Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Характеристика національних кодексів корпоративної поведінки




Недержавні організації та групи так само відіграють важливу роль у формуванні загальних підхо­дів до принципів корпоративного управління, а не тільки органи влади великої кількості країн. Діяль­ність ділових кіл та інших недержавних структур і груп орієн­тована на формування правил і процедур корпоративного управління, які б були добровільно прийняті діловими колами відповідали міжнародно-визнаним принципам і водночас вра­ховували національні особливості. У той час, як зусилля державних органів спрямовані насамперед на вдосконалення законодавства з метою закріплення обов'язковості визначених стандартів розкриття інформації про діяльність компаній, за­хисту прав акціонерів і забезпечення рівного ставлення до них, врахування інтересів інших заінтересованих сторін.

Наслідком такої роботи стала поява в різних країнах так званих кодексів корпоративного управління — зводу добро­вільно прийнятих стандартів і внутрішніх норм, що встанов­люють і регулюють порядок корпоративних відносин.

На початку 90-х років в країнах з найрозвиненішими ринками капіталу (Велика Британія, США, Канада) з`явилися перші кодекси корпоративного управління. Вони регулювали практику корпоративної поведінки, зокрема, питання забезпечення прав акціонерів і підзвітності керівництва компаній.

Найдосконалішими й найвідомішими стандартами націо­нального рівня є такі:

• Кодекс Кедбері, сформований Комітетом під керівництвом Адріана Кедбері, Радою інформації, Лондонською фондо­вою біржею і професійною спілкою бухгалтерських служ­бовців у 1991 р. у Великій Британії;

• Кодекс найкращої практики для німецького корпоратив­ного управління, підготовлений Німецькою групою з кор­поративного управління в січні 2000 p.;

• Рекомендації комітету з питань корпоративного управління під головуванням М. В'єно (у редакції 1995 і 1999 p.), під­готовлені групою, створеною Національною радою францу­зької промисловості, Французькою асоціацією приватних підприємств і Рухом французьких підприємств;

• Принципи корпоративного управління Греції, підготовле­ні в 1999 р. Комітетом з питань фінансових ринків;

• Основні напрями та проблеми корпоративного управлін­ня, підготовлені в 1994 р. Радою директорів "Дженералмоторз";

• Основні принципи та напрями корпоративного управлін­ня у США, підготовлені в 1998 р. Каліфорнійським пен­сійним фондом цивільних службовців у відставці, що є найбільшим у світі пенсійним фондом й одним з найбіль­ших світових інституційних інвесторів;

• Кодекс найкращої практики, підготовлений у 1999 р. Бразильським інститутом корпоративного управління;

· Кодекс рекомендованого корпоративного управління, під­готовлений у 1998 p. Конфедерацією промисловості Індії;

• Кодекс найкращої практики і рекомендації для дирек­торів публічних компаній, підготовлений у 1989 р. (з по­дальшими доповненнями) Гонконгською фондовою бір­жею;

Кодекс найкращої практики, підготовлений у 1999 р. Ко­мітетом з питань корпоративного управління Підприєм­ницької координаційної ради Мексики.

Правовий статус кодексів корпоративного управління у кожній країні відрізняється. В одних він є частиною загального пакета обо­в'язкових умов, яких компанії повинні дотримувати для того, щоб їх цінні папери продавалися на біржі. В інших кодекс є до­кументом, що має винятково рекомендаційний характер і не по­в'язаний з будь-якими обов'язковими вимогами.Пи­тання пошуку шляхів підвищення ефективності діяльності ради директорів і забезпечення контролю цього органу, що об­стоює інтереси всіх акціонерів, за діяльністю компанії та її ме­неджменту є основою кодексів корпоративного управління.Завдяки дотриманню міжнародних стандартів у країнах з перехід­ною економікою, відбудеться формування резерву щодо створення сприятливого інвестиційного клімату, зміцнення конкурентоспроможності та інвестиційної привабливості підприємств, розширення зовнішньоекономічних зв’язків.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-07-13; Просмотров: 511; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.011 сек.