Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Тварини і навколишнє середовище




Для класу ссавців у цілому характерна більш широка та більш доцільна пристосованість до різних умов життя. Цей клас заселив усі середовища мешкання – наземне, повітряне, океани, моря, прісні водойми та товщу ґрунту. У процесі пристосування до різних місць мешкання ссавці розділилися на такі екологічні групи:

1. Наземні звірі – найбільша група ссавців, яка заселила практично усю сушу, крім Антарктиди. Серед них можна виділити звірів, які населяють ліс та зарості чагарників, і тварин – мешканців відкритого простору. До перших відносяться види, які проводять більшу частину життя на деревах, утворюючи там гнізда (білка, куниця, мавпи, лінивці). Інші ведуть напівдеревинний – напівназемний образ життя і лише частково добувають страву на деревах. Наприклад, соболь знаходить на землі (мишей, кедрові горіхи, ягоди), але ж він ще ловить птахів, білок. Багато видів ссавців використовують ліс, в основному, як сховище, добуваючи корм на землі (бурі ведмеді, лосі, олені, росомахи і т.д.). Мешканці відкритого простору (копитні, тушканчики, ховрахи) живуть в умовах відсутності природних сховищ та достатку рослинної страви. Сюди відносяться багато комахоїдних, хижаків, які пристосовані до життя у степу та в пустелях.

2. Підземні ссавці – невелика група спеціалізованих видів, яка проводить все життя або значну його частину у ґрунті. Сюди відносяться кроти, сліпаки, сумчасті кроти і т.д. Вони прокладають у землі ходи передніми лапам або дуже розвинутими різцями. Живляться комахами, їх личинками, дощовим червами та ін.

3. Водяні звірі. У цій екологічній групі спостерігається ряд переходів від наземних видів до повністю водяних. Наприклад, американська норка утворює нори на суші, по берегах прісних водойм, а живиться як у воді, так і на суші (рибою, амфібіями, водяними пацюками). Видра більше часу проводить у воді, її раціон, в основному, складається із риби. У неї вже з’являються пристосування до водного образу життя – скорочені кінцівки, перетинки між пальцями, редукція вушної раковини. Ще у більшій мірі з водою зв’язані тюлені, які тільки поза водою спарюються та родять малят. А вже повністю водними є китоподібні (кити та дельфіни).

4. До літаючих звірів відносять рукокрилих або кажанів (літаючі миші).

Вивчаючи життя тварин, часто використовують поняття "фауна" (у рослин "флора"), ареал.

Фауною називають видовий склад тваринного світу будь – якої країни або області.

Ареал – простір, область розповсюдження будь-якої систематичної групи організмів: виду, роду, родини і т. ін.

У природі тварини живуть не ізольовано одна від одної, а поєднуючись у види. У кожного виду є свій ареал розповсюдження. Види тварин, які живуть на однорідних ділянках і взаємодіють між собою, утворюють угруповання. В угрупованнях живі організми тісно взаємодіють між собою і з другими організмами на певній території. Наприклад, взаємозв'язок і взаємодія мікроорганізмів, грибів, рослин і тварин. Такі угруповання називають біоценозами.

Разом з тим усі живі організми взаємодіють не тільки між собою, але й з умовами проживання: ґрунтом, кліматичними умовами, атмосферою, водними просторами і т. ін. Сукупність організмів і умов проживання називають біогеоценозом.

У біогеоценозах кожний вид живиться певною поживою і в свою чергу є базою живлення для інших видів. Таким чином, між ними встановлюються ланцюги живлення.

Наприклад:

рослини g травоїдні тварини g хижі тварини

 

Рослини, що мають автотрофне живлення, створюють органічні речовини. Вони завжди є фундаментом ланцюгу живлення. Ними живляться організми гетеротрофи.

В угрупованнях виділяють декілька форм співіснування організмів: симбіоз, мутуалізм, паразитизм, коменсалізм, конкуренція, хижацтво.

Загальна назва форм співіснування симбіоз (від лат. "сим" – разом і "біес" – спосіб життя).

Мутуалізм – це взаємовигідне співіснування. Наприклад, у кишечнику термітів живуть джгутикові, які здатні розчиняти целюлозу. Нею живиться комаха, а джгутикові знаходять у кишечнику сприятливі умови існування.

Паразитизм – явище, коли організм одного виду (паразит) використовує організм іншого виду (хазяїна). Наприклад, паразитичні черв'яки, кровосисні комахи.

Коменсалізм (нахлібництво) – взаємовідносини між двома видами тварин, коли одна з них використовує іншу як середовище проживання, але живиться не самим господарем, а відходами його поживи та ін.

Хижацтво – взаємовідносини між організмами, коли одні види живляться іншими.

Конкуренція – боротьба між видами за поживу, житло та ін. Наприклад, рудий тарган витісняє з житла людини свого конкурента – чорного таргана.

У навколишньому середовищі різні види потребують тих або інших факторів для своєї життєдіяльності, що визначає їх екологічну характеристику. Так, одні полюбляють світло, інші намагаються триматися в тіні, одні полюбляють вологу, інші ні, одні живуть у холодних умовах, другі – у теплих.

Ссавці виробили різновидові пристосування для перенесення несприятливих умов, які викликані зміною сезонів року. Це міграції, зимова сплячка, запасання кормів. Масові сезонні міграції до місць з достатком корму властиві північним оленям, зайцям–білякам, песцям (із тундри у лісотундру та ліса). Разом з оленями мігрують білки, росомахи. Восени летять у теплі краї багато кажанів. Серед ссавців розповсюджена зимова сплячка – стан зниженої життєдіяльності у період, коли їжа стає малодоступною. Сплячка буває різної інтенсивності – від поверхневої (зимовий сон), властивої ведмедям, єнотам, борсукам, до глибокої, яка характеризується оціпенінням, зниженням температури тіла та зменшенням частоти дихання (їжаки, ховрахи, тушканчики, кажани та ін.)

Запасання кормів на зиму характерне для гризунів. Лісові миші, польові, піщані, бобри, білки запасають зерна злаків, суху траву, жолуді, горіхи, насіння дерев та ін.

Кожний вид має свою структуру: особини виду існують не ізольовано, а поєднуючись у популяції. Популяції об'єднуються в підвиди.

Об'єднання компонентів біогеоценозів в єдине ціле здійснюється при тривалому взаємному впливові організмів і навколишнього середовища. Види тварин і рослин, які входять до складу біогеоценозів, зазнавали постійного впливу з боку природного добору, який забезпечує відносну пристосованість до сумісного існування. Тому біогеоценози характеризуються великою сталістю. Завдання людини полягає в тому, щоб не порушувати цієї сталості нерозумним втручанням в існування біогеоценозів, не руйнувати, а допомагати їм жити.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-06-30; Просмотров: 7384; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.016 сек.