Строк виплати частки

Виплата частини прибутку товариства

Крім частки в майні ТО В, учасник вправі одержати частину прибут­ку, одержаного товариством в даному році до моменту виходу. При­буток товариства - це не гроші, як ми це традиційно сприймаємо, не майно товариства, а джерело його утворення. Іншими словами, при­буток - це пасивна стаття балансу, в той час як майном товариства є те, що відображене в його активі. Прибуток - це різниця між валовими доходами і валовими витратами.

Приклад. Учасник, який мав частку у розмірі 25% статутного капіта­лу ТО В, вийшов з товариства 01.07.2006 p. TOB у 2006 році одержало чистий прибуток у розмірі 100 000 гривень. Різниця не є майном; май­ном є грошові кошти, обладнання, товари, які придбані за рахунок прибутку, тобто майно на суму 100 000 гривень. Це майно відобража­ється в активі балансу і враховується під час розрахунку вартості част­ки учасника, який виходить з товариства. Учасник одержує вартість частини майна товариства у розмірі 25000 гривень і, крім того, частину прибутку - 25%, що за час його участі в товаристві (184 дні) становить 12534,25 гривень (100000 / 365 х 183 х 0,25). Разом учасник одержує 37534,25 гривень. Таким чином, учасник одержує за одне й те саме майно гроші двічі: по-перше, у складі вартості частини майна товариства, по-друге, у складі суми прибутку.

Цей висновок підтверджується й тим, що нерозподілений прибуток звітного року розташовано у рядку 480 балансу, який знаходиться в розділі «Власний капітал». Якщо вартість частки учасника, який ви­ходить, визначається як частина власного капіталу товариства, пропор­ційна розміру частки, то, очевидно, що сума прибутку (яка є частиною власного капіталу), вже до вартості частки включена.

Наведене означає, що норма ст. 54 Закону України «Про господарські товариства» в частині виплати учаснику частини прибутку є неправиль­ною, економічно необґрунтованою і повинна бути скасована. Однак оскільки навіть неообгрунтовані закони обов'язкові, учасник, який ви­ходить, має право збагачуватися за рахунок товариства.

^«1^5 507

Частка прибутку визначається за результатами поточного року на підставі даних річного балансу за формулою:

4n = Pn/36SxKd,

де Чп - частина прибутку;

Рп - нерозподілений прибуток звітного року (рядок 480 балансу),

365 - кількість календарних днів у році;

Кд - кількість календарних днів року до дня виходу.

Частина прибутку не виділяється, якщо за результатами року отри­мано збитки.

Товариство зобов'язане здійснити цю виплату згідно із законом. Спеціального рішення зборів не потрібно.

Строк виплати частки може бути встановлено статутом товариства. Якщо учасники такої норми не передбачили, застосовується норма, що міститься в ст. 54 Закону України «Про господарські товариства»: ви­плата частки провадиться після затвердження звіту за рік, в якому учасник вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу.

Частка може бути виділена не раніше затвердження звіту за рік. Річ­ний звіт затверджується зборами учасників товариства і подається в податкову інспекцію у двомісячний строк після закінчення року, тобто до 1 березня наступного року¹. Ця дата є певним орієнтиром для учас­ника. Здійснювати розрахунки до затвердження річного балансу това­риство не вправі, оскільки це буде порушенням ст. 54. Разом з тим за дострокову виплату частки відповідальності не передбачено. Максимальний строк розрахунку - 12 місяців з дня виходу. Проведення розрахунків допускається до спливу 12 місяців з дня виходу. Це граничний строк, тобто в останній день цього строку роз­рахунок повинен завершитися, а не розпочатися. ТОВ вправі виконати розрахунок частковими платежами на рахунок учасника або шляхом видачі йому грошей готівкою, а учасник зобов'язаний таке виконання прийняти, оскільки це не суперечить суті зобов'язання. ' Підпункт 4.1.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників подат­ків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. // Відо­мості Верховної Ради України. - 2001. - № 10. - Ст. 44.

Увага! Якщо учасник не згодний з розрахунком вартості частки, він вправі звернутися до суду з позовом про визнання права на одержання частини майна товариства.

Фактично предметом спору є вартість частки. У разі пропуску вста­новленого законом або статутом строку розрахунку учасник вправі вимагати стягнення її вартості в судовому порядку. З цього моменту він вправі також вимагати стягнення інфляційних витрат, відсотків річних, а також відшкодування неодержаних доходів. Однак, якщо між учасником і товариством існував спір щодо вартості частки, то товариство сплачує річні та інфляційні витрати за несвоєчасну виплату частки лише у ви­знаній і неоспорюваній ним суми; щодо присудженої судом суми - ли­ше з моменту набрання рішенням суду законої сили, оскільки до цього часу зміст грошового зобов'язання (сума) було не визначено.

Статут ТОВ може містити спеціальні норми щодо відповідальносі за несвоєчасний розрахунок з учасником. Строк позовної давності слід відраховувати в загальному порядку, тобто з дня, коли особа дізналася, або повинна була дізнатися про порушення своїх прав. Цим днем є останній день установленого законом 12-місячного строку або день спливу строку розрахунку, установленого статутом.

Дата добавления: 2015-06-04