Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Особливості спілкування та міжособистісних відносин дітей з ОНР





Спостерігаються у дітей із системними порушеннями мови серьез ¬ ні труднощі в організації власного мовної поведінки негативно позначаються на їх спілкуванні з оточуючими людь ¬ ми. Взаємозумовленість порушень мовних і комунікативних умінь у даної категорії дітей призводить до того, що такі особливо ¬ сті мовного розвитку, як бідність і недифференцированность словникового запасу, явна недостатність дієслівного словника, своєрідність зв'язного висловлювання, перешкоджають осуществле ¬ нію повноцінного спілкування. Наслідком цих труднощів явля ¬ ются зниження потреби в спілкуванні, несформованість форм комунікації (діалогічного та монологічного мовлення). Особ ¬ ностями поведінки є незацікавленість в контакті, невміння ори ¬ ентіроваться в ситуації спілкування, негативізм.

Діти з моторною алалією можуть проявляти мовної негативізм або мовну пасивність при спілкуванні. При сенсорної алалії можлива виборча контактність з оточуючими. Контакт з дітьми, що страждають сенсорної алалією утруднений, поведінка їх специфічно. В якості засобів спілкування дітьми використовуються жести та міміку. При наявності власної мови використання вербальних засобів спілкування важко, тому мовна продукція дітей залишається поза їх власного контролю.

Вивчення спілкування у дітей з важкою мовною патологією, проведене Є.Г. Федосєєвої, по ¬ показувала, що у більшості старших дошкільнят переважає ситуативно-ділова його форма, що характерно для нормально раз ¬ Віва дітей 2-4-річного віку. Віддається перевага для більшості з них є спілкування з дорослим на тлі ігрової діяльності, яка у дітей даного віку відрізняється не тільки змістовною бідністю, але й недостатньою структурованістю використовуваної в ній мовної продукції.

У невеликої частини дітей з мовною патологією явно переважає внеситуативно-пізнавальна форма спілкування. Вони з ін ¬ терес відгукуються на пропозицію педагога, дорослого почитати книги, досить уважно слухають нескладні зани ¬ мательно тексти, але після закінчення читання книги організувати з ними бесіду досить важко. Як правило, діти майже не ставлять запитань за змістом прочитаного, не можуть самі переказати почуте в силу несформованості репродукується фази монологічного мовлення. Навіть за наявності інтересу до спілкування з дорослим дитина в процесі бесіди часто перескакує з однієї теми на іншу, пізнавальний інтерес у нього короткочасний, і бесіда не може тривати більше 5-7 хв.

Спостереження за процесом спілкування дітей з дорослими під час режимних моментів і в процесі різних видів діяльності показує, що практично у половини дітей з недорозвитком мовлення не сформована культура спілкування: вони фамільярні з дорослими, у них відсутнє почуття дистанції, інтонації ча ¬ сто галасливі, різання , діти настирливі у своїх вимогах. Дослідники відзначають, що діти з ОНР використовують у спілкуванні з дорослими менш розгорнуту в змістовному і структурному відношенні мовну продукцію, ніж в спілкуванні з однолітками, що відповідає нормальному онтогенезу засобів спілкування.



Міжособистісні відносини. В результаті дослідження структури групи старших дошкільників із загальним недорозвиненням мови, проведеного О.С.Павловой були виявлено, що в колективі дітей дан ¬ ної категорії діють ті ж закономірності, що й в колективі нормально розмовляючих однолітків. Це виражається в тому, що рівень сприятливості взаємин є досить високим, число «бажаних» і «прийнятих» дітей значно перевищує чис ¬ ло «неприйнятих» і «ізольованих». Серед «неприйнятих» і «ізольованих» найчастіше оказива ¬ ються діти, які погано володіють комунікативними засоби ¬ ми, перебувають у стані неуспіху у всіх видах дитячої діяль ¬ ності. Їх ігрові вміння, як правило, розвинуті слабо, гра носить маніпулятивний характер; спроби спілкування цих дітей з однолітками не приводять до успіху і нерідко закінчуються спалахами агресивності з боку «неприйнятих».

Якостями, що забезпечують лідерство, є успіх у всіх видах діяльності (ігровій, продуктивної, трудової, навчальної), достатній рівень сформованості комунікативних розумі ¬ ний (вміють слухати і розуміти звернену мову, викладати свої думки послідовно), наявність позитивних рис характе ¬ ра, активність по відношенню до дітей і педагогам. У грі такі дошкільнята зазвичай частіше за інших пропонують сюжет, займають ¬ ся розподілом ролей, беруть на себе «головні ролі», іноді пригнічуючи ініціативу інших дітей.

Крім цього, положення дитини в колективі однолітків тес ¬ но пов'язане зі ступенем тяжкості мовного дефекту. Так, діти, за ¬ нима високе положення в системі особистих взаємовідносин ¬ ний, як правило, мають порівняно добре розвинену мову. Серед дітей, що займають несприятливе положення ¬ ня, є діти з позитивними якостями особистості, гарною поведінкою, але з більш важким мовним дефектом, який і є визначальним в ієрархії міжособистісних стосунків.

Вивчення міжособистісних відносин показало, що для дітей з ОНР характерні недостатній рівень спілкування і невміння співпрацювати з оточуючими. Схоронну виявилися такі показники спілкування як кількісний склад кола спілкування і кількість соціальних особистісно значущих для дитини контактів. В якості партнерів по спілкуванню діти з порушенням мови вибирають зовні привабливих дітей та дітей, що відрізняються фізичною силою.

Тим часом діти з ОНР, як прави ¬ ло, важко дати відповідь про мотиви свого вибору товариша («Не знаю», «Він добре себе веде», «Я з ним дружу, граю», «Його хвалить вихователь» і т.п .), тобто досить часто вони оріен ¬ тіруются не на власне особистісне ставлення до партнера по грі, а на вибір і оцінку його педагогом.

Ю.Ф. Гаркуша та В.В. Коржавіна виділили чотири групи дітей з різними мотивами вибору партнерів по спілкуванню:

1 група - діти без усвідомленого мотиву вибору, які не можуть пояснити причин свого позитивного ставлення до партнера.

2 група - діти, які виділяють загальне позитивне ставлення до однолітка.

3 група - діти, які, вибираючи партнера по спілкуванню. Спираються на його позитивну поведінку в групі.

4 група - діти, які пояснюють свій вибір інтересом до спільної діяльності або виділяють позитивні якості однолітків, які проявляються у спільній діяльності.

За особливостями відношення до дорослому, автори виділяють три основні групи дітей:

1 група - емоційно сприйнятливі діти. Цих дітей характеризує яскраво виражена позитивна спрямованість на дорослого, впевненість в любові батьків, вихователів. Вони адекватно оцінюють ставлення до себе дорослих, але дуже чутливі до змін у поведінці дорослого, що призводить до емоційних переживань.

2 група - емоційно несприйнятливі діти, для цих дітей характерна негативна установка на вплив дорослого, зокрема, на педагогічний вплив. Ці дошкільнята часто порушують порядок, дисципліну, не дотримуються встановлені норми. Батьки скаржаться на непослух таких дітей. Засвоївши по відношенню до себе порицающее відношення, діти відповідають байдужістю або негативізмом.

3 група дітей - діти з нейтральним ставленням до дорослих і їх вимогам. Ці діти практично не проявляють активності та ініціативи в спілкуванні з дорослими (за винятком матері), відіграють пасивну роль в житті групи дитячого саду. Зовні вони майже не виражають особистих переживань, що свідчить про відсутність у них досвіду зовнішнього вираження емоцій.





Дата добавления: 2014-01-03; Просмотров: 1093; Нарушение авторских прав?


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Рекомендуемые страницы:

Читайте также:
studopedia.su - Студопедия (2013 - 2021) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление
Генерация страницы за: 0.002 сек.