Порядок скликання зборів

Порядок скликання загальних зборів визначається в статуті ТОВ і може бути врегульований регламентом.

Порядок скликання загальних зборів учасників передбачає 5 стадій:

- ухвалення рішення про скликання зборів;

- формування порядку денного;

- повідомлення учасників про загальні збори;

- доповнення порядку денного відповідно до пропозицій учасників;

- повідомлення учасників про зміни в порядку денному.

Періодичність та підстави скликання зборів. Залежно від періо­дичності проведення загальні збори поділяються на чергові та поза­чергові. Чергові (річні) загальні збори скликаються не рідше ніж це

454 ^P*^ передбачено законом або установчим документом. Загальні збори учас­ників ТОВ скликаються не рідше 2 разів на рік (ст. 61 Закону «Про господарські товариства»). Диспозитивний характер цієї норми до­зволяє встановити в статуті іншу періодичність (наприклад, 4 рази на рік). Однак, ураховуючи складність процедури скликання зборів і ви­трати, пов'язані з цим, передбачати більшу періодичність чергових зборів недоцільно. У цьому випадку товариство зобов'язане буде їх про­водити. Якщо виникне потреба збиратися частіше, ніж один раз на рік, можна скликати позачергові збори.

Законом не визначено, хто саме може бути ініціатором чергових зборів у товаристві. Вважаємо, що це має бути голова товариства. Ініціаторами позачергових зборів можуть бути:

- голова товариства. Позачергові загальні збори учасників скли­каються головою товариства при наявності обставин, зазначених у статуті, у разі неплатоспроможності товариства, а також у будь-якому іншому випадку, якщо цього потребують інтереси ТОВ в цілому, зокрема, якщо виникає загроза значного скорочення ста­тутного капіталу;

- виконавчий орган. Загальні збори учасників товариства повинні скликатися також на вимогу виконавчого органу (ст. 61). У тако­му разі виконавчий орган вправі скликати збори сам, без голови товариства;

- ревізійна комісія. Ревізійна комісія має право ставити питання про скликання позачергових загальних зборів учасників, якщо виникла загроза суттєвим інтересам товариства або виявлено зловживання посадовими особами товариства (ст. 63). Голова ревізійної комісії повинен звертатися до голови ТОВ або ви­конавчого органу;

- учасники, що володіють у сукупності більш як 10% голосів. Це слідує з ч. 4 ст. 98 ЦК, яка діє стосовно всіх товариств. Тому нор­му ч. 4 ст. 61 Закону «Про господарські товариства», яка надає таке право лише учасникам, які мають понад 20% голосів, слід вважати такою, що не діє.

Строк проведення зборів установлюється головою товариства. На наш погляд, доцільною була б норма, яка зобов'язувала б голову скли-

-§^1^455

кати збори у строк, який вимагає ініціатор. На даний час голова това­риства, не порушуючи закону, може призначити збори, наприклад, через 10 місяців. Формальао вимогу скликати збори він виконав, а визначен­ня дати проведення зборів - це його право.

Слід зауважити, що законом не передбачено відповідальності за не­виконання обов'язку скликати збори. У певних випадках це можна роз­цінювати як зловживання посадовим становищем.

У вимозі про скликання позачергових зборів повинні бути зазначені:

- прізвище, ім'я, по батькові учасників (найменування юридичної особи - учасника), які ініціюють позачергові збори;

- розмір частки учасника;

- мотиви, з яких ініціюється скликання позачергових зборів;

- строки проведення зборів;

- питання, котрі пропонується внести до порядку денного.
Вимога підписується особою (особами), які її вносять.

Голова товариства не вправі вносити зміни у формулювання питань порядку денного позачергових загальних зборів, які скликаються на вимогу зазначених вище осіб.

Відмова у скликанні зборів. Законодавець не визначив підстав для відмови скликати позачергові загальні збори учасників на вимогу пере­лічених вище осіб. Однак такі підстави можна виявити «між рядків»:

- не дотримано порядку пред'явлення вимоги про скликання зборів;

- учасники, які вимагають скликання зборів, не є володільцями більше як 10% голосів;

- якщо жодне з питань, які винесені до порядку денного, не належить до компетенції загальних зборів учасників.

Увага! Законом не визначено, чи може рішення про від­мову скликати позачергові збори, бути оскаржене в суді. Вважаємо, що не може. Якщо відмовлено учасникам, що мають 10%, вони можуть захистити своє право шляхом скликання зборів самостійно. Тобто існує спеціальний спосіб захисту цього права. Якщо ж відмовлено раді чи ревізійній комісії, вони не можуть оскаржити це рішення через відсутність в цих органів процесуальної правосуб'єктності.

456 4**$$*Jb~ 3.3.26. Формування порядку денного

Формулювання питань, які включаються до порядку денного загаль­них зборів, здійснюється органами чи учасниками, які ініціювали скли­кання даних зборів. Питання необхідно формулювати так, як це перед­бачено статутом.

Включення до порядку денного загальних зборів питань, які носять узагальнений характер (наприклад, «Різне», «Організаційні питання» та їх еквіваленти), неможливе у зв'язку з тим, що такі дії порушують права акціонерів на попереднє ознайомлення з порядком денним. При виникненні спорів суди визнають рішення, прийняті під час розгляду «різного», недійсними.

У п. 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 р. № 13 зазначено, що в разі, якщо положення статуту та інших внутрішніх документів товариства суперечать Закону «Про господарські товари­ства», судам слід керуватися нормами закону. Зокрема, якщо у внутріш­ніх документах передбачено можливість вирішення на загальних зборах процедурних питань (питань, пов'язаних з порядком проведення за­гальних зборів тощо) без включення їх до порядку денного, такі поло­ження внутрішніх документів суд не повинен брати до уваги.

Ш

Увага! Судовим рішенням не можуть включатися питан­ня до порядку денного загальних зборів товариства.

Питання, внесене до порядку денного, повинно визначати коло об­ставин, які необхідно з'ясувати для прийняття рішення. Питання не повинно формулюватися як варіант рішення, коли припускається кіль­ка можливих рішень.

Як правило, не включаються до порядку денного так звані процедур­ні питання, які стосуються відкриття загальних зборів, обрання голови, секретаря зборів та лічильної комісії, установлення регламенту, поряд­ку внесення пропозицій на голосування, способу голосування, оголо­шення перерв, закриття зборів, підрахунку голосів, оформлення про­токолів лічильної комісії. Ці питання мають організаійний характер, спрямовані на забезпечення роботи зборів акціонерів. Однак, якщо підходити формально, то збори не вправі приймати рішення з будь-яких (а значить, і процедурних) питань, не включених до порядку денного.

-^lbS-4S7 Тому процедурні питання теж потрібно включати до порядку денного, а краще на збори їх взагалі не виносити, а вирішити у регламенті зборів або положенні про збори.

При формулюванні питань слід ураховувати пов'язаність одних питань з іншими. Тому всі пов'язані між собою питання доцільно об'єднувати в одне. У такому разі всі вони розглядатимуться і обговорюватимуться одночасно. У свою чергу резолюція зборів щодо цього питання може включати кілька рішень. Наприклад, розглядаючи одне питання про створення залежного товариства, збори можуть прийняти рішення про його створення, затвердження його статуту, призначення директора, формування статутутного капіталу.

Доповнення порядку денного відповідно до пропозицій учасників. Відповідно до ст. 61 Закону «Про господарські товариства» будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів.

Пропозиція вважається такою, що надана вчасно, якщо вона за 25 днів до дати проведення загальних зборів надана безпосередньо до канце­лярії товариства або відправлена рекомендованим листом на адресу, зазначену в повідомленні.

Пропозиція учасника щодо порядку денного повинна містити прі­звище, ім'я, по батькові (найменування) акціонера, що її вносить; місце проживання, повне формулювання питання, яке пропонується внести до порядку денного. Пропозиція повинна бути підписана учасником, що її вносить. Пропозиція адресується особі, яка скликає збори: голові товариства або виконавчому органу, учасникам, що володіють понад 10% голосів.

Формулювання «вправі вимагати розгляду», означає, що ТОВ зобов'язано ці питання розглянути.

Прийняття рішення з питань, не включених до порядку денного. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийма­тися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах (ст. 61 Закону «Про господарські товариства»). Згода висловлюється кожним учас­ником окремо. Треба розрізняти: і) розгляд питання, не включеного до порядку денного; 2) прийняття рішення з цього питання.

На нашу думку, збори вправі розглядати питання, не включені до порядку денного, навіть якщо хтось з учасників проти цього заперечує.

4S8 €sJM*-

Проте рішення з цих питань вони можуть ухвалювати лише за згодою усіх учасників.

Тут можливі два варіанти тлумачення цієї норми: і) або усі учасники погоджуються, що треба приймати певне рішення і погоджуються голо­сувати, але рішення приймається більшістю голосів, або 2) усі учасники голосують одноголосно.

На нашу думку, слід надавати перевагу першому варіанту. Неможли­вість вирішення питань, не включених до порядку денного загальних зборів учасників ТО В, є способом охорони прав учасників, які не гото­ві до розгляду цього питання. Однак, якщо всі учасники володіють необ­хідною інформацією і не потребують часу на підготовку своєї позиції з певного питання, то його розгляд, хоч би воно й не було включено до порядку денного, прав учасника не порушує.

Дата добавления: 2015-06-04