КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Характеристика національних кодексів корпоративної поведінки
Недержавні організації та групи так само відіграють важливу роль у формуванні загальних підходів до принципів корпоративного управління, а не тільки органи влади великої кількості країн. Діяльність ділових кіл та інших недержавних структур і груп орієнтована на формування правил і процедур корпоративного управління, які б були добровільно прийняті діловими колами відповідали міжнародно-визнаним принципам і водночас враховували національні особливості. У той час, як зусилля державних органів спрямовані насамперед на вдосконалення законодавства з метою закріплення обов'язковості визначених стандартів розкриття інформації про діяльність компаній, захисту прав акціонерів і забезпечення рівного ставлення до них, врахування інтересів інших заінтересованих сторін. Наслідком такої роботи стала поява в різних країнах так званих кодексів корпоративного управління — зводу добровільно прийнятих стандартів і внутрішніх норм, що встановлюють і регулюють порядок корпоративних відносин. На початку 90-х років в країнах з найрозвиненішими ринками капіталу (Велика Британія, США, Канада) з`явилися перші кодекси корпоративного управління. Вони регулювали практику корпоративної поведінки, зокрема, питання забезпечення прав акціонерів і підзвітності керівництва компаній. Найдосконалішими й найвідомішими стандартами національного рівня є такі: • Кодекс Кедбері, сформований Комітетом під керівництвом Адріана Кедбері, Радою інформації, Лондонською фондовою біржею і професійною спілкою бухгалтерських службовців у 1991 р. у Великій Британії; • Кодекс найкращої практики для німецького корпоративного управління, підготовлений Німецькою групою з корпоративного управління в січні 2000 p.;
• Рекомендації комітету з питань корпоративного управління під головуванням М. В'єно (у редакції 1995 і 1999 p.), підготовлені групою, створеною Національною радою французької промисловості, Французькою асоціацією приватних підприємств і Рухом французьких підприємств; • Принципи корпоративного управління Греції, підготовлені в 1999 р. Комітетом з питань фінансових ринків; • Основні напрями та проблеми корпоративного управління, підготовлені в 1994 р. Радою директорів "Дженералмоторз"; • Основні принципи та напрями корпоративного управління у США, підготовлені в 1998 р. Каліфорнійським пенсійним фондом цивільних службовців у відставці, що є найбільшим у світі пенсійним фондом й одним з найбільших світових інституційних інвесторів; • Кодекс найкращої практики, підготовлений у 1999 р. Бразильським інститутом корпоративного управління; · Кодекс рекомендованого корпоративного управління, підготовлений у 1998 p. Конфедерацією промисловості Індії; • Кодекс найкращої практики і рекомендації для директорів публічних компаній, підготовлений у 1989 р. (з подальшими доповненнями) Гонконгською фондовою біржею; Кодекс найкращої практики, підготовлений у 1999 р. Комітетом з питань корпоративного управління Підприємницької координаційної ради Мексики. Правовий статус кодексів корпоративного управління у кожній країні відрізняється. В одних він є частиною загального пакета обов'язкових умов, яких компанії повинні дотримувати для того, щоб їх цінні папери продавалися на біржі. В інших кодекс є документом, що має винятково рекомендаційний характер і не пов'язаний з будь-якими обов'язковими вимогами.Питання пошуку шляхів підвищення ефективності діяльності ради директорів і забезпечення контролю цього органу, що обстоює інтереси всіх акціонерів, за діяльністю компанії та її менеджменту є основою кодексів корпоративного управління.Завдяки дотриманню міжнародних стандартів у країнах з перехідною економікою, відбудеться формування резерву щодо створення сприятливого інвестиційного клімату, зміцнення конкурентоспроможності та інвестиційної привабливості підприємств, розширення зовнішньоекономічних зв’язків.
Дата добавления: 2015-07-13; Просмотров: 511; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |