Розрахунок індексу дефектності

І

Якість продукції формується не тільки її технічним рівнем (якістю моделі), а й добротністю виготовлення (якістю матеріалізації та тиражування моделі). Що вищою є якість виготовлення, то ближче якість продукції до якості моделі. Якщо якість моделі є еталоном для порівняння, то будь-яке відхилення від визначених меж свідчитиме про погіршання якості виробу. Наприклад, якщо за виробництва прального порошку вміст шкідливих домішок переходить за задані стандартом межі (стандарт у в цьому разі є моделлю), то якість продукції вважається незадовільною. Або, коли за виробництва чугунно-го литва кількість порожнин у середині виробу перевищує норми, передбачені технічними умовами, виріб відправляють на переплавку. Здебільшого якість виготовлення продукції впливає на визначення її ґатунку.

Якість виготовлення можна визначити з допомогою індексів дефектності. З терміном «дефект» пов'язують кожну окрему невідповідність продукції встановленим вимогам. За рівнем впливу на якість виробу дефекти можуть бути: критичними, значними, малозначними. Під показником дефектності продукції розуміють середньозважену кількість дефектів, що припадають на один виріб або одиницю продукції. Для розрахунків індексу дефектності продукції певного виду необхідно насамперед скласти перелік усіх дефектів, що трапляються під час виготовлення виробів і визначити коефіцієнти їхньої значущості (їхню вагу). Останні розраховуються вартісними або експертними методами.

За застосування вартісного методу коефіцієнти вагомості беруться такими, що дорівнюють витратам з усування дефектів. Використання експертного методу передбачає математичну обробку спеціальних коефіцієнтів, запропонованих групою фахівців-експертів. Показник дефектності визначається за формулою

— коефіцієнт дефектності;

— кількість дефектів /-го виду;

— кількість одиниць продукції у вибірці;

— коефіцієнт вагомості /-го дефекту;

— кількість видів дефектів, що трапляються в процесі виго
товлення виробу.

У табл. 11 наведено приклад розрахунку індексу дефектності будівельних елементів у вибірці з 10-ти залізобетонних панелей.

Таблиця 11

Шифр дефекту	Вага дефекту	Кількість дефектів у вибірці	Добуток (гр. 2 х гр. 3)	Індекс дефектності (сумарний показник гр. 4:10)
/
А				500: 10=50
Б
В
Г
Д

Якщо в технічній документації нормативний індекс установлено на рівні 60, то відносний показник дефектності становить 0,83 (50: 60), що свідчить про високу якість виготовлення продукції.

Рівень якості в експлуатації або споживанні товару визначається співвідношенням двох показників — технічного рівня та якості виготовлення виробу. Так, наприклад, для автомобільних двигунів основними експлуатаційними показниками будуть потужність і витрати пального, для кінескопа — довговічність і яскравість світіння. Найскладнішим у розрахунках рівня якості є вибір еталону для порівнювання. За такий еталон можна взяти реальну продукцію або гіпотетичний товар, якість якого здатна максимально задовольнити потреби споживачів, а також вимоги міжнародних та національних стандартів. Для визначення номенклатури показників, що їх беруть до уваги, оцінюючи рівень якості, необхідно вивчити вимоги ринку до властивостей товару. Джерелами такої інформації можуть бути:

• матеріали випробувань і обстежень зразків найліпших виробів;

• результати виставок, ярмарок, відвідувань фірм;

• офіційні публікації міжнародних, регіональних і національних організацій зі стандартизації, сертифікації і контролю якості;

• друковані матеріали економічних, науково-технічних, зовнішньоторговельних, неурядових та інших регіональних і національних організацій, а також фірм;

• офіційні матеріали державних зовнішньоторговельних організацій;

«рекламні видання, прайс-листки, проспекти, каталоги;

• дані системи споживчої кооперації, спілок захисту прав
споживачів, підприємств сервісного обслуговування;

51-300 65

* опитування потенційних покупців, щодо їхніх побажань до продукції, яку готують до випуску.

Слід зазначити, що джерела офіційної інформації дають тільки загальнодоступні відомості, а тому не забезпечують стратегічних переваг. Такі переваги, як правило, дають неофіційні джерела або спеціальні маркетингові дослідження.

Основою успішної реалізації товару, як було вже сказано, є висока оцінка його якості споживачем. Останнє значною мірою залежить від витрат на споживання виробу. Вони складаються з витрат на придбання та на експлуатацію продукції. Споживач під час укладання угоди купівлі-продажу обов'язково порівнюватиме співвідношення «ціна-якість» з пропозиціями конкурентів, здійснюючи вибір (на основі рекламних описів та іншої інформації) оптимального варіанта з переліку аналогічних чи подібних товарів. Покупець також бере до уваги строк служби виробу, указаний у технічній документації. В експлуатаційних витратах ураховуються витрати, які пов'язані з використанням виробу (витрати користувача): на профілактичне обслуговування, ремонт, витрати на електроенергію і т.п. За сучасних умов не менш важливою є також якість обслуговування користувача товару: швидкість реагування на запити, наявність запасних частин, кваліфікація фахівців служби сервісу. З урахуванням всіх чинників споживання вищу якість з погляду покупця матиме товар, що пов'язаний з мінімальними витратами для придбання права власності на нього. Напевно у світі вже не залишилося фірм, які б не знали, наскільки витрати користувача впливають на прийняття ним рішень щодо придбання товару. Наприклад, транспортні компанії виходять саме з такого принципу, закуповуючи літаки, кораблі, вантажні автомобілі та інші подібні товари високоелас-тичного попиту. Для товарів, що призначені для безпосереднього споживання, цей чинник теж має велике значення. Наприклад, легкові автомобілі, обладнання центрального опалення, холодильники, пральні машини і т. п. Організації споживачів у різних країнах інформують покупців про розмір експлуатаційних витрат, які безпосередньо залежать від конструкції виробу, його технічного рішення. Отже, якість є важливою ринковою характеристикою товару, проте остаточне рішення щодо його придбання або відмови від нього приймає тільки споживач. Тому якісним можна вважати товар, котрий задовольняє певні очікування споживача і має придатну для нього ціну. Якщо товар задовольнятиме бажання покупця і матиме нижчу ціну, ніж він передбачав, покупець схильний уважати його високоякісним. Але виробник

має завжди намагатися випускати тільки високоякісний товар: на слушну думку відомого американського вченого X. Дж. Харрінг-тона, коли фірма виготовлятиме просто якісну продукцію, а її конкурент — високоякісну, то банкрутство першої є неминучим. На велику увагу заслуговують також наукові розробки японських учених з цього питання. На думку д-ра Г. Тагуті, за умов ринкової економіки філософія якості має базуватися на таких засадах:

1) обов'язкова оцінка тієї шкоди, котру може завдати неякісна продукція суспільству. Це стосується як готового виробу (імовірність аварії, травмування, псування), так і технології його виготовлення (витрати енергії, зусиль, токсичність);

2) постійна необхідність підвищення якості і зниження собівартості продукції для забезпечення її конкурентоспроможності. Це треба брати до уваги тим, хто розробляє стратегію підприємництва;

3) обов'язкове розуміння того, що за сучасних умов вимоги замовника повсякденно зростають, а програма підвищення якості на фірмі має орієнтуватися на постійне зменшення розходжень між реальними експлуатаційними характеристиками виробу і характеристиками, визначеними замовником, оскільки шкода, якої зазнає замовник через такі розбіжності, збільшується пропорційно квадрату їхньої кількості.

Розрахунки, що базуються на цих принципах є обов'язковими за визначення вимог до якості виробничих процесів, тобто якість і собівартість готового виробу залежать від якості проекту і технологічних процесів. У зв'язку з цим, розробляючи проект, плануючи виробництво, виготовляючи та контролюючи якість продукції необхідно із самого початку виходити з вимог до готового виробу. Продуцент має з'ясувати залежність якості продукції від параметрів технологічного процесу, а потім здійснити планування експерименту з допомогою статистичних розрахунків.

Сучасна концепція якості має елемент, якому надається надзвичайно важливе значення, — наявність і рівень післяпродажного обслуговування складної виробничої та побутової техніки. Для цього виробники через свої торгові філіали організують доставку товару промисловим виробництвам — замовникам та в домашні господарства, готують цей товар до використання, надають необхідні консультації споживачам. Якщо виявляються дефекти в гарантійний термін експлуатації, здійснюється негайна заміна виробу, що вийшов із ладу, або став небезпечним. Необхідність підвищення безпеки в побуті і на виробництві, охорони здоров'я людей і довкілля, посилення конкурентоспроможності націо-

5'і-зоо 67

нальної продукції на світовому ринку змусили законодавчі органи створити правові засади для забезпечення якості товарів і захисту споживача. Усе це свідчить, що якість є постійною складовою здатності продукції брати участь у конкурентній боротьбі. Тому в країнах з розвинутою ринковою економікою (США, Японії, країнах Західної Європи) має місце посилення ролі держави в управлінні якістю. Фірми орієнтуються на всебічне використання нововведень: нові вироби, прогресивні технології, сучасні методи організації і управління виробництвом. Слід зазначити, що найбільш повно та послідовно ці принципи реалізуються в японських фірмах. Так, японські маркетологи вважають, що конкурентоспроможність продукції на 70—80% залежить від відповідності її запитам споживачів. На їхню думку, у конкурентній боротьбі виграють фірми, які виявляють і вивчають вимоги конкретних споживачів та кон'юнктуру ринку ще до початку виробництва товарів. Широке застосування гнучких виробництв дає змогу навіть за умов масового виробництва враховувати індивідуальні запити споживачів.

Дата добавления: 2015-07-02