Порядок скликання загальних зборів

Порядок голосування

Голосування відбувається по-різному в різних товариствах. Існують такі підходи:

- «одна акція або частка в статутному капіталі - один голос» - це правило застосовується при голосуванні в AT та ТОВ/ТДВ;

- «один учасник товариства (член кооперативу) - один голос» - у кооперативах, що є основним принципом кооперації (ст. 4 Закону «Про кооперацію»;

- останнє правило є загальноприйнятим, але може бути змінено в заснов­ницькому договорі повного або командитного товариства (ст.121 ЦК).

При голосуванні слід ураховувати таке:

- у загальних зборах мають право брати участь усі учасники, хоча голосувати можуть не всі (наприклад, власники привілейованих акцій за загальним правилом не мають права голосу, якщо інше не передбаче­но статутом товариства);

- бути присутніми на загальних зборах можуть і члени виконавчого органа товариства, які не є його учасниками (акціонерами) і тому не мають права голосувати.

Загальним правилом є те, що кожен учасник товариства має право голосу. У ч. 2 ст. 42 Закону «Про акціонерні товариства» навіть зафік­совано правило, що акціонер не може бути позбавлений права голосу.

Між тим у ч. З ст. 98 ЦК встановлюється, що учасник товариства не має права голосу при вирішенні загальними зборами двох питань:

- щодо вчинення з ним правочину;

- щодо спору між ним і товариством.

І хоча не уточнюється, який саме спір або правочин заважає учасни­ку брати участь у прийнятті рішення загальними зборами, аналіз спеці­ального законодавства свідчить, що це стосується внутрішніх корпора­тивних конфліктів та спорів.

У цих випадках учасник товариства не набуває права голосу і тому не можна стверджувати, що він його позбавляється. У ст. 42 Закону «Про акціонерні товариства» йдеться про неможливість позбавлення права

акціонера насамперед рішеннями самих загальних зборів. Натомість евидно, що це питання є непростим і потребує додаткових пояснень як нодавчого, _так j _Суд_ОВИХ органів при застосуванні вказаної норми.

Порядок скликання загальних зборів визначається законом і уста­новчими документами товариства. Він може бути достатньою мірою деталізований в законі, як це зроблено в Законі «Про акціонерні това­риства» стосовно загальних зборів акціонерів і навпаки - в законі можуть визначатися лише загальні вимоги до цього порядку.

Деталізація, що міститься в Законі «Про акціонерні товариства», пояснюється тим, що за загальним правилом в AT існує велика кількість акціонерів і закон покликаний забезпечити достатньо зважений механізм, який забезпечив би їм усім безперешкодну реалізацію їх права на участь у загальних зборах. Особливо це стосується дрібних акціонерів, які через незначну кількість акцій не можуть впливати на прийняття рішень і тому їхні пропозиції, у тому числі щодо порядку скликання загальних зборів, навіть якщо вони були б висловлені, можуть нехтуватися. Тому розраховувати, що в установчих документах товариства будуть поміще­ні норми, запропоновані дрібними акціонерами, не доводиться. А відтак, цю функцію взяв на себе законодавець.

Загальні збори учасників товариства класифікуються за періодич­ністю проведення на чергові (річні) та позачергові. Чергові загальні збори учасників повинні проводитись, зокрема, в AT та виробничих кооперативах не рідше одного разу на рік (ст. 45 Закону України «Про господарські товариства», ч. 2 ст. 32 Закону України «Про акціонерні товариства», ч. 4 ст. 15 Закону України «Про кооперацію»), у ТОВ не рідше двох разів на рік, якщо інше не передбачено в статуті товариства (ст. 61, ч. З ст. 65 Закону України «Про господарські товариства»). Частина 4 коментованої статті закріплює норму, відповідно до якої по­рядок скликання загальних зборів визначається в установчих докумен­тах товариства, хоча спеціальне законодавство може містити імператив­ні норми щодо цього. Так, Закон України «Про кооперацію» передбачає, Що чергові збори кооперативу скликаються правлінням або головою кооперативу у разі потреби, але не рідше одного разу на рік, про що члени кооперативу повинні бути повідомлені не пізніше ніж за 10 днів До визначеного строку їх проведення (ст. 15).

U2 €«^M-

За загальним правилом скликає загальні збори або виконавчий орган або наглядова рада. Так, для AT Законом України «Про акціонерні то­вариства» це передано до компетенції наглядової ради. У ТОВ/ТДВ та інших юридичних особах це функція виконавчого органу. Часто є по­треба у прийнятті внутрішнього акта, яким би деталізувався порядок скликання загальних зборів та дії відповідного органу юридичної особи щодо цього, включаючи строки, повідомлення, прийняття пропозицій з порядку денного тощо. У будь-якому разі вся ця процедура є більш-менш зрозумілою. Але це стосується чергових загальних зборів.

Іноді виникає необхідність й у скликанні позачергових загальних зборів і це робиться часто з ініціативи самих учасників, які вбачають у цьому потребу. При цьому ч. 4 ст. 98 ЦК встановлює право учасникш, які володіють не менш як десятьма відсотками голосів, вимагати скликання загальних зборів. Зазначена вимога адресується тому органу юридичної особи, на який покладено обов'язок щодо скликання зборш. Цей орган зобов'язаний виконати всі необхідні дії зі скликання зборів на вимогу учасників. Між тим, якщо він цього не зробить, учасники вправі самі скликати загальні збори. У такому разі вони мусять виконати всі вимоги до скликання, передбачені законом. У подальшому (після проведення загальних зборів) юридична особа має компенсувати учасникам витрати, на проведення діяльності зі скликання загальних зборш.

Дата добавления: 2015-06-04