаконні акти.

Інтеграція економічна – процес, націлений на формування спільного ринку і проведення спільної політики у визначеному секторі економіки (секторальна або галузева інтеграція), чи в усій економічній сфері країн-учасниць.

Інтеграція європейська – процес, завдяки якому європейські держави і суспільства об’єднують свої політичні, економічні і соціальні структури в загальний комплекс. Кінцевий продукт цього об’єднання може вилитися у формальний політичний та економічний союз або – у неформальну конфедерацію держав.

Інтервенція - насильницьке втручання однієї держави або кількох держав у внутрішні справи іншої держави, спрямоване проти її територіальної цілісності або політичної незалежності або яким-небудь іншим чином, несумісним з цілями і принципами Статуту ООН.

Кодифікація (лат. codificatio) у міжнародному праві – процес упорядкування й узгодження норм права шляхом усунення наявних між ними протиріч і скасування застарілих положень. Одна з форм нормотворчої діяльності.

Колективна безпека – система спільних дій держав із метою підтримки міжнародного миру і безпеки, що існує на підставі положень Статуту ООН і регіональних угод.

Комбатанти – особи, які входять до складу збройних сил воюючих сторін і мають право брати участь у воєнних діях.

Кондомініум (лат. соn - разом і dоmіnіum - володіння) – володіння і здійснення верховної влади над визначеною тери­торією двома або більше державами.

Конститутивна теорія визнання – міжнародно-правова концепція, сутність якої полягає у тому, що держава стає суб'єктом міжнародного права на підставі акту про її визнання.

Консул – посадова особа однієї держави, призначена для захисту інтересів своєї країни, її юридичних осіб і громадян, сприяння справі співробітництва в різноманітних сферах в іншій державі.

Консульський патент – офіційний документ, що підтверджує повноваження особи, призначеної на посаду глави консульської установи.

Консульство, консульська установа – постійний державний орган зовнішніх зносин, заснований в іноземній державі на основі угоди між двома державами для виконання консульських функцій у межах визначеного округу.

Континентальний шельф – поверхня і надра морського дна підводних районів, що прилягають до берега, але знаходяться 210 за межами територіального моря. Зовнішня межа континентального шельфу не повинна перевищувати 350 миль від вихідних ліній, від яких вимірюється ширина територіального моря. Прибережна держава здійснює над континентальним шельфом суверені права з метою розвідки і розробки його природних багатств.

Контрабанда - міжнародне правопорушення у сфері митної справи.

Копенгагенські критерії – умови прийняття країн Центральної і Східної Європи до ЄС, сформульовані ЄС у Копенгагені в червні 1993 р.

Кумуляція дипломатичного представництва – акредитування однієї особи в якості глави дипломатичного представництва у двох або більше державах.

Легалізація - підтвердження дійсності наявних на документах підписів. Легалізації, як правило, підлягають документи, складені за кордоном або призначені для дії в закордонній державі.

Ломейські конвенції – угоди про фінансову і технічну допомогу та торгівлю між ЄС та країнами Африки, басейну Карибського моря й Тихоокеанського регіону, підписані відповідно у 1975, 1979, 1984 і 1989 роках.

Маастрихтський договір – Договір про Європейський Союз, підписаний у Маастрихті 7 лютого 1992 р.

Митне право ЄС – сукупність принципів і норм європейського права, що регулюють внутрішні та зовнішні аспекти функціонування митного союзу держав-членів ЄС.

Митний союз — це угода двох або декількох держав, що передбачає усунення внутрішніх тарифів та встановлення спільного зовнішнього тарифу, передбачає заміну декількох митних територій однією при повній ліквідації митних податків в межах митного союзу і створенні єдиного зовнішнього митного тарифу.

Міжнародне публічне право – система юридичних норм, що регулюють відносини між державами й іншими суб'єктами міжнародного права, що створюються шляхом узгодження позицій учасників цих відносин і забезпечуються у разі потреби індивідуальним чи колективним примусом.

Міжнародне правопорушення – протиправне діяння (дія або бездіяльність), що порушує міжнародне зобов'язання.

Міжнародний злочин – міжнародно-протиправне діяння, що виникає в результаті порушення державою основного для забезпечення життєво важливих інтересів міжнародного співробітництва зобов'язання (агресія, апартеїд, геноцид і ін.).

Міжнародно-правова доктрина – сукупність поглядів і уявлень найбільш авторитетних юристів-міжнародників щодо визначеної проблеми.

Міжнародні ріки – ріки, що протікають територією декількох держав і використання яких здійснюється на підставі взаємних угод прибережних держав.

Міжнародні канали – штучні водні шляхи, що з'єднують моря й океани та використовуються для морського судноплавства.

Міжнародні протоки – природні вузькості, що з'єднують частини відкритого моря або виняткової економічної зони і використовуються для міжнародного судноплавства та повітряної навігації.

Міжнародний договір – угода між двома або більше суб'єктами міжнародного права щодо встановлення, зміни або припинення їх взаємних прав і обов'язків.

Міжнародний звичай – юридично обов'язкове правило поведінки, що склалося у результаті тривалого терміну міжнародно-правової практики держав, але не має формального закріплення.

Міжнародний район морського дна – дно морів і океанів, а також їхні надра поза межами дії національної юрисдикції.

Міжнародний тероризм – протиправна, винна діяльність групи осіб і/або держави що завдає шкоду міжнародним відносинам і/або міжнародній безпеці.

Н

Наднаціональність – особливість повноважень інститутів, що передбачає можливість прийняття ними рішень, обов’язкових для виконання країнами-членами, що заснували ці інститути і делегували їм відповідні повноваження.

Народ, що реалізує право на самовизначення – різновид основних суб'єктів міжнародного права. На міжнародній арені такий народ виступає під керівництвом національно-визволь­них рухів і фронтів, що виражають його суверенну волю і здійснюють законодавчі та виконавчі функції.

Натуралізація – прийняття до громадянства іноземця або особи без громадянства за його заявою тією чи іншою державою.

Національний режим – принцип, який застосовується в міжнародних договорах, в силу якого юридичним та фізичним особам однієї Договірної Держави надається на території іншої договірної держави такі ж права, пільги та привілеї, які надаються його власним юридичним і фізичним особам.

Нейтралітет – особливий міжнародно-правовий статус держави, під яким розуміється заява держави про свій намір не вступати у військові союзи і блоки в мирний час, не брати участі у війні на будь-який зі сторін і не надавати військову допомогу під час військових дій.

Некомбатанти – особи зі складу збройних сил, функції яких обмежені обслуговуванням і забезпеченням бойової діяльності збройних сил. Мають право застосовувати зброю винятково з метою самооборони (наприклад, медичний, інтендантський персонал, військові юристи, кореспонденти, репортери, духовні особи).

Норма міжнародного права – правило поведінки, визнане більшістю суб'єктів міжнародного права у якості юридично обов'язкового, утворене шляхом узгодження позицій між ними.

Окупація – тимчасове захоплення збройними силами вою­ючою сторони у міжнародному конфлікті території (або її частин) противника, що не зумовлює перехід суверенітету над щойно окупованою територією до держави, що окупує.

Опори ЄС – основні структурні елементи ЄС. “Перша опора” – діяльність ЄС в економічній і соціальній сферах; “друга опора” – діяльність ЄС в сфері спільної зовнішньої політики і політики безпеки, що здійснюється згідно з принципом міждержавного співробітництва; “третя опора” – діяльність ЄС у сфері внутрішніх справ і юстиції, що здійснюється згідно з принципом міждержавного співробітництва.

Оптація (лат. орtacіо – бажання, вибір) – засіб зміни громадянства, що являє собою право жителів території, що перейшла за договором, на добровільний вибір одного з двох громадянств.

Основні принципи міжнародного права – норми поведінки, що одержали загальне визнання, закріплені у фундаментальних міжнародних документах, порушення яких спричиняє міжнародно-правову відповідальність.

Оренда території – тимчасове цільове використання однією державою частини території іншої держави, здійснюване на договірній основі.

П

Парафування (фр. paraphe – скорочений підпис) – одна зі стадій укладання договору, що надає підтвердження автентичності тексту міжнародного договору і супроводжується поставленням ініціалів уповноважених договірних сторін на тексті документів.

Переміщені особи – особи, насильно вивезені в іншу державу для використання на примусових роботах.

Піратство – неправомірний акт насильства, затримання або грабежу у відкритому морі або в місці, що перебуває поза юрисдикцією будь-якої держави, що чиниться з особистими цілями екіпажем чи пасажирами приватного судна або літального апарата і спрямований проти осіб або майна, що знаходяться на їх борту.

Повноваження – документ, що свідчить про право названої у ньому особи, представляти інтереси держави у міжнародних справах, вести переговори і підписувати міжнародні угоди.

Податкове право ЄС – сукупність податкових норм установчих договорів, нормативно-правових актів, прийнятих інститутами ЄС, загальних принципів права, що застосовуються до податкових відносин, а також сукупність положень рішень Суду ЄС з податкових питань.

Політичний союз – союз держав, які проводять спільну зовнішню і оборонну політику.

Посередництво – засіб мирного розв'язання спорів, що полягає в організації переговорів на прохання сторін, що спорять, третьою стороною (державою, міжнародною організацією, главою держави, окремою особою).

Правонаступництво у міжнародному праві – перехід прав і обов'язків від одного суб'єкта міжнародного права до іншого при виконанні відповідальності за міжнародні відносини певної території.

Право ЄС – правовий порядок, запроваджений засновницькими договорами, характеризується своєю автономністю та внутрішнім узгодженням власної системи правових джерел, а також специфічною природою взаємовідносин, що існують між правовими нормами Європейського Союзу та національними правовими системами держав-членів.

Право притулку – надання особі можливості переховування на території іноземної держави (або дипломатичного представництва, консульської установи, військовому кораблі) від переслідувань політичного характеру.

Превентивні заходи - колективні заходи, що застосовуються спільнотою держав на основі Статуту ООН і спрямовані на попередження загрози миру, порушення миру або акту агресії.

Преференційний режим – особливий пільговий економічний режим, наданий однією країною іншій без поширення на треті країни.

Привілеї – особливі правові переваги, надані Головам держав і урядів, членам парламенту та представникам іноземних держав і міжнародних організацій з метою більш ефективного виконання своїх обов'язків.

Прилегла зона – район відкритого моря, що прилягає до територіальних вод прибережної держави, встановлений для запобігання порушення визначених правил у межах територіальних вод.

Пролонгація міжнародного договору – продовження терміну договору за згодою його учасників.

Промульгація міжнародного договору (лат. рromulgatio - оголошення, оприлюднення) – офіційне опублікування міжнародного договору, після чого міжнародний договір набуває юридичної сили у відповідній державі, якщо до цього моменту він вже вступив в силу або якщо інше не передбачено в ньому самому.

Рада ЄС – базова інституція Європейського Союзу, до компетенції якої входить розробка законодавства ЄС, визначення його політичних цілей, координація національної економічної політики, врегулювання розбіжностей між країнами-членами. Складається з представників урядів (міністрів) усіх країн-членів.

Ратифікація – затвердження міжнародного договору ви­щим органом державної влади.

Рахункова палата – базова інституція Європейського Союзу, яка здійснює перевірку ведення рахунків, законності і правильності фінансових операцій в ЄС.

Регламент — нормативно-правовий акт загального характеру, всі елементи якого є обов'язковими для всіх суб'єктів права Євросоюзу і який є актом прямої дії, тобто підлягає застосуванню органами влади та судовими установами всіх держав-членів незалежно від того, виступала дана держава за їх прийняття чи ні.

Реінтеграція – спрощена процедура відновлення громадянства особи, яка раніше його мала, але за якихось причин втратила.

Реновація міжнародного договору – поновлення припиненого міжнародного договору зацікавленими державами.

Репатріація – процес повернення у країну громадянства (постійного проживання, походження) осіб, які опинилися через певні обставини на території іншої держави.

Репарація – відшкодування збитків, що з'явилися в результаті порушення міжнародного-правового зобов'язання грошима, товарами або послугами (наприклад, грошова компенсація за збитки, завдані одній державі у результаті агресивних дій іншої держави).

Репресалії – правомірні примусові міри держав, що вчинили правопорушення (наприклад, ембарго).

Реституція – відновлення попереднього становища (наприклад, відновлення будівель, що постраждали в результаті міжнародного правопорушення держави).

Ресторація – відновлення державою-правопорушником юридичного стану, що існував до моменту порушення (наприклад, анулювання актів законодавчої влади держави, що порушують міжнародні договори).

Реторсія – відповідні примусові заходи держави, які вчинені у відповідь на недружній акт або правопорушення (наприклад, підвищення мита на товари, що відправляються з держави-правопорушника).

Рішення – індивідуальні акти вторинного права, які можуть бути адресовані державі-члену, підприємству чи приватній особі, покликані застосовувати положення угод у якійсь конкретній ситуації, а також служать засобом адміністративного виконання європейського права.

Розширення ЄС – збільшення кількості країн-учасниць інтеграційного об’єднання.

Санкція – індивідуальні або колективні примусові заходи, що застосовуються до держави-правопорушника з метою припинення його неправомірної поведінки або покарання за таку поведінку.

Сатисфакція – нематеріальна форма міжнародної відпові­дальності держави-правопорушника за заподіяння шкоди честі і гідності потерпілої держави (наприклад, надання пояснень офіційного характеру).

Сили швидкого реагування – спільний військовий контингент держав-членів ЄС, призначення якого — участь у воєнних операціях з вирішення міжнародних конфліктів.

Спільна зовнішня політика та політика безпеки (СЗППБ) — одна із двох міжурядових “опор” Європейського Союзу, започаткована Договором про Європейський Союз замість так званої “європейської політичної співпраці”. СЗППБ має на меті формування спільної оборонної політики, яка може, зрештою, привести до єдиної системи оборони.

Субсидіарність - один з основоположних принципів Європейського Союзу, згідно з яким Спільнота вдається до будь-яких заходів лише в тому разі, якщо вони ефективніші за відповідні заходи на національному, реґіональному або місцевому рівнях (виняток становлять сфери виняткової компетенції Спільноти).

Субституція – форма матеріальної відповідальності, що являє собою заміну неправомірно ушкоджених або знищених матеріальних цінностей (устаткування, транспортних засобів і т. п.) на аналогічні.

Суб'єкти міжнародного права – учасники міжнародних відносин, які володіють міжнародними правами й обов'язками, самостійно здійснюють їх на основі міжнародного права і несуть міжнародно-правову відповідальність.

Суверенітет держави – верховенство держави на своїй території та незалежність у між­народних відносинах.

ТАСІС програма – програма ЄС з метою технічної допомоги країнам СНД і Монголії.

ТЕМПУС програма – програма транс’європейського співробітництва у сфері вищої освіти, фінансована ЄС.

Територіальні води – прибережна морська смуга шириною не більше 12 миль, яка вимірюється від лінії найбільшого відливу або прямих вихідних ліній як на материку, так і на островах, що входять до складу прибережної держави і перебувають під її повним суверенітетом.

Тлумачення міжнародного договору – з'ясування справжнього наміру сторін і змісту його положень.

Трансферт – передача населення території, що переходить з-під суверенітету однієї держави під суверенітет іншої, відповідно з одного громадянства в інше. Трансферт здійснюється на основі міжнародного договору й в автоматичному режимі застосовується рідко.

Факультативний Протокол – різновид багатостороннього міжнародного договору, що підписується у формі самостійного документа, зазвичай, у зв'язку з укладенням основного договору і як додатки до нього (але не є його невід'ємною частиною).

Філіація – набуття громадянства за народженням.

Форс-мажор – обставина, що звільняє державу від міжнародно-правової відповідальності – непереборна сила, надзвичайна і невідворотна за даних умов подія у вигляді повеней, землетрусів, ураганів та інших стихійних лих, а також військові дії.

Ц

Цесія – платна або безоплатна передача частини території однієї держави іншій на підставі угоди між ними.

Юстиція та внутрішні справи (ЮВС) — одна із двох міжурядових “опор” Європейського Союзу, яку юридично було інституційовано Договором про Європейський Союз, має на меті регулювання співпраці з питань імміграції, кордонів, боротьби з розповсюдженням наркотиків та злочинністю, координація співробітництва органів юстиції держав-членів.

* Джерела:

1. Додонов В. Н. Международное право [Текст]: словарь-справочник / В. Н. Додонов [и др]; ред. В. Н. Трофимов. – М.: Инфра-М, 1997.

2. Європейський Союз: словник-довідник / [ред.-упоряд. М. Марченко]. — 2-ге вид. — К.: К.І.С., 2006.

3. Словник довідник Європейського Союзу. К.: Видавництво “К.І.С. – Київ.Інформація.Сервіс” – 2001.

4. Термінологічнийсловник: Міжнародне публічне право /[Електронний ресурс] – Режим доступу: http://ebooktime.net/book_247.html

5. Тимченко Л.Д. Міжнародне право: Навч. Посіб. Для дистанційного навчання/ Леонід Тимченко – К.: Університет «Україна», 2007. – С. 206 – 215.

8. ЛАТИНСЬКІ ТЕРМІНИ, НАЙЧАСТІШЕ ВЖИВАНІ У МІЖНАРОДНОМУ ПРАВІ*

ab initio mundi – з часу заснування світу, з давніх-давен

ab invito – проти своєї волі

ad hoc – для певного випадку

ad indefinitum, infinitum – невизначено, до нескінченності

ad instantiam partio – на вимогу сторони

ad legem – згідно з законом

ad modum – за зразком, так само

ad referendum – відкласти для подальшого розгляду

adversus bonos mores – проти добрих намірів

adversus omnes – стосовно всіх

altum mare – відкрите море

animo dominandi – з наміром контролювати

animus signandi – намір підписати

ante bellun – до війни

antiqua custuma – давній звичай

at large – посол з особливих доручень

arrestatio navium – арешт суден

avis consultatif – консультативне заключення

bona fide – той, що добросовісно виконує

capitis deminutio – обмеження правоздатності

casus – справа, подія, випадок

casus belli – привід до оголошення війни

casus foederis – випадок, що підпадає під положення договору

causa – причина, справа, підстави, міркування

causa impotentiae – через неможливість

civis – громадянин

civitas – держава або уряд

charta communis – угода, виконана двома сторонами

collegium – юридична особа

comitas gen tium – міжнародна ввічливість

communis scriptura – спільний документ, договір

compensatio – зарахування зустрічних пропозицій

conditio sine qua non – необхідна умова

consensus omnium – загальна згода, загальне визнання

consuetudines – звичай

consulato del mar – консульські правила для море­плавства

contractus – договір

cujus regio ejus lingua – чия територія того і мова

cujus regio ejus religio – чия територія того і релігія

damnum sine injuria – збиток без порушення прав

de conf lictu legum – про колізію законів

de facto – фактично

delictum – неправомірна дія, правопорушення

divide et impera – розділяй і володарюй

de jure – юридично; правомірно

diploma – воскові дощечки

dolus dans locum contractui – обман, що призвів до укладення угоди

dominium – панування, контроль, власність

epistola – письмове повідомлення; лист

ex concessione – шляхом передачі

ex contractu – те, що випливає з договору

ex lege – згідно з правом; за законом

ex parte – односторонньо, в інтересах однієї сторони і на шкоду іншій стороні

ex proprio vigore – автоматично, своєю силою

extra territovium – за межами або поза територіаль­ними кордонами

ex proprio vigore – автоматично, своєю силою

extra territorium – поза територіальними кордонами

fabula – угода, договір, контракт

factum reputabitur voluntate – дія оцінюється залежно від наміру

fasito consensi – за мовчазної згоди

finalis concordia – остаточна угода сторін

fraus dans lecum contractui – обман, що зумовив укладення договору

In adversum – проти волі або без згоди

in alieno solo – на чужій землі

in perpetuum – без обмеження строку

inductio – анулювання, викреслення

infra metas – у межах кордонів

inter partes – між сторонами

ipso facto – згідно з фактом

jus belli – право війни

jus civitatis – право громадянства

jus cogens – імперативна правова норма

jus gentium – римське "право народів"

jus sanguinis – (національність), що ґрунтується на принципі крові

jus scriptum – писане право

jus soli – (національність), що ґрунтується на принципі місця народження

largo – члени спеціальних дипломатичних місій

lex contractus – договірне право

lex mercatoria – торгове право

literae procuratoriae – повноваження, доручення

mutatis mutandis – з відповідними змінами

mutuus consensus – взаємна угода

nam silent leges inter arma – бо закони мовчать серед зброї

omnium consensu – за загальною згодою

opinio juris gentium – міжнародний правовий світогляд

рacta sunt servanda – договорів потрібно дотримуватись

par in parem imperium non habet – рівний перед рівним не має переваги

pari passu – поступово, рівномірно

persona non grata – небажана особа

post hoc – після цього, внаслідок цього

post terminum – після закінчення строку

pro re nata – у разі необхідності

pro tempore – тимчасово

proviso – виняток

rebus sic stantibus – докорінна зміна обставин

res controversa – предмет спору

res intégra – безпрецедентний випадок

reus promittendi – сторона в договорі, яка бере на себе зобов'язання

reus stipulandi – сторона в договорі, щодо якої береться зобов'язання

sancti habeantur legati – посли вважаються недоторканними

sensu lagro – у широкому розумінні

sensu stricto – у вузькому розумінні

sic subscribitur – це засвідчено (підписано)

signum temporis – ознака часу

status guo – стан речей до змін

ultimatum – остання пропозиція під час переговорів про врегулювання спору

ultima ratio – останній варіант, остаточний доказ

via media – через посередництво

veto – негативний голос

vis major – непереборна сила; непередбачена подія

* Джерела:

1. Литвинов В.Д. Латинсько-український словник / В.Д. Литвинов – К.: Українські пропілеї, 1998.

2. Мацко А.С. Міжнародне право: Навч. посіб. / Анатолій Мацко – К.: МАУП, 2002. – С.149 - 160.

3. Cловарь иностранных слов. – 14-е изд., испр. – М.: Русский язык, 1987 – с.599 - 607.

4. ABBYY Lingvo Multilingual Electronic Dictionary /[Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.am-soft.ua/site/page1733.html

9. СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

Оцінювання знань студентів здійснюється за 100-бальною шкалою. Завдання поточного контролю оцінюється в діапазоні від 0 до 50 балів (включно), Підсумковою оцінкою з навчального курсу є сума набраних балів за результатами поточного контролю, модульної контрольної роботи та екзамену: (50+50=100 балів).

Розподіл балів при рейтинговій системі з навчальної дисципліни “Міжнародне право та право Європейського Союзу”

галузі знань 0304 “Право”, напряму підготовки 6.030401 “Правознавство”

	Модуль І = 21 бал
Теми	Т.1	Т.2	Т.3	Т.4	Т.5	Т.6	Т.7	МКР 4 балів	Підсумкова атестація з І-го модулю (формування сумарної оцінки)
Кількість балів за теми	3,5	2,5	2,5	2,5	1,5	1,5
Активність на семінарських заняттях
Виконання самостійної роботи	0,5	0,5	0,5	0,5	0,5	0,5	0,5
Виконання індивід.-консультаційної роботи							0,5
	Модуль ІІ = 29 балів
Теми	Т.8	Т.9	Т.10	Т.11	Т.12	Т.13	Т.14	Т.15	Т.16	МКР балів	Підсумко ва атестація М1+М2=50   21 + 29 = 50
Кількість балів за теми		2,5		2,5	2,5	2,5	2,5	2,5
Активність на семінарських заняттях
Виконання самостійної роботи	0,5	0,5	0,5	0,5	0,5	0,5	0,5	0,5	0,5
Виконання індивід.-консультаційної роботи	0,5		0,5						0,5
	Модуль ІІІ = 17 балів
Теми	Т.17	Т.18	Т.19	Т.20	Т.21			МКР 4 бали	Підсумкова атестація з І-го модулю (формування сумарної оцінки)
Кількість балів за теми
Активність на семінарських заняттях
Виконання самостійної роботи	0,5	0,5	0,5	0,5	0,5
Виконання індивід.-консультаційної роботи	0,5	0,5	0,5	0,5	0,5
	Модуль ІV = 33 бали
Теми	Т.22	Т.23	Т.24	Т.25	Т.26	Т.27	Т.28	Т.29	Т.30	МКР 4 бали	Екзамен 50 балів	Підсумкова атестація ((М1+М2)+(М3+М4))/2+Екзамен=100
Кількість балів за теми	2,5			2,5	2,5	2,5	1,5	1,5
Активність на семінарських заняттях
Виконання самостійної роботи	0,5	0,5	0,5	0,5	0,5	0,5	0,5	0,5	0,5
Виконання індивід.-консультаційної роботи		0,5	0,5						0,5
Виконання індивідуальної роботи	7 балів

Розподіл балів при рейтинговій системі

з навчальної дисципліни “Міжнародне право та право Європейського Союзу” галузь знань 0304 „Право”

напрям підготовки 6.030402 „Правоохоронна діяльність”

	Модуль І= 6,25 балів
Теми	Т.1	Т.2	Т.3	Т.4	Т.5	Т.6	Т.7
Кількість балів за теми	1,25	0,25	0,25	1,25	1,25	1,25	1,75
Активність на семінарських заняттях
Виконання самостійної роботи	0,25	0,25	0,25	0,25	0,25	0,25	0,25
Виконання індивідуальної роботи							0,5
Модуль ІІ= 14,75 балів	МКР
Теми	Т.8	Т.9	Т.10	Т.11	Т.12	Т.13	Т.14	Т.15	Т.16	МКР= 7 балів
Кількість балів за теми	1,25	1,25	1,25	0,25	1,25	0,75	0,75	0,75	0,25
Активність на семінарських заняттях
Виконання самостійної роботи	0,25	0,25	0,25	0,25	0,25	0,25	0,25	0,25	0,25
Виконання індивідуальної роботи						0,5	0,5	0,5
Модуль ІІІ= 17,75 балів	МКР
Теми	Т.17	Т.18	Т.19	Т.20	Т.21	Виконання інд. Завд. 5 балів	МКР= 6 балів
Кількість балів за теми	1,25	1,25	1,25	1,75	1,25
Активність на семінарських заняттях
Виконання самостійної роботи	0,25	0,25	0,25	0,25	0,25
Виконання індивідуальної роботи				0,5
Модуль ІV= 11, 25 балів	ПМК 50 балів
Теми	Т.22	Т.23	Т.24	Т.25	Т.26	Т.27	Т.28	Т.29	Т.30	М1 + М2 +М3+М4+ ПМК Р = 100 балів
Кількість балів за теми	1,25	1,25	1,25	0,25	1,25	1,25	1,25	1,75	1,75
Активність на семінарських заняттях
Виконання самостійної роботи	0,25	0,25	0,25	0,25	0,25	0,25	0,25	0,25	0,25
Виконання індивідуальної роботи								0,5	0,5

Дата добавления: 2015-06-04