Зразок картки

№ Риси характеру Оцінки

	Щирість
	Здатність подобатися
	Почуття гумору
	Сила характеру
	Вміння підтримати іншого
	Потреба в підтримці
	Цікава особистість

Окрім того у кожного сучасника будуть картки іншого зразка, де

вони можуть оцінити за тими ж пунктами інших учасників групи.

№ Риси характеру Учасники тренінгу

Можна зробити картку єдиною, тоді в першій колонці буде стояти ім’я того, хто оцінює, а потім імена інших учасників, у тому числі тренера. 0 балів – відсутність даної якості;

5 балів – середній бал;

10 балів – безумовна наявність;

від 1 до 4 – низьке вираження;

від 6 до 9 – високе вираження.

Можливі питання для обговорення:

- Хто-небудь поставив собі оцінку нижчу 3 балів?

- За що?

- Яка думка інших?

Висновок, який роблять підлітки самі або за допомогою тренера,

приблизно такий: наша самооцінка не завжди співпадає з оцінкою інших, тому що ми міркуємо про себе відносно власних думок і переживань, а оточуючісприймають лише наші вчинки.

ІV. Звіт учасників тренінгу.

- Яке самопочуття у вас після тренінгу?

- Що сподобалося, що викликало здивування?

- Чи виникали труднощі?

- Запишіть у щоденнику свої спостереження.

V. Домашнє завдання.

- Використовуйтезвертання на ім’я у спілкуванні з близькими,

друзями. Знайдіть привід звернутися на ім’я до неприємного або

нецікавого для вас співрозмовника. Запишіть у щоденнику, що ви при цьому відчули.__

Тема 2: «Невербальні комунікативні компоненти та їх роль у спілкуванні.»

Мета: ознайомити учасників із невербальними комунікативними

компонентами та їх роллю у спілкуванні.

І. Рефлексія.

ІІ. Вступне слово тренера про значення жесту у спілкуванні.

- Будь-яка інформація, що сприймається вербально, доповнюється невербальними компонентами – тоном голосу; жестами, мімікою, рухами тіла. Вони можуть підтверджувати те, що каже співрозмовник, а можуть і суперечити словам. І коли іноді виникає передчуття, що нам кажуть неправду, то насправді маємо на увазі помічену нами розбіжність між словами та мовою тіла.

Знання мови жестів допомагає точніше зрозуміти співрозмовника.

Основні комунікаційніжести зрозумілі нам від дитинства і мало чим відрізняються в усьому світі (посмішка – радість; похмуре чоло, сердиті очі – ворожість,агресія).

- Давайте перевіримо розуміння деяких із них.

Попередньо учасники групи отримують конверти із завданнями, в яких наявна інструкція про передачу заданої інформації за допомогою жестів (без участі міміки).

Завдання:

1. Піднята вгору рука з відкритою долонею (притягнення уваги).

2. Поплескування по плечу (прихильність, втіха).

3. Рухи вказівним пальцем, стиснутий кулак (загроза, попередження).

4. Притиснута до грудей долонь, рукостискання (прихильність).

5.Піднятий вгору великий палець («нема проблем»).

6. Рух вказівного пальця (підкликування)

7.Підняті догори руки з відкритими долонями, що повернуті до

партнера (примирення, визнання поразки).

8. Стискання плечима (нерозуміння, здивування).

9. Потирання рук («чудово»).

Треба пам’ятати, що жести бажано розглядати не ізольовано, а в

контексті ситуації. І тоді людина, яка стоїть на морозі зі схрещеними

руками, не буде сприйматися як потайна, а як та, що змерзла

Найбільш поширені жести й пози.

1. Обман - Дитина прикриває рот обома руками. Підліток

злегка прикриває рот однією рукою. Дорослий

злегка торкається носа або проводить рукою над

губою.

2.Чесність,відкритість,довіра-відкриті долоні.

3.Домінування,Агресивність-долоні опущені вниз.

4. Злостивість - Потирання долонь.

5. Розчарування,прихована ворожість Схрещення пальці рук, навіть якщо це супроводжується посмішкою.

6.Самовпевненість- Шпилеподібне положення з’єднаних пальців.»Шпилем» вгору – при говорінні, «шпилем» донизу-при слуханні.

7. Впевненість,твердість,перевага - Руки закладені за спину.

8.Перевага з акцентомна зовнішності - Виставлені великі пальці рук (із кишень або при схрещенні рук).

9. Сумніви,невпевненість - Почухуванняшиї.

10. Небажання слухати - Потирання вуха.

11. Пригнічення, розпач - Пальці в роті.

12. Нудьга - Голова спирається на руку.

13 Негативні думки або зацікавленість - Вказівний палець торкається обличчя.

14. Брехня - Потирання потилиці.

15 Бар’єр - Схрещені руки,ноги

ІІІ Вправи

Вправа «Руки»Вагнера.

- Наступна вправа направлена на з’ясування ваших установок щодо іннтерпритації дії руки людини.(за основу береться тест «Руки»Вагнера)

- Дайте,будь ласка,2-3 варіанти відповіді до кожного малюнку:Що робить рука?

Результатиобговорюються. Кожний учасник підраховує кількість

ворожо-агресивних і миролюбних установок стосовно руки людини.

Робляться висновки.

Вправа «Вибір проблемних ситуацій спілкування».

Кожен учасник записує на картці 2 найсуттєвіші,на його

погляд,проблеми спілкування з дорослими та однолітками. Потім

картки передаються і кожен учасник ставить «+» перед тією

проблемою,яка його теж турбує,або нічого не ставить. Картки «йдуть» по колу і вертається до хазяїна.

Результатиобговорюються.

ІV.Самоцвіт (2-3 фрази у щоденнику).Обговорюється домашня вправа.

V. Домашнє завдання.

1.Спостерігайте за своїми жестами та позами. Відстежте свої відчуття в тій чи іншій позі.

2.Спробуйте через позу змоделювати свій внутрішній стан. Що ви при цьому відчували?

Тема 3: «Поведінка в ситуаціях фрустації та підвищення самооцінки.»

Мета: розширення репертуару поведінки в ситуаціях фрустрації та

підвищення самооцінки.

І. Рефлексія «тут і тепер» (думки про очікування від заняття.)

ІІ. Вступне слово тренера про роль інтонації у спілкуванні.

- Всі по черзі спробуйте вимовити фразу «Я радий (а) вас бачити!»З різною інтонацією. Кожний наступний учасник перед вимовою фрази вгадує те,що криється за фразою сусіда

(іронія,байдужість,радість,впевненість,глузування і т ін.)

- Чи залежить наш особистий настрій від розуміння підтексту фрази?

Обговорення.

ІІІ. Вправи та ігри.

Гра «Примірювання ролей»

Учасникам пропонується «приміряти» до себе три ролі:

- агресивної;

- невпевненої;

- впевненої людини;

Кількість ситуацій повинна відповідати кількості учасників.

1) Друг (подруга) довго розмовляють з тобою по телефону і

відволікати від важливих справ. Ти говориш: ….

2) Вчитель несправедливо,на твій погляд знизив тобі оцінку.

3) Тобі в перукарні зробили зачіску,і вона не сподобалася.

4) Товариш поставив тебе у незручне становище перед іншими

ровесниками.

5) Брат недає дивитись улюблену телепередачу.

6) Сусіди допізна шумлять і заважають тобі займатися справами.

7) Вчитель висміяв тебе перед усім класом.

8) Тебе забризкала машина.

9) У бібліотеці ти довго чекаєш,поки тебе обслужать.

Обговорення:

- Яка роль (реакція) вам першою приходить в голову (запишіть у

щоденниках)

- Примірювати яку роль дуло найскладніше?Чому?Робляться

висновки.

Гра «Скарбничка успіхів»

10) Діти, особливо із заниженою самооцінкою не цінують своїх

успіхів і досягнень Батьки не відпускають тебе на дискотеку з друзями,посилаючись на свої особисті причини.. Вони вважають за краще пам’ятати за свої помилки та недоліки,що не дае їм імпульсу до вирішення нових завдань,що ставить перед ними життя,тобто е безпорадними. Для цієї гри потрібні олівці та папір.

- Ми всі бажаємо досягти успіху в житті,але часто не вміємо зробити перший,вирішальний крок, який е його запорукою. Відчуття успіху дає твереза оцінка того,чого ми досягли і яким чином. Звичайно,для цього потрібне помічати свої досягнення.

- Згадайте три свої добрі вчинки за останній тиждень. Якщо згадати більше – добре,але виберіть найсуттєвіші,якими ви пишаєтесь, і запишіть їх у щоденнику. Похваліть себе за це,намагаючись бути обєктивними.

ІV. Самозвіт. Рефлексія самопочуття.

V/ Домашнє завдання.

- Дома перед сном згадайте свої вчинки за день і запишіть у

щоденнику три,які викликають задоволення.

Тема 4: «Розвиток самосвідомості. Роль емоцій в міжособистісних стосунках.»

Мета: розвиток самосвідомості учасників,з’ясування ролі емоцій в міжособистісних стосунків.

І. Рефлексія (внутрішній стан,очікування) Записати у щоденнику.

ІІ. За допомогою чого ми маємо можливість «прочитати» внутрішній стан іншої людини?Міміка – виразні рухи обличчя – передає невербальну інформацію про почуття, установки, ставлення інших людей.

ІІІ. Вправи.

Гра «емоції»

Направлена на виявлення вміння розуміти інших. Учасники

поділяються на пари. Кожен отримує конверт із завданням виразити мімікою емоції (гнів,очікування,страждання.страх,здивування,радість, захоплення, сум,образу,підозру та інші)Кожен по черзі в парі виступає демонстратором емоцій,а інший повинен їх відгадати. Результати обговорюються. Кожен висловлює свої враження від вправи.

Гра «двоє з одним олівцем»

Гра направлення на формування співробітництва, взаєморозуміння, партнери не повинні розмовляти один з одним. Спілкування може бути тільки невербальним. Вправа супроводжується приємною музикою. Кожна пара отримує аркуш паперу і один олівець.(фломастер).Кожна команда повинна намалювати картинку,сидячи за одним столом(або поряд один з

одним).

- Ви не повинні перемовлятися І домовлятися про те що буде

малювати. Можна тільки дивитися один на одного,щоб вгадати ідею

партнера. На виконання завдання відводиться 3-4 хв. стільки звучить

музика. Після завершення роботи. Учасники демонструють свої

«шедеври».Обговорюються проблеми порозуміння. Чи вдалося дійти

одного рішення?Гру можна ускладнити:залучити 3-х учасників.

Вправа «знехтуваний»

- Займемося самоаналізом. У попередніх вправах ви намагалися

зрозуміти інших. Тепер спробуйте проаналізувати себе. Тільки цього

разу зверніть увагу на власні недоліки. Запишіть у своїх щоденниках

три риси,за які вами могли б знехтувати оточуючі. Потім зберігаючи

тактовність,кожному учаснику називають його недоліки. Кожен

звіряє,чи включені ці зауваження інших до власного переліку.

Ця вправа допомагає відкрито говорити про свої

недоліки,усвідомлювати їх та виправляти,а не проводити

«страхову»політику. Вона вчить сприймати критику на свою адресу і не ображатися на неї.Формує довіру між дітьми. Після цієї вправи доречно буде «погладити»один одного і зробити «подарунки»- образні,фантазійні.

- Дайте волю своїм почуттям,фантазіям і зробіть кожному

«подарунок» Наприклад: «Я дарую тобі проміння сонця (удачу,букет квітів та ін.)»

Намагайтеся бути оригінальним і нетрадиційним,враховуйте

особистість того,кого обдаровуєте.

Після «вручення подарунків»- обговорення:

- Який дарунок сподобався найбільше?

- Який би хотіли отримати?

IV. Самозвіт (записати у щоденнику враження від заняття).

Поділитися враженнями про виконання попереднього домашнього завдання.З’ясувати, які виникали труднощі.

V. Домашнє завдання.

Вправа перед дзеркалом. Погримасуйте, розвеселіть себе. Поспостерігайте (делікатно) за мімікою інших людей, намагаючись визначати їх внутрішній стан. Спостереження запишіть у щоденнику.

Тема 5: «Толерантність. Її вплив до ставлення до інших.»

Мета: ознайомити учасників із поняттям «толерантність»,

продемонстрували її вплив на ставлення до інших.

І. Рефлексія самопочуття.

ІІ. Вступне слово тренера про толерантність.

У медицині термін толерантність означає відсутність або послаблення реагування на той чи інший несприятливий чинник через зниження чутливості до його впливу. Останнім часом поняття «толерантність» стало міжнародним терміном і важливим ключовим поняттям у проблематиці

миру. Його сутність відображає сприйняття єдності людства і полягає в повазі прав іншого (в тому числі право бути іншим), в утриманні від завдання шкоди іншим. Тому в сучасному суспільстві толерантність повинна стати моделлю людських взаємовідносин, що свідомо формуються. Толерантність розглядається насамперед як повага і визнання рівності, відмова від домінування й насилля, визнання різноманітності

людських культур. Толерантність – це відмова від зведення цієї

різноманітності або переваги єдиної точки зору. Толерантність передбачає готовність приймати інших такими, якими вони є, і взаємодіяти з ними на основі згоди. Вона є важливим компонентом життєвої позиції зрілої особистості, яка має свої цінності та інтереси, яка готова їх захищати і при

цьому поважати позиції та цінності інших людей.

Критерії толерантності:

- рівноправність;

- взаємоповага;

- рівні можливості всіх членів суспільства;

- збереження культурноїсамобутності;

- співпраця у вирішенні загальних проблем.

ІІІ. Вправи.

Вправа «Риси толерантної особистості».

Направлена на ознайомлення з рисами толерантної особистості. Кожен учасник отримує бланк опитувальника.

На дошці прикріплюється плакат із переліком цих рис.

Завдання.

Спочатку поставте в колонціА «+» проти тих 3 рис. Які, на ваш погляд, є у вас: «0» - проти тих 3 рис, які у вас виражені найслабше. Потім в колонці Б поставте «+» проти тих 3 рис, які, на ваш погляд, найхарактерніші для толерантної особистості. Цей бланк залишається у вас, тому будьтеякомога відвертими (3-5 хвилин на виконання завдання).

Потім підраховується кількість тих, хто відзначив першу якість як основну у толерантної особистості (з точки зору даної групи).

Виконавці вправи отримують можливість:

1) порівняти своє бачення толерантної особистості – і загально

групове розуміння;

2) порівняти уявлення кожного з учасників із груповим портретом толерантної особистості.

Результатиобговорюються. Робиться висновок, що толерантна

особистість не допускає позиції «вище» або «нижче» стосовно

іншого, а передбачає наявність позиції «поряд».

Гра «Вище – нижче».

Гра направлена на формування природних, неускладнених взаємин з іншими.

- Іноді ми відчуваємо себе краще за інших,іноді – гірше. Є ще один спосіб спілкування – взаємодія на рівні з оточуючими.

Учасникам пропонується встати і походити. Потім тренер звертається окремо до кожного:

- Уяви собі, що ти кращий за інших. Наприклад, що інші слабші, не такі розумні, на такі гарні, як ти. Як при цьому ти ходиш? Покажи нам… Що відчуваєш? Покажи… (1 хв.)

- А тепер застань на мить. Уяви, що ти гірший за інших. Тобі здається,

що оточуючісильніші за тебе, красивіші, краще вдягнуті… Почни

знову ходити по класу. Як ти поводиш себе, коли думаєш, що гірший

за інших? Покажи нам… Що ти відчуваєш при цьому? Покажи… (1

хв.)

- Тепер розбийтесь по парах… Один повинен стати «кращим за

іншого», а інший – «гіршим». (Кожна пара по черзі потрапляє в

коло учасників, які спостерігають за тим, що відбувається). Тепер

той, хто «найкращий», розповість своєму партнеру, що він відчуває і

що дає почуття особистої переваги (1-2 хв.).

- Тепер станьте рівноправними. Ніхто не кращий і не гірших. Які

зміни відчуваєте? Що ви тепер можете у цьому стані? Наскільки

краще ви тепер розумієте один одного?

Колективне обговорення вправи:

- Що вам давало почуття «най кращості»?

- Чи є щось неприємне у почутті переваги?

- Які є переваги в ситуаціях, коли ти відчуваєш себе найгіршим?

- У яких життєвих ситуаціях ти відчуваєш себе найкращим, а в яких найгіршим?

- Які переваги несе в собі відчуття рівноправності?

Вправа «П’ять добрих слів».

Направлена на отримання зворотного зв’язку від групи, на

самопізнання. Необхідні аркуші паперу, олівці або фломастери.

Учасники розбиваються на підгрупи по 5 осіб.

- Кожен із вас повинен окреслити свою руку на аркуші паперу, а на

долоні написати своє ім’я. Передавайте свій листок сусіду праворуч, а самі отримуйте малюнок від сусіда ліворуч. В одному з «пальців» чужого малюнка напишіть щось приємне із якостей його володаря (наприклад: «Ти чуйний», «Ти відвертий», «Ти пишеш гарні вірші» тощо). Інший робить запис на наступному «пальці» і так доти, поки «рука» не повертається до власника.

Ведучий може зібрати аркуші, зачитати «компліменти», а група

відгадує, кого вони стосується.

Після заняття учасники забирають листки з «долонями» як пам’ятки на «чорний день».

Обговорення:

- Які почуття ти відчував, коли читав написи на своїй «долоні»?

- Чи всі твої переваги відомі іншим

ІV. Обговорення домашнього завдання.

V. Домашнє завдання.

Спробуйте відстежити ті моменти, коли відчуваєте перевагу над іншими, або навпаки – пригніченість, і перейдіть у стан рівноправних стосунків.

Запишуть результати у щоденник.

Тема 6: «Ефективне спілкування. Способи виходу з конфліктних ситуацій.»

Мета: розвиток у підлітків ефективного спілкування, навчання

конструктивним способам виходу з конфліктнихситуацій.

І. Рефлексія особистого самопочуття.

ІІ. Вступне слово тренера:

- Кожен із нас час від часу стикається з конфліктними ситуаціями: суперечки; незаслужені звинувачення і т. ін. Кожен по-своєму виходить із таких ситуацій: хтось ображається, хтось «дає здачі», хтось шукає конструктивні вирішення. Згадайте кожен схожу ситуацію і запропонуйте її нам як приклад.

ІІІ. Вправи.

Вправа «Толерантність у спілкування».

Направлена на освоєння конструктивних засобів виходу із конфліктних ситуацій.

Вибираються декілька цікавих ситуацій, що були запропоновані самими підлітками, і розігруються добровільними учасниками перед групою.

Наприклад: мати вичитує синові при друзях за те, що він неохайний.

Потім пропонується схема толерантнішої моделі виходу з цієї ситуації.

1. Почни розмову з матір’ю з конкретного і точного змалювання ситуації, яка тебе не влаштовує: «Коли ти кричиш на мене при друзях…»

2. Вислови почуття, що виникають у тебе через цю ситуацію і таку поведінку людини стосовно до тебе: «…я почував себе незручно…»

3. Запропонуй варіант поведінки, який влаштовує тебе: «… тому я прошу наступного разу висловлювати свої зауваження не в присутності моїх друзів…»

4. Скажи, як будеш поводити себе ти,якщо людина готова змінити свою поведінку: «… тоді я буду прислухатися до твоїх зауважень».

Пам’ятайте при цьому про тон своєї розмови, жести, позу. Не

поводьтеся зверхньо, шантажуючи.

Особистої уваги надавайте внутрішнім шкільним конфліктам. Після закінчення – обговорення. Висловлюються думки про те, який вихід із ситуації був найвдалішим, чому?

Вправа «Я – висловлювання, Ти – висловлювання».

Направлена на те, щоб зробити спілкування невимушенішим. Дає змогу навчитися в неагресивній, неемоційній манері виражати свої негативні почуття: образу, незадоволення, засмучення.

У нашій мові зустрічаються так звані «Я – висловлювання» та «Ти – висловлювання». «Я – висловлювання» роблять спілкування невимушеним, допомагають виразити свої почуття, не принижуючи іншу людину.(«Ти знову прийшов додому після 11 вечора!»)

Якщо ми використовуємо «Ти – висловлювання») то людина, до якої звертаємось,відчуває негативні емоції:гнів, роздратування,образу.

Використання «Я- висловлювань» дозволяє людині вислухати вас спокійно і спокійно відповісти.

Спробуйте скласти «Я-висловлювань» для ситуацій,які ви

отримали(попередньо всі учасники отримують у конвертах варіанти конфліктнихситуацій). З запишіть їх у щоденник і поділіться своїми висловлюванями з групою.

Приклади конфліктнихситуацій:

1.Твій друг (подруга) взяв у тебе одежу і зіпсував її.

2. Молодший брат обмалював твої зошити ручкою.

3. Твої друзі пішли в кіно без тебе,нічого тобі не сказавши.

4. Вчитель(незаслужено)звинуватив тебе в тому,що контрольну роботу ти списав у сусіда.

5. Ви домовились з другом про зустріч,чекали його пів години,а він не з’явився.

6. Тренер відчислив тебе з команди за пропуски тренувань.

І подібні ситуації. Діти можуть і самі запропонувати цікаві варіанти.

Обговорення.Кожен зачитує свій варіант ситуації і «Я-висловлюваннь»

- Які висловлювання вам біль рита мані в подібних ситуаціях?

- Чи виникають труднощі при формулюванні «Я –висловлювання»?

Чому?

- Які переваги толерантного спілкування?

Рухлива гра «Бджоли»

Розвиває ще одне вміння ефективного спілкування – вміння слухати і чути іншого.

- Бджоли як і люди,істотно соціальні. Тому вони спілкуються і діють в

рамках правил,передаючи інформацію.

Учасники розбиваються на групи:одні повинні промовляти звук «а»,другі «о»,треті «у».Всі розходяться по кімнаті і з заплющеними очима вголос повторюють свій звук. За командою ведучого «бджоли» злітаються кожна до свого рою,утворюючи три бджолині сім’ї. Відчуття від гри обговорюються.

IV. Самозвіт про почуття після заняття. Обговорення домашніх вправ.

V. Домашнє завдання.

Записати у щоденнику осатаню конфліктнуситуацію, з якою ви

зіткнулися. Опишіть варіант виходу з неї за допомогою толерантних засобів спілкування та «Я – висловлювань»__

Тема 7: «Навички самоконтролю.»

Мета: формування в учасників навичок самоконтролю.

І. Рефлексія самопочуття.

ІІ. Багато психічних проявів непідвладні вольовому контролю,тобто протікають автоматично. Техніка довільної регуляції психічних функцій(м’язова релаксія,аутогенне тренування),Що вперше застосовувались медиками в клінічній практиці,сьогодні активно використовуютьсяз метою мобілізації резервів здорового організму. Вони дозволяють регулювати рівень бадьорості,управляти процесами відновлення сил.

В основі більшості прийомів саморегуляції лежить вміння розслабляти м’язи тіла. Глибоке м’язове розслаблення робить організм більш пластичним і чуттєвим до мисленевих само наказів. Воно е ефективним засобом відновлення фізичних сил та душевної рівноваги.

ІІІ. Релаксійний тренінг.

Направлений на формування вміння розслаблятися та мобілізуватися в потрібний момент. Дає можливість оволодіти технікоюсамоконтролю.

При виконанні вправ можливе використання магнітофонного запису,або користування спеціальними інструкціями,які промовляють спокійним тоном.

- сядьте зручно. Руки вільно опущені. Долоні рук - на стегнах. Закрийте очі. Зробіть 2-3 глибоких вдихи. Витягніть праву руку і стисніть долоні в кулак. Відчуйте напруження у кула ці. Через 5-10 сек. розслабте руку.

Відчуйте,як напруження залишає вас поступаючись почуття розслаблення та комфорт. Зосередьтеся на розбіжностях між напругою і релаксаціею.

Повторюйте вправи почергово обома руками. Зосереджуйтесь тільки на тих групах м’язів,які ви напружуєте та розслаблюєте,і не напружуйте при цьому інші м’язи.

Ті ж самі вправи можна використати з іншими групами м’язів:

- руки - напруження і згинання;

- плечі-згорбіться і випряміться;

- шия - нахиляйте голову уперед;

- рот - відкривайте якомога ширше;

- язик-тисніть ним на піднебіння;

- очі - сильно замружене;

- чоло - підніміть брови якнайвище;

- спина- прогинайте,випинаючи груди;

- живіт - втягуйте до хребта;

При розслаблені певної групи м’язів,кожен раз упевнюйтесь,що воно повне. По закінченні вправи відчуйте,як розслаблення розходиться по всьому тілу. Перед відкриттям очей рахуйте у зворотному порядку від 10 до 1, відчуваючи себе з кожним рахунком свіжішим та бадьорішим.

Після комплексу вправ варто поділитися враженнями. Оволодіння різними вправами саморегуляції в багатьох випадках буде успішним лише при наявності розвинутої уяви.

Вправа «Машина часу»

Направлена на тренування зорового уявлення. Кожен учасник отримує тему для невеличкого твору: «театр», «мандри» і т,ін. Розкрити тему треба «ззаду на перед»- ніби прокрутити кінострічку в зворот ньому напрямку.

Вправа «Перебіг асоціацій»

Ведучий називає два випадкових слова. Його сусід праворуч вголос описує образ,за допомогою якого перше слово можна з’єднати з другим і називає трете слово,яке наступний учасник пов’язує з попередніми одразами. Так будується ланцюг образних асоціацій. Перші труднощі в побудові

асоціацій зазвичай долаються і фантазії учасників стають яскравішими.

Гру можна ускладнити,несподівано перервавши перебіг асоціацій зазвичай долають і фантазії учасників стають яскравішими.

Гру можна ускладнити несподівано перервавши перебіг асоціацій і запропонувавши будь-кому відновити увесь ланцюг образів. Колективний мнемо технічний прийом спонукає його індивідуального застосування,розвиває образну уяву та фантазії.

- засоби саморегуляції відкривають можливість керування не тільки фізіологічними процесами,але й душевними відчуттями. Перехід від регуляціїфункцій тіла до керування почуттями збільшує роль уяви в цьому процесі. Сила фантазії допомагає людині змінювати внутрішнє,скинути тягар звичок та само обстежень,знаходити нові сторони «Я»

Вправа «Синестезія».

Іноді ми чуємо такі вирази як «холодний погляд» «кислий вираз обличчя»і т ін. Ми розуміємо їх метафоричність,тому що людському погляду невластиві температурні коливання,а обличчя не має смаку. Відчуття вражень,властивих одним органам чуття іншими органами – називають

синестезіями.

Учасники стають в коло. Один із них виходить,а інші домовляються,який колір вони (по черзі) продемонструють при його повернені - червоний,зелений,жовтий,синій. Демонструвати колір необхідно через жести,міміку,запобігаючи прямої вказівки на колір,який задавала група.

Руки учасників повинна вказувати на відчуття кольору,а не на

речі,традиційно кольорові.

Заняття закінчуємо грою:

Гра «Групова картина»

Перший учасник бере в руки чистий аркуш паперу і умовно(вербально) «малює» на ньому картину. Інші намагання побачити «намальоване».Аркуш передається по колу. Кожен доповнює картину своїми «мазко ми»,враховуючи вже «намальоване».Головна умова - просторова узгодженість. Гра е гарним тренувальним засобом зорової уяви та фантазії. Фрагменти «полотна»будуються ніби в єдиному емоційному

полі. Тому вимагають підтримки певного емоційного стану групи.

Художній опис можна доповнити елементами опису звуків,запахів,тощо.

IV. Рифлексія. Які відчуття від групової роботи (запис у щоденнику)

V. Домашнє завдання. Спробувати застосувати метод аутогенних тренувань самостійно. Самоспостереження записати у щоденнику.

Тема 8: «Позиція особистого «Я» (Е. Берном).»

Мета: ознайомлення учасників з трьома позиціями особистого «Я» (за

Е.Берном) для збагачення уявлень про соціальну перцепцію.

I. Рефлексія.

ІІ. Вступне слово тренера:

- Основоположник транзактного аналізу Ерік Берн звернув увагу що одна і таж людина в різних ситуаціях може перебувати в трьох різних станах або позиціях:маленької «Дитини», «Дорослого», а до «Батьків».

Все,що дитина бачила в період свого довкілля у ставленні батьків до неї,записується в її «Батьківську»позицію. Зазвичай це правила, застереження,установи,які батьки дають своїй дитині. Вони здебільшого е основою особистої етики людини. Разом із «Батьківською»позицією одночасно формується інша -«Дитини».Це запис особистих внутрішніх подій,переживань,реакції на те,Що відбувається.

Зазвичай дитина не здатна аналізувати події,тому вона їх просто

відчуває. Іноді гнівний погляд,крик не дружелюбна міміка обличчя батьків можуть сигналізувати малюкові,що причина цього в ньому,оо. він винен і тому «поганий».Позиція «Я поганий» не такий як інші,міститься саме в «Дитині» людини, тобто це позиція невпевненості,слабкості або,навпаки спонтанному вияву емоцій,Безпричинного щастя,безтурботності.

Позиція «Дорослий»пов’язана з особистим досвідом дитини. В ній збирається І переробляється інформація про зовнішній і внутрішній світ,на основі якого прийметься рішення. Часто

«Дорослого»Порівнюють із комп’ютером,який переробляю

інформацію,що потрапляє з трьох джерел: «Дитини», «Батьків» та оточуючого середовища. Особливість «Дорослого» в тому,що його розвиток не закінчується в певному віці,а постійно збагачується.

Візуальні прояви цих станів.

Невербальні індикатори «Батьківської»позиції:

- похмурі брови;

- стислі губи;

- вказівний жест;

- поза «руки на стегнах»;

- поза Наполеона;

- нетерплячі зітхання;

- напружений вираз обличчя;

Вербальні індикатори:

- Я не можу цього бачити…

- Завжди пам’ятай…

- Скільки раз можна повторювати…

- Тобі слід…

- Я ж казав…

Невербальні індикатори «Дитини»:

- тремтіння губ;

- сльози в очах;

- надуті губи;

- «бігаючи»очі;

- Кусання губ,нігтів.

Вербальні індикатори «Дитини»:

- Я хочу…

- Я буду…

- Чому?Як?(цікавість)

- Коли я (виросту,закінчу школу)…

Невербальні індикатори «Дорослого»:

- рухи,зміна поз;

- вираз уваги на обличчі;

- погляд на співрозмовника;

Вербальні індикатори «Дорослого»

- Коли?Чому?Як?(прояви пізнавальної активності)

- Об’єктивно,закономірно,імовірно…

- Я гадаю…

Дата добавления: 2015-06-29