Характеру

Захист населення і території від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру здійснюється на принципах:

- пріоритетність завдань, спрямованих на рятування життя та збереження

здоров'я людей і довкілля;

- безумовного надання переваги раціональній та превентивній безпеці;

- вільного доступу населення до інформації щодо захисту населення і

території від надзвичайних ситуацій техногенного та природного

характеру;

- особистої відповідальності і піклування громадян про власну безпеку,

неухильного дотримання ними правил поведінки та дії у надзвичайних

ситуаціях техногенного та природного характеру;

- відповідальність у межах своїх повноважень посадових осіб за

дотримання вимог цього Закону;

- обов'язковості завчасної реалізації заходів, спрямованих на запобігання

виникненню надзвичайних ситуацій техногенного та природного

характеру та мінімізацію їх психосоціальних наслідків;

- урахування економічних, природних та інших особливостей територій і

ступеня реальної небезпеки виникнення надзвичайних ситуацій

техногенного та природного характеру;

- максимально можливого, ефективного і комплексного використання

наявних сил і засобів, які призначені для запобігання надзвичайних

ситуацій техногенного та природного характеру і реагування на них.

Права громадян України у сфері захисту населення і

територій від НС:

Громадяни України у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру мають право на:

- отримання інформації про надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру, що виникли або можуть виникнути, та про заходи необхідної безпеки;

ІЗ

- забезпечення та використання засобів колективного і індивідуального захисту, які призначені для захисту населення від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру у разі їх виникнення;

- звернення до місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з питань захисту від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру,

- відшкодування згідно із Законом шкоди, заподіяної їх здоров'ю та майну внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;

- компенсацію за роботу у зонах надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;

- соціально-психологічну підтримку та медичну допомогу, в тому числі за висновками Державної служби медицини катастроф та/або лікарсько-трудової комісії, на медико-реабілітаційне відновлення у разі отримання важких фізичних та психологічних травм;

- інші права у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру відповідно до законів

України.

Основні заходи у сфері захисту населення від НС

1. Інформування та оповіщення:

Інформування та оповіщення у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру є основним принципом та головним і невід'ємним елементом усієї системи заходів такого захисту.

Інформацію у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру становлять відомості про надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру, що прогнозуються або виникли, з визначенням їх класифікації, меж поширення і наслідків, а також засоби та методи реагування на них.

Інформація у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, діяльність центральних та місцевих органів виконавчої влади, виконавчих органів рад у цій сфері є гласними і відкритими, якщо інше не передбачено законом.

Центральні та місцеві органи виконавчої влади, виконавчі органи рад зобов'язані надавати населенню через засоби масової інформації оперативну і достовірну інформацію про стан захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, про виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, методи та засоби їх захисту, вжиття заходів щодо забезпечення безпеки.

Оповіщення про загрозу виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру і постійне інформування населення про них забезпечу­ються шляхом:

Поточна дезінфекція проводиться у безпосередньому оточенні хворого у приміщенні (квартира, лікарня і т.д.) для знищення збудників хвороби після виділення їх хворим. З цією метою часто провітрюють приміщення, знезаражують сечу, кал, мокротиння, залишки їжі, білизну хворого, кілька разів на добу (не менше 3 разів) роблять вологе прибирання з дезінфікуючими засобами і т.д.

Заключна дезінфекція проводиться в епідемічному осередку один раз, відразу після ізоляції хворого, але не пізніше, ніж за 6 - 12 годин після його госпіталізації, одужання або смерті.

Для дезінфекції використовують дезінфікуючі засоби, які мають здатність знищувати збудників інфекційних хвороб в середовищі, що оточує людину. Дезінфекцію проводять фізичними, хімічними і комбінованими методами.

Фізичні методи передбачають використання високої температури (кип'ятіння, прогрівання гарячим повітрям, водяною парою, обпалювання, спалювання), ультразвуку, рентгенівських, ультрафіолетових, інфрачервоних променів і т.д.

~ Хімічні методи засновані на використанні дезінфікуючих засобів: хлорного вапна (0,1-4% розчин), хлорамінів (0,2-5% розчин), розчину пероксиду водню (1-6%), гіпохлориду кальцію (3-5-10%), формаліну (40%), лізолу (2-3-5-10%) та ін.

Комбіновані методи припускають послідовне використання кількох засо­бів. Наприклад, знезараження посуду здійснюють шляхом попереднього миття у проточній воді із застосуванням миючих засобів, а потім її на 60 хвилин вміщують у розчин хлораміну.

Евакуаційні заходи

Організація та проведення евакуаційних заходів.

Евакозаходи, як спосіб захисту населення, бувають двох різновидів -розосередження і евакуація, суть яких полягає в завчасному переміщенні людей із місця, де можливе утворення осередку ураження в умовах надзвичайних ситуацій, у безпечні райони.

Практичні заходи евакуації населення як організованого його виведення із районів можливого впливу наслідків НС (якщо виникає безпосередня загроза житло та заподіяння шкоди здоров'ю людини) плануються на випадок:

- загальної аварії на атомній станції;

- всіх видів аварій з викидом сильнодіючих отруйних речовин (СДОР), внаслідок яких виникає безпосередня загроза життю та заподіяння шкоди здоров'ю людини, що проживає у зоні можливого ураження;

- загрози катастрофічного затоплення місцевості;

- масових лісових і торф’яних пожеж, що загрожують населеним пунктам;

- землетрусів та інших геофізичних і гідрометеорологічних явищ з тяжкими наслідками.

Підставою для практичного здійснення заходів евакуації є фактичні показники

отруйної дії. Спалювання підлягають і розчинники, які були використані для змивання ОР з заражених поверхонь.

• Хімічний спосіб дегазації засновано на використанні властивості хімічно активних речовин вступати у взаємодію з ОР з утворенням неотруйних сполук. Він дозволяє швидко провести надійну дегазацію і виключає небезпеку зараження при наступному використанні дегазованих предметів.

Дегазація також, як і дезактивація, поділяється на часткову і повну. Всі речовини, які використовуються для дегазації, можна розділити на наступні групи:

- Хлорвміщуючіокислювачі (хлорне вапно, гіпохлорит кальцію, хлорамін

та ін).

- Луги (гідроксид натрію, гідрокарбонат амонію, водний розчин аміаку,

карбонат натрію та ін).

- Органічні розчинники (діхлоретан, тетрахлорметан, бензин, гас, спирт

тощо).

- ІПП-8.

- Поглиначі ОР (тирса, торф, вугілля, шлак тощо).

Мета, види і способи дезінфекції

Дезінфекція це знищення хвороботворних мікробів у зовнішньому середовищі. Розрізняють профілактичну та осередкову дезінфекцію.

1. Профілактичну дезінфекцію проводять незалежно від наявності
інфекційних захворювань з метою їх попередження. Профілактичній дезінфекції
піддають місця великого скупчення і пересування людей (вокзали, аеропорти,
поїзди, пароплави, метро, ринки, кінотеатри, дитячі заклади, поліклініки, готелі,
гуртожитки, лазні, громадські туалети тощо).

Вона передбачає:

- провітрювання приміщень;

- вологе прибирання з використанням 0,5-1% розчину хлорного вапна або

хлораміну;

- просушування на сонці м'яких речей (килими, ковдри, покривала тощо),

чищення їх пилососом або вибивання на відкритому повітрі;

- миття рук перед їжею;

- хлорування водопровідної води;

- кип'ятіння питної води з відкритих джерел води;

- пастеризацію і кип'ятіння молока;

- консервування продуктів харчування;

- боротьбу з перенощиками і збудниками хвороб (дезінсекція, дератизація

тощо).

2. Дезінфекція в епідемічному осередку, тобто місці (квартира, двір,
гуртожиток та ін.), де виявлено інфекційного хворого. Вона буває поточною і
заключною.

38
- завчасного створення і підтримки в постійній готовності

загальнодержавної і територіальних автоматизованих систем

централізованого оповіщення населення;

- організаційно - технічного з'єднання територіальних систем

централізованого оповіщення і систем оповіщення на об'єктах

господарювання;

- завчасного створення та організаційно-технічного з'єднання з системами

спостереження і контролю постійно діючих локальних систем оповіщення

та інформування населення в зонах можливого катастрофічного

затоплення, районах розміщення радіаційних і хімічних підприємств,

інших об'єктів підвищеної небезпеки;

- централізованого використання загальнодержавних і галузевих систем

зв'язку, радіодротового, телевізійного оповіщення, радіотрансляційних

мереж та інших технічних засобів передавання інформації.

Дата добавления: 2015-06-04