Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Перші етапи ембріонального розвитку багатоклітинного організму




Поява багатоклітинності

Загальна характеристика

ПІДЦАРСТВО БАГАТОКЛІТИННІ

Цикл розвитку малярійного плазмодія

1. Зі слиною комара до організму людини потрапляють спорозоїти.

2. Спорозоїти розвиваються в клітинах печінки, пізніше на поверхні еритроцитів утворюють екзоеритроцитарні шизонти (відбувається множинний поділ ядра – шизогонія).

3. Шизонти розпадаються на велику кількість мерозоїтів, які проникають всередину еритроцитів.

4. В еритроцитах мерозоїти знову розмножуються шизогонією, утворюючи нові покоління мерозоїтів.

5. Мерозоїти виходять з еритроцитів у плазму (при цьому клітини крові руйнуються) і проникають в інші еритроцити, де знову розмножуються (в час виходу мерозоїтів мають місце приступи малярії: температура тіла підвищується до 40-41ºС, відбуваються напади пропасниці, які повторюються через кожні 24, 48 або 72 год.; малярія супроводжується недокрів’ям (анемією), ураженням печінки і селезінки).

6. Мерозоїти перестають розмножуватись і перетворюються на мікрогаметоцити і макрогаметоцити, які з кров’ю людини потрапляють у шлунок комара.

7. У шлунку комара гаметоцити перетворюються на чоловічі і жіночі гамети, які зливаються в зиготу.

8. Зигота ділиться спорогонією (поділом, схожим на шизогонію) і дає початок кільком тисячам спорозоїтів, які проникають до слинних залоз комара і під час укусу передаються людині.

Комар є основним хазяїном малярійного плазмодія (в його організмі паразит розмножується статево), людина – проміжним хазяїном (в її організмі паразит розмножується нестатево).

 

 


 

Представники підцарства Багатоклітинні – тварини, організми яких складаються зі спеціалізованих клітин, що відрізняються за будовою і функціями, тісно взаємодіють між собою, утворюючи тканини, органи та системи органів.

 

Вважається, що багатоклітинні організми походять від одноклітинних. Однак невідомо, яка саме група була предковою.

Появу багатоклітинності пояснюють кілька гіпотез. Найприйнятнішими з них є:

- гіпотеза Геккеля (відбулось багатократне ділення одноклітинного організму без розходження дочірніх клітин; в групах клітин з’явились морфологічні і фізіологічні відмінності, які зумовили спеціалізацію);

- гіпотеза Хаджи (спочатку в результаті множинного поділу ядра виник багатоядерний організм, пізніше – виникли внутрішньоклітинні перегородки і це призвело до появи багатоклітинності).

 

  1. Зигота – диплоїдна клітина, яка утворюється в результаті злиття гамет.
  2. Бластомери – клітини, які утворюються внаслідок дроблення зиготи.
  3. Морула – сукупність бластомерів.
  4. Бластула – одношаровий зародок (порожнина всередині бластули – бластоцель).
  5. Двошарова гаструла – двошаровий зародок (зовнішній шар клітин – ектодерма, внутрішній – ентодерма, порожнина гаструли – гастроцель, отвір у гастроцель – первинний рот або гастропор); на цій стадії припиняються основні перетворення в ембріогенезі губок і кишковопорожнинних.
  6. Тришарова гаструла з первинним ротом – тришаровий зародок (зовнішній шар клітин – ектодерма, внутрішній – ентодерма, середній – мезодерма, порожнина всередині гаструли – гастроцель, отвір у гастроцель – первинний рот або гастропор); на цій стадії припиняються основні перетворення в ембріогенезі плоских червів.
  7. Тришарова гаструла з вторинним ротом і первинною порожниною – тришаровий зародок (зовнішній шар клітин – ектодерма, внутрішній – ентодерма, середній – мезодерма, порожнина між ентодермою і мезодермою (залишок бластоцелю) – первинна порожнина тіла або псевдоцель, порожнина всередині гаструли – гастроцель, отвір у гастроцель – первинний рот або гастропор (стає анальним отвором), отвір у гастроцель, розміщений навпроти гастропора – вторинний рот); на цій стадії припиняються основні перетворення в ембріогенезі круглих червів.
  8. Тришарова гаструла з вторинним ротом і вторинною порожниною – тришаровий зародок (зовнішній шар клітин – ектодерма, внутрішній – ентодерма, середній – мезодерма, порожнина всередині мезодерми – вторинна порожнина тіла або целом, порожнина всередині гаструли – гастроцель, отвір у гастроцель – первинний рот або гастропор, отвір у гастроцель, розміщений навпроти гастропора – вторинний рот); на цій стадії припиняються основні перетворення в ембріогенезі кільчастих червів.

З ектодерми розвивається шкіра, нервова система, частина травної і дихальної систем; з ентодерми – травна система, частина дихальної системи; з мезодерми – опорно-рухова, кровоносна, видільна, статева системи, частина дихальної системи.

 

Типи порожнин тіла:

- гастроцель – не є порожниною тіла (сполучається з навколишнім середовищем);

- первинна порожнина тіла або псевдоцель (у круглих червів) – порожнина між ентодермою і мезодермою (залишок бластоцелю), заповнена рідиною, яка виконує роль гідростатичного скелету (у плоских червів залишок бластоцелю заповнений великими мезодермальними клітинами, тому псевдоцель у них відсутній);

- вторинна порожнина тіла або целом (у кільчастих червів, голкошкірих, хордових) – порожнина всередині мезодерми (оточена власними мезодермальними стінками), заповнена рідиною;

- гемоцель або міксоцель (у молюсків і членистоногих – тварин, у яких незамкнена кровоносна система) – сильно збільшений бластоцель, який витісняє целом (целом зберігається тільки в органах виділення, статевих залозах і навколо серця) і утворює синуси, заповнені гемолімфою (кров’ю, змішаною з порожнинною рідиною).

 

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-06-27; Просмотров: 886; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.012 сек.