Організаційно технічні заходи

4.2.1. Організація робочого місця та роботи

Для допущення до роботи в лабораторіях особи мають попередньо пройти інструктаж по техніці безпеки та медогляд. Забороняється виконувати в лабораторії будь-які роботи, не пов’язані безпосередньо з виконанням доручених завдань, а на робочому місці повинні знаходитися лише необхідні для виконання конкретної роботи реактиви, прилади та обладнання.

Перед початком проведення досліду потрібно скласти план його виконання. Дослідницькі роботи, результат яких не можна передбачити завчасно, не можна проводити відразу з великою кількістю речовин. В разі невдачі експерименту, цінні реактиви витрачаються у невеликих кількостях. Роботи в лабораторії, не залежно від їх характеру, потрібно виконувати точно, акуратно, не поспішаючи.

Ємності з реактивами і хімічними речовинами, які зберігаються в лабораторії, повинні бути підписаними, на етикетках потрібно зазначити назву, хімічну формулу та концентрацію реактиву, термін придатності. Забороняється використовувати реактиви без етикеток, або речовини, етикетки на яких з незрозумілими написами, заборонено виправляти написи, наклеювати нові етикетки. Реактиви та посуд необхідно зберігати у чистоті. У випадку поміщення речовини в посуд, де раніше знаходилась інша сполука, посуд попередньо необхідно ретельно промити та висушити, наклеїти нову етикетку.

Забороняється зливати у раковини хімічні сполуки. Відходи реактивів викидаються у спеціально відведені для цього місця, де проводиться наступне централізоване їх знищення.

У кожному робочому приміщенні на видному місці повинна знаходитися повністю укомплектована аптечка. Всі працівники науково-дослідної лабораторії повинні вміти надати в разі потреби першу медичну допомогу потерпілому. У робочому приміщенні повинно знаходитись не менше двох працівників.

Забороняється залишати без нагляду працюючі прилади. Перед виходом з лабораторії треба переконатись, що вода і електричні прилади вимкнені, газові лінії перекриті [14].

4.2.2. Санітарно-гігієнічні вимоги при роботі

Певні вимоги ставлять і до дослідників, які працюють в лабораторії. Так в лабораторії одночасно повинно знаходитись не більше 5-6 дослідників, і не менше 2.

Перебувати в лабораторних приміщеннях можна лише у халатах або спеціальному одязі.

Заходи безпеки при роботі в лабораторії спрямовуються на уникнення контакту організму з ксиленом, метилбензоатом, оцтовою кислотою через легені, шкіру, слизові оболонки. Ефективним засобом для запобігання виникнення хронічних і гострих отруєнь та канцерогенного впливу є заміна сильно токсичних речовин на менш токсичні [12].

Основний метод боротьби проти інгаляційних отруєнь полягає в запобіганні можливості потраплянні газів, випарів та аерозолів у лабораторне повітря. З легко утворюючими пил, леткими та їдкими речовинами дозволяється працювати лише у витяжній шафі при увімкненій вентиляції.

Всі працівники, які перебувають в лабораторії, повинні використовувати засоби індивідуального захисту. При роботі з хімічними речовинами треба використовувати халати, гумові рукавички, респіраторні маски (у випадку, коли робоча сполука є леткою і може викликати небажаний вплив на стан здоров’я дослідника), за імовірності потраплянні речовин в очі користуватися окулярами та масками. При потраплянні будь-яких речовин на шкіру, їх необхідно змити великою кількістю проточної води.

Забороняється всмоктувати речовини в піпетки ротом – для цього використовують гумову грушу або медичний шприц, також заборонено зберігати харчові продукти в холодильниках, які призначені та експлуатуються для зберігання або охолодження хімічних речовин[16].

4.2.3. Заходи безпеки при роботі з обладнанням

Перед початком роботи на новому приладі необхідно ознайомитися з інструкцією з експлуатації, перевірити його справність. Категорично забороняється проводити самостійне підключення і ремонт приладів.

При роботі з електричними приладами слід перевірити чи вони заземлені і справність ізоляції електричних проводів (термостат).

Розташування приладів в лабораторії повинно бути таким щоб до них був вільний доступ. Потрібно постійно слідкувати за справністю електромережі та електроприладів. Електрична мережа повинна розташовуватися згідно правил техніки безпеки та інструкцій техніки безпеки по експлуатації електричних приладів.

Під час роботи з D.melanogaster, особливо під час пересипання мух у пробірки, потрібно бути обережним щоб не поранитись нерівними краями посуду, якщо у ньому є тріщини.

Не можна залишати без нагляду газовий пальник запаленим. Перед запаленням газового пальника слід перевірити чи гумові шланги не прорвані, чи немає витоку газу в місцях з’єднання.

Специфічну небезпеку створюють центрифуги. Тому під час роботи потрібно дотримуватися таких правил:

§ Під час обертання кришка центрифуги повинна бути закритою;

§ Центрифужні пробірки повинні бути зрівноважені;

§ Не дозволяється зупиняти центрифугу руками чи сторонніми предметами;

§ Не дозволяється відкривати кришку до повної зупинки ротора.

Випадки травматизму можливі при неакуратному користуванні скляним посудом. Під час необережного використання хімічного посуду він може тріснути, а речовина, що містилась в пошкодженій ємності вилитись, або ж висипатись. Особливо обережно слід поводитись з кислотою та лугом, які при потраплянні на шкіру викликають опіки. Опіки також можливі при доторканні до посуду, який стає гарячим внаслідок нагрівання його до високої температури. При розриві посуду можливе попадання уламків скла в очі та інші частини тіла, виливання гарячої речовини на незахищені ділянки шкіри людини.

4.2.4. Протипожежні заходи при роботі

Пожежна безпека забезпечується проведенням організаційних, технічних та інших заходів відповідно до правил пожежної безпеки в Україні.

Приміщення лабораторій повинні бути забезпечені автоматичною пожежною сигналізацією, вогнегасниками, піском, які розташовують в добре доступних місцях. Приміщення лабораторій повинні бути обладнані засобами протипожежної безпеки: водою, піском, вогнегасником та азбестовою ковдрою.

Підходи до засобів пожежогасіння повинні бути вільними.

При вводі газової мережі до лабораторії встановлюють загальний аварійний газовий кран, який закривають наприкінці дня.

Для попередження виникнення пожежі забороняється:

· палити у виробничих приміщеннях;

· залишати та зберігати папір, вату, марлю, спирт, інші легкозаймисті речовини та матеріали на шафах та поза ними, на радіаторах центрального опалення, поблизу палаючих пальників, електричних проводів і приладів;

· зберігати легкозаймисті, вибухові та вогненебезпечні речовини (бензин, етанол, ефір, тощо) без дотримання правил безпеки;

· нагрівати легкозаймисті речовини на відкритому вогні, електроплитах, тощо;

· залишати без нагляду включені електроприлади, електричне освітлення, запалені газові пальники;

· прибирати випадково пролиті легкозаймисті речовини при запалених пальниках і включених електроприладах;

· запалювати вогонь, включати електроприлади, якщо в приміщенні відчувається запах газу;

· порушувати електропроводку; заставляти шафами, завішувати плакатами, картинами, газетами електропроводи, електровимикачі, розетки;

· захаращувати коридори, переходи, виходи, сходи і доступи до протипожежних засобів шафами, столами та іншими предметами;

· користуватися саморобними, несправними або з відкритою спіраллю електронагрівальними приладами [13].

4.3. АНАЛІЗ ВПЛИВУ ВИРОБНИЧИХ УМОВ НА ДОВКІЛЛЯ

Дана дослідницька робота пов’язана з використанням шкідливих речовин, які володіють мутагенними та канцерогенними властивостями. При попаданні таких речовин у навколишнє середовище можуть виникати екологічні зміни. Однак мутагенні речовини використовуються в мікродозах, сильні хімічні речовини підлягають вторинній утилізації, тобто знешкодженню. Тому великої шкоди для довкілля такі відходи експерименту не завдадуть, вони не мають істотного впливу на оточуюче середовище. Але все ж таки, у сукупності ці речовини можуть шкідливо впливати на довкілля, якщо будуть утворюватися періодично та у великих кількостях.

ВИСНОВКИ

• З використанням UAS-Gal4 системи експресії отримано особин із функціональним нокаутом гена Sod1 у гліоцитах.

• Виявлено специфічний нейродегенеративний фенотип в очній ділянці мозку як у інтактних 21-денних особин дослідного генотипу, так і після личинкового згодовування цим особинам експериментального засобу М-2.

• Площа зон нейродегенерацiї у 21-денних комах із функціональною іактивацією гена Sod1 в гліальній тканині мозкустановила 141,521±12,369 мм². За дії експериментального препарату М–2 спостерігалося статистично достовірне зменшення цього показника (106,81±14,17).

• При виконанні експериментальної роботи у лабораторії дотримувалась правил техніки безпеки. Перед початком роботи ознайомилась з інструктажем по техніці безпеки, використовувала спецодяг. Вміло організувала робоче місце, що значно підвищило прациездатність.

• Дотримання санітарно-гігієнічних вимог, правил безпеки при використанні хімічних сполук, користування засобами індивідуального захисту забезпечило власну безпеку, безпеку співробітників та оточуючого середовища.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.Анисимов В.Н. Молекулярные и физиологические механизмы старения / В.Н. Анисимов // М.: Наука, 2003. - 468 с.

2.Болдырев А.А. Окислительный стресс и мозг / А.А. Болдырев // Cоросовский образовательный журнал. - 2001. - Т. 7, №4. - С. 21-25.

3.Владимиров Ю.А., Азизова О.А., Деев А.И. и др. Свободные радикалы в живых системах / Ю.А. Владимиров, О.А. Азизова, А.И. Деев // Итоги науки и техники. Сер. Биофизика. – 1991. – Т. 29. – С. 3-250.

4.Гусев В.А. Свободнорадикальная теория старения в парадигме геронтологии / В.А. Гусев // Успехи геронтологии. - 2000 - №4. - С. 25-36.

5.Деркач М. П. Курс варіаційної статистики. К.: Вища школа. 1997. –С. – 207.

6.Дурнев А.Д. Мутагены. Скрининг и фармакологическая профилактика воздействия / А.Д. Дурнев, С.Б. Середенин // М.: Медицина, 1998. - С. 220-274.

7.Обухова Л.К. Молекулярные механизмы замедления старения антиоксидантами / Л.К. Обухова, Н.М. Емануель // Итоги науки и техники. - 1984. - Т.4. - С. 53-57. Корочкин Л. И. Введение в нейрогенетику / А.Т. Михайлов. – М.: Наука. – 2000. – 273 с.

8.Кучеренко М. Порівняльне дослідження нейропротекторного впливу різних концентрацій препаратів церебролізину та церебралу на дегенеративтіпроцесив мозку Drosophila melanogaster / М. Обнявка, Я. Черник // Вісник Львів. Ун-ту. Сер. біол. – 2006. – Вип. 41. С. 21-25.

9.Матійців Н. Генетичне картування Х-зчеплених нейродегенеративних мутацій Drosophila melanogaster // Вісник Львів. Ун-ту. Сер. біол. – 2005. – Вип.39. С. 54-59.

10.Хэм А. Гистология. / А. Хэм, Д. Кормак. – М.: Мир, 1982 – 1983. – в 5-ти т.

11.Г.Р. Щербата Генетический анализ нейродегенеративных мутантов Drosophila melanogaster по Х-хромосоме, индуцированых етилметилсульфонатом и нитрозоетилмочевиной / Матийцив Н.П., Черник Я.И., Яценко А.С., Радыш В.В., Кучеренко М.М., Максымив Д.В. // Генетика. – 2004. – Т. 40, №90. – С. 1289-1292.

12.Adibhatla R.M. Lipids and lipidomics in brain injury and diseases / J.F. Hatcher, R.J. Dempsey // AAPS J. – 2006. – Vol.8. – P.14–21.

13.Akassoglou K. Brain-specific deletion of neuropathy target esterase/swisscheese results in neurodegeneration / B. Malester, J. Xu, L. Tessarollo, J. Rosenbluth // Proc. Natl. Acad. Sci. U S A. – 2004. – Vol.101, N145. – P.75–80.

14.Buchanan R. Defective glia in a Drosophila brain degeneration mutants drop-dead / S. Benzer // Neuron. – 1993. – Vol. 10. – P. 839-850.

15.Ferrus A. The behaving brain of ofly / I. Canal // TINS. - 1994. - Vol. 17. - № 11. - P. 481-488.

16.http://www.umj.com.ua/archive/57/pdf/161_rus.pdf.

17.Joan. C. Hendricks at al. Rest in Drosophila is sleep-like state // Neuron. – 2000. – Vol. 24. – P. 129-138.

18.Selkoe D.J. Cell Biology of protein misfolding: the examples of Alzheimer’s and Parkinson’s diseases / D.J. Selkoe // Nat. Cell. Biol. – 2004. – Vol. 6. – P. 1054 – 1061=31.

19.Barra, D.; Schinina, M. E.; Simmaco, M.; Bannister, J. V.; Bannister, W. H.; Rotilio, G.; Bossa, F. The primary structure of human liver manganese superoxide dismutase. J. Biol. Chem.- Vol. 259. - P. 12595–12601; 1984.

20.Bilocon E. Genetical experiment in Drosophila investigations.– Lviv.: Vyshcha Shola.–1979.– Р -108.

21.Beckman J.S. Nitric oxide, superoxide, and peroxynitrite: The good, the bad, and ugly / J.S.Beckman, W.H. Koppenol // American Journal of Physiology. - 1996. - Vol. 271. - P. 1424-1437.

22.Carlson K. A. Macrophages and Alzheimer’s disease. In ‘‘The Macrophage’’ / K. A. Carlson, R. Cotter, C.E. Williams, C.E. Branecki, J. Zheng, H.E. Gendelman Oxford // University Press New York. - 2002. - P. 305-332.

23.Carri M.T. Neurodegeneration in amyotrophic lateral sclerosis: The role of oxidative stress and altered homeostasis of metals / M.T. Carri, A.Ferri, M. Cozzolino, L. Calabrese, G. Rotilio // Brain Research Bulletin. - 2003. - Vol. 61. - P. 365-374.

24.Castellani R.J. Active glycation in neurofibrillary pathology of Alzheimer disease: N(epsilon)-(carboxymethyl) lysine and hexitol-lysine / R.J. Castellani, P.L. Harris, L.M. Sayre, J. Fujii, N. Taniguchi, M.P. Vitek, H. Founds, C.S. Artwood, G. Perry, M.A. Smith // Free Radical Biology & Medicine. - 2001. - Vol. 31. - P. 175-180.

25.Chang, L.-Y.; Slot, J. W.; Geuze, H. J.; Crapo, J. D. Molecular immunocytochemistry of the CuZn superoxide dismutase in rat hepatocytes. J. Cell Biol. - Vol. 107. - P. 2169–2179; 1988.

26.Sharma S. K., Babitch J. A. Application of Bradford’s protein assay to chick brain subcellular fractions // J. Biochem. Biophys. Methods.–1980.–2, № 4.–P. 247-250.

27.Crapo, J. D.; Oury, T.; Rabouille, C.; Slot, J. W.; Chang, L.-Y. Copper, zinc superoxide dismutase is primarily a cytosolic protein in human cells. Proc. Natl. Acad. Sci. USA. - Vol. 89. – P. 10405–10409; 1992.

28.Forman M.S. Neurodegenerative diseases: A decade of discoveries paves the way for therapeutic breakthroughs / M.S. Forman, J.Q. Trojanowski, V.M. Lee // Journal of Natural Medicines. - 2004. - Vol. 10. - P. 1055-1063.

29.Ishiropoulos H., Beckman J. Oxidative stress and nitration in neurodegeneration: Cause, effect, or associtation? // Journal of Clinical Investigation, Jan., 2003, - Vol. 111. №2,–P. 163-169.

30.Kretzschmar D. Neurodegenerative mutants in Drosophila: a means to identify genes and mechanisms involved in human diseases? / D. Kretzschmar // Invertebrate Neuroscience. - 2005. - Vol.5. - P. 97-109.

31.Lass A. Mitochondrial ubiquinone homologues, superoxide radical generation, and longevity in diVerent mammalian species / A. Lass, S. Agarwal, R.S. Sohal // Journal of Biological Chemistry. - 1997. - Vol. 272. - P. 199-204.

32.Lebovits, R.M et al. Neurodegeneration, myocardial injury, and perinatal death in mitochondrial superoxide dismutase-deficient mice // Proc. Natl. Acad. Sci. USA,1996. –Vol. 93.- P. 9782-9787. 19.

33.Lin Y.-J., Seroude L., Benzer S. Extended life-span and stress resistance in the Drosophila mutant methuselah / Y.-J. Lin, L. Seroude, S. Benzer // Science. – 1998. – V. 282. – P. 943–946.

34.Lowry A.L., Roserough N.I., Farr A.L. Protein measurement with the folin reagent / A.L. Lowry, N.I. Roserough, A.L. Farr // Biol. chem. – 1951. – V. 193, №1. – P. 247-250.

35.McGeer P. L. Inflammatory processes in amyotrophic lateral sclerosis / P.L. McGeer, E.G. McGeer // Muscle Nerve. - 2002. - Vol. 26. - P. 459-470.

Дата добавления: 2015-07-13