Науково-технічна революція, її основні риси

Науково-технічний прогрес, його форми

Науково-технічний прогрес -це неперерв­ний процес одержання і нагромадження наукових знань, їх матеріалізація в елементи техніки, впровадження останньої у вироб­ництво і всі сфери життя.

Тому НТП слід розглядати як систему, що охоплює три взаємопов'язані стадії: науку, техніку, виробництво. НТП є також надзвичайно важливим засобом вирішення соціаль­но-економічних завдань, а саме: охорони навколишнього середовища, поліпшення умов праці, підвищення добробуту населення.

НТП притаманні як еволюційні, так і революційні форми вдосконалення засобів виробництва, технологічних проце­сів, кінцевої продукції.

1. Еволюційна форма НТП характеризується поступовим неперервним удосконаленням традиційних технічних засо­бів і технологій, нагромадженням цих вдосконалень. Такий процес може тривати досить довго.

2. Революційна форма НТП (ЇЇ називають науково-тех­нічною революцією - НТР) пов'язана з виникненням прин­ципово нових науково-технічних ідей і на основі цього змі­ною поколінь використовуваної техніки і кінцевої продук­ції; це стрибок у розвитку продуктивних сил суспільства, їх перехід у якісно новий стан на основі докорінних змін у системі наукових знань.

Суть НТР розкривається в її основних рисах:

• перетворення науки у безпосередньо-продуктивну силу; •скорочення проміжку часу від нового наукового від­криття до його практичного використання;

• новий стан суспільного поділу праці, який відбувається завдяки перетворенню науки у пріоритетну сферу діяльності;

• інтеграція науки і виробництва, а також різних галузей самої науки;

• якісне перетворення усіх елементів виробництва: засо­бів і предметів праці, самої праці.

Науково-технічний прогрес у будь-якій його формі віді­грає важливу роль у розвитку промислового виробництва, оскільки охоплює фундаментальні теоретичні дослідження, прикладні пошуки, конструкторські розробки і створення взірців нової техніки, її освоєння і промислове виробни­цтво, а також впровадження в народне господарство.

3. Основні напрями науково-технічного прогресу

ОСНОВНІ НАПРЯМИ НТП НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ:

► Електронізація народного господарства - забезпечення всіх сфер виробництва і суспільного життя високоефективними за­собами обчислювальної техніки аж до використання принципів штуч­ного інтелекту, нового покоління супутникових систем зв'язку тощо;

► Комплексна автоматизація всіх галузей народного госпо­дарства на базі електронізації: впровадження гнучких виробничих систем, промислових роботів, багатоопераційних верстатів з ЧПУ, систем автоматизованого проектування, автоматизованих систем управління технологічними процесами;

► Застосування прогресивних базових технологій (мало стадійних процесів, мало- та безвідходного виробництва, застосу­вання технологічних ліній і систем машин);

► Освоєння принципово нових технологій: мембранної, лазерної, плазмової, вакуумної, детонаційної та ін.;

► Створення і використання нових матеріалів, що мають нові властивості: надпровідність, радіаційну стійкість, стійкість до зношування; надчистих матеріалів із заданими властивостями;

► Прискорений розвиток біотехнології, яка сприяє ство­ренню безвідходних технологічних процесів, нарощуванню обсягів виробництва сировини, продовольчих ресурсів;

► Розвиток прискореними темпами інфраструктури як особливої сфери НТП, що формує зовнішні умови функціонування

підприємств (виробничої, спеціальної, екологічної, фінансової і кредитної систем та Ін.);

► Розвиток інформаційних технологій, які формують не лише якісно новий виробничий потенціал, що ґрунтується на комп'ютеризації, а й нові соціальні відносини;

► Хімізація виробництва - сприяє раціональному викорис­танню природних ресурсів, розширенню матеріально-сировинної бази виробництва, підвищенню якості продукції; полягає у викори­станні синтетичних хімічних матеріалів для технічних потреб, при виготовленні таропакувальних засобів, використанні хімічних ре­човин у виробничих процесах для їх прискорення.

4. Показники рівня науково-технічного прогресу

Рівень науково-технічного прогресу можна оцінити цілим рядом показників. Серед показників НТП особливе місце належить показникам технічного рівня виробництва, які відображають обсяг фактичного впровадження у вироб­ництво досягнень науки, техніки, технологій, організації праці і управління, як в цілому в господарстві країни, так і в окремих галузях і на підприємствах.

До показників технічного рівня виробництва належать:

v фондоозброєність праці (відношення вартості основ­них виробничих фондів до чисельності ПВП);

v технічна озброєність праці (відношення вартості актив­ної частини основних фондів до чисельності ПВП);

v електроозброєність праці (відношення кількості спо­житої електроенергії до чисельності ПВП);

v коефіцієнти оновлення і вибуття основних виробни­чих фондів, а також їх активної частини;

v вікові характеристики виробничого устаткування.

Крім того, рівень науково-технічного прогресу може бу­ти охарактеризований рядом допоміжних показників: кое­фіцієнти механізації виробництва і механізації праці, кое­фіцієнт автоматизації виробництва, частка електроенергії, використаної на технологічні цілі, та ін.

Розвиток науково-технічного прогресу сприяє появі но­вих рішень у галузі техніки, технології, організації вироб­ництва та економічних методів управління. Це спричиняє розвиток інноваційних процесів у виробництві.

5. Показники рівня науково-технічного прогресу

Інноваційні процеси є сукупністю якісно нових, прогресив­них змін, що відбуваються у виробничо-господарській системі.

Результатом інноваційних процесів є новинки в техніці, організації виробництва і праці, управління, а їх впрова­дження в господарську практику є нововведеннями.

Спонукаючими мотивами нововведень є мінливі по­треби суспільства в цілому та окремо взятих груп споживачів, а їх джерелами - досягнення зарубіжної та вітчизняної фундаментальної науки, набутого досвіду.

Інноваційні процеси поділяються на певні види, які є взаємозалежними і взаємопов'язаними.

Технічні нововведення полягають в освоєнні виробни­цтва нових видів продукції, використанні нових технологій, засобів праці (машин, устаткування) та предметів праці (сировини, конструкційних матеріалів, енергії).

Організаційні нововведення передбачають застосування нових форм і методів організації виробництва і праці (орга­нізаційних структур управління, типів виробництва тощо).

Економічні інновації охоплюють вдосконалення плану­вання і прогнозування, ціноутворення, фінансування, моти­вації і оплати праці, оцінки результатів виробничо-госпо­дарської діяльності.

Соціальні нововведення - це форми активізації людсь­кого фактора у виробництві (стимулювання творчої діяль­ності, підвищення кваліфікації персоналу, поліпшення умов праці та відпочинку, забезпечення їх безпеки, охорона на­вколишнього середовища та здоров'я людини).

Правові нововведення - розробка та прийняття нових і доповнення та зміна діючих законів, інших нормативно-пра­вових актів, що регулюють діяльність підприємств, органі­зацій і сприяють їх ефективній роботі.

Оскільки технічні нововведення мають визначальний вплив на всі інші види інновацій і, крім того, заходи по впровадженню технічних новинок вимагають інвестування значних коштів, то важливими є питання оцінки економіч­ної ефективності цих заходів.

Дата добавления: 2014-01-03