Гідроізоляційні роботи

5.22 До початку гідроізоляційних робіт мають бути повністю закінчені та прийняті такі види робіт:

- монтаж і бетонування огороджувальних конструкцій споруди;

- замонолічування стиків між збірними елементами конструкцій;

- встановлення і зварювання закладних деталей, конструктивних елементів вводів інженер­них комунікацій та інших елементів. У процесі виконання робіт з улаштування гідроізоляції контролю підлягають:

- якість сухих і розчинових сумішей;

- підготовка поверхонь для гідроізоляції;

- технологічні процеси нанесення розчинових сумішей;

- температура й відносна вологість навколишнього середовища;

ДБН В. 2.6-22-2001 С.29

- правильність виконання деформаційних швів у гідроізоляційному покритті;

- якість виконання гідроізоляційного покриття;

- режим догляду за гідроізоляційним покриттям;

- правильність виконання захисного покриття. Під час підготовки поверхні основи слід дотримуватись вимог табл. 13.

Таблиця 13 - Вимоги до основ для гідроізоляції

Технічні вимоги	Граничні відхилення	Метод контролю
Допустимі відхилення поверхні основи: уздовж ухилу та на горизонтальній поверхні поперек ухилу та на вертикальній поверхні	±5 мм ±10 мм	Вимірювальний, технічний огляд - не менше п'яти вимірювань на кожні 70-100м^2 поверхні або на ділянці меншої площі в місцях, визначених візуальним контролем
Відхилення площини елемента від заданого ухилу (по всій площі)	0,2 %	Те саме
Кількість нерівностей (плавного обрису довжиною не більш як 150 мм) на площі 4 м^2	He більше 2	“

Під час приймання готових покриттів перевіряють:

- зовнішній вигляд;

- товщину шарів гідроізоляційного покриття;

- міцність зчеплення з основою;

- водонепроникність;

- встановлення затискних фланцевих пристроїв;

- улаштування захисних огороджень на вертикальних і похилих поверхнях.

5.23 Готове гідроізоляційне покриття має бути без тріщин, порожнин, дутиків і відшарувань, наявність яких встановлюється за глухим звуком під час простукування покриття дерев'яним мо­лотком по всій площі.

Товщину ізоляційного шару перевіряють щупом зі шкалою з ціною поділок 1 мм. Проколи, що залишаються після контролю у покритті, повинні бути відразу замазані шаром гідроізоляційної суміші.

Водонепроникність гідроізоляційного покриття перевіряють методом штучного дощування (поливанням водою протягом 2 год) або штучного обводнення (припиненням зниження рівня ґрунтових вод). Гідроізоляційне покриття вважається водонепроникним, якщо всередині споруди не виявляються плями, протікання та потьоки.

Міцність зчеплення гідроізоляційного покриття з основою перевіряється адгезіметром. Гідро­ізоляційне покриття, виконане з дотриманням усіх технологічних вимог, повинно мати міцність зчеплення з бетонною поверхнею не менш як 0,7 МПа для групи Г2 та 1,2 МПа - для групи Г1.

5.24 Готову гідроізоляцію збірних, збірно-монолітних і монолітних залізобетонних резервуарів контролюють методом натурних випробувань на водонепроникність, заповнюючи їх водою і ви­тримуючи потім протягом декількох діб. Резервуар і гідроізоляція вважаються такими, що витри­мали випробування, якщо втрати води за третю добу після закінчення заповнення резервуара не перевищують 3 л на 1 м² змоченої поверхні. Під час випробувань крізь стінки і шви резервуара не повинні простежуватися ознаки течі та зволоження ґрунту основи.

5.25 Тривалість заповнення резервуара повинна становити не більше 5 діб. Воду в резервуар слід заливати в два етапи: 1-й етап - залити на висоту 1 м і витримати протягом однієї доби для перевірки днища; 2-й етап - залити до проектної позначки.

5.26 Під час визначення втрат води з резервуара її рівень потрібно замірювати поплавками, підвішеними на прогиноміри не менш як у двох місцях дзеркала води.

5.27 Приймаючи гідроізоляцію деформаційних швів, перевіряють міцність кріплення компен­саторів, герметичність швів у місцях з'єднання компенсаторів з гідроізоляційним шаром і правиль­ність виконання гідроізоляції швів.

С.30 ДБН В. 2.6-22-2001

Дата добавления: 2015-06-28