Виготовлення тунельних трубопроводів

Тунельні трубопроводи відокремлюють від магістрального трубопроводу.

Тунельні трубопроводи виготовляються із листових заготовок. Заготовка креслиться по шаблону. Обрізається по краю. Згинається у тривалковому стані до форми труби. Одночасно видавлюються рифти. Згинання труби виконується в декілька переходів. Після кожного переходу виконується рекристалізаційний отжиг напівфабрикату. Бокові кромки уздовж труби обробляються для виконання зварювання. Заготовка встановлюється у новий прилад та зварюється. Шов зачищається, віджигається, перевіряється рентгеноконтролем. Торці труби відрізаються. Контролюються розміри труби. Труба випробується на міцність та герметичність.

Виготовлення сильфонів

Сильфони це гнучкі трубопроводи, котрі мають тонкостінну металеву конструкцію циліндричної або конусної форми з поперечними хвильовими ребрами. Сильфони дозволяють компенсувати зміщення уздовж труби у поперечному і кутовому напрямках при температурних та вібраційних навантаженнях, або при складанні.

Конструкційні форми сильфонів встановлюються двома коефіцієнтами:

К₁=D_З/D_В та К₂=L/D_З, де: D_З і D_В – зовнішній і внутрішній діаметри, L – довжина сильфона.

Заготовками для сильфонів служать безшовні труби, які виробляються багато перехідним глибоким витягуванням із листовою круглої заготовки напівфабрикату з внутрішнім діаметром рівним внутрішньому діаметру сильфона, і подальшим витягуванням стакана для зменшення розміру товщини стінок. У отриманих заготовок, механічною обробкою видаляється донна частина.

Альтернативним методом отримання заготовок для сильфонів є розкатка по оправці попередньо отриманої витягуванням деталі з дном. Внутрішній діаметр отриманої витягуванням деталі дорівнює внутрішньому діаметру сильфона. Дно після розкатки видаляється механічною обробкою.

Рис. 5 Принципова схема розкатки

(1 – оправка; 2 – давильні ролики; 3 – блок роликів)

Методи виготовлення сильфонів пов’язані з методами пластичного формоутворення ребер. До них відносяться механічний метод, гідромеханічний та інші.

Механічний метод формоутворення гофрів. Формування гофрів чи ребер відбувається у дві операції. При першій операції по довжині труби розмічають з визначеним кроком кільцеві канавки на спеціальному верстаті. При другій операції гофри формують металевими роликами, які поступово зміщуються у напрямку до осі сильфона. Заготовка при обох операціях обертається від шпинделя верстата. Формоутворення гофрів виконується в декілька переходів. Після кожного переходу заготовка проходе термічну обробку з метою знищення наклепу, старі ролики змінюються на ролики з більшим діаметром, відстань між роликами зменшується.

Цим методом можна виготовляти сильфони на одному верстаті з різними діаметрами, навіть із зварних труб, але він має велику працемісткість і не бажане зменшення товщини стінок гофрів на 40-50% на вершинах ребер.

Гідромеханічний метод формоутворення гофрів. Формування гофрів виконується теж за дві операції. На першій операції виконується накатка початкових кільцевих канавок

роликами по оправці, яка має кільцеві канавки. Оправка розміщена з середини заготовки.

На другій операції заготовка встановлюється в спеціальний прилад, заповнюється рідиною під тиском. На поверхні заготовки встановлюються формуючі диски, які виконують роль матриці. Під дією внутрішнього тиску рідини та сили осьового здавлювання, яка виникає від переміщення торцевої колодки відбувається формоутворення гофрів.

Механічний метод формоутворення гофрів:

1 – ролики, які підтримують заготовку; 2 – ролик, який формоутворює гофри;

3 - заготовка

Гідромеханічний метод формоутворення гофрів:

а – попередня накатка канавок (1 – оправка; 2 – ролик; 3 – заготовка; 4 – прижим)

в – формоутворення гофрів (1 – штуцер для подачі рідини; 2 – рознімні формуючі диски; 3 – направляючі; 4 – гидропривід для стискання; 5 – заготовка)

Дата добавления: 2015-06-27