КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
А. Методи дослідження вентиляції
Спірографія – це метод графічної реєстрації легеневих об’ємів при виконанні певних дихальних маневрів. Метод старий і відходить в минуле. При спірографії проводиться графічна реєстрація показників і отримані результати порівнюються з умовною нормою з урахуванням статі, віку та зросту пацієнта. Ця норма називається належними величинами. Результат розрахунків виражається в %, що дає можливість оцінювати стан конкретного хворого. Найчастіше визначають наступні показники: І. Об’ємні показники, які характеризують, перш за все, зміни легеневої паренхіми, тобто рестриктивні зміни. ДО (TV)- дихальний об’єм, це об’єм, який вдихається і видихається при спокійному диханні. РОвд (IRV)– резервний об’єм вдиху – це максимальний об’єм вдиху, який пацієнт може вдихнути після спокійного вдиху. РОвид –(ERV)– резервний об’єм видиху – це максимальний об’єм вдиху, який пацієнт може вдихнути після спокійного видиху. ЖЄЛ (VC)– життєва ємність легень, яку отримують при максимальному спокійному вдиху і максимальному спокійному видиху (сума ДО, РОвд та РОвид). Для більш точного визначення рестриктивних змін необхідно визначати функціональну залишкову ємність, розраховувати залишковий об’єм легень (ЗОЛ) і загальну ємність легень (ЗЄЛ). ЗЄЛ= ЗОЛ+ЖЄЛ Для цього використовуються спеціальні методики обстеження (бодіплетизмографія), які потребують дорогої апаратури, є малодоступними і використовуються, як правило, в наукових дослідженнях. ІІ. Швидкісні показники, які характеризують бронхіальну прохідність: ФЖЄЛ (FVC) – форсована життєва ємність легень (оцінюють форму кривої ФЖЄЛ). ОФВ1 (FVC1) – об’єм форсованого видиху за першу секунду – інтегральний показник, який характеризує прохідність бронхів в цілому. Однак, при незначних змінах і при змінах в дрібних бронхах він, як правило, не реагує.
ОФВ1 / ФЖЄЛ – показник обструкції бронхів при величині співвідношення менше 70% МОШ (MEF) – максимальна об’ємна швидкість у певній точці кривої ФЖЄЛ. МОШ25% – характеризує прохідність крупних бронхів (проксимальні відділи). МОШ50% – характеризує прохідність бронхів середнього калібру. МОШ75% – характеризує прохідність дрібних бронхів (дистальні відділи). СОШ (MMEF, FEF) – середня об’ємна швидкість на певному відрізку кривої ФЖЄЛ. СОШ25-75% – характеризує прохідність бронхів середнього калібру в цілому. СОШ75-85% – характеризує прохідність самих дрібних бронхів аж до бронхіол. Як правило, цей показник змінюється першим. В основі порушень бронхіальної прохідності на різних рівнях бронхіального дерева лежать різні механізми. В проксимальних бронхах основними причинами їх обструкції є сторонні тіла чи пухлинний процес, спазм неможливий із-за хрящової основи. Навпаки, у мілких бронхах основним механізмом бронхообструкції є спазм, а сторонні тіла взагалі не попадають. Отже, визначивши рівень бронхообструкції, ми вже можемо вказати на можливі її механізми і відповідно до цього будувати подальшу діагностичну і лікувальну тактику. Однак, визначення МОШ і СОШ “ вручну” за спірограмою є наближеним і трудоємним. Це послужило основою для розробки комп’ютерної спірометрії, яка є на сьогодні основним методом функціонального дослідження. При її проведенні фіксують криву “потік-об’єм” і автоматично проводять розрахунки, видаючи результат в % до належної величини. Крива “потік-об’єм” реєструє залежність між потоком повітря, що вдихається або видихається, і легеневим об’ємом. Фактично це є реєстрація процесу вентиляції, який фіксується на дисплеї або папері у вигляді кривої. Із об’ємних показників розраховуються тільки ЖЄЛ і ФЖЄЛ, які є діагностично найбільш цінними, а основна увага приділяється швидкісним показникам, які характеризують бронхіальну прохідність на різних рівнях. Крім названих уже показників реєструється пікова об’ємна швидкість (ПОШ), яка відображає стан “центральних” дихальних шляхів і силу, що розвивається експіраторними м’язами. Величина ПОШ корелює з ОФВ1.
За допомогою комп’ютерної спірометрії можна обстежувати великі контингенти пацієнтів і легко проводити фармакологічні і провокаційні проби. Фармакологічні проби проводять з метою визначення провідного механізму бронхообструкції та визначення індивідуальної чутливості до певного бронхолітика. А. Функціональні фармакологічні проби: 1. З β2-симпатоміметиками (сальбутамол) – підтверджує наявність бронхоспазму. 2. З холінолітиком (атровент) – характеризує переважання холінергічного бронхоспазму, гіперсекреції та набряку слизової. Технологія проведення функціональних фармакологічних проб: 1. Реєстрація ФЗД до дачі препарату. 2. Інгаляція досліджуваного препарату 3. Реєстрація ФЗД через певний час після інгаляції препарату (15-30хв для β2-симпатоміметику та 50-60хв після холінолітику). Проба вважається позитивною якщо реєструється приріст показників бронхіальної прохідності більш, ніж на 10%. Негативні проби диктують необхідність пошуку інших механізмів бронхообструкції. В. Провокаційні функціональні проби: 1. З фізичним навантаженням (субмаксимальним). 2. З вдиханням холодного повітря. Вони служать для визначення скритого бронхоспазму та гіперреактивності бронхів. Вважаються позитивними при зниженні показників бронхіальної прохідності більш як на 10%, або виникненні клінічних проявів бронхообструкції (напад астми). Названі методи оцінки повинні проводитися у всіх хворих пульмонологічного профілю. Це методи, що визначають стратегію і тактику лікування, але не можуть забезпечити щоденний контроль за хворими, який необхідний при хронічному перебігу захворювання і прийомі підтримуючої терапії. Цю функцію виконує пікфлоуметрія, яка реєструє ПОШ в абсолютних або в умовних одиницях. Здійснюється самими хворими за допомогою індивідуальних портативних апаратів. Тобто, це є, перш за все, метод самоконтролю хворого (аналогія АТ). Рекомендується проводити її щоденно 2 рази в день.
Наступними етапами у функціональній діагностиці бронхолегеневої системи є
Дата добавления: 2015-07-02; Просмотров: 1168; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |