Кругообіг коштів підприємств та необхідність залучення кредитів

Кредитування малих та середніх підприємств

Небанківське кредитування підприємств

Банківське кредитування підприємств

Види кредитів, що надаються підприємствам

Кругообіг коштів підприємств та необхідність залучення кредитів

Кредитування підприємств

7.6 Кредитування підприємств за рахунок коштів міжнародних фінансово-кредитних інститутів

В умовах розвинутого ринкового господарства кредит є обов'язковим атрибутом механізму господарювання для всіх економічних суб'єктів. Необхідність кредиту в товарно-грошовому господарстві зумовлено дією комерційного розрахунку та характером кругообігу коштів підприємств. Усі підприємства, які працюють на принципах комерційного розрахунку повинні свої витрати покривати доходами від реалізації продукції, робіт та послуг. Однак за часом це не завжди співпадає. Зняти таку розбіжність і дозволяє кредит.

Потреба в кредиті виникає через різницю у величині і термінах повернення коштів, авансованих у виробництво, а також у зв'язку із необхідністю одночасної інвестиції значних грошових коштів для розширення виробничого процесу. Особливо велика роль кредиту в організації оборотних коштів підприємств, які мають сезонні умови постачання або реалізації. Кредит їм потрібен для формування тимчасових запасів.

Кредитування - це кредитний процес, що включає сукупність механізмів реалізації кредитних відносин. Усі питання щодо кредитування вирішуються безпосередньо двома сторонами: кредитором і позичальником. Метою кредитора є одержання прибутку (відсотка); метою позичальника - задоволення тимчасової потреби у додаткових грошових ресурсах.

Кредитування засновується на загальних принципах банківського кредитування. Вони призвані забезпечити рух та раціональне використання кредитних ресурсів. Ігнорування цих принципів може підірвати повернення кредиту.

До принципів кредитування відносять:

- цільовий характер;

- терміновість повернення;

- забезпеченість;

- платність.

Цільовий характер кредиту позначає, що позичка надається на здійснення таких витрат підприємства, які відповідають цілям відтворювального процесу на підприємстві та його уставній діяльності. Кредит надається позичальнику, як правило на конкретну ціль, а не тому, що у нього виникла негайна потреба в коштах. Від дотримання цього принципу багато в чому залежить своєчасність повернення позички, тому що тільки реалізація цілі, на яку одержано кредит, може забезпечити необхідні грошові кошти для погашення боргу. Банк, надав позичку, повинен контролювати його цільове використання.

Терміновість кредиту означає, що кредитор встановлює конкретний термін користування позичкою. Строк користування визначається з моменту отримання кредиту до його повного погашення. Погашення позички здійснюється в результаті вивільнення коштів з господарського обороту. Порушення цього принципу кредитування призводить до перетворення строкової заборгованості за позичками у прострочену. Якщо підприємство не дотримується строків погашення, то банк може застосувати до нього штрафні санкції. Від дотримання цього принципу залежить можливість банку надавати нові кредити, так як одним із джерел кредитування є повернена позика.

Забезпеченість кредиту полягає в наявності у банка права для захисту своїх інтересів, недопущення збитків від неповернення боргу внаслідок неплатоспроможності позичальника. Кредит надається під певне реальне забезпечення - заставу, гарантію, страхове свідоцтво тощо. Наявність забезпечення дає гарантію повернення кредиту. Банківський кредит, не забезпечений матеріальними цінностями, надається як виняток окремим позичальникам, які мають давні стосунки із банком та високу платоспроможність.

Платність кредиту позначає, що позичальник повинен не тільки повернути позику, але і внести плату за користування грошовими коштами банку. Реалізація цього принципу на практиці здійснюється через таке поняття, як норма або ставка позичкового проценту. Ставка позичкового процента - це по суті "ціна" кредиту. Вона встановлюється комерційними банками. Ставка позичкового проценту залежить від:

- облікової ставки НБУ;

- рівня інфляції;

- терміну позички;

- попиту на кредитні ресурси;

- ступеню ризику при наданні кредитів тощо.

Сплата відсотків за користування банківськими позиками відноситься до фінансових витрат підприємства.

Дата добавления: 2015-06-30