Розрахункова робота

Титульний лист

Практичне заняття №4.

Розрахунок природного освітлення приміщень

Мета роботи: Навчитись використовувати методики розрахунку природного освітлення

виробничих, адміністративних, побутових, громадських або житлових

приміщень для розв'язання практичних завдань.

ЗАВДАННЯ. Виконати розрахунок бокового природного освітлення приміщення.

Розрахунок треба провести згідно з завданими варіантами вихідних даних,

наведеними в таблиці Д1 (див. додаток).

ВИЗНАЧИТИ:

1. Нормоване значення коефіцієнту природного освітлення приміщення для

заданих умов.

2. Виконати перевірочний розрахунок бокового природного освітлення методом

світлового коефіцієнта.

3. Розрахувати потрібну площу вікон для забезпечення нормованих значень

бокового природного освітлення приміщення для заданих умов.

4. Зробити висновок щодо достатності або недостатності природного освітлення приміщення

ЗВІТНІСТЬ. Звіт про виконану роботу подати за такою формою:

Титульний лист

Змістова частина роботи:

1. Умова та завдання.

2. Вихідні дані (за варіантом).

3. Виклад виконання Розрахунку природного освітлення з необхідними обґрунтуваннями та розрахунками (аналогічно наведеним у завданні Прикладам 1-7).

4. Ескіз плану приміщення з показанням основних геометричних розмірів та

розрахункової точки робочої поверхні, для якої виконується розрахунок.

5. Висновок.

Назва університету

Факультет __________________________________

з дисципліни „Основи охорони праці в галузі”

Тема. Розрахунок природного освітлення приміщень

Варіант № __

Група _________

Прізвище, ім’я студента.

Перевірив: ________________

Дата

1. Основні теоретичні відомості

1.1. Види освітлення приміщень

1.1.1. Основні вимоги до освітлення

Освітлення виробничих приміщень впливає на стан здоров'я, продуктивність праці, якість продукції і рівень виробничого травматизму. Недостатнє освітлення утруднює виконання технологічних операцій і може бути причиною нещасного випадку та захворювання органів зору. Організація правильного освітлення робочих місць, виробничих, адміністративних та іншого функціонального призначення приміщень має велике санітарно- гігієнічне значення, сприяє підвищенню продуктивності праці, зниженню травматизму, поліпшенню якості продукції.

Освітлення повинно задовольняти таким основним вимогам:

• бути рівномірним і достатньо сильним;
• не створювати різких тіней на місцях роботи, значних контрастів між освітленим
• робочим місцем і навколишньою обстановкою (підлога, стіни, обладнання);
• не створювати зайвих бліків в полі зору працівника;
• давати правильний напрям світлового потоку.

1.1.2. Види освітлення

Залежно від природи джерела світлової енергії розрізняють три види освітлення:

· природне,

· штучне

· суміщене.

 Природне освітлення – освітлення приміщень світлом неба (прямим чи відбитим), що проникає крізь світлові прорізи в зовнішніх огороджуючих конструкціях.

 Суміщене освітлення — освітлення, при якому недостатнє за нормами природне освітлення доповнюється штучним освітленням.

Залежно від напрямку проникнення світла в приміщення природне освітлення може бути:

• бокове - через віконні прорізи,
• верхнє – через спеціальні світлові ліхтарі в стелі;
• комбіноване природне освітлення.

 Комбіноване природне освітлення. — поєднання верхнього и бокового природного освітлення.

Природне освітлення верхнім і комбінованим світлом забезпечує більшу рівномірність

освітленості, ніж бокове. При застосуванні тільки бокового освітлення створюється висока освітленість поблизу вікон і низька у глибині приміщення, при цьому можливе утворення тіней від устаткування.

 Штучне освітлення забезпечується штучними джерелами світла.

 Загальне штучне освітлення — освітлення, при якому світильники розміщені в

верхній зоні приміщення (загальне рівномірне освітлення) або відповідно до

розташування обладнання (загальне локалізоване освітлення).

 Місцеве освітлення — освітлення, яке є додатковим до загального і створюється світильниками, що концентрують світловий потік безпосередньо на робочих поверхнях.

 Комбіноване штучне освітлення — освітлення, при якому до загального освітлення додається місцеве.

Класифікація видів виробничого освітлення приведена на рис. 1.

Рис. 1 Види виробничого освітлення

1.1.3. Природне освітлення

Природне освітлення створюється природними джерелами світла – прямими сонячними променями і дифузійним світлом небосхилу (решта сонячних променів, розсіяних атмосферою).

Природне освітлення – це найбільш біологічно цінний вид освітлення, до якого максимально пристосоване око людини. Воно визначається сприятливим спектральним складом. Природне освітлення позитивно впливає на психофізіологічний стан людини. Всі виробничі приміщення повинні мати світлові прорізи, які дають достатнє природне освітлення.

Без природного освітлення можуть бути збудовані:

· конференц-зали;

· зали засідань;

· виставочні зали;

· роздягальні, санітарно-побутові приміщення;

· очікувальні приміщення;

· приміщення особистої гігієни жінок;

· коридори і проходи.

1.2. Нормування природного освітлення.

1.2.1. Коефіцієнт природного освітлення

Оскільки природне освітлення постійно змінюється протягом року, протягом дня, залежно від погоди та інших факторів, то для нормування природного освітлення не може використовуватися величина освітленості робочої поверхні. В природному освітленні нормується коефіцієнт природного освітлення (КПО), який визначається відношенням освітленості в певній точці приміщення Евнутр до освітленості під небом Езовн.

 Коефіцієнт природної освітленості (КПО) показує, яку частину зовнішнього дифузійного світла небосхилу в процентах становить освітлення в певній точці на робочій поверхні всередині приміщення:

Евнутр

КПО = ------------- ´100% (1)

Езовн.

 Робоча поверхня — поверхня, на якій виконується робота і нормується або вимірюється освітленість.

 Умовна робоча поверхня — умовно прийнята горизонтальна поверхня, розташована на висоті 0,8 м від підлоги.

1.2.2. Розряди зорової роботи

Нормоване значення КПО залежить в основному від точності зорової роботи. Вся зорова робота групується по так званих розрядах зорової роботи. В залежності від розмірів об’єктів, що працівникові необхідно розрізнювати під час роботи, встановлюється відповідний розряд зорової роботи (табл.1).

 Об’єкт розрізнення —предмет, що розглядається, окрема його частина або дефект,

котрі потрібно розрізнювати в процесі роботи.

Найменші розміри об’єкта розрізнення та відповідні ним розряди зорової роботи

встановлені при розташуванні об’єктів розрізнення на відстані не більше 0,5 м від очей

працюючого.

Таблиця 1. Розряди зорової роботи для нормування освітлення виробничих приміщень

Характеристика зорової роботи	Найменший розмір об'єкта розрізнення, мм	Розряд зорової роботи
Найвищої точності	Менше 0,15	І
Дуже високої точності	0,15...0,3	II
Високої точності	0,3...0,5	ІІІ
Середньої точності	0,5...1,0	IV
Малої точності	1,0...5,0	V
Груба	Понад 5,0	VI
Робота з матеріалами та виробами, що світяться, в гарячих цехах	Понад 0,5	VII
Загальне спостереження за ходом виробничого процесу:	_	VIII

Для громадських, житлових, допоміжних приміщень (тобто для умов, коли людина

знаходиться поза виробництвом) будівельні норми і правила СНиП 23-05-95 встановлюють інші вимоги для визначення розрядів зорової роботи (таблиця 2).

1.2.2. Норми природного освітлення

В чинних в Україні Будівельних нормах і правилах 11-4-79 (В Російській Федерації

цей документ переглянутий і має назву СНиП 23-05-95, таким чином на теренах СНД зараз ці питання не гармонізовані) наведені нормативні значення КПО для ІІІ-го світлового поясу. Істотне значення має те, в якому світловому поясі розміщується будівля, бо природне освітлення залежить від кількості сонячних днів у році, від снігового покриву взимку, інших факторів. Для врахування цих обставин використовується поняття світлового клімату.

Таблиця 2 Розряди зорової роботи для нормування освітлення приміщень громадських, житлових та допоміжних будівель

Вид зорової роботи	Характеристика зорової роботи	Найменший розмір об’єкта розрізнення, мм	Розряд зорової роботи
Розрізнення об’єктів	найвищої точності	Від 0,15 до 0,30	А
високої точності	Від 0,30 до 0,50	Б
середньої точності	Понад 0,5	В
Огляд оточуючого простору при короткочасному, епізодичному розпізнаванні об’єктів:	при високій насиченості приміщення світлом	Незалежно від розміру об’єкта розпізнавання	Г
при нормальній насиченості приміщення світлом	Д
при низькій насиченості приміщення світлом	Е
загальне орієнтування в просторі інтер’єру	Незалежно від розміру об’єкта розпізнавання	Ж
загальне орієнтування в зонах переміщення	З

Світловий клімат — сукупність умов природного освітлення в тій чи іншій

місцевості (освітленість і якість освітлення на горизонтальній та, різноманітно

орієнтованих по сторонам горизонту, вертикальних поверхнях, що створюються

розсіяним світлом неба і прямим світлом сонця, тривалість сонячного сяйва,

відбиваючі властивості земного покриву) за період більше десяти років.

БНіП 11-4-79 виділяє п’ять поясів світлового клімату: I, ІІ, ІІІ, ІV та V.

Україна розташована в IV поясі світлового клімату (крім Криму, який відноситься

до V поясу).

Норми природного освітлення приміщень встановлені окремо для виробничих (таблиця 3) та для невиробничих (таблиця 4) приміщень.

Таблиця 3. Нормовані значення КПО при боковому природному освітленні виробничих приміщень

Характеристика зорової роботи	Розряд зорової роботи	КПО при природному боковому освітленні (КПО)норм, %,
Найвищої точності	І	3,5*
Дуже високої точності	ІІ	2,5*
Високої точності	ІІІ	2,0*
Середньої точності	IV	1,5
Малої точності	V
Груба (дуже малої точності)	VI
Робота з матеріалами та виробами, що світяться, в гарячих цехах	VII
Загальне спостереження за ходом виробничого процесу:	VIII
постійне	IV
періодичне при постійному перебуванні людей в приміщенні	V	0,3
періодичне при періодичному перебуванні людей в приміщенні	VI	0,2
Загальне спостереження за інженерними комунікаціями	VII	0,1

Примітка: * - Рекомендується виконувати суміщене освітлення

Таблиця 4 Нормовані значення КПО при боковому природному освітленні приміщень громадських, житлових та допоміжних будівель

Розряд зорової роботи	А	Б	В	Г	Д	Е	Ж
(КПО)норм	1,5	1,0	0,5	1,0	0,7	0,5	Не регламентується

Таблиця 5 Норми КПО для громадських, житлових і допоміжних приміщень

Назва приміщення	(КПО)норм при боковому освітленні
Проектні зали, кімнати конструкторських бюро
Друкарські бюро	1,5
Класні кімнати, навчальні аудиторії	1,5
Групові приміщення, ігрові приміщення, їдальні спальні дитячих дошкільних закладів	1,5
Читальні зали, спортивні зали
Конференц-зали, зали засідань, виставкові зали, торгові зали магазинів, зали для споживання їжі	0,5
Житлові кімнати і кухні	0,5

Розрахункові нормовані значення КПОN для будівель, які розташовані в IV або в V поясі світлового клімату, слід визначати по формулі

(КПО)N= (КПО)норм ´ mN, (2)

де (КПО)норм — нормоване значення КПО по табл. 3 або 4;

тN — відповідний коефіцієнт світлового клімату, що враховує особливості світлового

клімату, його значення визначається по таблиці 6.

Отриманні по формулі (2) значення слід округляти до десятих долей.

Таблиця 6 Значення коефіцієнту світлового клімату (при боковому освітленні)

Орієнтація світлових прорізів по сторонам горизонту	Коефіцієнт світлового клімату, mN
Пояс світлового клімату
IV	V
Північ	0,9	0,8
Північний схід, Північний захід	0,9	0,8
Схід, Захід	0,9	0,8
Південний схід, Південний захід	0,85	0,8
Південь	0,85	0,75

1.2.3. Вибір точки в просторі приміщення, для якої нормується освітлення.

В виробничих приміщеннях із зоровою роботою I—III розрядів природне освітлення в

багатьох випадках не може забезпечити необхідну освітленість робочої поверхні на робочих місцях, тому для цих робіт слід облаштовувати суміщене освітлення. Але при цьому КПО також нормується, хоча не забезпечує всієї необхідної освітленості.

Природне освітлення є нерівномірним: чим далі від вікна, тим менше освітленість.

Тому виникає питання: в якій саме точці приміщення нормується освітлення? Відповідь на нього буде така: на робочій поверхні в найбільш віддаленій від світлових прорізів точці (див. рис.2, на якому ця точка позначена буквою М, а також рис.3). Більш детально це пояснюється наступним чином.

В виробничих приміщеннях КПО повинно нормуватися на робочій поверхні.

 Робоча поверхня — поверхня, на якій виконується робота і нормується або

вимірюється освітленість.

 Умовна робоча поверхня — умовно прийнята горизонтальна поверхня,

розташована на висоті 0,8 м від підлоги.

В основних приміщеннях житлових будинків, а також дитячих дошкільних закладів

нормовані значення КПО повинні забезпечуватися на рівні підлоги.

В невеликих приміщеннях при односторонньому боковому природному освітленні

нормується мінімальне значення КПО в точці, розташованій на перетині вертикальної

площини характерного розрізу приміщення і умовної робочої поверхні на відстані 1 м від стіни, яка найбільш віддалена від світлових прорізів.

 Характерний розріз приміщення — поперечний розріз всередині приміщення,

площина котрого перпендикулярна до площини засклення світлових прорізів (при

боковому освітленні). В характерний розріз приміщення повинні попадати ділянки з

найбільшою кількістю робочих місць, а також точки робочої зони, які найбільш

віддалені від світлових прорізів.

2. Методи розрахунку природного освітлення

Основною задачею світлотехнічних розрахунків при природному освітленні є

визначення необхідної площі світлових прорізів.

2.1. Метод відносної площі світлових прорізів

Це найпростіший метод розрахунку природної освітленості, що застосовується

головним чином як перевірочний.

 Відносна площа світлових прорізів a — відношення площі вікон до площі підлоги

приміщення, що освітлюється: виражається в процентах:

Sвік

a = ------------- ´100% (2*)

Sпідл.

де Sвік – сумарна площа вікон у приміщенні, кв.м;

Sпідл – площа підлоги у цьому ж приміщенні, кв.м.

Перевірочний розрахунок природної освітленості приміщення проводиться в такій послідовності:

1. Вимірюють сумарну площу вікон (світлових прорізів) Sвік.

2. Вимірюють площу підлоги у цьому приміщенні Sпідл.

3. За формулою (2) визначають відносну площу світлових прорізів a та порівнюють її з

рекомендованим значенням (табл. 7).

Таблиця 7 Рекомендовані значення відносної площі світлових прорізів a для

виробничих приміщень

Розряд зорової роботи	Вид робіт за ступенем точності	a, %
ІІ	Роботи дуже високої точності	16…20
ІІІ	Роботи високої точності	14…16
IV	Роботи середньої точності	12…14
V	Роботи малої точності	10…12
VI	Грубі роботи	8…10

2.2. Метод коефіцієнта природного освітлення

2.2.1. Складові природної освітленості

Освітленість робочої поверхні всередині приміщення створюється кількома

складовими (рис. 1), що можна представити наступним рівнянням:

Eвнутр= Eзовн+Eвідб +Eбуд (3)

де Езовн — освітленість, яка створюється дифузним світлом неба, що потрапляє через

світловий отвір безпосередньо на робочу поверхню;

Евідб — освітленість, яка створюється за рахунок відбиття світла від стін, стелі, підлоги;

Ебуд — освітленість, яка створюється за рахунок відбиття світла від будівлі, що стоїть

навпроти вікна.

При розрахунку природного освітлення необхідно враховувати всі три складові освітленості.

Розрахунок бокового природного освітлення приміщення базується на такій формулі:

Sвік ( КПО)N х КЗ х h В х К БУД

100%------ --------= -------------------------------------------------- (4)

Sпідл. t заг х r1

де Sвік — площа вікон;

Sпідл — площа підлоги;

(КПО)N — нормоване значення КПО;

К3 - коефіцієнт запасу;

h В — світлова характеристика вікон;

КБУД — коефіцієнт, що враховує затінення вікон будівлями, розташованими навпроти

(визначається за табл. 10);

t заг — загальний коефіцієнт світлопропускання світлових прорізів;

r1 — коефіцієнт, що враховує підвищення КПО завдяки світлу, яке відбивається від поверхонь приміщення. Саме цей коефіцієнт враховує складову загальної природної освітленості Евідб, формула 3.

2.2.2. Коефіцієнт запасу

Коефіцієнт запасу КЗ враховує зниження КПО в процесі експлуатації через забруднення

вікон, а також зниження відбиваючих властивостей поверхонь приміщення. БНіП 23-05-95 містить такі рекомендації щодо вибору коефіцієнта запасу для розрахунку бокового

природного освітлення (табл. 8).

Таблиця 8. Рекомендовані значення коефіцієнта запасу КЗ

Приміщення	Приклади приміщень	Коефіцєнт запасу КЗ	Кількість чис- ток засклення вікон на рік
Виробничі приміщення с повітряним середовищем, які містять в робочій зоні:
а) понад 5 мг/м3 пилу, диму, кіптяви	Агломераційні фабрики, цементні заводи.	1,5
б) від 1 до 5 мг/м3 пилу, диму, кіптяви	Цехи ковальські, ливарні, мартенівські, збірного залізобетону	1,4
в) менше 1 мг/м3 пилу, диму, кіптяви	Цехи інструментальні, складальні, механічні, механоскладальні, швейні.	1,3
г) значні концентрації парів, кислот, лугів, газів, здатних утворювати з вологою слабкі розчини кислот, луг, що мають велику корозійну здатність	Цехи хімічних заводів по виробці кислот, лужних, їдких хімічних реактивів, отрутохімікатів, добрив, цехи гальванічних покриттів та електролізу.	1,5
Приміщення громадських та житлових будинків:
а) пильні, гарячі та сирі	Гарячі цехи підприємств громадського харчування, охолоджувальні камери, приміщення для приготування розчинів в пральнях, душові тощо.	1,6
б) с нормальними умовами середовища	Кабінети и робочі приміщення, житлові кімнати, учбові приміщення, лабораторії, читальні зали, зали для нарад, торгові зали тощо.	1,2

2.2.3. Світлова характеристика вікон

Для того, щоб по таблиці 9 знайти значення світлової характеристики вікон h В,

потрібно спочатку визначити такі геометричні параметри приміщення (рис. 3):

L – довжину приміщення;

B – глибину приміщення;

h – висоту від рівня робочої поверхні до верхнього краю вікна.

Потім слід знайти такі відношення і по їх значенням по табл. 9 визначити світлову характеристику вікон для цього приміщення h В.

Таблиця 9. Значення світлової характеристики вікон ( h В ) при боковому освітленні

Відношення	Відношення
	1,5					7,5
4 і більше	6,5		7,5					12,5
	7,5		8,5	9,6			12,5
	8,5		9,5	10,5	11,5
1,5	9,5	10,5
							16,5
0,5								—

2.2.4. Затінення вікон будівлями, розташованими навпроти

В формулу (4) введений коефіцієнт КБУД, що враховує затінення вікон будівлями,

розташованими навпроти вікон. Цей коефіцієнт враховує складову загальної природної

освітленості Eбуд, (формула 3). Щоби визначити цей коефіцієнт по табл. 10, потрібно

попередньо відношення геометричних розмірів D/H - відстані до протилежної будівлі D до висоти карнизу протилежного будинку над підвіконням Н (рис. 4)

Таблиця 10 Значення КБУД

D/H	0,5		1,5		3 і більше
КБУД	1,7	1,4	1,2	1,1	1,0

2.2.5. Характеристики відбиття світла від внутрішніх поверхонь приміщення

Значення коефіцієнта r1 визначається за табл.11. Воно залежить:

 від геометричних параметрів приміщення;

 від середнього коефіцієнта відбиття r сер внутрішніх поверхонь приміщення.

Спочатку додатково до вже відомих відношень геометричних параметрів приміщення

L/B та B / h: визначають також b — відстань від розрахункової точки М робочої поверхні до зовнішньої стіни приміщення (див. рис 3) та відповідне відношення b/B цієї відстані до глибини приміщення B.

Потім розраховують середнє значення коефіцієнта відбиття r сер стелі, стін, підлоги за

Формулою:

r стелі х S стелі + r стін х S стін + r підлоги х S підлоги

r сер = -------------------------------------------------------------(6)

S стелі + S стін + S підлоги

де S стелі, S стін, S підлоги — відповідні площі поверхонь;

r стелі, r стін, r підлоги - відповідні коефіцієнти відбиття, що вибираються для конкретних умов по рекомендованим значенням, що містяться в таблицях 12, 13, 14, 15.

Таблиця 11 Значення коефіцієнта r1. при боковому освітленні

B/h	b/B	Значення r1
Середній коефіцієнт відбиття r сер стелі, стін і підлоги
0,5	0,4	0,3
Відношення L/ B
0,5		2 і більше	0,5		2 і більше	0,5		2 і більше
1-1,5	0,1 0,5 1,0	1,05 1,4 2,1	1,05 1,3 1,9	1,05 1,2 1,5	1,05 1,2 1,8	1,05 1,15 1,6	1,1 1,3	1,05 1,2 1,4	1,1 1,3	1,1 1,2
1,5-2,5	0,1 0,3 0,5 0,7 1,0	1,05 1,3 1,85 2,25 3,8	1,05 1,2 1,6 3,3	1,05 1,1 1,3 1,7 2,4	1,05 1,2 1,5 1,7 2,8	1,05 1,15 1,35 1,6 2,4	1,05 1,1 1,2 1,3 1,8	1,05 1,15 1,3 1,55	1,1 1,2 1,35 1,8	1,05 1,1 1,2 1,5
2,5-3,5	0,1 0,3 0,5 0,7 0,9 1,0	1,1 1,2 1,6 2,6 5,3 7,2	1,05 1,15 1,45 2,2 4,2 5,4	1,05 1,1 1,3 1,7 4,3	1,05 1,15 1,35 1,9 2,9 3,6	1,1 1,25 1,7 2,45 3,1	1,1 1,2 1,4 1,9 2,4	1,1 1,25 1,6 2,2 2,6	1,1 1,15 1,5 1,85 2,2	1,05 1,1 1,3 1,5 1,7
Більше 3,5	0,1 0,2 0,3 0,4 0,5 0,6 0,7 0,8 0,9 1,0	1,2 1,4 1,75 2,4 3,4 4,6 7,4	1,15 1,3 1,5 2,1 2,9 3,8 4,7 5,8 7,1 7,3	1,1 1,2 1,3 1,8 2,5 3,1 3,7 4,7 5,6 5,7	1,1 1,2 1,4 1,6 2,4 2,9 3,4 4,3	1,1 1,15 1,3 1,4 1,8 2,1 2,6 2,9 3,6 4,1	1,05 1,1 1,2 1,3 1,5 1,8 2,1 2,4 3,5	1,05 1,1 1,25 1,4 1,7 2,3 2,6 3,5	1,05 1,05 1,2 1,3 1,5 1,8 2,3 2,6	1,05 1,1 1,2 1,3 1,5 1,7 1,9 2,1 2,5

Таблиця 12 Орієнтовні значення коефіцієнтів відбиття r поверхонь інтер’єру

приміщення

Поверхні інтер’єру приміщення	Коефіцієнт відбиття r
Стеля	0,60…0,80
Залізобетонні ферми та балки перекриття	0,45…0,70
Металоконструкції	0,40…0,55
Верхня частина стіни	0,50…0,70
Нижня частина стіни (панелі) та перегородки	0,40…0,60
Підлога	0,10…0,40

Таблиця 13 Орієнтовні значення коефіцієнтів відбиття стелі r стелі.

Стан стелі	r стелі,
Свіже побілена Побілена в сирих приміщеннях Бетонна чиста Бетонна брудна Світла дерев’яна (полакована) Темна дерев’яна (нефарбована) Брудна (кузні, склади вугілля)	0,65...0,80 0,40...0,65 0,45...0,55 0,25...0,35 0,45...0,60 0,25...0,30 0,10...0,20

Таблиця 14 Орієнтовні значення коефіцієнтів відбиття стін r стін.

Стан стін	r стін
Свіже побілена з вікнами, закритими білими шторами Свіже побілені з вікнами без штор Бетонні з вікнами Обклеєні світлими шпалерами Обклеєні темними шпалерами Цегляні нештукатурені	0,65...0,75   0,45...0,55 0,25...0,35 0,25...0,40 0,05...0,15 0,10...0,15

Таблиця 15 Коефіцієнт відбиття r поверхонь з різним кольоровим пофарбуванням

Колір пофарбованої поверхні	Коефіцієнт відбиття r	Колір пофарбованої поверхні	Коефіцієнт відбиття r
Біла палітура Біла напівматова Біла слонова кістка Кремово-біла Світло-рожева Світло-жовта Світло-червона Блакитна	0,85 0,82 0,79 0,72 0,69 0,60 0,56 0,53	Світло-сіра Сіра алюмінієва Зелена (колір шавлії) Бежева Коричнева Оливково-зелена Темно-коричнева Темно-зелена Темно-синя	0,53 0,42 0,41 0,38 0,23 0,20 0,15 0,10 0,04

БНіП 23-05-95 рекомендує проводити розрахунок природного освітлення приміщення

без урахування затінюючої дії меблів, обладнання та інших предметів.

2.2.6. Характеристики світлопропускання вікон

Загальний коефіцієнт світлопропускання вікон визначається за формулою:

t заг = t 1 ´t 2 ´t 3, (5)

де t 1 — коефіцієнт світлопропускання матеріалу вікон (визначається за табл. 16);

t 2 — коефіцієнт, що враховує втрати світла у віконній рамі (визначається за табл. 17);

t 3 — коефіцієнт, що враховує втрати світла у сонцезахисних пристроях (табл. 18);

Таблиця 16 Значення коефіцієнтів t 1

Вид світлопропускаючого матеріалу	Значення t 1
Скло віконне листове:	одинарне	0,9
подвійне	0,8
потрійне	0,73
Скло листове:	армоване	0,6
з візерунком	0,65
сонцезахисне	0,65
Пустотілі скляні блоки:	світло-розсіюючі	0,5
прозорі	0,55

Таблиця 17 Значення коефіцієнтів t 2

Вид віконних рам	Значення t 2
Дерев'яні	одинарні	0,75
спарені	0,7
подвійні окремі	0,6
Металеві:	одинарні (відкриваються)	0,75
одинарні (глухі)	0,9
подвійні (відкриваються)	0,6
подвійні (глухі)	0,8

Таблиця 18 Значення коефіцієнтів t 3

Сонцезахисні пристрої	Значення t 3
Регульовані жалюзі та штори (внутрішні, зовнішні)
Cтаціонарні жалюзі та екран із захисним кутом не більше 45°
— горизонтальні	0,65
— вертикальні	0,75
Горизонтальні козирки:
— з захисним кутом не більше 30°	0,8
— з захисним кутом від 15 до 45°(багатоступеневі)	0,6-0,9

Фактичні розміри світлових прорізів не повинні відрізнятися більше ніж на ±10% від

розрахункових розмірів.

Дата добавления: 2015-06-28