Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Музична студія




- Артклуб "Полілог"

Центр активно працює в напрямі залучення коштів для організації мистецьких проектів, більшість з яких здійснюється за підтримки спонсорів та меценатів, зокрема: Ґете-Інституту, швейцарської культурної програми "Про-Гельвеція", Британської ради, Польського Інституту в Києві, посольств зарубіжних держав, бізнес-структур - партнерів НаУКМА.
У планах КМЦ - створення сучасного молодіжного центру для відпочинку, розваг, спілкування, клубної та студійної роботи, розробка культурно-мистецьких проектів із синтетичним поєднанням усіх видів мистецтва, створення власної студії звукозапису, радіо- та телеканалу.

Також в Києві діє багато арт-центрів таких, як:

Арт-центр «Я Галерея» - це виставки кращих українських художників, фотографів, кино-клуб «А Кіно», семінари, освітні програми, майстер–класи, презентації книг і багато що інше. Ми викристалізовуємо стиль якісного українського мистецтва.

Центр актуального мистецтва EIDOS (ЦАМ EIDOS)

Мета ЦАМ EIDOS - підтримка експериментальних проектів, організація освітніх програм, що стимулюють нові ідеї в мистецтві. Центр реалізує конкурси для молодих художників, актуальні виставкові проекти, відкриті освітні заходи, а також програмні проекти Фонду EIDOS спільно з міжнародними культурними інституціями.

Пінчук Арт Центр (PinchukArtCentre)

PinchukArtCentre - один з найбільших Центрів Сучасного Мистецтва в Європі - був відкритий Фондом Віктора Пінчука 16 вересня 2006. Основним завданням діяльності PinchukArtCentre є модернізація української художньої сфери. PinchukArtCentre реалізує міжнародну програму виставок, семінарів, майстер-класів, здійснює підтримку культурних проектів та ін Крім цього, PinchukArtCentre володіє колекцією робіт сучасного мистецтва, яка на даний момент нараховує більше 400 робіт.

З моменту відкриття PinchukArtCentre представив 5 виставок: «Новий простір», «GENERATIONS.UsA», персональну виставку бразильського художника і фотографа Віка Муніса«Вік Муніс: Експертиза», виставку фоторобіт з колекції Елтона Джона«Око підсвідомості...», REFLECTION.

Центр сучасного мистецтва "Soviart"

"Soviart" - перша в Україні недержавна організація в галузі образотворчого мистецтва.

Протягом 10 років "Soviart" проводив культурну програму Києва з містом - побратимом Оденсе (Данія) і це найбільш інтенсивні зарубіжні культурні зв'язки міст України. Розвиваються закордонні контакти.

Всі за 20 років проведено більш ніж 200 виставок у Києві, Харкові, Одесі, Донецьку, Дніпропетровську, Запоріжжі, Херсоні, Сімферополі, Луганську та ін., Тбілісі, Москві, Таллінні, Далласі (США), Мюнхені, Магдебурзі (Німеччина), Оденсе, Орхус, Копенгагені (Данія), Шарджі (ОАЕ).

"Soviart" продовжує програму показів національних культурних цінностей за кордоном.

Спільно з Національним історичним і Національним художнім музеями в Данії в 1993 році була показана виставка "Золото Скіфів", у 1996 році - "Український класичний авангард".

Проекти "Soviart" презентуються кращими в Україні художніми каталогами, зібрання яких нараховує більш 20.

За участю "Soviart" у 1998-2000 рр..проведено проект "Мистецтво України ХХ століття" - наймасштабніший проект в історії образотворчого мистецтва України, супроводжуваний ексклюзивним каталогом і 10 виставковими проектами.

Досвід "Soviart" дав можливість оформити юридично, матеріально та організаційно галерейний рух України.У 1995 році була створена Асоціація артгалерей України, на рахунку якої 7 Міжнародних Арт-фестівалів, які займають І місце в рейтингу подій року художнього життя України. "Soviart" 1996 - 2008 рр..зосереджений на проектах і програмі Асоціації артгалерей України, виступаючи як її базова організація.

У проектах "Soviart" за 20 років взяли участь більше 500 українських та зарубіжних художників, яким вдячні за співпрацю.

Також набуває популярності мультикомплекси мистецьких центрів. Одним з таких є-Культурно-мистецький центр «Є» в Івано-Франківську - це неповторне місце, де одночасно розташовано арт-клуб «Гармидер», книгарню, конференц та виставкову зали. Чи є у нашій країні культурні мультиплекси, які пропонували б щось цікаве й непересічне, таке, щоб могло б здивувати й зачарувати кожного?
Культурно-мистецький центр "Є" покликаний стати таким мультиплексом.
Це не просто книжковий магазин - це справжній синтез різних напрямів
сучасної культури під одним дахом.

І звичайно слід відзначити розвиток культурно-мистецького життя м.Львова, так званого культурного центру західної України.

Упродовж віків Львів формував свою самобутню культуру та мистецтво, які поєднали багато місцевих традицій із культурними впливами інших народів.
Як місто з віковою спадщиною Львів багатий на музеї, яких у місті налічується понад два десятки. Справжньою перлиною є Національний музей, заснований з ініціативи великого митрополита Андрея Шептицького. Серед його експонатів -найбільша у світі колекція українського іконопису. Далеко за межами України знають Львівську галерею мистецтв. Не можна оминути на мальовничих схилах Шевченківського гаю Музей народної архітектури та побуту - унікальний музей під відкритим небом, де зібрані найкращі зразки української дерев’яної архітектури.
Мистецька палітра сьогоднішнього Львова багата на таланти. Львів зберіг багато цікавих народних звичаїв, традицій, легенд, ремесел. Тут знаходяться осередки ткацтва, вишивки, писанкарства, ковальства, виготовлення ґердану, кераміки, гутного скла, художньої обробки металу, шкіри та інше. З метою відродження ковальства - традиційного українського мистецтва, розвитку сучасного художнього металу та гутного скла проводиться мистецька акція «Ковальські імпрези», Міжнародний фестиваль «Замкові брами», Міжнародний симпозіум гутного скла.
Сучасне життя Львова багате на різноманітні культурно-мистецькі події. Це і виставки сучасного мистецтва, і театральні дійства, і концерти, і різноманітні літературні акції, і традиційні свята.
Місто славиться талановитими митцями, теат-ральними, музичними, художніми колективами. У місті діють 9 театрів, філармонія, зал органної та камерної музики, палаци культури, кіно-концертні комплекси, концертно-танцювальні зали, клуби, цирк.
Дедалі міцніше утверджуючи себе як місто європейської культури, Львів народжує усе нові мистецькі перлини. Активно розвивається театральне мистецтво. Історія театру у Львові налічує кілька сотень років. Перші з них виникли при школах та колегіях - ставропігійській, домініканській та єзуїтській. Професійний український театр «Руська бесіда» розпочав свої вистави в березні 1864 р.

Перший театральний будинок постав у першій половині XIX ст. на кошти мецената графа Скарбка. Нині в ньому діє Національний драматичниий театр ім. М. Заньковецької. Наприкінці XIX ст. збудовано один з найкрасивіших в Європі оперний театр. На сценах львівських театрів виступали: Паганіні, Ліст, Равель, Заньковецька, Курбас, Крушельницька, Мишуга, Менцинський, Дідур, Батістіні, Каррузо, Делінчіоні. Нині шанувальники Мельпомени можуть вибрати на свій смак усе, що цікавить - від італійської опери до найсміливіших експериментів театрів ім. Леся Курбаса та «Воскресіння».

 

1.4. Висновки до розділу

Простір — слово, що використовується в багатьох комбінованих термінах в таких науках, як філософія, математика і фізика, а також архітектура.

На рівні архітектурного сприйняття простір інтуїтивно розуміється як арена дій, загальне спільне місце для всіх об'єктів, певне єство усіх систем.

Архітектура (грец. αρχη — тут: основа, походження; і лат. tectum — будинок, укриття) - одна з самих всеосяжних областей людської діяльності, що займається організацією простору і вирішає будь-які просторові задачі, від розробки стратегій розвитку агломерацій до дизайну дверних ручок.

В класичному трактуванні розвиток історії культури і архітектури зокрема розглядається лінійно: спочатку були єгиптяни, за ними «з’явились» греки, за греками прийшли римляни і таким чином архітектура доходить до сучасного мистецтва.

, на підставі аналізу пам'яток, джерел, історичних хронік та наукових розвідок можна визначити спільні ознаки на користь автохтонного походження українців. Назвемо головні з них:

• спільний фізично-етнічний тип;

• мовний фактор, грунтовно досліджений і вивчений мовознавцями, особливо топоніми і гідроніми;

• археологічні пам'ятки, які мають спільні риси, характерні лише для однієї території;

• основні види господарської діяльності — землеробство і скотарство, що спостерігаються по всій історичній вертикалі;

• мистецькі твори, зокрема кераміка, що мають характерні ознаки тільки певного географічного ареалу;

• світоглядно-обрядова система, що сформувалась і функціонувала протягом тривалого часу у праслов'янських і слов'янських народів.

Мистецькі культурні центри є невід`ємним елементом соціального життя і духовного розвитку суспільства будь-якої країни.

Культура світу сприймається сьогодні як цілісне явище, в якому кожна окрема країна має свій внесок. Іноді ця складова частина існує як скарбниця мистецьких творів, іноді вона є вартісною на рівні художніх ідей. Аналіз зв'язків культур і традицій є чи не найцікавішим аспектом сучасних мистецтвознавчих досліджень, безумовним свідченням відкритості до діалогу з "іншим", що призводить до глибшого культурного самопізнання.

Вихідним моментом наукової періодизації розвитку української культури є чітке визначення її носія — українського народу та української нації, передусім історичних умов їх формування. Це пов'язано з тим, що для аналізу уявлень, цінностей та ідеалів етносу, традицій його суспільного життя, форм культурної діяльності та звичаїв, слід зрозуміти історичні умови їх формування і розвитку, тобто чітко простежити періодизацію української культури.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-06-29; Просмотров: 572; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.037 сек.