Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Визначення основних термінів і понять міжнародного космічного права

Лекція 4 Міжнародно-правовий режим космічного простору

Контрольні питання

1. Сформулюйте особливості розвитку міжнародного космічного права.

2. Чому саме ООНзмогла скоординувати процес становлення та прогресивного розвитку МКП?

3. Які організації в системі ООН беруть безпосередню участь у вдосконаленні міжнародного космічного права?

4. Які функції покладено на Комітет ООН з космосу та його Юридичний підкомітет у заходах з прогресивного розвитку МКП?

5. У чому полягає роль Всесвітніх конференцій ООН з дослід-ження та використання космічного простору в мирних цілях у подальшому вдосконаленні МКП?


4.1. Визначення основних термінів і понять міжнародного космічного права.

4.2. Делімітація повітряного та космічного просторів.

4.3. Правовий режим геостаціонарної орбіти.

4.4. Правовий режим небесних тіл.

 

Література: [2, 3, 46].

 

Одним з важливих результатів дискусії в рамках Третьої конференції ООН з космосу (ЮНІСПЕЙС-III, 19-30.07.99 р.) можна вважати висновок про те, що на разі ми маємо суттєві прогалини в створенні та запровадженні понятійного апарату для єдиного підходу до вирішення актуальних міжнародно-правових проблем космічної діяльності, серед яких: делімітація космічного простору, справедливий розподіл ресурсу ГСО, міжнародна відповідальність держави за національну космічну діяльність, юрисдикція і контроль над космічними об’єктами, відповідальність за шкоду, спричинену такими об’єктами, права власності на космічні об’єкти та ін. у зв’язку з цим до цього часу нагальним для світової юридичної думки є завдання юридично виваженого формулювання основоположних понять і термінів міжнародного космічного права, тобто формування понятійного апарату цієї гілки міжнародного публічного права, що відповідав би основному своєму призначенню – сприяння однозначному тлумаченню міжнародно-правових норм, викладених у відповідних міжнародних актах, встановленню чітких меж застосування цих норм.

Серед таких термінів і понять центральне місце, безумовно, належить термінам “космічний простір”, “космічна діяльність”, “космічний об’єкт”. Розглянемо визначеність цих понять і термінів у контексті регулювання світового космічного ринку.

космічний простір - простір за межами земної атмосфери, включаючи Місяць та інші небесні тіла...“ [52]. На цей час нижня межа космічного простору встановлюється міжнародним звичаєм і становить 100‑110 км над поверхнею Світового океану. Множину норм міжнародного космічного права, що вміщено в основних договорах з космосу, застосовують незалежно від того, де мала місце відповідна подія. Однак вже стаття ІІ Договору про космос говорить про особливий характер космічного простору, що не може підпадати під юрисдикцію будь-якої з держав (“...не підлягає національному привласненню ані шляхом проголошення... суверенітету..., ані будь-якими іншими засобами” [7]) на відміну від простору повітряного, тобто простору, що знаходиться як під суверенітетом відповідних держав, так і над відкритим морем. А делімітація космічного простору надзвичайно важлива з огляду на необхідність здійснення відповідного регулювання приватної діяльності в космічному просторі, за що держава несе міжнародну відповідальність згідно зі статтею VI того самого Договору: “держави-учасниці Договору несуть міжнародну відповідальність за національну діяльність у космічному просторі‚ включаючи Місяць та інші небесні тіла, незалежно від того‚ провадиться вона урядовими органами чи неурядовими юридичними особами, і забезпечують дотримання національної діяльності положенням, що містяться в цьому Договорі” [7]. Тому встановлення меж космічного простору є, по суті, встановленням меж національної відповідальності щодо контролю за діяльністю приватних організацій і підприємств. До того ж делімітація космічного простору щільно пов’язана з ще одною актуальною проблемою – справедливим розподілом геостаціонарної орбіти, яку визнано міжнародною спільнотою обмеженим природним ресурсом і на частки якої, що знаходяться над національними територіями, мають претензії деякі екваторіальні країни.

космічна діяльність - діяльність з дослідження та використання космічного простору, включаючи Місяць та інші небесні тіла. Космічна діяльність повинна здійснюватись відповідно до міжнародного права, включаючи Статут ООН, в інтересах підтримки міжнародного миру та безпеки, розвитку міжнародного співробітництва та взаєморозуміння. Вперше словосполучення “космічна діяльність” з’являється в резолюції ГА ООН 2221 (ХХІ) 19 грудня 1966 року [47]. В міжнародно-правових документах зустрічаються також поняття “національна космічна діяльність”, “мирна космічна діяльність”, “воєнна космічна діяльність”, “діяльність в космічному просторі”. Однак їх міжнародно-правових визначень не існує, як не існує і визначення поняття “космічна діяльність”. у той же час космічну діяльність треба відрізняти від діяльності, пов’язаної з дослідженням та використанням космічного простору, оскільки остання за сферою охоплення значно ширше і не завжди регламентується міжнародним правом, залишаючись у значній мірі в сфері дії національного законодавства та міжнародного цивільного права [52].

Актуальність уточнення тлумачень понять “національна космічна діяльність”, “відповідна космічна діяльність” полягає в тому, що наразі вкрай нагальним є врахування юридичних наслідків експансивної участі приватного сектора в провадженні космічної діяльності. Це питання напряму зачіпає публічний характер цієї діяльності та Договору про космос, відповідно до якого міжнародно-правова та цивільно-правова відповідальність за діяльність, що провадиться в космічному просторі, а також пов’язані з нею юридичні наслідки покладаються виключно на держави, навіть у тих випадках, коли така діяльність в явній формі здійснюється виключно приватними юридичними особами, без державної участі.

Поступова комерціалізація та приватизація космічної діяльності знайшла вже своє віддзеркалення у внутрішньому праві деяких держав (США, Велика Британія, Росія, Франція), які намагаються врегулювати наслідки приватної космічної діяльності згідно з діючою міжнародно-правовою практикою. Однак навіть для цих країн існує проблема, яка полягає в тому, що сферу дії такого національного законодавства в контексті Договору про космос визначено не чітко і далеко не однозначно. Так, стаття VI Договору передбачає міжнародну відповідальність кожної конкретної держави за “національну” космічну діяльність, яка на випадок приватного статусу суб’єктів цієї діяльності “...має провадитись з дозволу та під постійним наглядом відповідної держави...” [7].

Однак ні поняття “національна космічна діяльність”, ні визначення “відповідна держава” на міжнародному рівні визнання не отримали. Водночас вони є основою для визначення сфери дії національного законодавства з метою примушення приватних організацій дотримуватись загальновизнаних правових норм. Як наслідок відсутності точного визначення зазначених термінів на міжнародному рівні - з приводу їх тлумачення до цього часу не вщухають теоретичні спори і на сторінках спеціальних видань, і на форумах самого різного рівня, в першу чергу, на сесіях Юридичного підкомітету Комітету ООН з космосу. “Більш важливо, однак, те, що в різних вже прийнятих актах національного законодавства, які регулюють діяльність в космічному просторі або пов’язані з таким регулюванням, надається часто власне національне їх тлумачення, а що ще більш важливо - при цьому тлумачаться міжнародні правові акти в цих законодавствах по-різному” [53].

космічний об’єкт - технічний засіб (апарат), створений людиною і призначений для дослідження в космічному просторі, включаючи Місяць і планети Сонячної системи [52].

Загальновизнаного міжнародно-правового тлумачення терміну “космічний об’єкт” також до цього часу не існує. Тільки в 1979 році Регламентом радіозв’язку Міжнародного союзу електрозв’язку (МСЕ) дається найбільш близький за змістом (але значно вужчий за сферою дії норм міжнародного космічного права, що визначають правовий статус космічних об’єктів) термін “космічний корабель”, визнаючи його як “створений людиною апарат для польоту поза межами основної частини земної атмосфери” [45]. водночас і Договір про космос 1967 року (ст. VII, VIII), і Конвенція про відповідальність 1972 року (ст. І), і Конвенція про реєстрацію (ст. І) 1975 року широко оперуючи з терміном “космічний об’єкт”, включають до цього поняття і складові частини космічного об’єкта, а зазначені статті обох Конвенцій, крім цього, додають до змісту поняття ще й засоби виведення та їх складові, що має наслідком досить суттєві юридичні та фінансові наслідки. На наш погляд, конкретизація тлумачення терміну “космічний об’єкт” принципово важлива з точки зору максимально об’єктивного регламентування відносин розширеного кола суб’єктів космічної діяльності в зв’язку зі стрімкими процесами її комерціалізації та приватизації в таких важливих для функціонування світового ринку міжнародно-правових аспектах як відповідальність за шкоду, спричинену космічним об’єктом, реалізації принципу “юрисдикції та контролю” над космічним об’єктом, збереження права власності на цей об’єкт і розробка та впровадження в практику правил запобігання техногенному засміченню космічного простору (порівняно нової проблеми для міжнародного космічного права, про що піде мова далі під час аналізу положень Конвенції про відповідальність 1972 року).

Центральним поняттям, навколо якого формуються правові механізми відповідальності, є поняття “запускаюча держава”.

У Договорі про космос 1967 року у зв’язку з встановленням міжнародної відповідальності держави за усю національну діяльність з дослідження та використання космічного простору ст. VІI зазначає, що такою державою є “кожна держава-учасниця Договору, яка здійснює або організує запуск об’єкта в космічний простір...", а також “кожна держава-учасниця Договору, з території або з установок якої здійснюється запуск об’єкта...” [7]. Таким чином, фактично не наводячи терміну “запускаюча держава”, Договор дає опосередковане визначення такої держави, що згодом і підтверд-жує п/п “с” ст. I Конвенції про відповідальність 1972 року: “термін “запускаюча держава” означає: і) держава, яка запускає або організує запуск космічного об’єкта; іі) держава, з території або з установок якої здійснюється запуск космічного об’єкта” [9].

Останні 10-20 років характеризуються не тільки розвитком комерційної складової космічної діяльності, появою на світовому ринку транснаціональних корпорацій і приватних фірм, але й диверсифікацією систем запуску: все більше комерційних контрактів із виведення на навколоземні орбіти космічних об’єктів здійснюється з установок морського базування, все більше проектів новітніх систем запуску проектуються з використанням повітряного старту. Для таких операторів на світовому ринку та таких систем запуску, поняття “запускаюча держава” може, м’яко кажучи, викликати сумнів (наприклад, запуск приватною фірмою ракети-носія з космічним об’єктом з фюзеляжу літака), а, інколи, і зовсім втрачає сенс (запуск з акваторії Світового океану, який здійснює транснаціональна корпорація або міжнародна неурядова організація).

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Всесвітні конференції ООН з дослідження та використання космічного простору в мирних цілях | Делімітація космічного та повітряного просторів
Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-03; Просмотров: 1136; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.019 сек.